Постанова

від 19.05.2014 по справі 826/2540/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 травня 2014 року 11:13 № 826/2540/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Властелин-01» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування наказу від 14.11.2013 року №842 та податкових повідомлень-рішень від 17.12.2013 року №0008682208 та №0008692208, - ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне підприємство «Властелин-01» (надалі - позивач або ПП «Властелин-01») з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просив:

- встановити відсутність компетенції (повноважень) ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо прийняття рішення про проведення документальної позапланової перевірки позивача;

- визнати протиправним та скасувати наказ від 14.11.2013 року № 842, виданого ДПІ у Солом'янському районі м. Києва;

- визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 17.12.2013 року № 0008682208 та від 17.12.2013 року № 0008692208.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.03.2014 року відмовлено ПП «Властелин-01» у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про встановлення відсутності компетенції (повноважень) Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо прийняття рішення про проведення документальної позапланової перевірки позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.03.2014 року відкрито провадження у справі в решті позовних вимог, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, представник позивача зазначив, що не отримував від відповідача письмового запиту, ненадання відповіді на який стало підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення (видача наказу) про проведення перевірки позивача, що свідчить про фактичну відсутність підстав для його прийняття, а, відтак, і проведення відповідної перевірки, отже, даний наказ, на думку представника позивача, підлягає скасуванню. Також останній зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.12.2013 року № 0008682208 та № 0008692208 підлягають скасуванню, оскільки ПП «Властелин-01» не порушувало вимог п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6., п.201.10 ст.201, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які були надані податковому органу та засвідчують належне виконання позивачем вимог податкового законодавства України в частині підтвердження права на податковий кредит та віднесення до складу валових витрат відповідних витрат по взаємовідносинам з контрагентом.

У судове засідання 14.04.2014 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача подав суду письмові заперечення, в яких зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного наказу про проведення перевірки позивача, а також прийнятих ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з підстав встановлення під час перевірки позивача факту нереальності проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, що, за правилами діючого податкового законодавства, позбавляє платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту по таким операціям.

Суд у судовому засіданні 14.04.2014 року на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України за згодою сторін, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка та експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Згідно доводів відповідача, на підставі пп.20.1.6 п.20.1 ст.20 розділу 1 та відповідно до п.73.3. ст.73 Податкового кодексу України, у зв'язку з надходженням листа від 09.08.2013 р. № 10610/7/09-10 ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення перевірки та з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства на податкову адресу позивача скеровано запит про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження від 30.08.2013 р. № 6745/10/26-58-22-08-09.

Не отримавши у встановлені законодавством строки від позивача відповіді на зазначений запит, ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, відповідно до п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та доповідної записки в.о. начальника управління податкового аудиту Бірюкової Н.В., видано оскаржуваний наказ від 14.11.2013 р. № 842 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», яким зобов'язано провести документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Властелин-01» (код за ЄДРПОУ 32523562) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «НТТП Контурвент» (код ЄДРПОУ 38061651) за період з 01.01.12р. по 31.12.12 р. починаючи з 18.11.2013 р. тривалістю 5 робочих днів.

В той же час, позивач у своїх доводах стверджує, що не отримував від відповідача запиту про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження від 30.08.2013 р. № 6745/10/26-58-22-08-09, що, на його думку, свідчить про відсутність підстав у ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо прийняття рішення про проведення документальної позапланової перевірки позивача та протиправність наказу від 14.11.2013 року № 842, виданого ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, і, відповідно, наявність підстав для його скасування.

Водночас, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Властелин-01» (код за ЄДРПОУ 32523562) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «НТТП Контурвент» (код ЄДРПОУ 38061651) за період з 01.01.12 р. по 31.12.12 р.

ІІеревіркою та згідно наданих пояснень встановлено, що ПП «Властелин-01» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ отримані від ТОВ «НТТП Контурвент» та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларації) за квітень 2012 року (від 16.05.2012 р. № 9026944369) в сумі ПДВ 21 244 грн., за травень 2012 року (від 18.06.2012 р. № 9034298904) в сумі ПДВ 15 807 грн., за червень 2012 року (від 18.07.2012 р. № 9041258032) в сумі ПДВ 43 709 грн., за липень 2012 року (від 15.08.2012 р. № 9049237227) в сумі ПДВ 32 320 грн.

Перевіркою та згідно наданих пояснень встановлено, що ПП «Властелин-01» віднесено до складу витрат з податку на прибуток суми по взаємовідносинах з ТОВ «НТТП Контурвент» на загальну суму 565 400 грн., у тому числі по періодах: за II квартал 2012 року 403 800 грн.; за III квартал 2012 року 161 600 грн.

За результатами перевірки позивача, відповідачем було складено акт від 29.11.2013 р. № 2507/26-58-22-08-11/32523562 (надалі - акт перевірки), яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме:

п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 та п.9.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 113 080,00 грн., в т.ч. по періодам: квітень 2012 року на суму 21 244 грн.; травень 2012 року на суму 15 807 грн.; червень 2012 року на суму 43 709 грн.; липень 2012 року на суму 32 320 грн.;

пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88 та ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 118 734 грн., в т.ч. по періодам: за І півріччя 2012 року 84 798 грн.; за III квартали 2012 року 118 734 грн.; за 2012рік 118 734 грн.

Зазначені порушення обґрунтовані, з боку відповідача, наявністю порушень податкового законодавства з боку контрагента позивача - ТОВ «НТТП Контурвент», - викладених в акті від 10.10.2012 р. №1581/2240/38061651 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «НТТП Контурвент» (код за ЄДРПОУ 38061651) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень-серпень 2012 року», складеного ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Так, згідно зазначеного акту встановлено, що укладені ТОВ «НТТП Контурвент» правочини є нікчемними, отже, останні не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Крім того, листом ГУ Міндоходів у м. Києві від 09.08.13 р. №10610/7/09-10 надано протокол допиту свідка гр. ОСОБА_2 від 31.07.2013 року, який значиться директором та засновником ТОВ «НТТП Кошурвеит», згідно якого встановлено, що він зареєстрував підприємство ТОВ «НТТП Контурвент» (код за ЄДРПОУ 38061651) за грошову винагороду; банківські установи не відвідував та не відкривав рахунки підприємства ТОВ «НТТП Контурвент», печатку підприємства не отримував, органи податкової інспекції не відвідував та не ставив на податковий облік підприємство ТОВ «НТТП Контурвент»; податкові накладні, акти приймання-передачі, договори, платіжні доручення, товарні накладні та інші документи не підписував та нікого на це не уповноважував; звітні документи ТОВ «НТТП Контурвент» не підписував та нікого на це не уповноважував, товари не приймав та не передавав, роботи та послуги не виконував; веденням фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ «НТТП Контурвент» не займався; де знаходяться установчі, реєстраційні, первинні фінансово-господарські документи ТОВ Контурвент» йому не відомо.

Надавши оцінку викладеному, відповідач дійшов висновку про відсутність правочинів між позивачем та ТОВ «НТТП Контурвент» як таких, що спрямовані на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ними. Отже, немає можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій, а складені по таким операціям первинні документи є такими, що складені всупереч вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим не можуть підтвердити факт здійснення господарських операцій та засвідчити право позивача на формування валових витрат та податкового кредиту.

У зв'язку з виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки, відповідачем було прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

1. від 17.12.2013 р. № 0008682208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 118 734,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 29 684,00 грн.;

2. від 17.12.2013 р. № 0008692208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 113 080,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 28 270,00 грн.

Відповідно до п.56.1. ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Вважаючи відсутність у відповідача компетенції (повноважень) щодо прийняття рішення про проведення документальної позапланової перевірки позивача, а також протиправними та необґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, оскаржувані наказ від 14.11.2013 р. № 842 та податкові повідомлення-рішення від 17.12.2013 року № 0008682208 та № 0008692208, позивач звернувся з позовом до суду.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та зафіксовано в акті перевірки позивача, взаємовідносини позивача з контрагентом - ТОВ «НТТП Контурвент» - ґрунтувалися на договірних основах, а саме на договорах:

від 02.04.2012 р. № 04/12 про поточний ремонт верстатів (виготовлення та встановлення захисної огорожі на суму 15876,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2646,00 грн.),

від 04.04.2012 р. № 04/04 про комплекс робіт з чистового оздоблення квартир та місць загального користування на 19-му поверсі житлового будинку № 2 на суму 6852,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1142,00 грн.),

від 24.04.2012 р. № 04/24 про ремонт токарно-гвинторізного верстата мод.1М63 на суму 30282,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5047,00 грн.),

від 26.04.2012 р. № 04./26 про ремонт горизонтально-розточувального верстата мод.26201 на суму 19254,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 3209,00 грн.),

від 18.05.2012 р. № 05/18 про ремонт свердлильного верстата на суму 24120,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4020,00 грн.),

від 18.05.2012 р. № 18/05 про ремонт та обслуговування термопластавтомата ДЕЗ132 та ремонт і обслуговування лічильних машин МС-3 на суму 15360,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2560,00 грн.),

від 04.06.2012 р. № 06/04 про ремонт горизонтально-фрезерного верстата мод.6Р82Г (ремонт коробки швидкостей) на суму 146844,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 24474,00 грн.),

від 14.06.2012 р. № 06/14 про ремонт вертикально-фрезерного верстата на суму 24426,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4071,00 грн.),

від 20.06.2012 р. № 06/20 про ремонт фрезерного верстата мод.6Р82Ш на суму 7224,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1204,00 грн.),

від 26.06.2012 р. № 06/25 про перемотку електродвигуна на суму 1662,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 277,00 грн.),

від 02.07.2012 р. № 07/02 про ремонт рейсмусного верстата мод.СРВ-1 на суму 84270,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 14045,00 грн.),

від 04.07.2012 р. № 07/04 про ремонт вертикально-свердлильного верстата мод.20132 на суму 38220,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6370,00 грн.),

від 16.07.2012 р. № 07/16 про ремонт шабрінням робочих плоскостей пуансона і матриці відливної головки машини «МОГУЛЬ» на суму 5676,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 946,00 грн.),

від 24.07.2012 р. № 07/24 про перемотку електродвигуна на суму 2154,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 359,00 грн.).

На підтвердження виконання умов зазначених договорів, включення позивачем витрат на оплату товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), ТОВ «НТТП Контурвент» виписані позивачу наступні первинні документи: рахунки-фактури, видаткові накладні, акти виконаних робіт та податкові накладні (копії яких у повному обсязі містяться в матеріалах справи).

Оплата товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з банку по рахунку позивача.

В ході розгляду даної справи, судом встановлено, що на момент укладання вищезазначених договорів та здійснення господарських операцій, позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ, установчі документи позивача або його контрагента не визнані в судовому порядку недійсними та відсутні вироки судів щодо можливих зловживань з боку їх посадових осіб, у тому числі, й укладання нікчемних правочинів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 Кодексу, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Кодексу, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. «а» п.198.1, п.198.2., абз.1 п.198.3. ст.198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, крім іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1. ст.201 Кодексу, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи -продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Приписами п.201.4 ст.201 Кодексу передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 Кодексу).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п. 201.7 ст. 201 Кодексу).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 Кодексу).

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.2 ст. 201 Кодексу).

Так, наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 на виконання положень ст.201 Кодексу затверджено Порядок заповнення податкової накладної (надалі - Порядок № 1379), який набрав чинності 16.12.2011 року та втратив чинність 01.03.2014 року.

Відповідно до п.5 Порядку №1379, сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п.6.2 Порядку №1379).

Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, зокрема: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (п.6.3 Порядку №1379).

Системний аналіз викладених законодавчих норм свідчить про те, що до складу валових витрат підприємства та податкового кредиту не відносяться витрати і суми сплаченого податку у складі ціни з придбані товари (роботи, послуги), які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами (податковими накладними), складеними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Податковим органом не заперечується, що позивачем як платником податків, у податковому та бухгалтерському обліку відображені операції по взаємовідносинам з ТОВ «НТТП Контурвент» на підставі первинних документів, перелік яких наведено вище.

Крім того, під час огляду та дослідження первинних документів, поданих позивачем на підтвердження його взаємовідносин з контрагентом - ТОВ «НТТП Контурвент», - судом не встановлено їх невідповідності вимогам чинного законодавства, отже, такі первинні документи можна вважати належними доказами реальності здійснених господарських операцій позивача.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з контрагентом оформлені належним чином укладеними договорами, які не визнані недійсними в судовому порядку, а також підтверджені виданими контрагентом відповідними, належним чином оформленими первинними документами. Також, зазначені господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку та у податковій звітності позивача, що цілком підтверджує реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «НТТП Контурвент».

Отже, операції позивача з ТОВ «НТТП Контурвент», здійснені в межах його господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Враховуючи зазначене, позивачем виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «НТТП Контурвент».

Суд критично сприймає доводи відповідача, сформовані на підставі акта від 10.10.2012 р. №1581/2240/38061651 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «НТТП Контурвент» (код за ЄДРПОУ 38061651) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень-серпень 2012 року», складеного ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, оскільки, інформація, викладена в ньому, фактично переписана відповідачем в акт перевірки позивача без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України.

Відповідно до п.73.5 ст.73 Кодексу з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вимог Податкового кодексу України, податковими органами складений акт, а не довідка, як це передбачено вимогами податкового законодавства.

Зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, відповідно до п.73.5 ст.73 Кодексу та, відповідно її віднесенням законодавцем до глави 7 Податкового кодексу України «Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби».

Згідно п.4.4., п.5.1. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 р. № 236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

У разі неможливості проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання разом із Актом органу ДПС - ініціатору надсилаються належним чином засвідчені копії наявних матеріалів, що підтверджують цей факт, матеріалів щодо вжитих заходів з метою проведення зустрічної звірки, а також інших наявних в органі ДПС матеріалів, що мають або можуть мати відношення до питань запиту і не підтверджують дані платника податків, наведені у такому запиті.

Відповідачем не подані суду докази, які б підтверджували неможливість проведення зустрічної звірки відповідного контрагента позивача.

В той же час, в акті про неможливість проведення зустрічної контрагента, викладені висновки, однак, як підтверджено матеріалами справи, зустрічна звірка фактично не відбулась, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України.

Таким чином, висновки акту перевірки позивача, сформовані, крім іншого, на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НТТП Контурвент», є безпідставними.

Відповідно до ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускає його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний характер здійснених операцій, а тому позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на отримання податкового кредиту та формування валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «НТТП Контурвент».

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на додану вартість та податку на прибуток і застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 17.12.2013 року № 0008682208 та № 0008692208.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу від 14.11.2013 року № 842, виданого ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, суд зазначає наступне.

В обґрунтування вищезазначеної вимоги представником позивача вказано, що позивач не отримував письмовий запит від ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, не відповідь на який вказано в якості підставі для проведення перевірки ПП «Властелин-01».

З огляду на викладене, суд критично оцінює посилання представника позивача про допущені процедурні порушення відповідачем під час початку проведення перевірки та складання документів за результатами проведеної перевірки, про які вказує представник позивача, оскільки, на думку суду, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні перевірки, у зв'язку з чим за умови такого допуску підставою для скасування рішення (прийнятого за результатами перевірки) може бути лише неправильність його прийняття по суті, а не власне процедурні порушення, на чому наполягає представник позивача.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України №21-25а10 від 24.12.2010 року, ухвалах Вищого адміністративного суду України №К/9991/9687/12 від 05.02.2014 року, №К/800/36909/13 від 27.11.2013 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу від 14.11.2013 року № 842, виданого ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, є необґрунтованою, а, отже, задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу, відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 17.12.2013 року № 0008682208, № 0008692208 з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києва від 17.12.2013 року № 0008682208, № 0008692208. В іншій частині позовних вимог суд дійшов висновку щодо відмови в їх задоволенні.

Відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 17.12.2013 року № 0008682208 та № 0008692208.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути на користь Приватного підприємства «Властелин-01» (ідентифікаційний код: 32523562, адреса: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 65) судові витрати з видатків Державного бюджету України, спрямованих на асигнування діяльності Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (ідентифікаційний код: 38747190, адреса: 03151, м. Київ, вул. Смілянська, 6) у розмірі 1 753,92 грн. (однієї тисячі семисот п'ятдесяти трьох грн. 92 копійок).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок