20/134
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 20/134
10.06.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Фарком»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діолія»
про стягнення 112 727,00грн.
Суддя Палій В.В.
Секретар Молочна Н.С.
Представники:
Від позивача Тригуб А.Ю.- предст. (дов. від 12.05.2009р.)
Від відповідача не з'явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 112 727,00рн.-заборгованості (35 600,00грн.-основного боргу, 32700,67грн.- штрафу, 28 759,59грн.-пені, 2366,76грн. -3% річних, 13418,17грн. –збитків від інфляції), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №05/03 від 20.03.2008р.
Ухвалою від 18.05.2009р. судом порушено провадження у справі №20/134, прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 02.06.2009р.
У судовому засіданні 02.06.2009р. представник позивача надав суду письмове обґрунтування заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача пені.
Про день та час розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином за адресою, яка зазначена у довідці про включення до ЄДРПОУ відповідача: м. Київ, вул. Бурмистренка, 11, кв. 1, проте, представник відповідача у судове засідання не з'явився, відповідач відзиву на позов не надав.
У судовому засіданні 02.06.2009р. судом оголошено перерву до 10.06.2009р., з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.
05.06.2009р. судом одержано письмове пояснення від позивача, відповідно до якого позивач зазначив, що сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 30600,00грн., у зв'язку з тим, що 26.05.2009р. відповідачем здійснено оплату суми заборгованості у розмірі 5000,00грн.
На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріал справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
В С Т А Н О В И В:
20.03.2008р. між ТОВ «Компанія «Фарком», в якості постачальника (далі-позивач) та ТОВ «Діолія», в якості покупця (далі-відповідач) було укладено договір поставки №05/03, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується протягом строку дії договору передати на умовах, передбачених даним договором, товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти вищезазначений товар та оплатити його в строки, в розмірі та на умовах, визначених даним договором.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на суму 1 418 422,40грн., що підтверджується доданими до позовної заяви копія видаткових накладних.
Відповідно до п. 5.6 договору покупець зобов'язується оплачувати кожну окрему партію товару (кількість та асортимент якої визначено у відповідній специфікації (замовленні) на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару (згідно накладної).
Із простроченням строків оплати відповідачем оплачено в рахунок вартості одержаного товару 1 382 822,40грн.
Проте, у встановлений договором строк відповідач вартість товару у розмірі 35600,00грн. не оплатив.
У зв'язку з наведеним, позивач у позові просив суд стягнути з відповідача 35600,00грн. основного боргу.
У процесі розгляду справи позивач уточнив суму заборгованості та просить суд стягнути з відповідача 30600,00грн. основного боргу, у зв'язку з тим, що 26.05.2009р. відповідачем здійснено оплату суми заборгованості у розмірі 5000,00грн.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 30600,00грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання 28 759,59грн.-пені, 32 700,67грн. –штрафу.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодекс у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Відповідно до п. 8.5 договору у випадку прострочення виконання свого зобов'язання за даним договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов'язання за кожний календарний день такого прострочення.
Відповідно до п. 8.6 договору у випадку прострочення виконання свого зобов'язання щодо оплати товару покупцем, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 3 відсотків вартості поставленої йому, але не оплаченої партії товару.
Ознайомившись з розрахунком пені та штрафу позивача, нарахування яких передбачено п.п. 8.5, 8.6 договору, суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до розрахунку позивача.
Згідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача збитків від інфляції у сумі 13 418,17грн. та 3% річних у розмірі 2366,76грн. за розрахунком позивача суд вважає обґрунтованим.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача, у тому числі, в частині суми заборгованості, яка була сплачена відповідачем після пред'явлення позивачем позову до суду.
Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діолія» (м. Київ, вул. Бурмистренка, 11, кв. 1, код ЄДРПОУ 35724908) на користь Дочірнього Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Фарком»(м. Київ, вул. Тверський тупик, 5-А, код ЄДРПОУ 32920422) 30600,00грн. - основного боргу, 32700,67грн.-штрафу, 28 759,59грн.-пені, 13 418,17грн. –збитків від інфляції, 2366,76грн. -3% річних, 1127,27грн. - державного мита, 312,50грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя В.В. Палій
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2009 |
Оприлюднено | 23.06.2009 |
Номер документу | 3879915 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні