Ухвала

від 13.05.2014 по справі 805/201/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2014 р. м. Київ К/800/59160/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи-1: від третьої особи-2: від третьої особи-3:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Маісурадзе З. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуАртемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову та ухвалуДонецького окружного адміністративного суду від 24.09.2013 року Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.11.2013 року у справі№ 805/201/13-а за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТАВР-ПЛЮС» до треті особиАртемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясні традиції», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпродімпорт», Товариство з обмеженою відповідальністю «В плюс К Україна» провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.09.2013 року у справі № 805/201/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.11.2013 року, позов задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби від 26.12.2012 року № 0001671640 та № 0001661640.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального права, зокрема, п. 198.3 ст. 198, п. п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4, 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, ст. ст. 11, 69, 79, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «ТАВР-ПЛЮС» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за вересень 2012 року у розмірі 4 149 855,00 грн., заявленої до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, складений акт від 19.12.2012 року за № 1582/15/35715610, яким зафіксовано порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: завищено суму податкового кредиту по податковій декларації за серпень 2012 року в розмірі ПДВ 81 775 502,00 грн., по податковій декларації за вересень 2012 року в розмірі ПДВ 5 895 639,00 грн., п. п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4, 200.14 ст. 200 податкового кодексу України: по податковій декларації за серпень 2012 року завищено суму від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі ПДВ 4 149 855,00 грн. та занижено суму ПДВ до сплати в бюджет в сумі 4 025 647,00 грн.; по податковій декларації за вересень 2012 року завищено суму від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі ПДВ 5 051 771,00 грн., занижено суму ПДВ по сплати в бюджет в розмірі 843 868,00 грн.; завищено суму ПДВ, заявлену до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у розмірі 4 149 855,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення № 0001661640 від 26.12.2012 року, яким визначено зобов'язання з ПДВ в сумі 4 869 515,00 грн. та штрафні санкції в сумі 2 434 758,00 грн.; № 0001671640 від 26.12.2012 року, яким визначено штрафні санкцій в сумі 2 074 928,00 грн.

На думку податкового органу, господарські операції між контрагентами ТОВ «Донінвест-2010», ТОВ «М'ясні традиції» та, в наступній ланці, ТОВ «ТАВР-ПЛЮС»; ТОВ «Укрпродімпорт» та ТОВ «ТАВР-ПЛЮС» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження підприємств, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. Усі операції з придбання ТОВ «М'ясні традиції» товарно-матеріальні цінності у постачальника ТОВ «Донінвест-2010» для покупця ТОВ «Тавр-Плюс», з придбання ТОВ «Тавр-Плюс» у ТОВ «Укрпродімпорт» не спричиняють реального настання правових наслідків.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної виходили з того, що спірні господарські операції підтверджені відповідним чином оформленими первинними документами та відображені у бухгалтерському обліку підприємства з застосуванням відповідних рахунків бухгалтерського обліку та відображені у відповідних облікових регістрах.

Колегія суддів погоджується з висновком про задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно із ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Судам першої та апеляційної інстанцій встановлено, що реальність господарських операцій по виконанню договорів купівлі-продажу м'ясної сировини та м'ясопродуктів від 02.11.2009 року № 64, укладеного між ТОВ «ТАВР-ПЛЮС» та ТОВ «М'ясні традиції», та від 30.12.2011 року № 01/01-12, укладеного між ТОВ «ТАВР-ПЛЮС» та ТОВ «Укрпродімпорт», підтверджується наявними в матерілах справи первинними документами, які відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п. 2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року.

Податкові накладні, які виписані ТОВ «М'ясні традиції» вказаними контрагентами, складені у відповідності до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, містять всі визначені законом реквізити. Податкові накладні включені до Єдиного реєстру податкових накладних.

Здійснення оплати товару підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відхилено посилання відповідача з посиланням на висновки актів перевірки контрагентів позивача, в тому числі по подальшому ланцюгу постачання, оскільки вони не є обов'язковою передумовою для визнання контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку.

В разі якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено обґрунтованості висновку акта перевірки, що стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги щодо безпідставності формування податкового кредиту позивачем через відсутність фактичного виконання договорів із спірними контрагентами, викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню .

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24.09.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.11.2013 року у справі № 805/201/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак