Постанова

від 20.05.2014 по справі 909/38/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2014 р. Справа № 909/38/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Зварич О.В.

Хабіб М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника Рівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, м. Рівне за вих.№13/1-6-448 вих.14 від 07.03.2014 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2014 року

у справі №909/38/14

за позовом: Заступника Рівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, м. Рівне, в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Міністерства оборони України в особі Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", м.Івано-Франківськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест групп", м.Івано-Франківськ

про стягнення в сумі 20 599, 28 грн.

за участю представників:

від прокуратури: Покора К.В.

від позивача : Чебачова Ю.О.

від відповідача: не з'явився;

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2014 року у справі №909/38/14 (суддя Неверовська Л.М.) у задоволенні позову відмовлено та стягнуто з відповідача в доход бюджету 1720 грн. 50 коп. судового збору.

Заступник Рівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері не погоджуючись із прийнятим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю, оскільки, вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин справи.

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів Юрченка Я.О. (головуючий), Хабіб М.І., Зварич О.В. ухвалою суду від 20.03.2014 року визнав подані матеріали достатніми для прийняття апеляційної скарги до провадження та призначив її до розгляду в судовому засіданні на 08.04.2014р.

Позивач - Державне підприємство "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" подав клопотання, в якому підтримав вимоги апеляційної скарги.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест групп" своїм правом, наданим ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

З підстав, визначених в ухвалі суду від 08.04.2014 року, розгляд даної справи відладався на 20.05.2014р.

Відповідач участі свого уповноваженого представника в судовому засіданні 20.05.2014р. повторно не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, причин неявки суду не повідомив.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином було повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка уповноваженого представника відповідача обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду не поступало, а в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи по суті та прийняття законного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали вимоги апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Заступника Рівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері слід задоволити, а рішення господарського Івано-Франківської області від 12.02.2014 року у справі №909/38/14 - скасувати, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2011 р. між Державним підприємством "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (далі - продавець та позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест групп" ( далі - покупець та відповідач у справі) було укладено договір № 5/2909 (далі - договір), згідно умов якого продавець продає, а покупець купує товар: матеріали круглі хвойних порід неокорені (сосна).

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2. договору ціна товару, який є предметом договору становить 430 грн./куб.м. з ПДВ. У вартість товару входить вартість упаковки, маркування і завантаження на вагон.

Згідно з п. п. 4.1., 4.2. договору постачання здійснюється до пункту поставки та загрузки на вагон. Пунктом поставки товару за цим договором є станція навантаження на вагон найближча до відправника.

Відповідно до п. 4.3. договору зобов'язання по поставці вважаються виконаними позивачем з моменту передачі товару (або його частини) відповідачу в пункті поставки, про що сторони складають акт прийому-передачі товару підписаний представником відповідача.

Наявними в матеріалах справи копіями накладних №297 від 07.06.2011р., №298 від 09.06.2011р., №322 від 23.06.2011р., №597 від 14.10.2011р., підписаними уповноваженими представниками обох сторін та скріпленими відтисками їх печаток без жодних зауважень та застережень підтверджується, що позивач в особі відокремленого структурного підрозділу Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" Шепетівський військовий лісгосп передав, а відповідач отримав лісопродукцію на загальну суму 107 339, 61 грн.

Окрім того, згідно накладних №318 від 07.06.2011р., №319 від 09.06.2011р., №332 від 23.06.2011р., №629 від 14.10.2011р., позивачем в особі відокремленого структурного підрозділу Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" Шепетівський військовий лісгосп було надано, а відповідачем було прийнято послуги по відправці вагонів на загальну суму 36 172, 07 грн., з яких витрати на послуги по відправці вагонів на загальну суму 31 035,47грн. (з ПДВ) та товари (рудостійка, дошка м/п н. обр., цвяхи, канатка) на загальну суму 5 136, 60 грн.

В подальшому, згідно з поданою позивачем бухгалтерською довідкою про коригування транспортних послуг, позивачем встановлено помилковість включено до накладних №318 від 07.06.2011р., №319 від 09.06.2011р., №332 від 23.06.2011р., №629 від 14.10.2011р. вартість товарів (рудостійка, дошка м/п н. обр., цвяхи, канатка) на загальну суму 5 136, 60 грн., оскільки згідно п. 3.2. договору у вартість товару входить вартість упаковки, маркування і завантаження на вагон.

На виконання умов договору, відповідачем перераховано позивачу 117 775, 80 грн. оплати за отриману лісопродукцію, що підтверджується платіжними дорученнями №42 від 29.06.2011р., №52 від 22.06.2011р., №114 від 29.08.2011р., №38 від 17.06.2011р., №53 від 09.06.2011р., №32 від 07.06.2011р.

21 грудня 2012 року Шепетівський військовий лісгосп Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" направив на адресу відповідача претензію про оплату заборгованості в розмірі 20 599, 28 грн. Однак, вказана претензія була повернута відділенням зв'язку по закінченню терміну зберігання.

З огляду на наведене, Заступник Рівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Міністерства оборони України в особі Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест групп" 20 599, 28 грн. заборгованості.

Місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з підстав відсутності доказів, які б вказували на наявність та узгодження будь-яких домовленостей між сторонами щодо надання послуг по відправці вагонів з лісопродукцією відповідачу.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

В силу вимог ст. 11, 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

При цьому, в силу ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу ч. 1 ст. 208 ЦК України, для правочинів (за змістом ч.2 ст.202 ЦК України, договір між двома особами є двостороннім правочином) між юридичними особами встановлена письмова форма.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій накладних №318 від 07.06.2011р., №319 від 09.06.2011р., №332 від 23.06.2011р., №629 від 14.10.2011р., підписаних уповноваженими представниками як позивача, так і відповідача та скріпленими відтисками їх печаток без жодних зауважень та застережень, сторонами було досягнуто домовленості щодо надання позивачем послуг по відправці вагонів на загальну суму 31 035,47грн. (з ПДВ).

Відтак, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що шляхом підписання вказаних вище накладних сторони у спрощений спосіб уклали договір про надання послуг, який є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Поданими прокурором та долученими до матеріалів справи копіями накладних підтверджено надання позивачем та прийняття відповідачем без жодних зауважень та застережень лісопродукції на загальну суму 107 339, 61 грн. та послуг по відправці вагонів на загальну суму 31 035,47грн.

Разом з тим, з наявних в матеріалах справи платіжних доручень вбачається, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару та наданих послуг по відправці вагонів, здійснив оплату лише частково в розмірі 117 775, 80 грн., в результаті чого заборгував перед позивачем 20 599, 28 грн.

Відповідач, у встановленому законом порядку, не подав належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність у нього заборгованості перед позивачем, не долучив платіжних доручень про її погашення ні під час розгляду спору місцевим господарським судом, ні під час перегляду рішення суду в апеляційному порядку.

З огляду на все викладене вище в сукупності, Львівський апеляційний господарський суд не погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, у зв'язку з чим судова колегія вирішила рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2014 року у справі №909/38/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов Заступника Рівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері задоволити.

Виходячи із змісту ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд справи в місцевому господарському суді в сумі 1720, 50 грн. та перегляд рішення в апеляційному порядку в сумі 913, 50 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Заступника Рівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері за вих.№13/1-6-448 вих.14 від 07.03.2014 року на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2014р. у справі №909/38/14 задоволити.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2014р. у справі №909/38/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов Заступника Рівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Міністерства оборони України в особі Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" задоволити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Сорохтея, 37/84, ідентифікаційний код 36497820) на користь Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" ( 76014 м. Івано-Франківськ, вул. Ребета, 6, ідентифікаційний код 08033772) 20 599, 28 грн. заборгованості.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Груп" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Сорохтея, 37/84, ідентифікаційний код 36497820) в доход Державного бюджету України 1 720, 50 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 913, 50 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

5. На виконання постанови доручити місцевому господарському суду видати відповідні накази.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

7. Матеріали справи скерувати в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено 22.05.2014 року

Головуючий-суддя Юрченко Я.О.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Хабіб М.І.