Постанова

від 29.07.2014 по справі 5026/1144/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2014 року Справа № 05/5026/1144/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Куровського С.В.

За участю представників : кредитора ОСОБА_2 - ОСОБА_3; Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області -Тищенка Ю.П.; арбітражного керуючого Сінєльникова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "НВП Спецполімер" арбітражного керуючого Сінєльникова В.В.

на постанову Київського апеляційного господарського суду від

21.05.2014 по справі № 05/5026/1144/2012 за заявою ДПІ у м. Черкаси ГУ Міндоходів у Черкаській області до ТОВ "НВП Спецполімер" про визнання банкрутом, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.08.2012 порушено провадження по справі № 05/5026/1144/2012 про банкрутство ТОВ "НВП Спецполімер", на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як відсутнього боржника.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 16.08.2012 по справі № 05/5026/1144/2012 визнано ТОВ "НВП Спецполімер" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Сінєльникова В.В.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.11.2013 по справі № 05/5026/1144/2012 припинено спрощену процедуру банкрутства ТОВ "НВП Спецполімер", на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", здійснено перехід до загальних процедур банкрутства, на стадію ліквідаційної процедури, відповідно до ст.4 розділу ІІІ Закону, у зв"язку з виявленням майна боржника.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.02.2014 по справі № 05/5026/1144/2012 /суддя Хабазня Ю.А./ затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "НВП Спецполімер" на загальну суму 545785,45 грн., а саме: ДПІ у м. Черкасах на суму 3 405,69 грн. (третя черга реєстру вимог кредиторів), ТОВ "ОБС-Груп" на суму 424 345,76 грн. (четверта черга реєстру вимог кредиторів), Регіональний фонд підтримки підприємництва по Черкаській області на суму 118034,00 грн. (шоста черга реєстру вимог кредиторів); внесено до реєстру кредиторів окремо заставні вимоги Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області на підставі договору застави від 12.11.2003 № 9 на суму 124 700,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 по справі № 05/5026/1144/2012 /судді : Верховець А.А., Доманська Л.М., Шипко В.В./ ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.02.2014 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для подальшого розгляду, зобов'язано господарський суд Черкаської області затвердити реєстр вимог кредиторів ТОВ "НВП Спецполімер" відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

В касаційній скарзі ліквідатор ТОВ "НВП Спецполімер" арбітражний керуючий Сінєльников В.В. просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.02.2014 про затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ "НВП Спецполімер" залишити без змін.

Кредитори - Регіональний фонд підтримки підприємництва по Черкаській області та Тищенко Ю.П. у відзивах на касаційну скаргу просять залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Провадження по даній справі про банкрутство ТОВ "НВП Спецполімер" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою Господарського суду Черкаської області від 16.08.2012 визнано ТОВ "НВП Спецполімер" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Сінєльникова В.В. та 06.09.2012 в газеті "Голос України" №166 (5416) опубліковано відповідне оголошення (т.2 а.с.118).

Ліквідатором боржника 12.02.2014 року подано до суду уточнений реєстр вимог кредиторів ТОВ "НВП Спецполімер", які звернулись до ліквідатора із грошовими вимогами до боржника (т.2 а.с.110-117).

Ухвала суду першої інстанції від 25.02.2014 про затвердження реєструё вимог кредиторів, мотивована тим, на час звернення кредиторів із заявами до боржника провадження по справі здійснювалось на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою встановлено, що розгляд заяв відноситься до компетенції ліквідатора боржника, наданий ліквідатором боржника ліквідаційний баланс відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на вимогам Закону, а отже, реєстр кредиторів ТОВ "НВП Спецполімер" на загальну суму 545785,45 грн підлягає затвердженню, згідно ч. 2 ст. 25 Закону (в редакції закону, чинній від 19.01.2013).

Відповідно до ч.6 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " у разі виявлення майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, за клопотанням ліквідатора, господарський суд виносить ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої даною статтею та переходить до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом, на стадію розпорядження майном боржника.

За наявності майна боржника, перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство здійснюється у зв'язку з необхідністю формування повноцінного пасиву боржника шляхом виявлення всіх кредиторів боржника через публікацію відповідного оголошення , оскільки спрощена процедура банкрутства обмежує участь у справі інших кредиторів, крім тих, що були відомі ліквідатору (ч.5 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за наявності майна у боржника, при відсутності клопотання ліквідатора боржника, господарський суд першої інстанції не позбавлений права здійснити перехід до загальних процедур провадження у справі про банкрутство на підставі ч.6 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно із ст.4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідація є заключною процедурою у справі про банкрутство, у якій відсутнє фінансове оздоровлення, оскільки відбувається реалізація майна боржника. Вказана процедура є менш ефективна в порівнянні із процедурою санації і є виключною мірою отримання заборгованості та її списання по бухгалтерській звітності. Процедура ліквідації боржника застосовується у випадку, коли всі інші можливості погашення боргу кредиторами вичерпані.

Статтею 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Отже, незважаючи на визнання боржником грошових вимог кредитора, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

За результатами розгляду грошових вимог кредиторів, господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Таким чином, відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у випадку виявлення майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд переходить до загальної процедури банкрутства, відповідно на стадію розпорядження майном боржника, оскільки формування реєстру вимог кредиторів та здійснення подальшої процедури банкрутства, за загальними правилами передбачено саме в процедурі розпорядження майном боржника, а не ліквідаційній процедурі.

Як вбачається із матеріалів справи, за наявності майна боржника, виявлених, без заслуховування думки кредиторів по справі щодо подальшого здійснення провадження по справі про банкрутства і застосування конкретних судових процедур відносно ТОВ "НВП Спецполімер", без з'ясування пасиву, активу та фінансово-господарського стану боржника, суд першої інстанції перейшов до ліквідаційної процедури ТОВ "НВП Спецполімер" та затвердив у ліквідаційній процедурі реєстр вимог кредиторів ТОВ "НВП Спецполімер", при цьому, вказані вимоги належним чином не розглянув по суті.

Крім того, в ухвалі суду першої інстанції від 25.02.2014 відсутні посилання на норми ст.ст.14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" /в редакції чинній до 19.01.2013/, за якою здійснювалось провадження по справі, якими передбачено винесення ухвали попереднього засідання про затвердження реєстру вимог кредиторів, проте містяться посилання на ст.ст.25, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", / в редакції чинній після 19.01.2013 року/, тобто, неможливо встановити, якою саме редакцією Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" керувався суд першої інстанції при винесенні даної ухвали.

Господарський суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.02.2014, дійшов до правильного висновку про те, що в судом першої інстанції без проведення попереднього засідання вирішено питання про затвердження реєстру вимог кредиторів боржника, що призвело до неповного дослідження та з'ясування обставин справи, оскільки, реєстр вимог кредиторів затверджується лише, у відповідності до вимог ст. ст. 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 року), у попередньому засіданні суду на стадії розпорядження майном боржника, а не на стадії ліквідаційної процедури.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.02.2014 та направляючи справу до Господарського суду першої інстанції для подальшого розгляду та затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ "НВП Спецполімер", не дав належної оцінки всім фактичним обставинам і доказам по справі у відповідності до вимог ГПК України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Згідно із ст.4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, ініціюючий кредитор - ДПІ у м.Черкаси у серпні 2012 року звернувся із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "НВП Спецполімер", на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ", як відсутнього боржника.

Відповідно до ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Разом з тим, всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі і вимоги щодо складу грошового зобов'язання , передбаченого ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", регулюються загальними нормами даного Закону.

Відповідно до п. 8 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви кредитор зобов'язаний додати рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копію неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Як вбачається із матеріалів справи , грошові вимоги ДПІ у м.Черкаси до боржника ґрунтуються на заборгованості в сумі 2206,44 (т.1, а.с.2-26).

Разом з тим, зазначений борг ТОВ "НВП Спецполімер" в сумі 2206,44 грн перед податковими органами складається виключно із штрафних санкцій в сумі 2 206,00 грн та пені в сумі 0,44 грн (т.1, а.с.9-28).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Відтак, заборгованість по штрафним санкціям та пені не входять до складу основного грошового зобов'язання і не може слугувати підставою для порушення провадження по справі про банкрутство.

Таким чином, звертаючись із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "НВП Спецполімер" ініціюючим кредитором окрім доказів по заборгованості по штрафним санкціям та пені,не було надано суду належних доказів безспірних кредиторських вимог до боржника.

Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" документи на підтвердження заявлених безспірних кредиторських вимог та неплатоспроможності боржника не можуть бути надані суду після порушення справи, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.

Оскільки провадження по справі про банкрутство, порушеної за ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є спрощеним, і в ньому відсутнє підготовче засідання, то перевірка обґрунтованості порушення провадження по справі, наявність всіх належних доказів відсутності боржника, передбачених ст.52 Закону та наявності чи відсутності перешкод в подальшому здійсненні провадження по справі про банкрутство, проводиться у судовому засіданні, за результатами якого, виноситься постанова про визнання боржника банкрутом.

За таких обставин, за відсутності безспірних кредиторських вимог до боржника, у господарського суду першої інстанції не було правових підстав порушувати провадження по справі про банкрутство ТОВ "НВП Спецполімер" та визнавати боржника банкрутом.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, Київський апеляційний господарський суд на зазначені вище обставини справи уваги не звернув та не перевірив належним чином обґрунтованість порушення провадження по справі про банкрутство ТОВ "НВП Спецполімер" та визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури постановою Господарського суду Черкаської області від 16.08.2014.

Таким чином, Київським апеляційним господарським судом не були виконані в повному обсязі вимоги ст. 101 ГПК України.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що справа про банкрутство ТОВ "НВП Спецполімер" порушена безпідставно, за відсутності безспірних грошових вимог до боржника, тобто з порушенням вимог ст.1, 6, 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п. 36 Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.09р. "Про судову практику у справах про банкрутство" законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора, за заявою якого було порушено справу про банкрутство боржника і у таких випадках, судам слід припиняти провадження у справі, на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (за відсутністю предмету спору).

Таким чином, оскільки провадження по справі № 05/5026/1144/2012 про банкрутство ТОВ "НВП Спецполімер" порушене безпідставно, то постанова Господарського суду Черкаської області від 16.08.2014 про визнання ТОВ "НВП Спецполімер" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 в частині направлення справи для подальшого розгляду до Господарського суду Черкаської області і зобов'язання суд першої інстанції затвердити реєстр вимог ТОВ "НВП Спецполімер" підлягають скасуванню, а провадження по справі № 05/5026/1144/2012 припиненню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 - 111 9 , 111 10 - 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "НВП Спецполімер" арбітражного керуючого Сінєльникова В.В. задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 по справі № 05/5026/1144/2012 в частині п.п.3, 4 резолютивної частини скасувати, прийняти в цій частині нове рішення: постанову Господарського суду Черкаської області від 16.08.2014 по справі № 05/5026/1144/2012 скасувати.

Провадження по справі № 05/5026/1144/2012 - припинити.

В решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 по справі № 05/5026/1144/2012 залишити без змін.

Державному реєстратору за адресою місцезнаходження боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Спецполімер" (18029, м. Черкаси, Придніпровський район, проспект Хіміків, будинок 12, корпус 2, код ЄДРПОУ 32339542) внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про прийняття постанови Вищого господарського суду України від 29.07.2014 та скасування державної реєстрації визнання банкрутом юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Спецполімер".

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Куровський В.С.