Рішення

від 16.06.2009 по справі 9/78-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/78-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

16.06.2009                                                                Справа №  9/78-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ребристої С. В. при секретарі Шевченко М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна", м. Ходорів Жидачівського району Львівської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янський завод марочних вин", с. Одрадокам'янка Бериславського району Херсонської області  

про  стягнення  65813  грн. 64 коп.

за участю представників  сторін:

від  позивача - Янклевич Я..Є. представник дов.  від 12.06.2009 р.

від  відповідача - Отрок В.І. генеральний директор.

                  Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунапак - Україна" (позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янський завод марочних вин" (відповідач) 65813 грн. 64 коп. боргу по грошових зобов'язаннях за договором постачання від 11.04.09р. № 15/ЦО, з яких 58960 грн. 32 коп. основного боргу, 5452 грн. 55 коп. пені та 1400 грн. 77 коп. річних. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1974 грн. 40 коп. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

          Позовні вимоги обґрунтовано ухилянням відповідача від добровільного виконання умов договору в частині відшкодування позивачу вартості поставленого товару, який є об'єктом даного правочину.

          Представник відповідача не заперечує проти існування невиконаних грошових зобов'язань за договором, однак просить суд прийняти до уваги ту обставину, що 3 червня 2009 року ним, в добровільному порядку, в рахунок погашення боргу, перераховано на рахунок позивача 5000 грн. боргу. Невиконання грошових зобов'язань за договором у повному обсязі відповідач пояснює важким фінансовим становищем товариства, однак документальних обґрунтувань вказаних причин порушення умов договору суду надано не було.

          Представник позивача у судовому  засіданні надав суду заяву про зменшення та уточнення позовних вимог, в якій, посилаючись на часткове погашення відповідачем боргу, просить стягнути з останнього лише залишок основної заборгованості в розмірі 53960 грн. 32 коп. та судові витрати по справі, враховуючи витрати на оплату адвокатських послуг. Дана заява, як така, що не виходить за межі ст.22 ГПК України, прийнята судом до розгляду.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

          11 квітня 2008 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір постачання № 15/ЦО, об'єктом якого є гофропродукція на суму 58960 грн. 32 коп., відповідно до умов якого відповідач зобов'язався не пізніше 10 грудня 2008 року оплатити товар.

          Відповідно до положень ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

          Таким чином, даний договір є договором поставки а не постачання.

          Окреслені договором зобов'язання постачальника були виконанні останнім у повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними: від 25.04.08р. № ЦО-00041, за якою поставлено товару на суму 12232 грн. 80 коп.; від 30.05.08р. № ЦО-00065 на суму 16958 грн. 52 коп.; від 11.07.08р. № ЦО-00107 на суму 1560 грн.; від 18.07.08р. № ЦО-00114 на суму 1260 грн.; від 27.08.08р. № ЦО-00145 на суму 11810 грн. 40 коп. та від 26.11.08р. № ЦО-00223 на суму 15138 грн. 60 коп.

          Оскільки на оплату товару пунктом 5.1 договору покупцю було надано 14 календарних днів з дня поставки його останньої партії, строк виконання відповідачем грошових зобов'язань настав 10 грудня 2008 року, однак оплати товару здійснено не було, що змусило постачальника 21 травня 2009 року за вих. № 767 звернутися до покупця з претензією та вимогою погасити борг у сумі 58960 грн. 32 коп.

          Письмових відповідей чи гарантійних листів на претензію відповідачем надіслано не було, борг залишився непогашеним.

          Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          За умовами ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити  продавцеві повну ціну переданого товару. В односторонньому порядку відмовитися від виконання договірних обов'язків відповідач, згідно з приписами ст.525 ЦК України, не може.

          Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати  господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,  договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Часткове погашення відповідачем основної суми заборгованості у розмірі 5000 грн. підтверджується банківською випискою та свідченнями обох сторін по справі.

          З огляду на викладене, уточнені позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 53960 грн. 32 коп. є документально обґрунтованими та нормативно доведеними, а тому задовольняються судом.  Ціна позову станом на 16.06.09р. становить 53960 грн. 32 коп.          

          Оскільки позивач підтверджує сплату позивачем в рахунок погашення частини основної суми боргу у розмірі 5000 грн., суд вважає, що в цій частині спір відсутній, а тому, в частині позовних вимог про стягнення 5000 грн. боргу, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, суд припиняє провадження у справі.

          Відповідно до ст.44 ГПК України, а, також, згідно з п. 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

          У відповідності до ч.3 ст.48 ГПК України, витрати на адвокатські послуги, що підлягають відшкодуванню, визначаються в порядку, встановленого Законом України "Про адвокатуру". Дія даного закону розповсюджується лише на осіб, які є адвокатами.

          Поняття особи яка може бути адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", відповідно до якої, адвокатом може бути громадянин України, що має вищу юридичну освіту, стаж роботи на посаді юриста або помічника адвоката не менше двох років, який склав кваліфікаційні іспити, отримав свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

          Таким чином, ст.44 ГПК України передбачає відшкодування в якості судових витрат сум, які сторона сплатила лише адвокату, а не іншим представникам.

          Відповідно до договору про надання юридичних послуг від 27 травня 2009 року позивач (замовник) доручив гр. Янклевичу Яремі Євстахійовичу здійснити представництво інтересів замовника в господарському суді по захисту майнових прав, порушених відповідачем.

          Пунктом 4.1 даного договору вартість послуг представника узгоджена сторонами у розмірі 1974  грн. 40 коп.

          Суду також надано належним чином засвідчену фотокопію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, видане гр. Янклевичу Я. Є, тобто виконавцю по договору про надання юридичних послуг.

          З огляду на викладене, заявлені до стягнення з відповідача 1974 грн. 40 коп. витрат на оплату послуг адвоката вимоги підлягають задоволенню.

          Оскільки спір доведено до вирішення у судовому порядку з вини відповідача, а частину боргу сплачено після звернення позивача з позовом до суду, з відповідача, на користь позивача, пропорційно задоволеним позовним вимогам, стягуються 539 грн. 60 коп. витрат по оплаті державного мита, 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 1974 грн. 40 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

          На підставі ст.193 господарського кодексу України, ст. ст. 525, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 22, ст.44, ст. ст. 48, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст. 82, ст. ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -          

В И Р І Ш И В :

          1.Позовні вимоги задовольнити частково.

                2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янський завод марочних вин" (Херсонська область, Бериславський район, село Одрадокам'янка, вул. Казацька, буд. 4, код ЄДРПОУ 34175002, р/рах. 26000501200123 в Бериславському відділенні ХФ АКБ "Форум", МФО 342252) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак-Україна" (Львівська область, Жидачівський район, м. Ходорів, вул. Стрілецька, буд. 11, код ЄДРПОУ 30028622, р/рах. 26009014039 в ПЛФ ВАТ "Кредобанк" у м. Львові, МФО 325365) 53960 грн. 32 коп. основної суми боргу, 539 грн. 60 коп. витрат по оплаті державного мита, 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1974 грн. 40 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

                    3. В решті позовних вимог припинити провадження по справі.          

          Наказ видати стягувачу після  набрання рішенням законної сили.

                             Суддя                                                                 С.В. Ребриста

           Дата підписання рішення оформленого

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 18 червня 2009 року.