Ухвала

від 22.05.2014 по справі 0870/9468/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

22 травня 2014 року м. Київ В/800/2054/14

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

Борисенко І.В.

Вербицької О.В.

Кошіля В.В.

Муравйова В.В.

Приходько І.В.,

розглянувши заяву Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.03.2014

у справі № 0870/9468/12 (№ К/800/16437/13)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

третя особа Приватне підприємство «ВАФ Орбіта»

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.03.2014, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних судових рішень у подібних правовідносинах.

Згідно ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.03.2014 року заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

В обґрунтування своїх вимог надає копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 07.06.2012, від 07.11.2012 та 16.10.2013, в яких, на його думку, відповідна норма права застосована інакше, ніж у даній справі.

Між тим, відповідно до положень ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, тобто, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.

У справі, про перегляд якої ставиться питання, суд касаційної інстанції, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо того, що витрати на придбання товарів, які віднесені позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту, підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарські операції та підтверджують їх фактичне здійснення, дійшов висновку про відсутність порушень позивачем п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 ст. 198 та п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України.

Зі змісту ухвал Вищого адміністративного суду України від 07.11.2012 та 16.10.2013 (наведених заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права) вбачається, що, перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору про скасування податкових повідомлень-рішень, суд касаційної інстанції погодився з висновком про те, що платниками податків належними доказами не доведена реальність операцій з їх контрагентами, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що вказані операції оформлені лише документально, без наслідків відбування події для виконання податкових зобов'язань.

Крім того, зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 07.06.2012 (на яку також посилається податкова інспекція як на підставу неоднакового застосування норм матеріального права) не було розв'язано заявлений сторонами спір по суті, так як справу було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на наявність неповноти встановлення обставин справи, а відтак, вказана ухвала не містить висновків щодо правомірності застосування норм матеріального права.

Приписи ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.

Отже, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд судових рішень, та у справах, на які посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Також, в обґрунтування своїх вимог заявник додає копію постанови Верховного Суду України від 27.03.2012.

Щодо цього судового рішення колегія суддів зазначає, що до переліку рішень, на які робиться посилання для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України, відносяться рішення таких касаційних судів (інстанцій): Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України як касаційної (третьої) інстанції, Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України як касаційної (третьої) інстанції, а також рішення апеляційних судів загальної юрисдикції як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом України від 22 лютого 2007 року № 697-V «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ». Зазначений перелік таких судових рішень є вичерпним.

До зазначених судових рішень не належать рішення Верховного Суду України, ухвалені після 30 липня 2010 року, та судові рішення, ухвалені до 30 липня 2010 року судовими палатами в адміністративних та господарських справах Верховного Суду України і Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України, яка за винятковими обставинами переглядала рішення колегій Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалених у касаційному порядку, а також за винятковими обставинами рішення апеляційних судів як касаційних.

Отже, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.03.2014 у справі № 0870/9468/12 (№ К/800/16437/13).

2. Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді І.В. Борисенко

О.В. Вербицька

В.В. Кошіль

О.В. Муравйов

І.В. Приходько