Постанова

від 23.05.2014 по справі 913/139/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.05.2014 року справа №913/139/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А. суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін: від позивача: Попадін О.Б. дов. від 04.03.2014 року від відповідача:Басова Г.А. дов. від 23.01.2014 року розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛугБур", м. Брянка, Луганська область на рішення господарського суду Луганської області від 19.03.2014 року у справі№ 913/139/14 (суддя Старкова Г.М.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Господар - Дніпро", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛугБур", м. Брянка, Луганська область простягнення 91 367 грн. 72коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Господар - Дніпро", м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛугБур ", м. Брянка , Луганська область 92 465 грн. 51коп., з яких: 90149 грн. 00 коп. - сума заборгованості за договором поставки №26-110 від 01.04.2013 року, 1062 грн. 52 коп. - інфляційні втрати, 1253 грн. 99 коп. - 3% річних (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог №65 від 06.03.2014 року, поданої до суду 11.03.2014року).

Заявою від 14.03.2014 року № 82 позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат до суми 722грн.28коп., та 3% річних до суми 496грн.44коп., позовні вимоги в частині стягнення суми боргу позивачем не змінювались.

Господарський суд Луганської області рішенням від 19.03.2014 року у справі № 913/139/14 позовні вимоги розглянув з урахуванням наданих позивачем заяв про зміну позовних вимог та задовольнив позов у повному обсязі, визнавши його обґрунтованим та доведеним матеріалами справ, за даним рішенням стягнуто з відповідача на користь позивача 90149 грн. 00 коп. - суму заборгованості за договором поставки №26-110 від 01.04.2013 року, інфляційні втрати у сумі 722 грн. 28коп., 3% річних у сумі 496 грн. 44коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛугБур ", м. Брянка , Луганська область, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 19.03.2014 року у справі № 913/139/14 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник скарги вважає помилковим висновок господарського суду щодо доведеності позовних вимог в частині стягнення суми боргу, оскільки вважає, що на момент звернення позивача з позовом до суду його права та законні інтереси відповідачем не були порушені, у позивача не виникло право вимоги сплати коштів за поставлений товар, оскільки відповідач не отримував вимоги про оплату товару.

Крім того, заявник скарги вважає, що господарським судом не досліджений факт не надання до матеріалів справи доказів отримання товару відповідачем на суму 90 149грн.00коп., наявні у справі видаткові накладні підписані не уповноваженою на отримання товару особою.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, залишити без змін рішення господарського суду Луганської області від 19.03.2014 року у справі № 913/139/14, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст.129 Конституції України, статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Господар-Дніпро" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛугБур» (покупець) укладено договір поставки № 26-110 від 01.04.2013 року, згідно з яким постачальник продає, а покупець купує кріпильно-будівельні матеріали в асортименті та кількості, вказаних у погоджених сторонами в заявці(-ках ) покупця за цінами, вказаними у рахунку-фактурі до кожної заявки окремо.

Відповідно до п. 5.2. договору розрахунок за товар здійснюється покупцем по 100% попередній оплаті шляхом банківського переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у національній валюті України (гривня).

Покупець зобов'язаний здійснити попередню оплату за отримання рахунком-фактури не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з дати виписки рахунку - фактури (п.5.3 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вищевказаного договору позивач поставив відповідачеві товар за видатковими накладними № 0319-1001585 від 27.08.2013 на суму 34401,00 грн., № 0319-1001787 від 12.09.2013 на суму 3186,60 грн., № 0319-1001852 від 19.09.2013 на суму 4153,60 грн., № 0319-1001859 від 12.09.2013 на суму 2774,00 грн., № 0319-1001938 від 26.09.2013 на суму 6719,40 грн., № 0319-1001947 від 26.09.2013 на суму 12550,40 грн., № 0319-1001992 від 01.10.2013 на суму 1597,20 грн., № 0319-1001993 від 01.10.2013 на суму 1789,90 грн., № 0319-1001994 від 01.10.2013 на суму 546,00 грн., №0319-1002054 від 07.10.2013 на суму 3080,00 грн., № 0319-1002055 від 07.10.2013 на суму 442,50 грн., № 0319-1002062 від 07.10.2013 на суму 880,00 грн., № 0319-1002138 від 11.10.2013 на суму 7748,80 грн., № 0319-1002218 від 18.10.2013 на суму 7956,40 грн., № 0319-1002220 від 18.10.2013 на суму 1950,00 грн., № 0319-1002340 від 29.10.2013 на суму 2464,07 грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджено підписами представників, уповноважених відповідачем на отримання спірного товару, в товарно-транспортних накладних зазначено про те, що підставою поставки є договір № 26-110 від 01.04.2013 року та вказані номера рахунків.

Тобто, з наведеного слідує, що оплата отриманого товару відповідачем провадилась в іншому порядку, ніж передбачено п.п.5.2, 5.3 договору, після факту отримання товару та необхідних для його оплати документів.

У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Якщо строк (період) виконання боржником зобов'язання не встановлений або зазначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в любий час. Боржник повинен оплатити такий борг в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги, якщо зобов'язання негайного виконання не витікає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджений факт пред'явлення позивачем відповідачеві вимоги на оплату поставленого товару, у зв'язку з чим у відповідача наступило прострочення виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів визнає, що на момент звернення позивача до господарського суду його права були порушені і у відповідача виник обов'язок оплати вартості поставленого товару у сумі 90149 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи те, що позивач поставив відповідачеві товар, факт отримання товару підтверджено відповідними документами, строк оплати поставленого товару у відповідності до умов договору поставки № 26-110 від 01.04.2013 року настав, відповідач не надав суду доказів оплати отриманого товару у сумі 90149 грн. 00 коп., слід визнати, що господарський суд дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та задовольнив їх.

Позивачем пред'явлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування у сумі 722грн.28коп. та 3% річних у сумі 496грн.44коп.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується із розрахунком 3% річних та інфляційних втрат та вважає позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягаючими задоволенню у сумі 496грн.44коп., про стягнення інфляційних втрат підлягаючими задоволенню у сумі 722грн.28коп.

Доводи заявника скарги щодо ненастання у позивача права вимоги оплати поставленого товару у зв'язку з неотримання ним вимоги щодо оплати поставленого товару вважається безпідставними, оскільки оплата отриманого товару відповідачем провадилась в іншому порядку, ніж передбачено п.п.5.2, 5.3 договору, після факту отримання товару та необхідних для його оплати документів, претензійні вимоги по оплаті товарів не виконані.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає рішення господарського суду Луганської області від 19.03.2014 року у справі № 913/139/14 таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛугБур ", м. Брянка , Луганська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 19.03.2014 року у справі № 913/139/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим:

1 - позивачу;

2 - відповідачу;

3 - до справи;

4 - гос. суду; 5 - ДАГС