Ухвала

від 27.05.2014 по справі 26/183 (10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.05.2014 р. Справа№ 26/183 (10)

За скаргою Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Львів

на неправомірні дії Сихівського ВДВС Львівського МУЮ щодо не зняття арешту з майна, накладеного в межах виконавчого провадження №33131656

з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області у справі №26/183 (10)

За позовом: Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку", м. Київ в особі Львівського відділення ЗРУ Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку", м. Львів

до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Львів

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Леопрінт", м. Пустомити Львівської області

про: стягнення 37 149,54 дол. США (що в гривневому еквіваленті становить 293 912,30 грн.).

Суддя Деркача Ю.Б.

За участі представників:

від ВДВС: Лукашов О.А. - представник (довіреність №13019 від 21.05.2014р.)

від скаржника (боржника): ОСОБА_3- представник (договір про надання правової допомоги від 20.05.2014р.)

від стягувача: не з'явився

в с т а н о в и в:

14 травня 2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на неправомірні дії органу державної виконавчої служби (Сихівського ВДВС ЛМУЮ) щодо не зняття арешту з її майна, накладеного в межах виконавчого провадження №33131656 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.06.2012 року. В своїй скарзі Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить визнати такі дії неправомірними та зобов'язати Сихівський ВДВС Львівського МУЮ зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_1 (79034, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), накладений в межах виконавчого провадження №33131656 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.06.2012 року.

В обґрунтування скарги скаржник зазначив, що в червні 2012 року головним державним виконавцем Сихівського ВДВС Львівського МУЮ Кобілєвою І.О. було відкрито виконавче провадження №33131656 з виконання наказу №26/183 від 30.01.2012р., виданого Господарським судом Львівської області на виконання рішення суду про стягнення з ФО-П ОСОБА_1 на користь АБ «Банк регіонального розвитку» заборгованості в розмірі 293912,30 грн.

В межах даного виконавчого провадження 20 червня 2012 року державним виконавцем було накладено арешт на все майно, що належить боржнику в межах суми звернення 350000 грн. Даний факт підтверджується відповідною постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.06.2012 року.

17 квітня 2013 року Сихівським ВДВС Львівського МУЮ було видано Постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до даної Постанови виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 17 квітня 2014 року. Враховуючи те, що на момент підготовки скарги Стягувач не подав повторно виконавчий документ, він пропустив встановлений строк для такої подачі.

Оскільки повернення виконавчого документа Стягувачеві є аналогічне закінченню виконавчого провадження, так як будь-які дії державним виконавцем після цього не здійснюються та не можуть здійснюватися, а саме виконавче провадження, фактично, закінчується, державний виконавець повинен був вчинити дії, направлені на зняття арешту з майна. При цьому, оскільки виконавчий документ повернутий Стягувачу повністю відпала необхідність забезпечення виконання рішення суду шляхом накладення арешту.

Вирішуючи спір щодо неправомірності дії по не зняттю арешту з майна Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Господарським судом Львівської області розглянуто позов Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку», м. Київ в особі Львівського відділення ЗРУ Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку», м. Львів до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Львів за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Леопрінт», м. Пустомити Львівської області про стягнення 37149,54 дол. США (що в гривневому еквіваленті становить 293912,30 грн.), з яких: 23043,86 дол. США заборгованість по відсотках за користування кредитом, 12308,56 дол. США пеня, 1797,12 дол. США 3% річних та судових витрат.

Рішенням господарського суду Львівської області від 01.11.2011р. у справі № 26/183 (10) позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 37149,54 дол. США (що в гривневому еквіваленті становить 293912,30 грн.), з яких: 23043,86 дол. США заборгованість по відсотках за користування кредитом, 12308,56 дол. США пеня, 1797,12 дол. США 3% річних та судових витрат.

На виконання рішення господарського суду від 01.11.2011р. у справі № 26/183 (10) видано наказ № 26/183 від 30.01.2012 року, який направлено стягувачем до органу державної виконавчої служби - Сихівського ВДВС Львівського МУЮ.

В свою чергу, Сихівський ВДВС Львівського МУЮ відкрив виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Львівської області та в його межах задля забезпечення стягнення боргу 20.06.2012 року виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою наклав арешт на все майно, що належить боржнику та заборонив здійснення відчуження будь-якого майна, що належить боржнику.

Враховуючи те, що в результаті проведених виконавчих дій державному виконавцю не вдалося забезпечити повне виконання наказу господарського суду Львівської області №26/183, 17.04.2013 року Сихівським ВДВС Львівського МУЮ на підставі п.2. ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Поряд з цим, згідно частини 1 статті 50 того ж Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається.

Безпосередньо підстави закінчення виконавчого провадження встановлені статтею 49 того ж Закону, а саме за цією статтею виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; 2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; 6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; 7) визнання боржника банкрутом; 8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону; 14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

Таким чином, серед підстав закінчення виконавчого провадження відсутні випадки повернення виконавчого документа стягувачу за статтею 47 Закону України «Про виконавче провадження». Але в той же час, норми Закону України "Про виконавче провадження" не виключають можливості зняття арешту з майна, належного боржнику, при поверненні виконавчого документа стягувачу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що повернення виконавчого документа стягувачеві є аналогічне закінченню виконавчого провадження, оскільки будь-які дії державним виконавцем після цього не здійснюються та не можуть здійснюватися, а саме виконавче провадження, фактично, закінчується.

За таких обставин, державний виконавець зобов'язаний був зняти арешт з майна боржника, оскільки не зняття його порушує права боржника при наявності факту закінченого виконавчого провадження, у зв'язку з чим скарга підлягає задоволенню.

Враховуючи законодавчу неврегульованість питання зняття арешту із майна боржника під час повернення виконавчого документа стягувачеві, а також відсутність умислу посадових осіб Відповідача щодо обмеження прав позивача на вільне користування своїм майном, суд приходить до висновку, що у визнанні дій неправомірними Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції щодо не зняття арешту з майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 слід відмовити

Згідно абзацу 1 пункту 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 121-2 ГПК України, господарський суд Львівської області

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79034, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) задоволити частково.

2. Зобов'язати Сихівський ВДВС Львівського МУЮ зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_1 (79034, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), накладений в межах виконавчого провадження №33131656 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.06.2012 року.

3. У визнанні неправомірних дій Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції щодо не зняття арешту з майна боржника -фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 при поверненні виконавчого документа стягувачеві відмовити за безпідставністю.

Суддя Деркач Ю.Б.