Постанова

від 09.06.2009 по справі 8/65пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/65пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.06.2009  року                                                            Справа № 8/65пн

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                              Семендяєвої І.В.

суддів                                                  Бойченка К.І.

                                                  Єжової С.С.

за присутністю секретаря

судового засідання                              Антонової І.В.

та представників сторін:

від позивача                                        - Ващенко Ю.К., довіреність № 09-01 від

08.04.09, головний  спеціаліст-юрисконсульт

юридичного відділу;

від першого відповідача             - Горшков В.В., довіреність б/н від 20.03.09;

                                                  - Воробйов В.І., довіреність № 21 від 03.06.09,

                                                  головний інженер;

від другого відповідача                    - Горшков В.В., довіреність б/н від 20.03.09,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні          

апеляційну скаргу                               Регіонального відділення Фонду державного майна

України по Луганській області,  м. Луганськ

на рішення          

господарського суду           Луганської області

від                                                   28.04.09 (підписано 30.04.09)

у справі                                        № 8/65пн (суддя Середа А.П.)

за позовом                                        Регіонального відділення Фонду державного майна

України по Луганській області,  м. Луганськ          

до першого відповідача:                    Колективного підприємства „Сєвєродонецька

будівельна фірма „ДСК””, м. Сєвєродонецьк

Луганської області

до другого відповідача:                    Колективного підприємства „Будівельне  

управління № 3”, м. Рубіжне Луганської

області          

про                                                   визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ (далі за текстом –РВ ФДМУ, позивач) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Колективного підприємства „Сєвєродонецька будівельна фірма „ДСК”, м. Сєвєродонецьк Луганської області (далі за текстом –КП „Сєвєродонецька БФ „ДСК”, перший відповідач) про визнання права власності на незавершене будівництво їдальні бази відпочинку „Айдар”, що розташоване за адресою: Луганська область, с. Штормове та будівлю дитячого садку № 1, що розташована за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Леніна, 36-б.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.03.09 до участі у справі в якості другого відповідача було залучено Комунальне підприємство „Будівельне управління № 3”, м. Рубіжне Луганської області (далі за текстом –КП „БУ № 3”, другий відповідач).

Рішенням господарського суду Луганської області від 28.04.09 у задоволенні позову було відмовлено.

Дане судове рішення мотивовано ст. 328 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 128, ст. 257, ч. 1 ст. 259, ст. ст. 260, 262, п. п. 2-5 ст. 265, ст. ст. 271, 272, 324-331 Цивільного кодексу Української РСР; ст. 24 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств”; ст. ст. 1, 2, 3, ч. 1 ст. 5, ст. 8, ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 17, ст. 20, ч. 2 ст. 24, ст. 27 Закону України „Про приватизацію державного майна”;          ст. 21 Закону України „Про власність”; п. 4 Декрету Кабінету Міністрів України  від 20.05.93 № 57-93 „Про приватизацію цілісних майнових комплексів”; Методикою оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженою Кабінетом Міністрів України від 08.09.92 за № 717; умовами  договору купівлі-продажу б/н від 17.03.94,  договору оренди б/н від 13.08.92.

Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, позивач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою                  № 10-01-02833 від 12.05.09, якою просить скасувати рішення господарського суду Луганської області по справі № 8/65пн від 28.04.09 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник вказує на те, що рішення підлягає скасуванню з підстав порушення господарським судом норм матеріального права, оскільки  висновок господарського суду Луганської області про те, що була  зменшена лише ціна цілісного майнового комплексу  відповідно до ст. 24 Закону України „Про приватизацію державного майна”, а спірні об'єкти перейшли у власність першого відповідача, на думку заявника апеляційної скарги, є хибним.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 22.05.09 для розгляду вказаної вище апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду від 28.04.09 у справі № 8/65пн призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Семендяєва І.В., судді –Бойченко К.І., Єжова С.С.

Луганський апеляційний господарський суд на підставі ст. 98 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 18.05.09 прийняв до провадження апеляційну скаргу позивача, справу  було призначено на 09.05.09.

Відзивом на апеляційну скаргу б/н б/д перший відповідач просить залишити рішення господарського суду Луганської області від 28.04.09 по справі № 8/65пн  без змін, а скаргу РВ ФДМУ без задоволення.

Відзивом на апеляційну скаргу б/н б/д другий  відповідач просить залишити рішення господарського суду Луганської області від 28.04.09 по справі № 8/65пн  без змін, а скаргу РВ ФДМУ без задоволення.

Постанова приймається 09.06.09.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

За змістом ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог РВ ФДМУ до першого відповідача - КП „Сєвєродонецька БФ „ДСК” та до другого відповідача - КП „БУ № 3” про визнання права власності на незавершене будівництво їдальні бази відпочинку „Айдар”, що розташоване за адресою: Луганська область,                   с. Штормове та будівлю дитячого садку № 1, що розташована за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Леніна, 36-б, оскільки обставини справи  свідчать про те, що  спірні об'єкти нерухомості вибули з державної власності внаслідок безоплатної передачі їх при приватизації майна правонаступника першого відповідача –організації орендарів Сєвєродонецької орендної  будівельної фірми „Надія”.

Відповідно до плану приватизації державного майна орендного підприємства Сєвєродонецька орендна  будівельна фірма „Надія”, який був затверджений регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області (позивачем у справі) 24.02.94 наказом № 232, між позивачем  та попередником першого відповідача - організацією орендарів Сєвєродонецької орендної  будівельної фірми „Надія” був укладений договір купівлі-продажу державного майна від 17.03.94 який зареєстрований у реєстрі за  № 1723 та зареєстрований виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради народних депутатів рішенням № 378  від 09.05.94.

До укладання зазначеного договору купівлі-продажу були проведені такі дії:

- 09.11.93 позивачем був затверджений акт оцінки вартості орендного  підприємства Сєвєродонецька орендна  будівельна фірма „Надія”, яке було створено 13.08.92 шляхом  укладання договору  оренди б/н  між  Фондом державного майна України та організацією орендарів Сєвєродонецької орендної  будівельної фірми „Надія”; згідно  зазначеному акту оцінки  вартості орендного підприємства, який був затверджений 09.11.93 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області, балансова вартість основних засобів становить 1500158 тис. карб., у тому числі вартість майна орендаря –449694 тис. карб., залишкова вартість цього ж майна –        730690 тис. карб.; відновлювальна вартість  незавершеного будівництва становить             960501 тис. карб., у тому числі майна орендаря –809092 тис. карб. (а. с. 50-53);

- 07.01.94 сторонами за основним договором оренди у простій письмовій формі було укладено  Додаткову угоду до основного договору,  згідно  п. 1 якої орендар викупляє орендоване майно за ціною, визначеною у відповідності з Методикою оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.93, комісією з оцінки цього об'єкту, створеною відповідно до чинного законодавства; загальна вартість цілісного майнового комплексу станом на 01.10.93 становила 1828675 тис. карб.; вартість майна, що належить орендареві,  - 541858 тис. карб.; вартість майна, для якого встановлено пільгу, - 87539 тис. карб.; вартість майна, що підлягає викупу, - 1196578 тис карб. (п. 2).

У розділі V плану приватизації визначено, що: способом приватизації є викуп         (п. 1); покупцем майна є Організація орендарів Сєвєродонецької орендної будівельної фірми „Надія” (п. 2); пільги  надаються трудовому колективу у відповідності до ст. 24 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств”, при цьому безоплатно  передаються: будівля дитсадка № 1 балансовою вартістю 70547 тис. карб., залишковою вартістю –13578 тис. карб. та їдальня бази відпочинку „Айдар” (незавершене будівництво) балансовою вартістю 48024 тис. карб. (п. 3),  однак документальні докази (угода, додаткова угода та інші) щодо цього (безоплатної передачі) відсутні, оскільки сторонами не складалися та не підписувалися.

Вартість майна, яке підлягає викупу, згідно акту оцінки, становить  1198978 тис. карб. (п. 4) (а .с. 49 та інші).

Отже, спірне нерухоме майно увійшло до загального переліку об'єктів, які підлягають приватизації.

У подальшому 17.03.94 між  РВ ФДМУ (продавець) та організацією орендарів  Сєвєродонецькою орендною будівельною фірмою „Надія” (покупець) укладено договір купівлі-продажу державного майна, нотаріально посвідчений Сєвєродонецькою державною нотаріальною конторою Луганської області, за реєстром № 1723, згідно якому продавець продав, а покупець  купив  державне майно цілісного майнового комплексу (далі –ЦМК)  Сєвєродонецької орендної  будівельної фірми „Надія”, яка знаходиться за адресою: місто Сєвєродонецьк, вул. Силікатна, 10 (п. 1 договору), вартістю 1198978 тис. карб. (п. 2); вказану суму коштів покупець повинен сплатити не пізніше 60 днів  з моменту підписання договору (п. 4.1).

Вказаний договір 03.05.94 був зареєстрований у Сєвєродонецькій міській раді рішенням № 378, а 11.08.99 –у Сєвєродонецькому бюро технічної інвентаризації за              № 169.

05.07.94 РВ ФДМУ згідно акту  передачі проданого державного майна –ЦМК –передало покупцеві майно, що є предметом вищезгаданого договору купівлі-продажу балансовою вартістю 1095670 тис. карб., залишковою вартістю 215784 тис. карб., у т.ч. незавершене будівництво відновлювальною вартістю 151409 тис. карб.; у цьому ж акті наведені докази повної сплати покупцем вартості придбаного за договором майна             (а. с. 57-58).

15.07.94 регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області за реєстраційним № 82-09, на підставі вищезгаданих договору купівлі-продажу від 17.03.94 та акту приймання-передачі ЦМК від 05.07.94 видало  організації орендарів Сєвєродонецькій орендній будівельній фірмі „Надія” Державне свідоцтво про право власності на ЦМК, який знаходиться за адресою:  м. Сєвєродонецьк, вул. Силікатна, 10         (а. с. 59).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду  про те, що перший відповідач отримав документальне підтвердження права власності на придбаний за договором купівлі-продажу ЦМК без застережень про те, що два спірні об'єкти нерухомості передані йому не у власність, а у користування.

16.09.94 організацію орендарів Сєвєродонецької орендної будівельної фірми „Надія” реорганізовано у Колективне підприємство „Сєвєродонецька будівельна фірма „ДСК”, яка є  правонаступником вищезгаданої організації орендарів (п. 1.1 розділу І Статуту  Колективного підприємства „Сєвєродонецька будівельна фірма „ДСК”).

На підставі рішення позачергової конференції  власників  КП „Сєвєродонецька БФ „ДСК”  від 16.12.99 (протокол № б/н від тієї ж дати), а також постанови  до цього протоколу підприємство реорганізовано та утворено низку підприємств, у тому числі Колективне підприємство „Будівельне управління № 3”, ідентифікаційний код 24845334, місцезнаходження: м. Рубіжне, вул. Леніна, 36-б (а .с. 60-63), якому   КП „Сєвєродонецька БФ „ДСК” на підставі передавального балансу передала основні та оборотні фонди, у тому числі  –будівлю дитсадка № 1, що знаходиться за адресою: місто Рубіжне, вул. Леніна, 36-б (а. с. 64-67).

Матеріалами справи підтверджено, що спірне майно (обидва об'єкти) спочатку увійшло до складу статутного фонду першого відповідача, який затверджений, зареєстрований у встановленому законом порядку і на даний час не скасований та не змінений.

В подальшому об'єкт нерухомості у вигляді дитячого садка № 1, що  знаходиться за адресою: місто Рубіжне, вул. Леніна, 36-б, увійшов до статутного фонду  другого відповідача, при цьому статут останнього також є чинним на час вирішення цього спору по суті, його не змінено та не скасовано.

Суд першої інстанції на підставі вищезазначених доказів та згідно діючого законодавства дійшов висновку про те, що на підставі доданих до матеріалів справи доказів судом встановлено, що перший відповідач є власником  майна –незавершеного будівництвом приміщення їдальні бази відпочинку „Айдар”, яке знаходиться у селі Штормове Новоайдарського району Луганської області, а другий відповідач –власником будівлі дитячого садка № 1, що знаходиться за адресою: місто Рубіжне, вул. Леніна, 36-б,  про які йдеться у позові, оскільки  в процесі  приватизації орендного підприємства Сєвєродонецька орендна будівельна фірма „Надія” (правонаступником якої є перший відповідач), відбулась безоплатна передача органом приватизації об'єктів соціально-побутового призначення,  в тому числі  спірного, згідно ст. 24 Закону України „Про приватизацію державного майна”.

Дана стаття має назву „Безоплатна передача державного майна” і знаходиться у Розділі IV “Соціальні питання приватизації”.

Згідно ч. 2 зазначеної статті, в редакції Закону станом на час приватизації державного майна орендного підприємства Сєвєродонецька орендна будівельна фірма „Надія”, КП „Сєвєродонецька БФ „ДСК” згідно з  статтею  8  цього  Закону,  яке  стало  власником  даного підприємства в результаті викупу,  купівлі  його  на аукціоні, за конкурсом, придбання 51 і більше відсотків акцій,  за його згодою відповідний державний  орган  приватизації  безоплатно передає  об'єкти  соціально-побутового  призначення,  створені  за рахунок коштів фонду  соціального  розвитку  (аналогічних  фондів) зазначеного підприємства із зменшенням ціни, за яку було  придбано майно підприємства, на суму початкової ціни зазначеного майна. Ці пільги поширюються на  викуп  державного  майна  орендними підприємствами.

Відповідно до п. 42 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України  від 08.09.93 № 717, вартість майна цілісного майнового комплексу зменшується на вартість майна, що належить орендареві, та вартість майна, для якого встановлено пільги (безоплатна передача об'єктів соціально-побутового призначення).

Згідно з ч. 1 ст. 128 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на час приватизації державного майна орендного підприємства Сєвєродонецька орендна будівельна фірма „Надія”, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором, а спірне майно було передано набувачу за актом передачі проданого державного  майна  ЦМК від 05.07.94.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до законодавства про приватизацію державного майна, яке діяло в період приватизації державного майна, від орендного підприємства Сєвєродонецька орендна будівельна фірма „Надія” відбувся безоплатній перехід спірного об'єкту у власність КП „Сєвєродонецька БФ „ДСК” без сплати його вартості в порядку пільгової приватизації, що підтверджується наступним.

Згідно ст. 21 Закону України „Про власність” (який діяв станом на час приватизації орендного підприємства Сєвєродонецька орендна будівельна фірма „Надія”) право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.

Одним із принципів приватизації закріплених в ст. 2 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств” (в редакції на час приватизації державного майна орендного підприємства Сєвєродонецька орендна будівельна фірма „Надія”), є принцип надання пільг на придбання державного майна членами  трудових колективів підприємств, що приватизуються.

Лише нова редакція Закону України „Про приватизацію державного майна”, прийнята Законом України N89/97-ВР від 19.02.97 передбачає, що майно соціально-побутового  призначення передається без права продажу.

Тобто, лише з 1997р. законодавством встановлено застереження, з яких можна зробити висновок, що таке майно передається у володіння та користування без права продажу, що виключає набуття права власності.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України „Про приватизацію державного майна”, в редакції Закону від 19.02.97, за  рішенням державного органу  приватизації  об'єкти соціально-побутового призначення в разі відмови трудових колективів  підприємств,  що приватизуються,  від приватизації цих об'єктів можуть передаватися місцевим   радам згідно  з законодавством.  У  разі  неможливості утримання за рахунок коштів місцевого бюджету об'єктів соціально-побутового призначення, створених за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) підприємства,  що  приватизується,  зазначені об'єкти  можуть безоплатно передаватися господарському товариству, створеному працівниками підприємства відповідно до статті 8  цього Закону, до складу  якого  ввійшло  не  менш  як  50  відсотків працівників підприємства,  за умови їх цільового  використання  та належного утримання і без права продажу.

Оскільки даний Закон не має зворотної сили у часі, норма ст. 24 зазначеного Закону, в редакції прийнятій через три роки після передачі спірної будівлі, не може застосовуватися до спірних правовідносин.

Викладена правова позиція підтримана у постановах Вищого господарського суду України та Верховного суду України.

Таким чином, відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду, що оскаржується у даному випадку, ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Оскільки заявник апеляційної скарги - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області  звільнено від сплати державного мита на підставі п. 35 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.093 „Про державне мито”, питання про розподіл витрат по сплаті державного мита за  апеляційною скаргою не розглядається.

Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні, за згодою представників сторін, оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ № 10-01-02833 від 12.05.09 на рішення господарського суду Луганської області від 28.04.09 по справі № 8/65пн  залишити без задоволення.

2. Рішення  господарського суду Луганської області від 28.04.09 у справі                     № 8/65пн залишити без змін.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                            І.В. Семендяєва

Суддя                                                                                 К.І. Бойченко

  Суддя                                                                                С.С. Єжова