Ухвала

від 22.05.2014 по справі 805/16314/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2014 року м. Київ К/800/9067/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Патріот" до Державної служби геології та надр України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Патріот" звернулось до Державної служби геології та надр України з позовом про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заперечення не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачу 19 липня 2007 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища України видано спеціальний дозвіл на видобування вугілля кам'яного в технічних межах шахти «Димитрівська».

Східним міжрегіональним територіальним сектором Управління державного геологічного контролю за веденням робіт з геологічного вивчення та використання надр Державної служби геології та надр України з 21 по 22 травня 2012 року проведено планову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин, за результатами якої складено акт перевірки № 57.

Актом перевірки встановлено порушення ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а саме: не завершене оформлення правовстановлюючих документів на землю під розташування промислового майданчику шахти «Димитрівська», у зв'язку з чим не досягнута мета спеціального дозволу на користування надрами.

На підставі акту перевірки позивачу винесено припис від 23 травня 2012 року № 57, відповідно до якого останній зобов'язаний усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування, а саме: прискорити оформлення правовстановлюючих документів на землю під розташування промислового майданчику шахти «Димитрівська» - до 23 липня 2012 року; забезпечити виконання узгодженої Програми розвитку гірничих робіт на 2012 рік; з початку ведіння гірничопідготовчих робіт на шахті «Димитрівська» забезпечити виконання рекомендацій Протоколу ДКЗ України № 1272 від 14 травня 2007 року щодо вивчення характеру дрібно амплітудної порушеності з метою оцінки її впливу на відпрацювання запасів та прогнозу ступеню порушеності площ, що передбачені для розробки; до початку гірничих робіт на шахті «Димитрівська» отримати дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та розміщення відходів виробництва (арк. справи 29, 69).

У зв'язку з не виконанням позивачем вимог припису від 23 травня 2012 року № 57, зокрема пункту 1, - 30 квітня 2013 року Державною службою геології та надр України прийнято наказ № 218 «Про анулювання, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень», яким, зупинено дію спеціального дозволу ТОВ «ПІК «Патріот» на користування надрами № 4306 від 19 липня 2007 року.

12 травня 2013 року листом № 4580/03/14-13 про це повідомлено позивача, однак, зазначений лист повернувся до Держгеонадра України з відміткою на конверті «за закінченням терміну зберігання».

15 липня 2013 року Державною службою геології та надр України прийнято наказ № 364, яким, зокрема, анульовано дію спеціального дозволу ТОВ «ПІК «Патріот» на користування надрами № 4306 від 19 липня 2007 року (підстава: підпункт 9 пункту 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615, відповідно до додатку № 3 до наказу; далі - Порядок).

Не погоджуючись з наказом відповідача, позивач звернувся до адміністративного суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, щодо обґрунтованості заявленого позову. Суди виходили з того, що, оскільки з матеріалів справи не вбачається згоди позивача на припинення користування надрами, то з урахуванням приписів частини другої статті 26 Кодексу України про надра припинення користування надрами в даному випадку повинно здійснюватися виключно в судовому порядку, тому наказ відповідача від 15 липня 2013 року № 364 в частині анулювання виданого позивачу спеціального дозволу на користування надрами є незаконним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками судів про задоволення позову, виходячи з такого.

Статтею 25 Кодексу України про надра передбачено, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Аналіз наведеної норми права дає підстави вважати, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку.

У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.

Таким чином, об'єднуючою ознакою цих випадків є неналежне використання права, зокрема, використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення строків виконання певних робіт тощо.

Відповідно до частини третьої статті 26 зазначеного Кодексу законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Підпунктом 9 пункту 23 Порядку передбачено, що право користування надрами припиняється у разі невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк.

Суд зазначає, що Порядок може встановлювати додаткові підстави для припинення користування надрами, оскільки це передбачено частиною третьою статті 26 Кодексу, але не може змінювати правило, відповідно до якого у разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами, воно може припинятися лише у судовому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справі 21-450а13 та у постановах від 19 вересня та 25 червня 2011 року (справи №№ 21-164а11, 21-36а11, відповідно).

Частиною першою статті 244-2 КАС України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Однак, відповідач не звернув уваги на вимоги статті 26 Кодексу України про надра та правові висновки Верховного Суду України з розгляду справ цієї категорії, внаслідок чого прийняв незаконне рішення.

За вказаних обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам та спростовуються вище переліченими нормами права, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: