Рішення

від 15.06.2009 по справі 7/122

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/122

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.06.09 р.                                                                                                       Справа № 7/122                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній  

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче комерційне підпприємство „Алвема” м.Макіївка

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Гранітний кар'єр” м.Макіївка

Предмет спору: стягнення 7 489, 45 грн.

За участю представників:

від позивача: Калініченко В.Г. –дов.;

від відповідача: Репей Л.В. - дов.

СУТЬ СПОРУ:                            

ТОВ  „ВКП „Алвема” м.Макіївка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ „Гранітний кар'єр” м. Макіївка про стягнення 7 489, 45 грн.  

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №56 від 01.09.2008р. з протоколом розбіжностей та додатками; накладні №21101 від 21.10.2008р., №20103 від 20.10.2008р., №06101 від 06.10.2008р., №09103 від 09.10.2008р., №27101 від 27.10.2008р., №28101 від 28.10.2008р., №31101 від 31.10.2008р., №29101 від 29.10.2008р., №04112 від 04.11.2008р., №03111 від 03.11.2008р., № 08101 від 08.10.2008р., № 07101 від 07.10.2008р., №01091 від 01.09.2008р., №02091 від 02.09.2008р., №03091 від 03.09.2008р., №10091 від 10.09.2008р., №09091 від 09.09.2008р., №07091 від 17.09.2008р., №16091 від 16.09.208р., №15091 від 15.09.2008р., №12092 від 12.09.2008р., №05092 від 05.09.2008р., №19091 від 19.09.2008р., №11091 від 11.09.2008р., №22101 від 22.10.2008р., №23101 від 23.10.2008р.

У поясненнях б/н від 03.06.2009р. позивач пояснив, що сума позову складається із суми боргу у розмірі 6 146, 00 грн., 3% річних у розмірі 82, 34 грн., інфляційних у розмірі 602, 31 грн., пені у розмірі 658, 71 грн.

У відзиві від 28.05.2009р. №52 відповідач визнав суму позову в повному обсязі.  

У відзиві №101 від 11.06.2009р. та у судовому засіданні 15.06.2009р. відповідач суму позову визнав частково, пояснив, що сума боргу складає 6 146, 01 грн., 3% річних – 82, 32 грн., пеня – 658, 72 грн., інфляційні – 602, 30 грн., повідомив, що сума боргу не сплачена відповідачем у зв'язку із скрутним фінансовим становищем підприємства.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір поставки нафтопродуктів №56 від  01.09.2008р. (далі по тексту договір). Договір укладено з протоколом розбіжностей, підписаним обома сторонами та додатками.

Відповідно до п.7.3 договору, він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2008р. З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.

Згідно п.1.1 договору, продавець (позивач) продає , а покупець (відповідач) придбає на умовах, викладених в даному договорі продукцію, надалі товар, номенклатура, кількість, ціни, якого узгоджуються сторонами у додаткових угодах та специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Сума товару, який передається за цим договором, повинна вказуватися у додаткових угодах та специфікаціях, які невід'ємною частиною цього договору (п.1.2 договору).

Умови поставки та приймання товару сторони обумовили в четвертому розділі договору.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Згідно п.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач відповідно до умов договору поставив відповідачу протягом вересня – листопада 2008р. вугілля на загальну суму 145 728, 00 грн., що підтверджено наявними в матеріалах справи накладними №21101 від 21.10.2008р., №20103 від 20.10.2008р., №06101 від 06.10.2008р., №09103 від 09.10.2008р., №27101 від 27.10.2008р., №28101 від 28.10.2008р., №31101 від 31.10.2008р., №29101 від 29.10.2008р., №04112 від 04.11.2008р., №03111 від 03.11.2008р., № 08101 від 08.10.2008р., № 07101 від 07.10.2008р., №01091 від 01.09.2008р., №02091 від 02.09.2008р., №03091 від 03.09.2008р., №10091 від 10.09.2008р., №09091 від 09.09.2008р., №07091 від 17.09.2008р., №16091 від 16.09.208р., №15091 від 15.09.2008р., №12092 від 12.09.2008р., №05092 від 05.09.2008р., №19091 від 19.09.2008р., №11091 від 11.09.2008р., №22101 від 22.10.2008р., №23101 від 23.10.2008р., підписаними обома сторонами без зауважень та сторонами у судовому засіданні.

Порядок розрахунків (платежі) сторонами узгоджений в розділі 3 договору з урахуванням протоколу розбіжностей до договору.

Розрахунки за товар за договором здійснюються в національній валюті України з розстрочкою платежу на 5 банківських днів з моменту фактичної поставки замовленого товару продавцем шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця, вказаний в договорі, протягом 5 банківських днів (п.3.1 договору). Датою оплати вважається дата зарахування на рахунок продавця 100% вартості узгодженої партії товару, ціна узгоджена у специфікаціях до договору та включає в себе вартість товару з урахуванням податків, зборів та транспортних витрат, пов'язаних з виконанням цього договору (п.3.2 договору).

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

У зв'язку з неповною сплатою отриманого товару, позивач звернувся до відповідача з претензією №1/09 від 11.03.2009р. щодо оплати 6 659, 23 грн. боргу, про направлення відповідачу якої свідчить наявна в матеріалах справи копія поштової квитанції №6815 від 13.03.2009р.

У зв'язку з неповною оплатою відповідачем отриманого товару, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути суму боргу за поставлений товар у розмірі 6 146, 00 грн. в примусовому порядку.

Шляхом оцінки матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем наявна сума боргу у розмірі 6 146, 00 грн., яка доведена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає стягненню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за 163 дні прострочення платежу 3% річних у сумі 82, 34 грн. та за листопад 2008р. – березень 2009р. інфляційні у сумі 602, 31 грн.

Відповідач проти стягнення вказаних сум не заперечує, проте вважає, що 3% річних складають 82, 33 грн., інфляційні – 602, 30 грн.

Інфляційні та 3% річних перераховані судом відповідно до чинного законодавства, складають: 3% річних – 82, 33 грн., інфляційні – 602, 30 грн., та підлягають стягненню саме у цьому розмірі.

Вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.5.1 договору, за несвоєчасну оплату покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення спору, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач заявив до стягнення з відповідача пеню у сумі 658, 71 грн. за період з 11.11.2008р. по 23.04.2009р.

Відповідач проти стягнення суми пені не заперечує, вважає, що сума пені складає 658, 72 грн.

Пеня перерахована судом у відповідності до умов договору, приписів чинного законодавства та складає 658, 72 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення з відповідача 658, 71 грн. пені, що не суперечить діючому законодавству.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача суми пені у розмірі 658, 71 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст..129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 625, 665, 692 Цивільного кодексу України, ст..ст. 67, 193, 216-218  Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче комерційне підприємство „Алвема” м.Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гранітний кар'єр” м.Макіївка про стягнення 7 489, 45 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Гранітний кар'єр” (86129, Донецька область, м.Макіївка, вул..Репіна, адмінбудівля ВАТ Завод „ЖБИ и К”; р/р 26005959968846 у філії Першого Українського Міжнародного банку, МФО 335537, ЗКПО 31959670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче комерційне підприємство „Алвема” (юр. адреса: 86110, Донецька область, м. Макіївка, вул. Літейна, пров. Газетний; поштова адреса: 86108, Донецька область, м. Макіївка, вул.. Свердлова, 25; ЗКПО 20324162, МФО 334011, р/р 26009210735150 в АКБ „Укрсоцбанк” м. Донецьк) борг у сумі 6 146, 00 грн., 3% річних у сумі 82, 33 грн., інфляційні у сумі 602, 30 грн., пеню у сумі 658, 71 грн., державне мито у сумі 101, 99 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312, 49 грн.

В залишковій частині вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

               Суддя                                                                                                            Сгара Е.В.