Постанова

від 23.05.2014 по справі 814/1020/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

23 травня 2014 року Справа № 814/1020/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар Зощак В.В. розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "МОНТАЖ - ТЕХНОЛОГИЯ", (вул. Силікатна, 277. кв. 116,Миколаїв,54015)

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, (вул. Потьомкінська, 24/2,Миколаїв,54030)

провизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.01.2014року № 0000662201 та №0000672201, ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Монтаж-Технология» (далі також позивач, підприємство), посилаючись на незаконність оспорюваних рішень, звернулося до суду з вимогами до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі також - відповідач, контролюючий орган, ДПІ) про скасування:

податкового повідомлення-рішення від 24 січня 2014 року №0000662201, яким ПП «Монтаж-Технология» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 315 725 грн. (основний платіж - 303 359 грн., штрафні санкції - 12 366 грн.);

податкового повідомлення-рішення ДПІ від 24 січня 2014 року №0000672201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 371 696 грн. (основний платіж - 297 470 грн., штрафні санкції - 74 226 грн.).

Не погоджуючись з підставами прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень (сума зобов'язань визначена за висновками про безтоварність господарських операцій з контрагентами), позивач просив про задоволення позову.

Відповідач позов не визнав, зазначивши про законність оспорюваних податкових повідомлень-рішень, якими суб'єкту господарювання визначено суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) та податку на прибуток, у зв'язку з безтоварністю господарських операцій з ТОВ Компанія «Інгулагро-Сервіс», ТОВ «Енергокомфорт», ТОВ «Агросанта», ПП «Реа-Рент Миколаїв», ТОВ «Соборное - 1», ТОВ «Тріо - Трейд», ПП «Комерційна фірма «Чіп-Інфо», ТОВ «НВСП «Магнолія», ПП «Промкомплект Україна», ТОВ «Виробничо-технічна база «Аграрій», ТОВ «Евікта», ТОВ «Босфор-Юг», ТОВ «Будівництво Укр-М», ТОВ «Паритет М».

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області.

В період з 12.12.2013р. по 08.01.2014р. ДПІ проведена документальна планова виїзна перевірка ПП «Монтаж-Технология» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р.

За результатами проведеної перевірки складено відповідний Акт перевірки від 14.01.2014р. №14/14-03-22-01/32282891 (далі - Акт), в якому зазначено про порушення позивачем:

пп.134.1.1 п.134.1 ст.134; п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 303 359 грн., у тому числі: за ІІ квартал 2011р. - 661 грн.; за ІV квартал 2011р. - 253 234 грн.; за ІІ квартал 2012р. - 23 956 грн.; за ІІІ квартал 2012р. - 25 508 грн.

пп. 7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями; п.198.3 ст.198; п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 297 470 грн., в тому числі по періодах: за червень 2011р. - 575 грн.; за вересень 2011р. - 11 667 грн.; за жовтень 2011р. - 53 837 грн.; за листопад 2011р. - 91 430 грн.; за грудень 2011р. - 63 315 грн.; за січень 2012р. - 3 000 грн.; за березень 2012р. - 68 грн.; за травень 2012р. - 35 976 грн.; за червень 2012р. - 13 108 грн.; за липень 2012р. - 9 167 грн.; за серпень 2012р. - 13 313 грн.; за вересень 2012р. - 200 грн.; за жовтень 2012р. - 1 814 грн.

На підставі Акта ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000662201 від 24 січня 2014 року, яким ПП «Монтаж-Технология» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 315 725 грн., (основний платіж - 303 359 грн., штрафні санкції - 12 366 грн.);

- №0000672201 від 24 січня 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 371 696 грн., (основний платіж - 297 470 грн., штрафні санкції - 74 226 грн.).

Підставою для прийняття оспорюваних рішень слугував висновок контролюючого органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ Компанія «Інгулагро-Сервіс» (код ЄДРПОУ 33573792) жовтень 2010 року; ТОВ «Енергокомфорт» (код ЄДРПОУ 23620662) червень 2011 року; ТОВ «Агросанта» (код ЄДРПОУ 37157185) вересень, жовтень 2011 року; ПП «Реа-Рент Миколаїв» (код ЄДРПОУ 33798208) жовтень, листопад, грудень 2011 року; ТОВ «Соборное - 1» (код ЄДРПОУ 34851859) жовтень, листопад 2011 року та січень, березень 2012 року; ТОВ «Тріо - Трейд» (код ЄДРПОУ 36622894) листопад 2011 року; ПП «Комерційна фірма «Чіп-Інфо» (код ЄДРПОУ 36821166) грудень 2011 року; ТОВ «НВСП «Магнолія» (код ЄДРПОУ 36821166) грудень 2011року; ПП «Промкомплект Україна» (код ЄДРПОУ 35477839) січень, травень, червень 2012 року; ТОВ «Виробничо-технічна база «Аграрій» (код ЄДРПОУ 32333509) травень 2012 року; ТОВ «Евікта» (код ЄДРПОУ 33682400) липень, серпень 2012 року; ТОВ «Босфор-Юг» (код ЄДРПОУ 36099264) серпень 2012 року; ТОВ «Будівництво Укр-М» (код ЄДРПОУ 37031516) серпень 2011 року; ТОВ «Паритет М» (код ЄДРПОУ 37386073) вересень, листопад 2012 року, який зроблено на підставі інформації, отриманої з наступних джерел: акта ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 12.11.2012р. №898/22-225/33573792 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ Компанія «Інгулагро-Сервіс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальникам ПП «ІБК «Люксор» та ПП «Траян-Південь» за період жовтень 2010 року та контрагентами-покупцями», згідно якого ТОВ Компанія «Інгулагро-Сервіс» станом на 12.11.2012р. відсутнє за юридичною адресою; акта ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 07.05.2012р. №292/22-200/23620662 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Енергокомфорт» з питань дотримання вимог законодавства …», згідно якого постачальник ТОВ «Енергокомфорт» - ТОВ «Таверс» станом на 07.05.2012р. відсутнє за юридичною адресою, та, в свою чергу, постачальники останнього, також не знаходяться за юридичною адресою; акта ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 23.07.2013р. №34/14-04-22-02/37157185 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агросанта» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами постачальниками та покупцями за період з 14.06.2010 по 30.06.2013.», в якому міститься інформація про те, що ТОВ «Агросанта» визнано банкрутом постановою Господарського суду Миколаївської області і не було можливості провести зустрічну звірку, а ліквідатор підприємства не знаходився за юридичною адресою; акта ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 04.04.2012р. №152/45/22-1009/33798208 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Реа-Рент Миколаїв» … за жовтень, листопад 2011р., а також акта від 29.03.2012р. №186/23-10/33798208 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Реа-Рент Миколаїв» … за грудень 2011р.», згідно яких ПП «Реа-Рент Миколаїв» не знаходиться за юридичною адресою та посадові особи підприємства не встановлені; актів ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва: - від 29.03.2012р. №330/22-200/34851859 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Соборное - 1» … за жовтень 2011р.»; - від 05.11.2012р. №332/22-200/34851859 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Соборное - 1» … за листопад 2011р., січень 2012р., квітень 2012р.»; - від 09.07.2012р. №253/22-200/34851859 «Про неможливість проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Соборное - 1»… за лютий, березень 2012р.», згідно яких постачальники ТОВ «Соборное-1» на момент складання актів відсутні за юридичною адресою, та, в свою чергу, їх постачальники також не знаходяться за юридичною адресою.; акта ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 15.03.2012р. №369/22-200/36622894 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тріо-Трейд» … за грудень 2011р.» акт ДПІ у м. Херсоні від 15.02.2012р. №27/15-2/35120148 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «КФ «Чіп-Інфо» … за грудень 2011р.», згідно якого ПП «КФ «Чіп-Інфо» станом на дату складання актаа відсутнє за юридичною адресою; акта ДПІ Бориспільської ОДПІ Київської області від 25.02.2013р. №73/22-1/36821166 «Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин їх реальності та повноти відображення показників ПДВ в обліку ТОВ «НВСП «Магнолія» з підприємствами-покупцями та постачальниками за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р.», згідно якого ТОВ «НВСП «Магнолія» на момент складання акту 25.02.2013р. відсутнє за юридичною адресою; акта Західної МДПІ м. Харкова від 26.09.2012р. №422/22-417/35477839 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Промкомплект Україна» щодо документального підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень 2011р. - червень 2012р.», згідно якого підприємство станом на 08.08.2012р. не знаходилось за юридичною адресою; акта ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва від 24.10.2012р. №156/22-00/32333509 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВТБ «Аграрій» з питань взаємовідносин та наступними контрагентами - покупцями за період 01.05.2012 - 31.05.2012р., ТОВ «Віджі Буд» за період 01.06.2012 - 30.06.2012р.», згідно якого ТОВ «ВТБ «Аграрій» на дату складання акта не знаходилось за юридичною адресою, а також його постачальник - ПП «Пояс Оріона» відсутній за юридичною адресою; акта ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 26.09.2012р. №2606/22-200/33682400 «Про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Евікта» щодо формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за липень 2012р.» та акта від 29.10.2012р. №2988/22-100/33682400 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Евікта» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за серпень 2012р.», згідно яких ТОВ «Евікта» на дати складання актів не було встановлене за юридичною адресою, а також його постачальники - ТОВ«Херсонбудпром» та ТОВ «Інвестстройторг» відсутні за своїми юридичними адресами; акта ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 28.11.2012р. №966/22-225/36099264 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Босфор-Юг» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за квітень - вересень 2012р.», згідно якого ТОВ «Босфор-Юг» станом на дату складання акту за результатами виходу співробітників податкової міліції за юридичною адресою - не встановлене; акта ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 18.10.2012р. №825/22-225/37031516 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівництво Укр-М» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період липень, серпень 2012р.», згідно якого ТОВ «Будівництво Укр-М» станом на дату складання акту не встановлено за юридичною адресою та не представилось можливим встановити наявність, основних засобів, складських приміщень та інших нематеріальних активів; акта ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 04.12.2012р. №3667/23-100/37386073 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Паритет М» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.12.2010р. по 31.10.2012р.» та акта від 24.01.2013р. №256/22-100/37386073 «Про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Паритет М» щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за листопад 2012р.», згідно яких ТОВ «Паритет М» на дату складання актів відсутнє за юридичною адресою та не встановлено місцезнаходження керівника підприємства.

При розгляді справи також встановлено, що в перевіряємий період:

позивач на підставі усної домовленості із ТОВ «Енергокомфорт» придбав кондиціонер, який в подальшому реалізував ТОВ «Сандора» згідно договору поставки та монтажу холодотехніки б/н від 20.05.2011р. Оплата здійснена в безготівковій формі. На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надані первинні документи, в тому числі видаткова накладна, податкова накладна, рахунок-фактура та банківська виписка;

позивач на підставі усної домовленості із ТОВ «Агросанта» придбав шкафний газорегуляторний пункт ШГРП-04-02 з регулятором РДСК-50Б. Оплата здійснена в безготівковій формі. На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надані первинні документи, в тому числі видаткова накладна, податкова накладна, рахунок-фактура та банківська виписка;

позивач придбав у ТОВ Компанія «Інгулагро-Сервіс» ноутбук, який до знаходиться на балансі підприємства та на момент перевірки був пред'явлений перевіряючим ДПІ в офісі підприємства. Оплата за вказаний технічний прилад була здійснена в безготівковій формі. На підтвердження реальності здійснення вказаної операцій позивачем надані первинні документи, в тому числі видаткова накладна, податкова накладна та банківська виписка;

між позивачем та ПП «Реа-Рент Миколаїв» 15.12.2011р. укладено Договір купівлі-продажу №15/12 комплектуючих запчастин обладнання, Договір купівлі-продажу №29/11 від 29.11.2011р. котлів водогрійних, Договір купівлі-продажу №22/11 від 22.11.2011р. обладнання, Договір купівлі-продажу №17/11 від 17.11.2011р. комплектуючих запчастин, Договір купівлі-продажу №18/10 від 18.10.2011р. комплектуючих запчастин. Оплата по всім вказаним договорам проведена в безготівковій формі. На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надані первинні документи, в тому числі договори купівлі-продажу, акти надання транспортно-експедиційних послуг, видаткові накладні, податкова накладні, рахунок-фактура та банківські виписки. Обладнання та комплектуючі до нього були в подальшому реалізовані на замовлення Управління комунального будівництва Миколаївської ОДА та змонтоване в с. Степанівка Веселинівського р-ну Миколаївської обл., а також в школі-інтернаті №7 по вул. Бутоми, 14-а в м. Миколаєві. За фактом придбання вказаного обладнання за бюджетні кошти проводились перевірки ДФІ у Миколаївській області та прокуратури Миколаївської області, які не встановили жодних порушень законодавства при здійсненні вказаних операцій;

між позивачем та ТОВ «Соборное - 1» 01.09.2011р. укладено Договір №23 на відшкодування експлуатаційних витрат з утримання житлового будинку та прибудинкової території. На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надані первинні документи, в тому числі акти виконаних робіт з житлово-експлуатаційного обслуговування, податкові накладні та банківські виписки;

між позивачем та ТОВ «Тріо-Трейд» 31.10.2011р. укладено Договір №31/10 субпідряду на виконання монтажних робіт систем каналізації та водопроводу. Оплата здійснена в безготівковій формі. На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надані первинні документи, в тому числі Договір субпідряду №31/10 від 31.10.2011р., акт прийому-здачі виконаних робіт, податкова накладна та банківська виписка; вказані субпідрядні роботи виконувались на замовлення ТОВ МЖК «Миколаївмолодьбуд» за адресою: м. Миколаїв, мікрорайон «Північний», корп. 27-Г, друга черга - згідно договору №26/10 від 26.10.2011р.

позивач на підставі усної домовленості із ПП «Комерційна фірма»Чіп-Інфо» придбав бак акумулятор ємністю 1000л. Вказаний бак акумулятор був придбаний і в подальшому змонтований в школі смт. Ольшанське Миколаївської області на замовлення ТОВ «Житлорембуд - Ніко» згідно договору №15/11 від 15.11.2011р. Оплата здійснена в безготівковій формі. На підтвердження реальності здійснення вказаної операції позивач надав первинні документи, в тому числі накладна, податкова накладна, акт здачі-прийняття робіт та банківські виписки;

між позивачем та ТОВ «НВСП «Магнолія» 03.10.2011р. укладено Договір №03/10 субпідряду на виконання робіт з монтажу систем каналізації та водопроводу в мікрорайоні «Північний» в м. Миколаєві, корп. 27-Г. Замовник - ТОВ МЖК «Миколаївмолодьбуд»; Договір субпідряду №04/10 від 04.10.2011р. на виконання робіт з монтажу вентиляції в фітнес-клубі за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 122. Замовник - ТОВ «Торговий дім ЮГ»; Договір субпідряду №05/10 від 05.10.2011р. на виконання робіт з монтажу систем опалення і теплогенераторної за адресою: м. Херсон, вул. Нафтовиків, 12А. Замовник - ПрАТ «Промбуд-2» (м. Херсон); Договір субпідряду №06/10 від 06.10.2011р. на виконання робіт з монтажу систем опалення, каналізації та водомірного вузла за адресою: м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 23/1. Замовник - ТОВ «Миколаївпромбудмонтаж»; Договір субпідряду №07/10 від 07.10.2011р. на виконання будівельно-монтажних робіт з технічного переоснащення технічного обладнання діючої котельної Новобузької ЦРБ за адресою: м. Новий Буг, вул. Червона площа, 14. Замовник - Новобузька центральна районна лікарня. На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надані первинні документи, в тому числі договори субпідряду, довідки щодо вартості виконаних будівельних робіт з актами приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні та банківські виписки;

між позивачем та ПП «Промкомплект Україна» 09.01.2012р. укладений Договір №09/01 поставки товару, а саме акумуляторного баку ємністю 1000 л. (в подальшому був змонтований на об'єкті ДП Миколаївський морський торгівельний порт, на замовлення останнього); Договір субпідряду №40 від 01.05.2012р. на виконання робіт з монтажу стояків систем опалення Т1, Т2 в секціях №2, №3 в житловому будинку за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, корпус №2. Замовник - ТОВ БМФ «Житлобуд-Ніко»; Договір субпідряду №41 від 01.05.2012р. на виконання робіт з монтажу систем опалення та каналізації в мікрорайоні «Північний» в м. Миколаєві, корп. 27-Г. Замовник - ТОВ МЖК «Миколаївмолодьбуд»; Договір купівлі-продажу №45 від 01.06.2012р. буферної ємності (теплообмінника) та ізоляції до неї (в подальшому змонтовані на об'єкті супермаркету за адресою: м. Кременчук, вул. Київська, 66-Г на замовлення ТОВ ВКФ «Квадрат»). На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надані договори субпідряду, договори поставки та первинні документи, в тому числі акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні та банківські виписки;

між позивачем та ТОВ «ВТБ «Аграрій» 28.04.2012р. укладено Договір №28 купівлі-продажу сонячного колектору та з'єднувальних трубок. В подальшому вказаний колектор з обладнанням був змонтований на об'єкті ДП Миколаївський морський торгівельний порт, що і був замовником згідно договору №256-Р від 20.12.2011р. На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надані договір кпівлі-продажу та первинні документи, в тому числі видаткова накладна, податкова накладна, рахунок, акт здачі-прийняття робіт щодо транспортування придбаних товарів послугами перевізника «Нова пошта» та банківські виписки;

позивач на підставі усної домовленості із ТОВ «Евікта» придбав сантехнічне обладнання та запчастини до нього. В подальшому це обладнання було змонтовано на заводі з виробництва гофрокартону та гофротари за адресою: Херсонська обл., м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська, 103, на замовлення ТОВ «ФМ-Стандарт» згідно договору підряду №1-1607/12-ДНП від 16.07.2012р. Оплата здійснена в безготівковій формі. Реальність здійснення зазначеної господарської операції підтверджується наданими позивачем первинними документами, в тому числі актамиздачі-прийняття робіт щодо транспортування придбаних товарів послугами перевізника ТОВ «Транспортна компанія «САТ», видатковими накладними, податковими накладними, рахунками та банківськими виписками;

між позивачем та ТОВ «Босфор-Юг» 14.08.2012р. укладено Договір №14/8 про надання послуг щодо здійснення автоперевезення обладнання на об'єкт, а саме на завод з виробництва гофрокартону та гофротари в м. Цюрупинськ на замовлення ТОВ «ФМ-Сиандарт». Оплата здійснена в безготівковій формі. На підтвердження реальності вказаної господарської операції позивачем надано документи: договір про надання послуг, податкова накладна, акт здачі-прийомки виконаних робіт, банківська виписка;

між позивачем та ТОВ «Будівництво Укр-М» 31.08.2012р. укладено Договір №72 субпідряду на виконання робіт з облаштування парової котельні за адресою: м. Миколаїв, вул. Громадяньска, 117 на замовлення ТОВ «Евері» згідно договору №51 від 25.07.2012р. Оплата здійснена належним чином в безготівковій формі. На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надані договір субпідряду та первинні документи, в тому числі акт приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні та банківські виписки;

позивач, на підставі усної домовленості із ТОВ «Паритет М» придбав насосну станцію М217. Вказана насосна станція в подальшому реалізована на адресу ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» згідно договору №67 від 20.08.2012р. Оплата здійснена в безготівковій формі. На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надані первинні документи, в тому числі акт здачі-прийняття робіт щодо транспортування придбаного товару послугами перевізника «Нова пошта», видаткова накладна, податкова накладна та банківська виписка.

Досліджуючи обставини, з якими закон пов'язує наявність або відсутність в діях суб'єкта господарювання податкового правопорушення, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Законом України «Про податок на додану вартість» визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання, виготовлення, будівництва, спорудження.

Відповідно до пп.7.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Приписами п.135.2 ПК України визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.137.1 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Відповідно до п.138.1 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Із п.138.2 ПК України слідує, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п.139.1.9 ПК України витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів.

Відповідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що «податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, …, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів».

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Приписами п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України визначено, що платник податку - будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку. Платник податку самостійно відповідає за своєчасність та повноту нарахування та сплати податку. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податків; дата відвантаження товарів покупцю (п. 187.1 ст. 187 ПК України).

Згідно п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України «платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну». При цьому дата отримання платником податку товарів, що підтверджено податковою накладною, є датою виникнення права платника податків на віднесення сум податку до податкового кредиту (п. 198 ст. 198 ПК України).

Згідно приписів п.201.10. ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Системний аналіз правових норм, які регулюють правовідносини, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що для формування платником податків валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість Закон не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару, зокрема є податкова накладна.

Дані правові норми визначають, що до складу валових витрат, які дають право формувати податковий кредит, можуть бути віднесені витрати, що безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про реальну господарську операцію та підтверджує її здійснення. Правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (послуг) саме у контрагента, зазначеного в первинних документах.

Для віднесення відповідних сум до складу валових втрат та податкового кредиту з ПДВ не передбачається умова відслідкування та контролю платником податку (добросовісним набувачем товару, послуг та ін.) реальної сплати цих сум до бюджету контрагентом. Чинним законодавством на сторону в господарському зобов'язанні не покладено обов'язок з'ясування обставин сплати податків та зборів контрагентом.

До того ж суб'єкт господарювання (добросовісний учасник угод та господарських операцій) не наділений можливістю контролю (навіть за власною ініціативою) за сплатою податків іншими суб'єктами підприємницької діяльності. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання як платник податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ст.61 Конституції України). Недобросовісність учасника угоди щодо сплати податків та зборів не є підставою для позбавлення платника податку права на відображення в складі валових витрат понесені витрати на придбання послуг та використання запасів, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження понесених витрат та фактичного здійснення господарських операцій.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем надані первинні документи, що підтверджують факт реальної поставки на його адресу товарів та виконання робіт від наведених контрагентів.

Видані позивачеві контрагентом податкові накладні та інші первинні документи відповідають вимогам діючого законодавства і є належним доказом правомірності формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ. На момент видачі податкових накладних постачальники були зареєстровані платниками ПДВ, а отже, мали право їх виписувати. В свою чергу, покупець мав правові підстави включити суму ПДВ по таким податковим накладним в податковий кредит. ПП «Монтаж-Технологія» в повному обсязі задекларувало свої податкові зобов'язання з ПДВ та сплатило податки до бюджету.

Акти про неможливість проведення зустрічних звірок в зв'язку з незнаходженням контрагентів за юридичною адресою не можуть бути підставою для визнання правочинів недійсними, а господарських операцій безтоварними, оскільки акти про неможливість проведення зустрічних звірок складені набагато пізніше, ніж досліджені господарські операції, а тому вказана обставина (незнаходженням підприємства за юридичною адресою за сплином значного часу після здійснення господарських операцій) в даному випадку не має правового значення. До того ж, чинне законодавство не пов'язує право платника податків на податковий кредит та на формування валових витрат із фактичним знаходженням підприємства-постачальника за юридичною адресою.

Посилання ДПІ на наявність взаємовідносин контрагентів позивача з підприємствами, які мають ознаки фіктивності, з яким позивач не мав жодних стосунків, не має правового значення, оскільки предметом дослідження при проведені перевірки були господарські операції між позивачем та його безпосередніми контрагентами. Позиціонування контролюючим органом вказаної обставини як порушення податкового законодавства не ґрунтується на приписах чинного законодавства та є надуманим. Досліджені судом фактичні дані вказують на невмотивованість аргументів контролюючого органу.

Відсутність у контрагентів позивача трудових і матеріальних ресурсів, умов для здійснення господарських операції, крім посилання відповідача на це в акті перевірки, нічим не підтверджується, як не підтверджується і неможливість виконання ними зобов'язань з поставки та підряду виходячи з їх можливості вступити в господарські правовідносини з приводу оренди майна (складів), зберігання товару за договорами схову, продажу товарів в якості комісіонера від свого імені зі складу комітента, залучення трудового персоналу за договорами цивільно-правового характеру. Позивач як платник податків в силу закону не зобов'язаний перевіряти наявність у контрагента вказаних ресурсів. У свою чергу контрагент не зобов'язаний надавати таки дані платнику податків (наприклад, свої звіти контролюючим органам за формою 1-ДФ та таке ін.).

Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З врахуванням того, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання на підставі цивільно-правових угод для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. В спірному акті перевірки та в судовому засіданні відповідачем не наведено допустимих та достатніх доказів на підтвердження висновку про порушення позивачем податкового законодавства.

Безпідставним також є посилання відповідача в акті перевірки на порушення позивачем або його контрагентами норм цивільного та господарського законодавства з огляду на врегулювання спірних правовідносин саме нормами податкового законодавства.

Крім цього, слід зазначити, що органи податкової служби не наділені повноваженнями за власною ініціативою визнавати нікчемними (недійсними) господарські угоди між двома суб'єктами господарювання з огляду на норми Закону "Про державну податкову службу" та ст.20 Податкового кодексу України.

Посилання відповідача на частини 1, 5 ст.203, ст.215, частину 1 ст.216 ЦКУ є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними у судовому порядку. За наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи із загальних засад судочинства. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з ПДВ.

Відповідачем не було надано суду доказів наявності фактів узгодженості дій позивача з недобросовісним контрагентом або інших неправомірних дій з боку позивача.

Крім того зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.09р. в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно із ст.17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.06р. українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Таким чином, відповідач - суб'єкт владних повноважень в контексті правовідносин, що були предметом судового дослідження, при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень діяв не на підставі, не в спосіб, що передбачені законами України, та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано суду ґрунтовних доводів на підтвердження правомірності прийнятого рішення, також не доведено наявність порушень податкового законодавства з боку позивача.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підкріплені належними та достатніми доказами, та, у зв'язку з цим, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 24.01.2014року № 0000662201.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 24.01.2014року № 0000672201.

Стягнути з Державного бюджета України на користь Приватного підприємства "МОНТАЖ - ТЕХНОЛОГИЯ" 487 гривень 20 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний