Ухвала

від 17.04.2014 по справі 801/3637/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" квітня 2014 р. м. Київ К/800/49597/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А., при секретарі Луцак А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кримської митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 7 червня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року

у справі № 801/3637/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Універсал"

до Кримської митниці Міндоходів

третя особа Сімферопольський прикордонний загін Державної прикордонної служби

України

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфлот - Універсал» (надалі також - позивач, ТОВ «Інфлот-Універсал») звернулось до суду з позовом до Кримської митниці Міндоходів (надалі також - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 березня 2013 року № 14 на суму 132089,34 грн. та № 15 на суму 685420,74 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 7 червня 2013 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Кримської митниці від 26 березня 2013 року № 14 та № 15.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року апеляційну скаргу Кримської митниці Міндоходів залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 7 червня 2013 року у справі № 801/3637/13-а з- без змін.

Відповідач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 7 червня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, сторін, що беруть участь у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Фактичною підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 26 березня 2013 року: № 14 (визначено ввізне мито з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання на суму 132089,34 грн., у тому числі: основний платіж - 105671,46 грн., штрафні санкції-26417,88грн.) та №15 (визначено податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання на суму 685420,74грн., у тому числі: основний платіж - 548336,58грн., штрафні санкції -137084,16грн), з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки відповідача, викладені в акті перевірки від від 28 лютого 2013 року № 0006/13/600000000/0023197531, про порушення позивачем вимог статей 81 , 88 , частини 1 статті 156 , статті 200 , частини 1 статті 201 Митного кодексу України , статті 90 , пунктів 1, 2 статті 93 Митного кодексу України щодо не вивезення товарів оформлених у митному режимі за ВМД № 600100005/2011/00090 від 31 травня 2011 року, № 600100005/2011/000091 від 31 травня 2011 року, № 600100005/2011/000092 від 31 травня 2011 року, № 600100005/2011/000135 від 9 вересня 2011 року, № 600100005/2011/000187 від 12 грудня 2011 року, № 600100005/2011/000200 від 23 грудня 2011 року, № 600100005/2011/000205 від 30 грудня 2011 року , № 600100005/2012/000005 від 13 січня 2012 року, № 600100005/2012/000038 від 11 квітня 2012 року, що призвело до їх комерційного використання товарів на митній території України та порушення вимог: статтей185, 206 Податкового кодексу України та статей 4 ,68, 17 Закону України «Про єдиний митний тариф», а також несвоєчасної сплата ввізного мита та податку на додану вартість за ВМД : № 6001000005/2012/002661 від 30 липня 2012 року у сумі 028 - 2206,07 грн., № 6001000005/12/002648 від 27 липня 2012 у сумі 020 - 1838,39 грн. на 028 - 7721,24 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач на підставі договору з Панамською компанією «STS Expees Inc» здійснив декларування у митному режимі «транзит» товарів (гумові кранці та вантажні шланги) за відповідними вантажними митними деклараціями (тип ВМД «ТР80»).У графі 9 наведених митних декларацій значиться Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфлот-Універсал» (позивач по справі) (98318, місто Керч, пров. 1-й Ново-Карантинний, 13 Україна).

Згідно зі статтею 200 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року № 92-IV транзит - митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 201 зазначеного кодексу товари, що переміщуються транзитом, повинні: 1) перебувати у незмінному стані, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання; 2) не використовуватися на території України ні з якою іншою метою, крім транзиту.

Перевіркою встановлено, що судами (буксирами): «ГЕРКУЛЕС», «ГЕОРГИЙ БАБЕНКО», «ВЕРНЬІЙ», «БЬІСТРЬІЙ», для забезпечення перевалки нафтопродуктів на 471 якірній стоянці Керченської протоки здійснювалися буксирувальні та швартові роботи, доставка лоцманів, чергування у районі проведення вантажних робіт, причалювання до судів та проводилися роботи з забезпеченням перевалки нафтопродуктів на 471 за допомогою товарів, які були заявлені позивачем у митному режимі «транзит».

З урахуванням того, що товар, задекларований позивачем у митних деклараціях не переміщався за митну територію України, відповідач прийшов висновку, що позивачем протиправно його задекларовано у митному режимі «транзит», а відтак, не повною мірою сплачено мито та податок на додану вартість.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили із того, що відповідачем не доведено недотримання ТОВ «Інфлот-Універсал» режиму «транзит» при декларуванні товару, як і не доведено використання позивачем товарів з іншою метою ніж «транзит», що призвело до їх комерційного використання на митній території України. При цьому суди попередніх інстанцій посилались на те, що суди МБ Георгій Бабенко, МБ Геркулес,МБ Бистрий, МБ Верний перетинали державний кордон України, а відтак товари, що перевозились зазначеним вище судами завершили режим «транзиту», що в свою чергу свідчить про відсутність порушень митного законодавства з боку позивача.

Разом з тим, Вищий адміністративний суд України вважає зазначені висновки судів попередніх інстанції такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору та оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак, такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно листа Сімферопольського прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 9 січня 2013 року за вих. 234/157 за період з 1 січня 2011 року по 7 травня 2012 року було зафіксовано перетинання державного кордону суднами: МБ Георгій Бабенко, МБ Геркулес, МБ Бистрий, МБ Верний.

Разом з тим, судові рішення не містять відомостей про те, що товар, який задекларовано позивачем в режимі «транзит» транспортувався саме на цих суднах.

Вказані обставини відповідно до частини 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України входять до предмета доказування при розгляді судом даної категорії адміністративних спорів.

Так, згідно цієї норми предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно з частиною 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій не було встановлено всіх важливих обставин справи, що призвело до не обґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до положень частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України .

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Кримської митниці Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 7 червня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року скасувати.

Справу № 801/3637/13-а направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко