копія
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 квітня 2014 р. Справа №818/596/14
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп'яненко О.В.
за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Форпост-С до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що Шосткинською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача. За результатами перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 24.01.2014 року, якими зменшено розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та відмовлено в бюджетному відшкодуванні. Вважає податкові повідомлення-рішення протиправними. Відповідачем безпідставно зроблено висновок про відсутність у позивача права заявити до відшкодування суми податку на додану вартість, що сплачені в ціні товарів, придбаних для будівництва основних фондів, до моменту введення таких фондів в експлуатацію. Позивачем заяви про відшкодування ПДВ подавались протягом усього періоду будівництва 2012-2013 роках. За такими заявами відповідачем складались та подавались до органів казначейської служби висновки. Частина сум з бюджету була відшкодована позивачу. Податковий кодекс не містить обмежень для отримання бюджетного відшкодування, які зазначені відповідачем в акті перевірки. Позивачем дотримано вимоги закону, а тому просить податкові повідомлення-рішення визнати протиправними та скасувати.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали із зазначених підстав. Пояснили, що підприємством проводилось будівництво автозаправної станції, яка після введення в експлуатацію використовується позивачем у власній господарській діяльності. При придбанні обладнання та матеріалів, виконанні робіт позивачем в ціні товарів, послуг сплачувався податок на додану вартість. Суми сплаченого податку заявлялись в тому податковому періоді, в якому здійснені. У відповідності до вимог закону, заявлялись до бюджетного відшкодування. Відповідач, маючи повноваження для перевірки заявлених сум, складав та подавав до казначейських органів висновки, підтверджуючи тим самим право позивача на отримання бюджетного відшкодування. Закон не містить обмежень, які зазначені відповідачем в акті перевірки.
Представники відповідача позов не визнали. Пояснили, що об'єкт, який зводився відповідачем, відноситься до 5 категорії складності, підлягає обов'язковому введенню в експлуатацію. До моменту введення в експлуатацію витрати на будівництво обліковуються на рахунку 15 "капітальні інвестиції". Податковий кодекс передбачає право на отримання бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість. Сплачених при придбанні, будівництві основних фондів. До моменту закінчення будівництва обёєкт не відноситься до основних фондів, а є капітальною інвестицією. Відшкодування податку на додану вартість по таких витратах законом не передбачено. Позивач мав право заявити до відшкодування суми ПДВ лише після введення об'єкта в експлуатацію та обліку на рахунку 10 " основні фонди". Просять в задоволенні позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в частині підтвердження задекларованих до відшкодування сум ПДВ за період з 01.04.2012 року по 31.05.2012 року, з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року, з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року. За наслідками перевірки 24 січня 2014 року відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0000111502, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень - грудень 2012 року на 173 155 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 43 289 грн.; № 0000121502, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень, травень, липень - грудень 2012 року в розмірі 94 107 грн. (а.с. 41,43). Відповідно до акту перевірки, в ході її проведення відповідачем встановлено, що позивачем протягом 2012 року проводилось будівництво автозаправного комплексу. В зв'язку з цим придбавались матеріали обладнання та оплачувались послуги. В ціні товарів та послуг позивачем сплачувався податок на додану вартість, який відображався в складі податкового кредиту в податкових деклараціях. В подальшому позивачем подавались заяви про повернення суми бюджетного відшкодування. Комплекс введено позивачем в експлуатацію та отримано відповідний сертифікат 26 листопада 2013 року. Ці обставини сторонами не оспорються. Крім того, вони підтверджуються наданими позивачем копіями документів: договорів, платіжних доручень, податкових накладних, кошторисів, оборотно-сальдових відомостей, податкових декларацій з податку на додану вартість, уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань, (т. 1. а.с. 45-249, т. 2 а.с. 15-34).
Відповідачем ні факт отримання позивачем товарів- послуг, ні факт сплати в ціні таких товарів, послуг податку на додану вартість та розмір сплачених сум не оспорюється. Разом з тим. Відповідачем зроблено висновок, з посиланням на "Положення (стандарти) бухгалтерського обліку", затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 про те, що до моменту введення заправного комплексу в експлуатацію та переведення його в обліку на рахунок 10 "Основні засоби" він не відноситься до основних засобів, а витрати на його будівництво є капітальною інвестицією. Законом же відшкодування податку на додану вартість за капітальними інвестиціями не передбачено. З такою позицією суд погодитись не може.
Відповідно до ст. 14 п. п. 14.1.81 ПК України капітальні інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до п.п. 14.1.138, вказаної статті, основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік)
Відповідно до ст. 198 п. 198.3 п. "б" ПК України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
З наведених норм вбачається, що позивач мав право включати суми податку на додану вартість, які сплачував в складі ціни товарів, робіт, послуг при будівництві основних фондів - заправного комплексу до складу податкового кредиту.
Відповідно до ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.
З наведених норм вбачається, що обмеженням для отримання бюджетного відшкодування є вимога до платника податку заявляти до відшкодування лише ті суми податку, що ним фактично сплачені. Податковий кодекс України не містить обмежень для отримання бюджетного відшкодування. Які зазначені відповідачем в акті перевірки. Стандарти бухгалтерського обліку врегульовують лише порядок ведення такого обліку та не регулюють порядок нарахування та сплати податків. Крім того, відповідач на виконання покладених на нього обов'язків та з використанням наданих повноважень проводив перевірки правомірності нарахування сум, що заявлялись позивачем до бюджетного відшкодування. За наслідками перевірок складались довідки, а до органів казначейської служби подавались висновки про суми відшкодування податку на додану вартість. За такими висновками позивачем отримано бюджетне відшкодування частини заявлених сум. Висновки ж довідок за результатами перевірок містять протилежні, порівняно з висновком акту перевірки від 10.01.2014 року, висновки (т. 2 а.с. 150-183).\
На підставі викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності винесених ним податкових повідомлень-рішень. Суд вважає необхідним податкові повідомлення-рішення від 24 січня 2014 року № 0000111502, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень - грудень 2012 року на 173 155 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 43 289 грн.; № 0000121502, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень, травень, липень - грудень 2012 року в розмірі 94 107 грн. визнати протиправними та скасувати.
На підставі ст. 94 КАС України суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір, сплачений при зверненні до суду з позовом.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Форпост-С" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 24.01.2014 року № 0000111502, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень - грудень 2012 року на 173 155 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 43 289 грн.; № 0000121502, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень, травень, липень - грудень 2012 року в розмірі 94 107 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Форпост-С" (ідентифікаційний код 37512115) судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп., сплачений при зверненні до суду.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) О.В. Соп'яненко
З оригіналом згідно
Суддя О.В. Соп'яненко
Суд | Сумський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.04.2014 |
Оприлюднено | 26.05.2014 |
Номер документу | 38807946 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сумський окружний адміністративний суд
О.В. Соп'яненко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні