Рішення

від 10.06.2009 по справі 28/93

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/93

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.06.09 р.                                                                                                       Справа № 28/93                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Державного дослідного підприємства бактеріальних заквасок Технологічного інституту молока та м'яса Української Академії Аграрних наук, м. Київ

до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Славмолоко”, м. Слов'янськ

Про стягнення 5067 грн. 49 коп.

Представники:  

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Барабаш Т.І.  

СУТЬ СПРАВИ:

         Державне дослідне підприємство бактеріальних заквасок Технологічного інституту молока та м'яса Української Академії Аграрних наук, м. Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства “Славмолоко”, м. Слов'янськ, про стягнення 5067 грн. 49 коп., у тому числі: заборгованість в сумі 4719 грн. 30 коп., три відсотки річних в сумі 41 грн. 44 коп., інфляційні витрати в сумі 306 грн. 75 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на видаткові накладні № 658 від 06.04.2006р., № 886 від 25.04.2007р., претензію № 5 від 09.07.2008р., лист № 589 від 12.08.2008р., акти звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2008р., 01.11.2008р., платіжне доручення № 158 від 20.02.2009р., договір про надання адвокатських послуг б/н від 03.02.2009р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 269 від 25.03.1994 р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.05.2009р. було порушено провадження по справі №28/93 та призначено її розгляд на 25.05.2009р.

         До господарського суду Донецької області 29.05.2009р. надійшов відзив № 283 від 25.05.2009р. від відповідача, в якому останній зазначає, що позов Державного дослідного підприємства бактеріальних заквасок Технологічного інституту молока та м'яса Української Академії Аграрних наук, м. Київ не визнає, тому що  борг вказаний в позовній заяві в сумі 4719 грн. 30 коп. погашений. Та зазначив, що документи перелічені в позовній заяві позивач відповідачу не направляв.  Суд відхиляє дане твердження відповідача, вважаючи його безпідставним, тому що докази направлення позовної заяви з додатками наявні в матеріалах справи.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарським судом встановлено наступне:           

           За твердженням позивача, між позивачем, Державним дослідним підприємством бактеріальних заквасок Технологічного інституту молока та м'яса Української Академії Аграрних наук, м. Київ, та відповідачем, Закритим акціонерним товариством “Славмолоко”, м. Слов'янськ, досягнута усна домовленість про поставку на адресу останнього відповідного товару.   

Позивачем на адресу відповідача згідно з видатковими накладними № 658 від 06.04.2006р., № 886 від 25.04.2007р. був поставлений товар на загальну суму 16032грн.00коп. В зазначених видаткових накладних не має підтвердження отримання даного товару відповідачем, але у відзиві та в судовому засіданні  10.06.2009р. відповідач підтвердив, що отримував товар.

       Таким чином,  позивачем було поставлено відповідачу товар всього на суму 16032грн. 00 коп.

Суду  також надано акти звіряння взаємних розрахунків станом на 01.01.2008р. та 01.11.2008р. до якого сторони погодились, що станом на 01.01.2008 заборгованість відповідача перед позивачем складає 6719грн.30коп., а станом на 01.11.2008р. – 4719грн.30 коп.  

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

         Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, позивач, звертався до відповідача з претензією № 5 від 09.07.2008р. з вимогою про сплату заборгованості в сумі 6719 грн. 30 коп. Докази відправлення претензії відповідачу в матеріалах справи відсутні, але в листі відповідача №589 від 12.08.2008р. є посилання на претензію №5 від 09.07.2008р. Тобто на дату подачі позовної заяви строк виконання зобов'язання по оплаті за накладними, наявними в матеріалах справи є таким, що настав.

          В ході розгляду справи, судом встановлено, що позивачем позовна заява до суду направлена 27.04.2009р.  Відповідач частково здійснював оплату суми боргу відповідно до платіжних доручень № 645 від 03.04.2009р., № 715 від 10.04.2009р., № 757 від 13.04.2009р., № 845 від 27.04.2009р.  в розмірі 4719 грн. 30 коп., тобто до пред'явлення Державним дослідним підприємством бактеріальних заквасок Технологічного інституту молока та м'яса Української Академії Аграрних наук, м. Київ позову до суду, але позивачем поданий позов без урахування цих оплат.  Таким чином вимоги в цій частині задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю.

         Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 41 грн. 44 коп. за період з 01.11.2008р. по 20.02.2009р.  та інфляційні витрати в сумі 306 грн. 75 коп. з листопаду 2008р. по січень 2009р.

       За приписом ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

         Перевіривши арифметично розрахунок інфляційних витрат та 3% річних, за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, суд дійшов висновку, що 3% річних в сумі 41 грн. 44 коп. та інфляційні витрати в сумі 306грн.75 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 1500грн.00коп.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між позивачем та адвокатом – Сизовою Л.Ф. підтверджуються договором про надання адвокатських послуг б/н від 03.02.2009р., укладеного між позивачем та Адвокатським об'єднанням „Дарницька колегія адвокатів”.  Відповідно до п.1 договору клієнт доручає, а колегія приймає на себе зобов`язання надати довірителю протягом строку дії даного договору юридичні послуги в обсязі і на умовах, встановлених даним договором. Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до виконання його сторонами (п. 5.1 договору). Згідно до п. 2.1 договору колегія надає юридичну допомогу. Для виконання доручення, передбаченого даним договором, колегія призначає адвоката Сизову Ларису Федорівну (п. 2.3 договору). Пункт 2.2. договору передбачає, що обов'язками колегії є підготовка позовної заяви до господарського суду Донецької області про стягнення боргу з Закритого акціонерного товариства “Славмолоко” на користь довірителя - Державного дослідного підприємства бактеріальних заквасок Технологічного інституту молока та м'яса Української Академії Аграрних наук.  Відповідно до п.4.1 договору, вартість послуг за договором визначається в сумі 1500грн.00коп. без врахування податку на додану вартість, оскільки колегія не є платником даного податку.

В підтвердження повноважень адвоката, позивачем до матеріалів справи додано копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю №269 від 23.03.1994р. на ім`я Сизової Л.Ф.

В підтвердження оплати  послуг позивачем суду надане  платіжне доручення №158 від 20.02.2009р. на суму 1500грн.00коп., призначенням платежу за яким є сплата за юридичне обслуговування, відповідно до рахунка-фактури №1 від 20.02.2009р.

Водночас, суду даний рахунок-фактура не наданий. Таким чином, суд не має можливості встановити, що оплата здійснювалась саме за договором про надання адвокатських послуг б/н від 03.02.2009р.

Враховуючи вказане, а також беручи до уваги не приймання участі в жодному судовому засіданні, відсутність доказів відряджень адвоката, відсутність документального підтвердження послуг саме Сизовою Л.Ф., господарський суд вважає, що вимога позивача про стягнення витрат по сплаті послуг адвоката в сумі 1500грн.00коп. не підлягає  задоволенню.

В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволених вимог.

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 49, 75, 77, 82, 84 та ст.85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                     ВИРІШИВ:

           Задовольнити позовні вимоги Державного дослідного підприємства бактеріальних заквасок Технологічного інституту молока та м'яса Української Академії Аграрних наук, м. Київ до Закритого акціонерного товариства “Славмолоко”, м. Слов'янськ  частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Славмолоко” (84112, Донецька область, м. Слов”янськ,  вул. Комунарів, 69, ЄДРПОУ 00445216, п/р №26006959968005 в Краматорському відділені ПУМБ в м. Донецьку, МФО 335537) на користь Державного дослідного підприємства бактеріальних заквасок Технологічного інституту молока та м'яса Української Академії Аграрних наук (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 4а, ЄДРПОУ 24367290, п/р №26008301331829 в філіалі Дніпровське відділеня Промінвестбанку в м. Київ, МФО 322142) 3% річних в сумі 41грн. 44коп., інфляційні витрати в сумі 306грн.75коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 07 грн.01 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 08 грн. 10 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 10.06.2009р. оголошено повний текст рішення.

               Суддя