Постанова

від 21.05.2014 по справі 5026/1144/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2014 р. Справа№ 5026/1144/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Верховця А.А.

Шипка В.В.

при секретарі судового засідання Волошиній З.В.

та представників:

від керівника боржника: Третяк В.М. (за паспортом серії НОМЕР_1 Придніпровським РВ КМВС України в Черкаській області від 05.06.2003);

ліквідатор: Сінєльніков В.В. (посвідчення 25.02.2013 № НОМЕР_2);

від Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області: Тищенко Ю.П. (дов. від 27.12.2013);

від Державної податкової інспекції у м. Черкаси: не з'явилися;

від ТОВ "ОБС-Груп": не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області

на ухвалу господарського суду Черкаської області від 25.02.2014

у справі № 05/5026/1144/2012 (суддя: Швидкий В.А.)

за заявою Державної податкової інспекції у м. Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Спецполімер"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.02.2014 у справі № 05/5026/1144/2012 визнано кредиторами товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Спецполімер": Державну податкову інспекцію у м. Черкасах на суму 3 405,69 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю "ОБС-Груп" на суму 424 345,76 грн., Регіональний фонд підтримки підприємництва по Черкаській області на суму 118034,00 грн.; включено до реєстру вимог кредиторів: у третю чергу - вимоги Державної податкової інспекції у м. Черкасах у сумі 3 405,69 грн. податкової заборгованості, всього 3 405,69 грн.; у четверту чергу - вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБС-Груп" у сумі 424 345,76 грн. основний борг, всього 424 345,76 грн.; у шосту чергу - вимоги Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області у сумі 386,00 грн., всього 386,00 грн.; внесено до реєстру кредиторів окремим рядком вимоги Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області на підставі договору застави від 12.11.2003 № 9, а саме: нестандартне обладнання та комплект металоконструкцій модуля відкритого складу: комплект металоконструкцій модуля відкритого складу - 1к.т, стіл для металевих труб - 1 шт., карман для поліетиленової труби - 1шт.; балансова вартість майна становить 124 700,00 грн. загальна вартість - 124 700,00 грн.; затверджено реєстр вимог кредиторів.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Регіональний фонд підтримки підприємництва по Черкаській області (далі за текстом - РФПП по Черкаській області) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 02.04.2014, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 25.02.2014 по справі № 05/5026/1144/2012 та прийняти нове рішення по суті заявленої скарги, а саме: визначити суму вимог та черговість кредитора РФПП по Черкаській області; визначити суми вимог та черговість ініціюючого кредитора; відмовити у визнанні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБС-Груп" на суму 271 500,00 грн., як майнові вимоги, виключити з реєстру вимог кредиторів на вищевказану суму; розглянути та включити до реєстру вимог кредиторів вимоги кредитора ОСОБА_6 в сумі 535 680,00 грн. та внести до вимог шостої черги.

В обґрунтування апеляційної скарги Регіональний фонд підтримки підприємництва по Черкаській області посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції, виніс оскаржувану ухвалу у даній справі без належної правової оцінки фактичних обставин справи, а саме: порушений встановлений Законом порядок розгляду та затвердження реєстру вимог кредиторів, порушено строки затвердження реєстру, передбачені ст. 15 Закону; суддею першої інстанції застосовувались норми нового Закону в редакції після 18.01.2013, хоча дана редакція не може бути застосована у даній справі; вимоги ДПІ у м. Черкасах у сумі 3 405,69 грн. підлягають виключенню з реєстру вимог кредиторів, як такі, що погашені; включення вимог ТОВ „ОБС-Груп" у розмірі 271 500,00 грн. є безпідставним та незаконним; помилково не включено до реєстру вимог кредиторів вимоги ОСОБА_6 на суму 535 680,00 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2014 у даній справі прийнято до провадження вказану апеляційну скаргу Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області та призначено її розгляд на 29.04.2014.

У зв'язку з перебуванням судді Гарник Л.Л. та Пантелієнко В.О. у відпустці, за розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2014, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 05/5026/1144/2012 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Остапенко О.М., Шипко В.В. Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2014 апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду та відкладено розгляд апеляційної скарги на 14.05.2014.

29.04.2014, 12.05.2014 та 14.05.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ліквідатора боржника Сінєльнікова В.В. надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких він просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу першої інстанції - без змін.

29.04.2014 та 12.05.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника керівника ТОВ "НВП Спецполімер" надійшли відзиви на апеляційну скаргу, та 20.05.2014 - доповнення до відзиву, в яких останній просить суд задовольнити апеляційну скаргу, а оскаржувану ухвалу - скасувати в повному обсязі.

У зв'язку з перебуванням судді Остапенко О.М. у відпустці, за розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 5026/1144/2012 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Верховець А.А., Шипко В.В. Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду та відкладено розгляд апеляційної скарги на 21.05.2014.

12.05.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від апелянта надійшло уточнення до п. 3 прохальної частини апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу у даній справі, в якому апелянт виклав п.3 прохальної частини апеляційної скарги в такій редакції: "включити суму основного боргу Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області - 117 648,00 грн. в реєстр вимог кредиторів та визначити черговість задоволення основного боргу".

20.05.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від апелянта надійшло уточнення до прохальної частини апеляційної скарги, яку апелянт виклав в такій редакції: "1. Скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 25.02.2014 по справі № 05/5026/1144/2012 та прийняти нове рішення по суті заявленої скарги. 2. Включити суму основного боргу Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області - 117 648,00 грн. в реєстр вимог кредиторів та визначити черговість задоволення основного боргу. 3. Визначити суми вимог та черговість ініціюючого кредитора. 4. Відмовити у визнанні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБС-Груп" на суму 271 500,00 грн., виключити з реєстру вимог кредиторів на вищевказану суму. 5. Розглянути та включити до реєстру вимог кредиторів вимоги кредитора ОСОБА_6 в сумі 535 680,00 грн. та внести до вимог шостої черги".

20.05.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від апелянта надійшло додаткове обґрунтування апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу у даній справі, в якому апелянт зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції не зазначив суми та черги задоволення визнаних судом вимог, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 21.05.2014 ліквідатор проти апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Представник апелянта апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

В судове засідання 26.03.2014 представники кредиторів у справі (ДПІ у м. Черкасах та ТОВ «ОБС-Груп») не з'явились. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Судова колегія обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників цих кредиторів, що не з'явилися у судове засідання, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" застосовуються норми цього Закону в редакції, що діяла до 19.01.2013 (далі по тексту - Закон).

Відповідно до ст. 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 ст. 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно ст. ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Черкаської області від 03.08.2012 на підставі ст. 52 Закону порушено провадження у справі про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Спецполімер".

Постановою суду від 16.08.2012 у даній справі боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сінєльнікова Валерія Васильовича.

06.09.2012 в газеті "Голос України" №166 (5416) здійснено публікацію про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Ухвалою суду першої інстанції від 10.09.2013 у даній справі продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута та повноважень ліквідатора банкрута Сінєльнікова В.В. на шість місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду даної справи у суді першої інстанції 14.11.2013 прокурором м. Черкаси було заявлено клопотання про перехід до загальних судових процедур, у зв'язку з виявленням майна банкрута.

Ліквідатором Сінєльніковим В.В. було підтримано клопотання прокурора про припинення процедури ліквідації відсутнього боржника та переходу до загальних судових процедур, у зв'язку з виявленням під час ліквідаційної процедури майна банкрута. Так, рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.06.2007 у справі № 2-2122/07, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 04.02.2008 та ухвалою Верховного Суду України від 28.07.2008, було визнано недійсним договір купівлі-продажу № 190 від 24.01.2007, за яким ОСОБА_6 придбала у ТОВ „НВП Спецполімер" нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 з належними інженерно-технічними комунікаціями (мережами) та невід'ємним технологічним крановим устаткуванням, та зобов'язано ОСОБА_6 передати це майно у власність боржника. Вказане майно було зареєстроване ліквідатором банкрута у даній справі та реалізовано згідно рішення комітету кредиторів.

Ухвалою суду першої інстанції від 14.11.2013 у даній справі припинено процедуру ліквідації, передбачену ст. 52 Закону та здійснено перехід до загальних судових процедур із стадії ліквідаційної процедури, передбаченої ст. 4 та розділу ІІІ цього ж Закону.

Після чого, до суду першої інстанції від Регіонального фонду підтримки підприємства по Черкаській області надійшло клопотання про невизнання вимог кредитора ТОВ „ОБС-Груп". Ухвалою першої інстанції від 16.12.2013 було призначено дане клопотання до розгляду та ухвалою від 11.01.2014, суд зобов'язав ліквідатора Сінєльнікова В.В. подати суду уточнений реєстр вимог кредиторів з наданням документального підтвердження підстав визнання вимог кредиторів.

Як вже зазначалось вище, судом першої інстанції оскаржуваною ухвалою суду від 25.02.2014 було затверджено реєстр вимог кредиторів, яким затверджено грошові вимоги кредиторів боржника та визначено черговість їх задоволення. Суд першої інстанції обґрунтував оскаржувану ухвалу тим, що на час звернення кредиторів із заявами до боржника провадження у справі порушено на підставі ст. 52 Закону, тому розгляд їх відноситься до компетенції ліквідатора, а на підставі ч. 2 ст. 25 Закону, суд затверджує лише реєстр вимог кредиторів.

Однак, судова колегія вважає такі висновки суду першої інстанції суперечливими та такими, що не ґрунтуються на Законі, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 52 Закону за клопотанням ліквідатора у разі виявлення ним майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд може винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої цією статтею, і про перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом.

Отже, встановивши підстави для припинення процедури ліквідації в порядку ст. 52 Закону, законодавець надає господарському суду право перейти до загальних процедур у справі про банкрутство. Стаття 4 цього ж Закону визначає загальні судові процедури банкрутства, які застосовуються до боржника, якими, зокрема, є: процедура розпорядження майном боржника, мирова угода, санація боржника, ліквідація банкрута.

Перехід із спеціальної ліквідаційної процедури відсутнього боржника, визнаного банкрутом, на загальну ліквідаційну процедуру жодним чином не забезпечить реалізації прав кредиторів і боржника, спрямованих на погашення вимог кредиторів та відновлення платоспроможності боржника. Стадія загальної ліквідаційної процедури, регламентована ст. ст. 22-34 Закону, не передбачає проведення підготовчого і попереднього засідання суду, затвердження судом реєстру вимог кредиторів.

За наявності майна банкрута суд переходить зі стадії ліквідаційної процедури відсутнього боржника до загальних судових процедур у справі про банкрутство, у зв'язку з необхідністю формування повноцінного пасиву боржника шляхом виявлення всіх кредиторів боржника через публікацію оголошення в офіційному друкованому органі, оскільки спрощена процедура банкрутства обмежує участь у справі інших кредиторів, крім тих, що були відомі ліквідатору (ч. 5 ст. 52 Закону).

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 15 Закону у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і вимоги, які не були включенні до реєстру вимог кредиторів.

Виходячи зі змісту ст. 14 Закону кредитор, звертаючись до господарського суду з відповідною заявою, самостійно визначає розмір своїх кредиторських вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують вимоги і в залежності від наявності чи відсутності доказів, суд визнає або відхиляє грошові вимоги кредитора.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна письмово повідомляє всіх кредиторів.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону встановлено, що заяви з вимогами конкурсних кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, чи інших кредиторів розглядаються господарським судом до винесення ухвали про затвердження реєстру кредиторів.

Вказаної процедури, передбаченої Законом, в даному випадку не дотримано судом першої інстанції.

Судова колегія звертає увагу суду першої інстанції, що саме процедура розпорядження майном, враховуючи вищевикладені статті Закону, передбачає звернення кредиторів до суду з заявами про визнання їх грошових вимог до боржника, розгляд їх грошових вимог розпорядником майна та судом, формування і затвердження реєстру вимог кредиторів у попередньому засіданні, проведення зборів кредиторів та обрання комітету кредиторів із врахуванням голосів визнаних судом кредиторів відповідно до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів, прийняття комітетом кредиторів рішень з визначених Законом питань, в тому числі й про введення наступних судових процедур банкрутства.

Таким чином, судом першої інстанції із порушенням вимог Закону, порядку проведення визначених Законом судових процедур у справі про банкрутство, без проведення попереднього засідання вирішив питання про затвердження реєстру вимог кредиторів боржника, що призвело до неповного дослідження та неповного з'ясування обставин справи, оскільки, реєстр вимог кредиторів затверджується лише у відповідності до вимог Закону (ст. ст. 14, 15 Закону) у попередньому засіданні по справі на стадії розпорядження майном боржника; іншого Законом не передбачено.

Постановляючи оскаржену ухвалу у даній справі, господарський суд Черкаської області не виконав названих приписів Закону, чим порушив права боржника та його кредиторів.

За таких обставин, апеляційну скаргу Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області слід задовольнити частково, ухвалу господарського суду Черкаської області від 25.02.2014 у даній справі не можна визнати такою, що відповідає вимогам закону, тому вона підлягає скасуванню, а справа направленню для подальшого розгляду до господарського суду першої інстанції. Судова колегія вважає за необхідне зобов'язати суд першої інстанції затвердити реєстр вимог кредиторів у даній справі відповідно до норм Закону.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статями 4-1, 33, 34, 43, 80, 99, 101- 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області від 02.04.2014 задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 25.02.2014 у справі № 05/5026/1144/2012 скасувати.

3. Матеріали справи № 05/5026/1144/2012 повернути до господарського суду Черкаської області для подальшого розгляду.

4. Зобов'язати господарський суд Черкаської області затвердити реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Спецполімер" у даній справі відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписаний: 26.05.2014

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді А.А. Верховець

В.В. Шипко