Постанова

від 18.01.2007 по справі 30/474-05-11718

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

30/474-05-11718

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

18 січня 2007 р.                                                                                   № 30/474-05-11718  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –судді      Першикова Є.В.

суддів :Савенко Г.В.Ходаківської І.П.

перевіривши матеріали касаційного поданняЗаступника прокурора Одеської області

на  постановуОдеського апеляційного господарського суду від  10.08.2006 року

у справі№ 30/474-05-11718господарського суду Одеської області

за позовомПершого заступника прокурора Одеської області в особі Міністерства охорони здоров'я України

до

третя особа1.ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”

2.ТОВ “Марс”

3.Комунального підприємства “Одеське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості

що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Фонд державного майна України

про

визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання недійсною реєстрацію права власності

                                           за участю представників сторін:

позивача:ГПУ прокурор -Громадський С.О. Міністерства охорони здоров'я –не з'явились

відповідача 1:Барандич І.М. дов. від 15.02.06 № 04-12/420

відповідача 2:Шевченко М.П. дов. від 20.12.05

відповідача 3:не з'явились

третьої особи:Погорілко Н.Д. дов. від 27.12.06 № 654

За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 18.01.07 були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського суду України.

Склад колегії суддів змінено за розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 10.01.2007 року та призначено колегію суддів, що працює у постійному складі: суддя Першиков Є.В.-головуючий, судді : Савенко Г.В., Ходаківська І.П.

У судовому засіданні від 11.01.2007 року на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 18.01.2007 року.

У судовому засіданні 18.01.2007 року справа розглядалась судовою колегією, що працює у постійному складі: суддя Першиков Є.В.-головуючий, судді : Савенко Г.В., Ходаківська І.П.

Перший заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України, звернувся до господарського суду  Одеської області  з позовом  до Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" (далі по тексту - ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Марс” (далі по тексту - ТОВ „Марс”) про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.05.2004 року 179\1000 частин будівель санаторію ім. Горького, укладеного між ЗАТ „Укрпрофоздоровниця" та ТОВ „Марс" та визнання недійсною реєстрації права власності.

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.03.2006 року у задоволенні позову Першого заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України відмовлено повністю.

Постановою  Одеського апеляційного господарського суду від 10.08.2006 року  апеляційне подання Першого заступника прокурора Одеської області задоволено частково. Вказане рішення господарського суду скасовано. У задоволенні позову Першого заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями господарських судів Перший заступник прокурора Одеської області в особі Міністерства охорони здоров'я України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням в якому просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 09.03.2006 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.08.2006 року і постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В касаційному поданні скаржник зазначає, що зазначені судові рішення винесені з порушенням норм матеріального права, а тому підлягають скасуванню.

Інші сторони у  справі не скористалась правом наданим ст.1112 ГПК України та не подали відзиву на касаційне подання Першого заступника прокурора Одеської області в особі Міністерства охорони здоров'я України.

          Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційного подання, дійшла висновку про наявність підстав для його  часткового задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами, 16.05.2004 року між ЗАТ „Укрпрофоздоровниця" (Продавець) та ТОВ „Марс" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” продало, а ТОВ „Марс" купило 179/1000 частин будівель санаторію ім. Горького, що знаходиться в місті Одесі по вулиці Фонтанська дорога, 165.

У власність покупця переходить: літ. „Т" - будівля їдальні, II –танцмайданчик, ІІІ -  резервуар для води на 100м. куб., ІV-трансформатор -електропідстанція, літ. ,,Х,Ц,У-1,У-2,У-3,У-4,У-5, Ц-1,Ц-2,И”- одноповерхові жилі будинки загальною площею 2 590,9 кв.м., зовнішні тепломережі  124 п.м., зовнішні мережі водопроводу 168 п.м.

Згідно п. 2 вказаного договору купівлі-продажу нерухомість продано на підставі рішення загальних зборів ЗАТ „Укрпрофоздоровниця" за № 6/7.4, протокол № 6 від 15.01.2004 року „Про відчуження майна ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”.

Відповідно до п.13 договору купівлі-продажу від 16.05.2004 року право власності на відчужуване нерухоме  майно виникає з моменту державної реєстрації цього договору.

В матеріалах справи ( аркуш справи 30) міститься витяг  про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: 20.05.2004 року Одеським міським БТІ та РОН було зареєстровано за ТОВ „Марс" право власності на 179/1000 частки будівлі санаторію ім. Горького за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 165.

Судом першої інстанції відмовлено прокурору в позові в частині визнання недійсним договору купівлі - продажу від 16.05.04 року 179/1000 частини будівель санаторію ім Горького, укладеного між ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” та ТОВ „Марс", та про стягнення в доход держави всього одержаного сторонами по вказаному господарському зобов'язанню, оскільки, як зазначено судом першої інстанції,  передача в статутний фонд АТ „Укрпрофоздоровниця” майна об'єктів санаторно-курортного призначення не оспорено, а тому є правомірною, в зв'язку з чим суд не вбачає підстав для визнання недійсним договору купівлі продажу від 16.05.04 року.

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України, права володіння, користування та розпорядження своїм майном належить власникові майна.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України, саме власник майна, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Зокрема, право розпорядження  - це юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна у спосіб його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо (наприклад, продати, подарувати передати за заповітом).

Приймаючи судові рішення, господарськими судами належним чином не з'ясовано чи перебувало спірне майно у власності  ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” на момент укладання спірного договору, оскільки скаржником у касаційному поданні зазначається, що передача за постановою Ради Міністрів УРСР № 606 від 23.04.60 “Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР” у відання не передбачала переходу власності на об'єкти санаторно-курортного призначення від держави до профспілкових органів, які відповідно до ст. 86 ЦК України (в редакції 1963 року) вправі лише володіти і користуватися, а не розпоряджатися державним майном.

У пункті 2 зазначеної постанови зазначено, що курортні установи, санаторії, будинки відпочинку передаються у відання профспілкових органів безоплатно з усім обладнанням, транспортом, допоміжними підприємствами і підсобними господарствами, спорудами, жилими будинками, земельними ділянками, парками та інше.

Судами попередніх інстанцій, під час вирішення даного спору, є недоцільним посилання на рішення Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997 року у справі №137/7 за позовом Фонду державного майна України до Федерації незалежних профспілок України, Фонду соціального страхування та АТ “Укрпрофоздоровниця”, як на доказ правомірності розпорядження ЗАТ ”Укрпрофоздоровниця” переданим йому майном, оскільки предметом вказаної справи були позовні вимоги про визнання недійсними установчих документів АТ ”Укрпрофоздоровниця”, тобто Вищий арбітражний суд України не досліджував питання про визнання права власності на спірне майно. Отже, вказаним рішенням від 20.01.1997 року встановлено лише законність створення АТ ”Укрпрофоздоровниця”, але факт належності відповідачам спірного майна на праві власності не підтверджено.

Також матеріали справи не містять і судами не досліджувались докази того, яке саме майно передавалося до статутного фонду ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”. Тобто, господарськими судами не встановлено правомірність розпорядження спірним майном ЗАТ „Укрпрофоздоровниця”.

Судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.06.2006 року залучено до участі у даній справі в якості іншого відповідача комунальне підприємство “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”. Слід зазначити, що апеляційна інстанція не вправі на стадії апеляційного провадження залучати до участі іншого відповідача, оскільки згідно вимог ч. 1 ст. 24 ГПК України  таке залучення допускається до прийняття рішення судом першої інстанції.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційне подання заступника прокурора Одеської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 09.03.2006 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від  10.08.2006 року у справі № 30/474-05-11718  скасувати.

Справу 30/474-05-11718  направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий - суддя                                                                      Є.Першиков

Судді                                                                                          Г.Савенко

                                                                                                  І.Ходаківська