Рішення

від 21.05.2014 по справі 910/4464/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4464/14 21.05.14 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Німецьке дитяче харчування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бебі-Лайф Плюс" про стягнення 6 176 828,18 грн., за участю представників позивача - Клименко А.М., довіреність №1 від 14.04.2014 року, Ястремської Л.М., довіреність №2 від 14.04.2014 року, відповідача - Мухи А.О., довіреність №70-2014 від 14.04.2014 року ,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 6 176 828,18 грн. основного боргу у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань за угодою №3 від 18.05.2011 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 23.04.2014 року.

02.04.2014 року позивач через канцелярію суду подав заяву про забезпечення позову з проханням накласти арешт на грошові кошти відповідача, які знаходяться на розрахунковому рахунку № 26005301022657, який відкрито у ПАТ "ТЕРРА Банк" (МФО 380601).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2014 року зазначену вище заяву задоволено та з метою забезпечення позову до набрання рішенням законної сили накладено арешт на грошові кошти відповідача, які знаходяться на розрахунковому рахунку № 26005301022657, який відкрито у ПАТ "ТЕРРА Банк" (МФО 380601) в межах суми позову.

07.04.2014 року позивач через канцелярію суду подав заяву про забезпечення позову з проханням накласти арешт на грошові кошти відповідача, які знаходяться на розрахункових рахунках: № 26006010109949, який відкрито у ПАТ «КБ «Преміум» (МФО 339555); №26049301022657, який відкрито у ПАТ "ТЕРРА Банк" (МФО 380601); №26005301022657, який відкрито у ПАТ "ТЕРРА Банк" (МФО 380601); №26001058221001, який відкрито у філії АТ «ІмексБанк» у м. Києві (МФО 300766) та №26000052618506, який відкритий у гривні у філії «Розрахунковий центр» ПАТ КБ «Приватбанк» м. Києва (МФО 320649).

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Проте, позивач не зазначив на яку суму грошових коштів він просить накласти арешт, і до того ж ухвалою господарського суду м. Києва від 04.04.2014 року вже було задоволено заяву про вжиття заходів забезпечення позову на суму 6 176 828,18 грн. та накладено арешт на грошові кошти відповідача на суму позовних вимог.

За таких обставин, в задоволенні клопотання позивача від 07.04.2014 року про забезпечення позову судом відмовлено.

23.04.2014 року через канцелярію господарського суду м. Києва відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити.

23.04.2014 року в судовому засіданні оголошено перерву на 28.04.2014 року.

25.04.2014 року через канцелярію господарського суду м. Києва позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив про стягнення з відповідача 6 042 235,75 грн. основного боргу, 55 351,41 грн. пені та 11 057,48 грн. 3% річних, яка прийнята судом до розгляду частково, в частині стягнення з відповідача 6 042 235,75 грн. основного боргу.

В частині стягнення пені та 3% річних суд повертає дану заяву без розгляду позивачу, оскільки ним заявлені нові вимоги, які не були заявлені при поданні позову. Тобто, дана заява містить вимоги одночасно про зміну предмету і підстав позову, що не передбачено ст. 22 ГПК України.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Проте, у вищезазначеній заяві про збільшення позовних вимог позивачем додатково заявлено іншу нову вимогу із самостійним предметом та підставами.

Разом з тим, одночасна зміна і предмета, і підстав позову процесуальним законодавством не допускається.

28.04.2014 року в судовому засіданні оголошено перерву на 19.05.2014 року.

19.05.2014 року через канцелярію господарського суду м. Києва відповідач надав заперечення на заяву про уточнення позовних вимог від 25.04.2014 року в яких визнав, що станом на 25.04.2014 року за даними бухгалтерського обліку кредиторська заборгованість відповідача перед позивачем складає 5 003 145,43 грн.

19.05.2014 року в судовому засіданні відповідачем надано клопотання про витребування доказів, в задоволенні якого судом відмовлено, оскільки вказані відповідачем в клопотанні документи не відносяться до предмету доказування даного спору, оскільки предметом даного спору є вимоги про стягнення боргу за поставку товару за угодою №3 від 18.05.2011 року укладеною між сторонами, а клопотання про витребування доказів стосується витребування доказів на підтвердження поставки товару за договором №4 від 01.08.2014 року, який не є підставою для стягнення спірної суми.

19.05.2014 року в судовому засіданні оголошено перерву на 21.05.2014 року.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Німецьке дитяче харчування" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бебі-Лайф Плюс» (покупець) було укладено угоду №3, за умовами якої продавець зобов'язується постачати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію згідно з умовами даної угоди в кількості, асортименті та строки, узгоджені сторонами та зазначені у накладних або специфікаціях, що являються невід'ємною частиною угоди (п. 1.1. угоди).

Пунктом 5.2. угоди встановлено, що розрахунки за поставлену продавцем продукцію здійснюються по факту одержання товару в повному обсязі у термін, який не перевищує 120 календарних днів, або у термін, вказаний у рахунку-фактурі. Підставою для проведення платежу являється ця угода або рахунок-фактура чи накладна, отриманні від продавця.

Поясненнями представника позивача, частково відповідача, видатковими накладними №НU-0000037 від 19.02.2013 року на суму 200 091,00 грн., № НU-0000055 від 01.03.2013 року на суму 128 407,32 грн., № НU-0000056 від 01.03.2013 року на суму 199 862,35 грн., № НU-0000078 від 11.04.2013 року на суму 2 183 108,40 грн., № НU-0000114 від 15.05.2013 року на суму 1 351 875,14 грн., № НU-0000122 від 21.05.2013 року на суму 1 314 836,94 грн., № НU-0000132 від 22.05.2013 року на суму 143 888,02 грн., № НU-0000123 від 29.05.2013 року на суму 1 139 498,52 грн., № НU-0000150 від 14.06.2013 року на суму 32 316,90 грн., № НU-0000177 від 18.07.2013 року на суму 1 695 445,20 грн., № НU-0000219 від 16.09.2013 року на суму 2 500 573,80 грн., № НU-0000246 від 14.10.2013 року на суму 2 339 791,20 грн., № НU-0000247 від 22.10.2013 року на суму 1 429 904,40 грн., № НU-0000256 від 28.10.2013 року на суму 1 293 338,88 грн., № НU-0000260 від 11.11.2013 року на суму 1 922 193,42 грн., № НU-0000266 від 25.11.2013 року на суму 3 352 733,58 грн., № НU-0000263 від 27.11.2013 року на суму 1 232 378,62 грн., № НU-0000278 від 06.12.2013 року на суму 478 175,27 грн., № НU-0000282 від 12.12.2013 року на суму 465 694,86 грн., № НU-0000335 від 26.12.2013 року на суму 2 828 450,40 грн., які вказані в уточненнях до позовної заяви від 25.04.2014 року та копії яких міститься у матеріалах справи, стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 26 232 564,22 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 20 190 328,47 грн. та на даний час має заборгованість перед позивачем у розмірі 6 042 235,75 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за угодою №3 з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 6 042 235,75 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Проте у запереченнях на заяву про уточнення позовних вимог та в судовому засіданні представник відповідача підтвердив заборгованість у сумі 5 003 145,43 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар у розмірі 6 042 235,75 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судом була надана належна оцінка відзиву на позовну заяву.

Проте, викладені у вищезазначеному документі доводи судом не приймаються у зв'язку з їх необґрунтованістю та відсутністю у справі доказів на їх підтвердження.

Доводи відповідача спростовуються матеріалами справи та зібраними у справі доказами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бебі-Лайф Плюс" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-Б; код 37569643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Німецьке дитяче харчування" (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 4-Б; код 30382124) 6 042 235 (шість мільйонів сорок дві тисячі двісті тридцять п'ять) грн. 75 коп. основного боргу та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.05.2014р.

Суддя С.О. Чебикіна