Постанова

від 21.05.2014 по справі 824/794/13-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 травня 2014 р. м. Чернівці справа № 824/794/13-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Спіжавки Г.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Червоняк У.С.,

від позивача - Жулінський Г.Г.,

від відповідача - Іліка Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Екотрейд-2010" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотрейд-2010" звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях про скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовано наступним.

Перевіркою ТОВ "Екотрейд-2010" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин із ТОВ "Трансгідпропласт", проведеною ДПІ у м. Чернівцях на підставі первинних документів, накладних, отриманих податкових накладних, договорів поставки, бухгалтерських документів, - встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 87550 грн., а саме: в порушення п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 68/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Трансгідпропласт" в сумі 87550 грн.

Вказані порушення зафіксовані в Акті перевірки № 323/22-2/36965870 від 05.03.2013 р.

Але, як стверджує позивач, в даному акті не наведено жодного факту порушень, знайдених у первинних документах, які перевірялись.

Повідомляє, що не взявши до уваги заперечення на Акт перевірки від 05.03.2013 р., ДПІ у місті Чернівцях видало податкові повідомлення-рішення за формою "Р" від 21.03.2013 р. № 0000852220 про сплату грошового зобов'язання в сумі 104263грн. 75 коп., з яких: 83411 грн. 00коп. - сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість та 20852 грн. 75 коп. - штрафні санкції, та за формою "В4" від 21.03.2013 № 0000872220, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4139,00 грн.

Із винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погоджується та посилається на п. 7.2.6. п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", де передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Тобто, вважає позивач, законодавчо встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, неможливість віднесення сум ПДВ до податкового кредиту пов'язується законом тільки з відсутністю податкової накладної.

Як стверджує позивач, у відповідності до вимог чинного законодавства для підтвердження сум, включених ним до податкового кредиту, під час перевірки ним були надані податкові накладні, отримані від ТОВ "Трансгідпропласт" в періоді, що перевірявся з 01.06.2010 р. по 31.12.2010 р. та інші бухгалтерські документи, які підтверджують його взаємовідносини з ТОВ "Трансгідпропласт" в цьому періоді (видаткові накладні, договори поставки, платіжні документи та ін.). Всі ці документи оформлені належним чином і містять всі реквізити.

Отже, виходячи з вищевказаного, ТОВ "Екотрейд-2010" мало всі підстави для включення до податкового кредиту всіх сум податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Трансгідпропласт".

Крім того, зазначає позивач, підтвердженням реальності правочину є також подальше використання придбаних товарів у ТОВ "Трансгідпропласт" у господарській діяльності ТОВ "Екотрейд-2010".

Відповідач не погодившись з вимогами позивача надав до суду письмові заперечення, де повідомив наступні обставини.

За результатами документальної позапланової перевірки ТОВ "Екотрейд-2010" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин із ТОВ "Трансгідпропласт" за період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року встановлено порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", в результаті чого - занижено податок на додану вартість всього в сумі 83411 грн. в т. ч. за червень 2010 року в сумі 7400 грн., за липень 2010 року в сумі 22063 грн., за серпень 2010 року в сумі 6301 грн., за вересень 2010 року в сумі 14535 грн., за жовтень 2010 року в сумі 7678 грн., за листопад 2010 року в сумі 12446 грн. та за грудень 2010 року в сумі 12988 грн.

Як повідомляє відповідач, для перевірки ТОВ "Екотрейд-2010" надано договір поставки №043 від 30.06.2010 року, згідно якого ТОВ "Трансгідпропласт" (Продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ "Екотрейд-2010" (Покупець), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукти технічного призначення, продукти харчування, вироби з сільхозпродукції, інші товари, асортимент, кількість та ціна яких зазначається в накладних до договору. Поставка продукції здійснюється окремими партіями, одиниці виміру для кожного виду продукції та асортимент вказані в підписаних накладних на передачу продукції.

Згідно договору, ТОВ "Екотрейд-2010" проводить оплату продукції шляхом здійснення безготівкового банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Трансгідпропласт" в строк, що не перевищує 30 днів від дати передачі продукції, зазначеній в накладній. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі.

Передача продукції згідно договорів за згодою сторін здійснюється на складі Продавця або Покупця чи в інших містах, зручних для сторін. При цьому товарно-транспортні накладні чи будь-які інші документи, які свідчили б про факт транспортування товару відсутні (до перевірки не надано).

На поставку товарів виписані податкові накладні, в яких зі сторони постачальника особою, яка склала податкову накладну значиться ОСОБА_3 Місцезнаходження (податкова адреса) продавця ТОВ "Трансгідпропласт": АДРЕСА_1

Надані до заперечення ТОВ "Екотрейд-2010" сертифікат відповідності серії ВБ № 834828, виданий Укрметртестстандартом на продукцію - суміші для виробництва харчових продуктів ТОВ "БМБ Бленд", висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України від 07.04.2009 року №05.03.02-03/19991 - об'єкт експертизи кукурудза для подальшої переробки, замовник ТОВ "Гекс-Корн", та санітарно-епідеміологічний висновок від 28.11.2007 року №63.СЦ.03.224.П 014200.11.07, виданий УФС по надзору в сфере защиты прав потребителей и благополучия человека по Самарской области (Росія) на продукцію - пленка биаксиальноориентированная полипропиленовая, замовник ООО "Новатэк-Полимер", не дають змоги підтвердити факт поставки продукції саме ТОВ "Трансгідпропласт".

В ході перевірки ТОВ "Трансгідпропласт" ДПІ у Печерському районі м. Києва не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників з січня 2009 року по грудень 2010 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ "Трансгідпропласт" (код ЄДРПОУ 35849950) та підприємствами - постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків.

У зв'язку з цим, вказує відповідач, первинна бухгалтерська документація, будь-які інші первинні та фінансово - господарські документи, податкові накладні видані від імені ТОВ "Трансгідпропласт" товариству з обмеженою відповідальністю "Екотрейд-2010" не можуть бути дійсними, як такі, що підтверджують здійснення господарських операцій, а отже не можуть бути підставою для віднесення ТОВ "Трансгідпропласт" до податкового кредиту підприємства.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, пояснює відповідач, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідач зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже, беручи до уваги вищенаведене, відповідач стверджує, що ТОВ "Екотрейд-2010" порушено п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", внаслідок чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість всього в сумі 87550 грн., в т. ч. за червень 2010 року в сумі 11539 грн., за липень 2010 року в сумі 22063 грн., за серпень 2010 року в сумі 6301 грн., за вересень 2010 року в сумі 14535 грн., за жовтень 2010 року в сумі 7678 грн., за листопад 2010 року в сумі 12446 грн. та за грудень 2010 року в сумі 12988 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Трансгідпропласт".

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, наполягав на відмові в його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали адміністративної справи, встановивши фактичні обставини в справі, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, дійшов висновку про те, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Чернівцях проведено перевірку ТОВ "Екотрейд-2010" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин із ТОВ "Трансгідпропласт" за період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року.

В процесі перевірки встановлено порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", в результаті чого - занижено податок на додану вартість всього в сумі 83411 грн. в т. ч. за червень 2010 року в сумі 7400 грн., за липень 2010 року в сумі 22063 грн., за серпень 2010 року в сумі 6301 грн., за вересень 2010 року в сумі 14535 грн., за жовтень 2010 року в сумі 7678 грн., за листопад 2010 року в сумі 12446 грн. та за грудень 2010 року в сумі 12988 грн.

Результати та висновки перевірки зафіксовані в Акті перевірки № 323/22-2/36965870 від 05.03.2013р.

ТОВ "Екотрейд", 11.03.2013 року подало заперечення на Акт від 05.03.2013р., до яких додало сертифікати відповідності та санітарно-епідеміологічні висновки, які Товариство отримало від ТОВ "Трансгідпропласт" разом з видатковими накладними при прийомці товару.

ДПІ у м. Чернівці листом повідомило ТОВ "Екотрейд-2010", що висновки, викладені в Акті перевірки є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

21 березня 2013 року, за результатами розгляду Акту перевірки ТОВ "Екотрейд-2010" № 323/22-2/36965870 від 05.03.2013р. та заперечень до Акту від 11.03.2013р., ДПІ у м. Чернівцях винесено податкові повідомлення-рішення: за формою "Р" №0000852220 про сплату грошового зобов'язання в сумі 104263грн. 75 коп., з яких: 83411 грн. 00коп. - сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість та 20852 грн. 75 коп. - штрафні санкції, та за формою "В4" від 21.03.2013 № 0000872220, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4139,00 грн.

З винесеними відповідачем вищевказаними рішеннями позивач не погоджується, тому звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Як вбачається з матеріалів справи, не заперечувалося сторонами в процесі судового розгляду, підставою для проведення перевірки став акт, що надійшов з ДПІ у Печерському районі м. Києва від 23.04.2011 року №202/22-08/35849950 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Трансгідпропласт" (код ЄДРПОУ 35849950) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року.

Вказаною перевіркою встановлено, що ТОВ "Трансгідпропласт" з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків та формування податкового кредиту та валових витрат третіх осіб здійснювало взаємовідносини з вищевказаними контрагентами без мети реального настання правових наслідків, оформлювало документи удаваних операцій без наслідків відбування події для виникнення податкових зобов'язань та кредиту, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах з такими підприємствами та відсутність мети створення правових наслідків.

В ході перевірки ТОВ "Трансгідпропласт" ДПІ у Печерському районі м. Києва не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників з січня 2009 року по грудень 2010 року, в зв'язку з чим зроблено висновок про те, що правочини між ТОВ "Трансгідпропласт" та підприємствами - постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків.

Крім того, перевіркою встановлено, що податковий кредит, отриманий ТОВ "Трансгідпропласт" від контрагентів-постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних "вигодонабувачів".

У зв'язку з цим, як встановлено перевіркою ТОВ "Екотрейд-2010", первинна бухгалтерська документація, будь-які інші первинні та фінансово - господарські документи, податкові накладні видані від імені ТОВ "Трансгідпропласт" товариству з обмеженою відповідальністю "Екотрейд-2010" не можуть бути дійсними, як такі, що підтверджують здійснення господарських операцій, а отже не можуть бути підставою для віднесення ТОВ "Трансгідпропласт" до податкового кредиту підприємства.

В свою чергу, згідно договору поставки №043 від 30.06.2010 року, наданого позивачем до перевірки, ТОВ "Трансгідпропласт" (Продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ "Екотрейд-2010" (Покупець), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукти технічного призначення, продукти харчування, вироби з сільхозпродукції, інші товари, асортимент, кількість та ціна яких зазначається в накладних до договору. ТОВ "Екотрейд-2010" проводить оплату прогдукції шляхом здійснення безготівкового банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Трансгідпропласт" в строк, що не перевищує 30 днів від дати передачі продукції, зазначеній в накладній.

З первинних документів на підтвердження реальності здійснення вказаної вище господарської операції як під час перевірки, так і в процесі судового розгляду адміністративної справи надано - договір поставки №043 від 30.06.2010 року, податкові накладні, видаткові накладні, сертифікати відповідності та санітарно-епідеміологічні висновки.

Щодо сертифікатів відповідності та санітарно-епідеміологічних висновків, - суд не може вважати їх доказом підтвердження дійсності правочину між позивачем та ТОВ "Трансгідпропласт", так як вони не містять відомостей ані про здійснення самої господаської операції - поставки, ані про те, хто саме є учасником даних господарських відносин.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 1 Закону N 996-XIV також визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Разом з тим, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Стаття 3 Господарського кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до вимог п. 3.2 статті 3 Закону № 996, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична і інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Тобто, первинні документи по відображенню господарської операції є основою і для податкового обліку.

Пунктами 1,2 статті 9 Закону № 996 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю, впорядкування та оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Позивачем на підтвердження здійснення господарської операції - покупки продуктів технічного призначення, продуктів харчування, виробів з сільхозпродукції, інших товарів у ТОВ "Трансгідпропласт" як під час проведення перевірки, так і під час судового рогляду адміністративної справи надано лише договір, податкові та видаткові накладні.

Однак, на переконання суду, для підтвердження фактичного здійснення вказаної вище господарської операції не є достатнім наданих ним документів.

Відсутні такі суттєві документи як акт прийому-передачі товарів, товаро-транспортні накладні або будь-які інші документи, що свідчили б про транспортування (доставку) продуктів (товарів) та дозволяли б суду з'ясувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

Так, пункт 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначає товарно-транспортну накладна - як єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм кредитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом одержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (пункти 11.5-11.7 розділу 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).

З огляду на вищезазначене, згідно наявних в матеріалах справи доказів, позивачем не надано оформлених належним чином документів, по яких відбувався рух товарів від продавця (ТОВ "Трансгідпропласт") до покупця (ТОВ "Екотрейд-2010").

Крім того, суд врахував наявний в матеріалах справи акт від 23.04.2012р. №202/22-08/35849950 за результатами перевірки ТОВ "Трансгідпропласт", проведеної ДПІ у Печерському районі м. Києва та лист ДПІ у Печерському районі м. Києва про надання інформації ДПІ у м. Чернівцях від 10.06.2013р. №110/7/22811, що свідчать про порушення підприємством ст.ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання зазначених норм законодавства у момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Крім того, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з січня 2009 року по грудень 2010 року.

Вказані вище обставини, на думку суду, остаточно ставлять під сумнів реальність здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "Трансгідпропласт" в межах та відповідності до вимог Законів України "Про податок на додану вартість" та "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

З вищенаведеного суд робить висновок про правомірність та обгрунтовність винесених відповідачем рішень.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова складена у повному обсязі 26 травня 2014 року.

Суддя Г.Г. Спіжавка