Постанова

від 15.05.2014 по справі 826/17215/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17215/13-а (у 1 томі,додаток у 1-му томі) Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Діспомед» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2014 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Діспомед» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 45526552207, № 45626552207 від 10.09.2013, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Виробнича компанія Діспомед» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 45526552207 та 45626552207 від 10.09.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2014 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність податкових повідомлень - рішень №№ 45526552207 та 45626552207 від 10.09.2013.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача ТОВ «ВК Діспомед» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Шервуд груп» (код ЄДРПОУ 38104582) за період з 01.12.2012 по 31.01.2013.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем складено акт перевірки № 231/26-55-22-07/32250962 від 16.08.2013, в якому встановлені порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), щодо завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2012 року на суму 201 343 грн., завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду за січень 2013 року на суму 61 505 грн. та заниження податку на додану вартість на суму 287 275 грн., у тому числі: за грудень 2012 року на суму 287 275 грн.

Так, в Акті перевірки відповідачем встановлено, що у перевіряємому періоді, а саме: у грудні 2012 року - січні 2013 року, позивач мав взаємовідносини з контрагентом - ТОВ «Шервуд груп» (код ЄДРПОУ 38104582), щодо надання останнім на користь позивача послуг з поставки товару: медичного обладнання, виробів медичного призначення та продукції інших товарних груп (у великих обсягах та на значні суми).

Не погоджуючись із висновками, наведеними в акті перевірки, позивачем подано відповідачу заперечення на акт перевірки, за наслідками розгляду якого податковим органом повідомлено позивача, що висновки акта перевірки залишаються без змін.

На підставі вказаних висновків акта перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 45526552207 від 10.09.2013, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 359 094,00 грн., з яких: 287 275,00 грн. - за основним платежем, та 71 819,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 45626552207 від 10.09.2013, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року - січень 2013 року на суму 262 848,00 грн.

Судом першої інстанції підтримано висновки податкового органу, викладених в акті перевірки. Такі висновки податкового органу та суду першої інстанції спростовуються наступним.

Згідно матеріалів справи, у перевіряємому періоді, а саме: у грудні 2012 року - січні 2013 року, позивач мав взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Шервуд груп» (код ЄДРПОУ 38104582), щодо надання останнім на користь позивача послуг з поставки товару: медичного обладнання, виробів медичного призначення та продукції інших товарних груп (у великих обсягах та на значні суми).

З даного приводу, між позивачем та ТОВ «Шервуд груп» укладений Договір № 01/11-2012 від 01.11.2012 на поставку товару, згідно умов якого Продавець (ТОВ «Шервуд груп») зобов'язується передати (поставити) у власність Покупця (позивача) належний Продавцю товар - медичне обладнання, вироби медичного призначення, продукцію інших товарних груп.

Придбання такого товару від зазначеного контрагента позивач підтверджує рахунками фактури, видатковими та податковими накладними, що надані до матеріалів справи.

Суми податку на додану вартість, що зазначені в податкових накладних, отриманих від ТОВ «Шервуд Груп», включені позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2012 року в сумі 499418,28 грн., зареєстровані в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року.

Суми податку на додану вартість, що зазначені в податкових накладних, отриманих від ТОВ «Шервуд Груп», включені позивачем до складу податкового кредиту за січень 2013 року в сумі 673594,22 грн., зареєстровані в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за січень 2013 року.

Також, між позивачем та ТОВ «Шервуд груп» укладений Договір № 131/12 від 04.12.2012 на поставку товару, згідно умов якого Продавцем (постачальником) в даному випаду є вже саме позивач, а Покупцем - ТОВ «Шервуд груп».

Даний договір також стосується продажу (поставки) медичного обладнання, виробів медичного призначення, та продукції інших товарних груп.

За вказаним договором, ТОВ «Виробнича компанія Діспомед» отримало від контрагента ТОВ «Шервуд груп» за поставлений товар кошти в сумі 100 000 грн., без ПДВ відповідно рахунку-фактури № СФ-00717 від 05.12.2012, (виписка банку від 06.12.2012), та виписало на адресу ТОВ «Шервуд груп» податкову накладну № 30 від 06.12.2012 на суму 100 000 грн., без ПДВ.

Сума податку на додану вартість, що зазначена в наведеній податковій накладній, включена позивачем до складу податкового зобов'язання за грудень 2012 року, зареєстрована в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та відповідає даним податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року.

Згідно Акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 25.01.2013 р. № 336/22-3/38104582 «Про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача ТОВ «Шервуд Груп» (код за ЄДРПОУ 38104582) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період: грудень 2012 р»., встановлено наступне:

- в ході проведення перевірки ТОВ «Шервуд Груп» не встановлено факту передачі товарів (послуг) контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також: інших первинних документів;

- перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства (поставка товару у великих обсягах);

- за адресою реєстрації ТОВ «Шервуд Груп» та його посадові особи не знаходяться;

- загальна чисельність працюючих на ТОВ «Шервуд Груп» згідно бази даних ДПІ у Печерському районі м. Києва складає - 1 особа;

- у зв'язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів здійснення основного виду діяльності (як і будь-якого іншого виду діяльності) не є можливим.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, контролюючим органом було зроблено висновок про те, що операції по контрагенту позивача ТОВ «Шервуд Груп» - не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, автомобільного транспорту, виробничо-складських приміщень та іншого майна, що економічно необхідне для здійснення задекларованих видів діяльності: оптова торгівля товарами, поставка товарів.

З вищезазначених фактів, податковий орган дійшов висновку, що фінансово-господарська діяльність контрагента позивача ТОВ «Шервуд Груп» здійснювалася поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності таким контрагентом позивача.

На переконання контролюючого орану, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Шервуд Груп» та його контрагентами - є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (паперовий, безтоварний варіант правочинів), оскільки без наявності будь яких матеріальних та трудових можливостей, жодна господарська діяльність, а тим паче діяльність з продажу (поставки) товарів у великих обсягах та на значні суми - здійснюватися не може.

Разом з цим, позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських правовідносин до матеріалів справи долучено ряд документів, зокрема:

- податкові накладні відповідають формі, затвердженій Наказом Державної шийкової адміністрації України від 21.12.2010 року № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»:

- видаткові накладні;

- рахунки-фактури;

- виписки з банківських рахунків;

- договори;

- подорожні листи.

З акту перевірки не вбачається жодного конкретного зауваження щодо неправильності складання цих документів перевіркою не вказано, як і не конкретизовано в чому саме вбачається невідповідність первинної документації чинному законодавству.

Тобто, з наведеного вбачається, що перевіряючому органу було надано всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарської операції з виконання робіт, а також податкові накладні, які стали підставою для нарахування ТОВ «Виробнича компанія «Діспоменд» податкового кредиту.

Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Так, нормами ст.203 Цивільного Кодексу України встановлено, що:

п.2 - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

п.3 - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

п.5 - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Під господарською діяльністю згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає лише у разі фактичного здійснення господарської операції та її зв'язку з господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України правомірність формування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість безпосередньо залежить від правомірності формування податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України ).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Вимоги до податкової накладної визначені наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037, із змінами та доповненнями, а саме: передбачено, що податкова накладна виписується особою, яка веде облік результатів такої діяльності та відповідальна за утримання і внесення податку до бюджету.

В п.3 Порядку №165 вказано, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказано у п.2 даного Порядку та в п.18. Всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до п.3.4. Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 за №250/2054 із змінами та доповненнями платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі-електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Вимоги до податкової накладної визначає Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 01.11.2011 року №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року №1333/20071, а саме: передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку (п. 1 Порядку №1379).

Крім того, відповідно до п.16 Порядку №1379 складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

В силу п. 201.4 ст. Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Пункт 201.7 статті 201 ПК України встановлює, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

З системного аналізу викладених правових норм слідує, що законодавцем чітко передбачена можливість платника податку-покупця товарів/послуг захисту власного права на формування податкового кредиту у випадку недобросовісності контрагента.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що взаємовідносини між ТОВ «Виробнича компанія Діспомед» та TOB «Шервуд Груп» носили реальний характер, оскільки під час даних операцій сторонами виписувались відповідні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити, як того вимагає законодавство.

З наведеного вбачається, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 45526552207, № 45626552207 від 10.09.2013 прийняті відповідачем безпідставно, а тому підлягають скасуванню.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Діспомед» - задовольнити .

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2014 - скасувати та постановити нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Діспомед» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 45526552207, № 45626552207 від 10.09.2013 задовольнити .

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві № 45526552207 та № 45626552207 від 10.09.2013.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві судові витрати у розмірі 2294, 00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 20.05.2014.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.