Постанова

від 25.04.2014 по справі 2а-4166/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2014 року 2а-4166/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-текс» до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-текс» (далі - позивач, ТОВ «Агро-Текс», Товариство) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0007233500/0 від 24.12.2008.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2014 відповідача - Кагарлицьку об'єднану державну податкову інспекцію Київської області (далі - Податковий орган) замінено на Миронівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) в порядку процесуального правонаступництва.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками Акту №19/35-022/31383538 від 12.12.2008 «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-текс» (код аз ЄДРПОУ 31383538) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «АК Дніпро» (код за ЄДРПОУ 34296789) за період з 01.01.2007 по 30.09.2008» (далі - Акт перевірки), оскільки вважає, що його висновки не відповідають фактичним обставинам, а господарська діяльність зі вказаним контрагентом відповідає вимогам податкового та іншого законодавства.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити. В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач послався на обставини, викладені в Акті перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до Довідки з ЄДРПОУ №3278/2005 від 25.07.2005, Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №105837 та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-текс», код за ЄДРПОУ 31383538, зареєстроване як суб'єкт господарювання 04.04.2001 Кагарлицькою райдержадміністрацією Київської області. Станом на момент судового розгляду місцезнаходження: 21030, м. Вінниця, Ленінський район, вул. Келецька, буд. 71/49, офіс 27.

У період з 03.12.2008 по 11.12.2008 посадовими особами Державної податкової адміністрації в Київській області проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Агро-текс» з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Агропромислова компанія Дніпро» (далі - ТОВ «АК «Дніпро») за період з 01.01.2007 по 30.09.2008, за результатом якої складено акт №19/35-022/31383538 від 12.12.2008.

На підставі Акту перевірки, із посиланням на порушення Товариством у зв'язку з порушенням позивачем пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0007233500/0 від 24.12.2008, яким Товариству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4036019,54 грн., у тому числі за основним платежем 2035827,27 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2000192,27 грн.

Підставою для донарахування ТОВ «Агро-текс» податкових зобов`язань з податку на додану вартість став висновок про завищення сум податкового кредиту, задекларованих за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2007 року, на загальну суму 2035827,27 грн. за податковими накладними ТОВ «АК Дніпро». Такий висновок ґрунтується на нікчемності господарських угод, укладених між позивачем та ТОВ «АК Дніпро», оскільки рішенням Святошинського районного суму м. Києва від 25.04.2008 визнані недійсними з моменту складання його установчі документи та анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість з моменту внесення до реєстру платника податку на додану вартість.

Зі змісту Акту перевірки вбачається, що контролюючий орган не заперечує наявності у Товариства складських приміщень, здійснення господарських операцій, фактичного виконання умов договору та оплати позивачем придбаного товару.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 09.02.2007 по 05.07.2007 господарська діяльність між ТОВ «Агро-текс» (покупець) та ТОВ «АК Дніпро» (продавець) здійснювалася на підставі договору купівлі-продажу №001-2007 від 08.01.2007, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору. Найменування товару приводиться у акті приймання-передачі товару. Продавець зобов'язується поставити товар власним транспортним засобом за вимогою покупця.

На підтвердження реальності та правомірності виконання вимог зазначеного договору (по операціям поставки) позивачем були надані копії приведених нижче документів:

- агрохімікати Калібр, Нурел Д, Імпакт та ін. на суму 920195,88 грн., у т.ч. ПДВ 153365,98 грн. - податкова накладна №137 від 05.07.2007, видаткова накладна №137 від 05.07.2007, акт приймання-передачі від 05.07.2007;

- агрохімікати Карібу, Тренд, Бетанал та ін. на суму 238933,32 грн., у т.ч. ПДВ 39822,22 грн. - податкова накладна №136 від 04.07.2007, видаткова накладна №136 від 04.07.2007, акт приймання-передачі від 04.07.2007;

- агрохімікати Лонтрел, Лентрел Гранд, Маршал та ін. на суму 302223,31 грн., у т.ч. ПДВ 50370,55 грн. - податкова накладна №66 від 05.06.2007, видаткова накладна №131 від 05.06.2007, акт приймання-передачі від 05.06.2007;

- агрохімікати Карате зеон, Тренд на суму 1825,80 грн., у т.ч. ПДВ 304,30 грн. - податкова накладна №64 від 04.06.2007, видаткова накладна №64 від 04.06.2007, акт приймання-передачі від 04.06.2007;

- агрохімікати Раундап, Імпакт, Гранстар, Бетанал Експерт на суму 119650,80 грн., у т.ч. ПДВ 19941,80 грн. - податкова накладна №60 від 18.05.2007, видаткова накладна №118 від 18.05.2007, акт приймання-передачі від 18.05.2007;

- агрохімікати Аміачна селітра, Нітроамофоска, Базис та ін. на суму 628845,88 грн., у т.ч. ПДВ 104807,65 грн. - податкова накладна №62 від 06.06.2007, видаткова накладна №126 від 06.06.2007, акт приймання-передачі від 06.06.2007;

- агрохімікати Нітроамофоска, Аміачна селітра на суму 182734,80 грн., у т.ч. ПДВ 30455,80 грн. - податкова накладна №59 від 10.05.2007, видаткова накладна №56 від 10.05.2007, акт приймання-передачі від 10.05.2007;

- агрохімікати Агрітокс, Актара, 2,5 Д амінна сіль та ін. на суму 386306,86 грн., у т.ч. ПДВ 64384,48 грн. - податкова накладна №61 від 04.06.2007, видаткова накладна №125 від 04.06.2007, акт приймання-передачі від 04.06.2007;

- агрохімікати Бетанал, Бетанал Експерт, Гранстар та ін. на суму 279466,92 грн., у т.ч. ПДВ 46577,82 грн. - податкова накладна №65 від 01.06.2007, видаткова накладна №129 від 01.06.2007, акт приймання-передачі від 01.06.2007;

- агрохімікати Гранстар, Раксіл ультра, Вітавакс, Фронтєр оптіма на суму 113785,20 грн., у т.ч. ПДВ 18964,20 грн. - податкова накладна №12 від 09.02.2007, видаткова накладна №12 від 09.02.2007, акт приймання-передачі від 09.02.2007;

- агрохімікати Тітус, Тренд, Аміачна селітра на суму 100221,60 грн., у т.ч. ПДВ 16703,60 грн. - податкова накладна №13 від 13.02.2007, видаткова накладна №13 від 13.02.2007, акт приймання-передачі від 13.02.2007;

- агрохімікати Раксіл Ультра, Карібу, Гранстар на суму 833452,20 грн., у т.ч. ПДВ 138908,70 грн. - податкова накладна №17 від 05.03.2007, видаткова накладна №17 від 05.03.2007, акт приймання-передачі від 05.03.2007;

- агрохімікати Гранстар, піноутворювач на суму 43443,00 грн., у т.ч. ПДВ 7240,50 грн. - податкова накладна №20 від 06.03.2007, видаткова накладна №21 від 06.03.2007, акт приймання-передачі від 06.03.2007;

- агрохімікати Гранстар, Карате, Тренд та ін. на суму 155045,76 грн., у т.ч. ПДВ 25840,96 грн. - податкова накладна №34 від 02.04.2007, видаткова накладна №34 від 02.04.2007, акт приймання-передачі від 02.04.2007;

- агрохімікати Альто супер, Бі-58, Вітавакс та ін. на суму 1' 136' 939,48 грн., у т.ч. ПДВ 189489,91 грн. - податкова накладна №26 від 04.04.2007, видаткова накладна №27 від 03.04.2007, акт приймання-передачі від 03.04.2007;

- агрохімікати Агрітокс, Альто супер, Базис та ін. на суму 1' 969' 468,34 грн., у т.ч. ПДВ 328244,72 грн. - податкова накладна №33 від 04.04.2007, видаткова накладна №33 від 04.04.2007, акт приймання-передачі від 04.04.2007;

- агрохімікати Агрітокс, Актара, Альто супер, Аміго та ін. на суму 3' 768' 334,19 грн., у т.ч. ПДВ 628055,70 грн. - податкова накладна №49 від 03.05.2007, видаткова накладна №95 від 03.05.2007, акт приймання-передачі від 03.05.2007;

- агрохімікати Бетанал Експерт, Бі-58, Гранстар та ін. на суму 420672,66 грн., у т.ч. ПДВ 70112,11 грн. - податкова накладна №52 від 04.05.2007, видаткова накладна №35 від 05.05.2007, акт приймання-передачі від 04.05.2007;

- агрохімікати Гранстар, Гранстар про, Імпакт, Карібу та ін. на суму 353508,21 грн., у т.ч. ПДВ 58918,04 грн. - податкова накладна №54 від 04.05.2007, видаткова накладна №98 від 04.05.2007, акт приймання-передачі від 04.05.2007;

- агрохімікати Гранстар, Гранстар про, Імпакт, Лонтрел, Раундап на суму 83167,32 грн., у т.ч. ПДВ 13861,22 грн. - податкова накладна №57 від 07.05.2007, видаткова накладна №112 від 07.05.2007, акт приймання-передачі від 07.05.2007;

- кукурудза, соя на суму 59832,00 грн., у т.ч. ПДВ 9972,00 грн. - податкова накладна №21 від 07.03.2007, видаткова накладна №22 від 07.03.2007, акт приймання-передачі від 07.03.2007;

- кукурудза (Сівалка «Клен» 6П) на суму 104250,00 грн., у т.ч. ПДВ 17375,00 грн. - податкова накладна №134 від 02.07.2007, видаткова накладна №134 від 02.07.2007, акт приймання-передачі від 02.07.2007;

- горох, насіння кукурудзи Monsant, насіння кукурудзи Pioneer на загальну суму 44128,32 грн., у т.ч. ПДВ 7354,72 грн. - податкова накладна №67 від 07.06.2007, видаткова накладна №132 від 07.06.2007, акт приймання-передачі від 07.07.2007

- пшениця, кукурудза Кадр 217, кукурудза ЗПТК 209, кукурудза, насіння ц/б УКР ЧС-70 МД на суму 93561,90 грн., у т.ч. ПДВ 15593,65 грн. - податкова накладна №56 від 10.05.2007, видаткова накладна №56 від 10.05.2007, акт приймання-передачі від 10.05.2007;

- насіння цукрового буряка «Крокодил», «Орікс», «Портланд» на суму 219943,80 грн., у т.ч. ПДВ 36657,30 грн. - податкова накладна №35 від 05.04.2007, видаткова накладна №35 від 05.04.2007, акт приймання-передачі від 05.04.2007;

- цукор пісок на суму 422999,58 грн., у т.ч. ПДВ 70499,93 грн. - податкова накладна №68 від 07.06.2007, видаткова накладна №133 від 07.06.2007, акт приймання-передачі від 07.07.2007;

- механізм дозування сівалки вартістю 4920,00 грн., у т.ч. ПДВ 820,00 грн. - податкова накладна №22 від 20.03.2007, видаткова накладна №23 від 20.03.2007, акт приймання-передачі від 20.03.2007.

Позивачем були сплачені кошти за отримані від ТОВ «АК Дніпро» товари та отримані від останнього податкові накладні. Суми ПДВ зазначені в наведених податкових накладних віднесено позивачем до податкового кредиту відповідних періодів та відображено в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Наявність складських приміщень для зберігання товару підтверджується договором оренди приміщення №5/2006 від 01.07.2006 з додатковою угодою №1 до нього.

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25.04.2008 у справі №2-1184 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агропромислова компанія Дніпро», треті особи - Солом'янська районна у м. Києві державна адміністрація, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про визнання недійсними установчих документів та анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Агропромислова компанія Дніпро» задоволено позов, визнано недійсним статут ТОВ «Агропромислова компанія «Дніпро» (код ЄДРПОУ 34296789) з моменту його складання, анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Агропромислова компанія «Дніпро» (код ЄДРПОУ 34296789) з моменту внесення його до реєстру платників податку на додану вартість.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29.01.2009 у справі №2-1184 скасовано заочне рішення суду від 25.04.2008 у даній справі, справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20.02.2009 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агропромислова компанія Дніпро», треті особи - Солом'янська районна у м. Києві державна адміністрація, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про визнання недійсними установчих документів та анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Агропромислова компанія Дніпро».

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 28.05.2009 ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 20.02.2009 залишено без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Як вже було зазначено, єдиною підставою для донарахування Товариству податкових зобов`язань з ПДВ є висновок про завищення сум податкового кредиту, який ґрунтується на нікчемності господарських угод, укладених між позивачем та ТОВ «АК Дніпро», оскільки рішенням Святошинського районного суму м. Києва від 25.04.2008 визнані недійсними з моменту складання його установчі документи та анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість з моменту внесення до реєстру платника податку на додану вартість. Однак таке рішення було скасоване, провадження у справі закрито.

Суд не бере до уваги та не вважає доведеним з боку відповідача факт невідповідності фінансово-господарських взаємовідносин між Товариством та зазначеним контрагентом вимогам частини 5 (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) статті 203 Цивільного Кодексу України.

Так, відповідно до абзацу 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Враховуючи викладене, суд не бере до уваги посилання відповідачем в Акті перевірки на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25.04.2008 у справі №2-1184.

Крім того, статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Також суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Тобто, відповідач повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між ТОВ «Агро-Текс» та ТОВ «АК Дніпро», правомірності прийнятого ним оспорюваного рішення.

В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між цими контрагентами підтверджується зазначеними вище: договором, видатковими накладними, податковими накладними, актами прийому-передачі товару.

Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання Податковим органом права на податковий кредит та висновок про завищення валових витрат є безпідставними.

Спірні правовідносини на момент здійснення господарської діяльності, визнаної Податковим органом неправомірною, регулювались законами України «Про систему оподаткування», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені відповідні реквізити.

Згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до положень підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.3.5 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З положень підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин з ТОВ «АК Дніпро» за період, що перевірявся, суду доведено.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій ТОВ «Агро-Текс» щодо формування податкового кредиту та віднесення сум до валових витрат по взаємовідносинах зі вказаним контрагентом.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення контролюючими органами податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення доведено не було.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що прийняте Податковим органом оскаржуване податкове повідомлення рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 128, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області форми «Р» від 24 грудня 2008 року №0007233500/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Агро-текс» (код за ЄДРПОУ 31383538) судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.