Постанова

від 19.05.2014 по справі 913/1960/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2014 року Справа № 913/1960/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі суддів :Бернацької Ж.О., Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної компанії "Луганськлегінвест" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 19.02.2014 у справі№ 913/1960/13 господарського судуЛуганської області за позовомДержавної компанії "Луганськлегінвест" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський завод промислових виробів", 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганський інженерно-будівельний комплекс № 7" третя особаЛуганська обласна державна адміністрація пророзірвання договору підряду № 19-527/264-1 від 12.05.2011

за участю представників від: позивача не з"явилися, повідомлені належним чином відповідача 1. не з"явилися, повідомлені належним чином 2. не з"явилися, повідомлені належним чином третьої особи не з"явилися, повідомлені належним чином

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Луганської області від 02.12.2013 у справі № 913/1960/13 відмовлено Державній компанії "Луганськлегінвест" (Позивач) в задоволенні позовних вимог про розірвання договору підряду.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2014 залишено без змін за мотивами, викладеними в постанові апеляційної інстанції, рішення Господарського суду Луганської області від 02.12.2013 у справі № 913/1960/13.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Державної компанії "Луганськлегінвест" звернулася з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2014, рішення Господарського суду Луганської області від 02.12.2013 у справі № 913/1960/13 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на виконання Програми створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів та міст Луганської області на 2011 рік, яка затверджена Постановою Правління Фонду загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття № 261 від 19.05.2011, затверджена розпорядженням голови Луганської облдержадміністрації № 520 від 10.05.2011, та згідно з Договором № 19-527/264 від 12.05.2011 про взаємовідносини Державною компанією "Луганськлегінвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганський завод промислових виробів" у реалізації Програми створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів та міст Луганської області на 2011 рік, 12.05.2011 укладено між Державною компанією "Луганськлегінвест" (Замовник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганський завод промислових виробів" (Учасник програми) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганський інженерно будівельний комплекс" (Генпідрядник) договір будівельного підряду № 19-527/264-1.

Відповідно до пункту 1.1 договору Замовник перераховує Учаснику Програми кошти, необхідні для розрахунків з Генпідрядником, який зобов'язується виконати повний комплекс будівельно-монтажних і інших робіт, пов'язаних з будівництвом у м. Стаханові об"єкта Програми, а Учасник програми за рахунок отриманих від Замовника коштів проводить оплату прийнятих Замовником виконаних робіт.

Пунктом 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 28.11.2011) встановлена загальна вартість робіт, яка становить 4 374 980,61 грн.

Згідно з пунктом 3.1 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 23.12.2011) строк виконання робіт - до 18.06.2012.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганський інженерно-будівельний комплекс № 7" на підставі листа Генпідрядника про необхідність авансування будівельних робіт, вправі перерахувати Генпідряднику аванс у розмірі 100 % від договірної ціни для виконання робіт на умовах цього Договору, Генпідрядник гарантує належні якість та терміни виконання робіт.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що акти приймання виконаних робіт, підписані Генпідрядником і Учасником програми, надаються Замовнику на перевірку і підписання щомісяця не пізніше 25 числа звітного місяця. До Актів форми КБ-2 і КБ-3 додаються всі необхідні підтверджуючі документи (заміри, акти на приховані роботи, акти випробувань бетону, сертифікати на матеріали, виконавчі схеми тощо).

Замовник протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання актів зобов'язаний розглянути їх і при відсутності зауважень підписати чи відмовитись від підпису, вказавши причини відмови.

У зв"язку з мотивованою відмовою від підписання актів приймання виконаних робіт Генпідрядник зобов"язаний протягом 2-х днів внести в акти виправлення, що вимагаються згідно з зауваженнями Замовника і надати їх Замовнику для повторного розгляду та підписання.

Державною компанією "Луганськлегінвест" перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Луганський завод промислових виробів" грошові кошти на виконання умов договору. Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганський завод промислових виробів" (Відповідач-1) перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Луганський інженерно-будівельний комплекс № 7" (Відповідач-2) як попередню оплату грошові кошти на загальну суму 4 374 980,61 грн.

Судами встановлено, що акти форми КБ-2 № 1/55 за червень 2012 року на суму 1 173 020 грн., № 2/58 - 75 612 грн., № 3/7 - 711 583,31 грн., всього на суму 1 960 215,31 грн. підписані сторонами договору підряду.

27.06.2012 між сторонами підписано акт про готовність до вводу в експлуатацію об'єкта по створенню нових робочих місць Програми створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів та міст Луганської області на 2011 рік у ТОВ "Луганський завод промислових виробів", в якому зазначалось, що виконано основний обсяг робіт, окремі роботи згідно з гарантійним листом від 27.06.2012 № 3-л необхідно виконати в термін до 15.09.2012.

Супровідним листом від 14.03.2013 ТОВ "Луганський завод промислових виробів" надано ДК "Луганськлегінвест" акти по формі КБ-2в № 4, № 5, № 6, № 7, № б/н за червень 2012 року на загальну суму 2 414 765,61 грн.

ДК "Луганськлегінвест" листом № 01-100 від 22.03.2013 повідомила ТОВ "Луганський завод промислових виробів" про завищення обсягів виконаних будівельних робіт та відображення в актах робіт, які не були виконані на об"єкті.

ДК "Луганськлегінвест" звернулася з листами від 04.04.2013 до ТОВ "Луганський завод промислових виробів", ТОВ "Луганський інженерно-будівельний комплекс № 7" про розірвання договору.

Державна компанія "Луганськлегінвест" звернулася до суду з позовом про розірвання договору будівельного підряду № 19-527/264-1 від 12.05.2011, укладеного між Державною компанією "Луганськлегінвест", Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганський завод промислових виробів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганський інженерно будівельний комплекс № 7". Позовна заява мотивована істотним порушенням умов договору.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, вказав на те, що замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Згідно з частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін.

Позивач, користуючись правом, наданим статтею 849 ЦК України відмовився від Договору шляхом направлення 04.04.2013 на адресу Відповідачів листів про його розірвання.

Судом відмовлено в задоволенні заяви про розірвання договору підряду з дати подання позову, оскільки відповідно до частини 5 статті 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням.

Апеляційним господарським судом, залишено без змін рішення місцевого господарського суду, але з мотивів, викладених в постанові апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції посилається на норми статті 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Особливості предмету спірного договору полягають не в отриманні матеріального результату, а у вчиненні певних дій, які мають призвести до такого результату.

Розірванням договору є припинення договірного зобов'язання, тобто зникнення правового зв'язку між сторонами договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов'язків.

Згідно з частиною 2 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов"язання сторін припиняються.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позов у даній справі про розірвання договору підряду мотивований неналежним виконанням зобов'язань підрядником, зокрема істотним порушенням умов договору підряду щодо не виконання передбачених договором робіт у встановлений договором строк та наявними недоліками в будівельній роботі.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема, одним з таких правових наслідків є розірвання договору.

Спеціальні умови розірвання договору встановлені для договорів підряду, так статтею 852 ЦК України передбачено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Апеляційний господарський суд вказав про недоведеність Позивачем істотного порушення Відповідачами умов договору.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною 4 статті 882 даного Кодексу передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження так як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору, - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін. (ч.4 ст.188 ГК України).

Так, умовами договору сторони передбачили право замовника розірвати договір.

Згідно з частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, законом замовнику надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене.

Частиною третьою статті 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Глава 61 Цивільного кодексу України є спеціальною та застосовується до договорів підряду.

Стаття 651 даного Кодексу регламентує підстави для зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором будівельного підряду № 19-527/264-1 від 12.05.2011 передбачено розірвання договору в односторонньому порядку, таке право замовнику надано і статтею 849 Цивільного кодексу.

Враховуючи викладене Господарським судом Луганської області правомірно застосовано до даних правовідносин статтю 849 Цивільного кодексу України та не взято до уваги норми статті 651 даного Кодексу, тому відсутні підстави для скасування рішення Господарського суду Луганської області від 02.12.2013 у справі № 913/1960/13.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2014 правомірно відмовлено Позивачу в задоволенні позовних вимог, але з інших підстав, з якими не погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, ураховуючи вище зазначене. Разом з тим, резолютивна частина постанови Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2014 є правильною.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної компанії "Луганськлегінвест" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2014, рішення Господарського суду Луганської області від 02.12.2013 у справі № 913/1960/13 залишити без змін.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда