cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" травня 2014 р. м. Київ К/800/43326/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013 року у справі№ 826/2196/13-а за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Текапро» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправними дій та скасування наказу,- В С Т А Н О В И В:
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2013 року у справі № 826/2196/13-а в задоволенні позову відмовлено.
Поставою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013 року апеляційну скаргу ТОВ «Текапро» задоволено частково. Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2013 року у справі № 826/2196/13-а скасована та прийнята нова постанова, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 29 листопада 2012 року № 2004 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального права, зокрема, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
У зв'язку з неявкою належним чином повідомлених представників сторін, справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 29.11.2012 року відповідачем на підставі повідомлення № 731/22-05 та пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 78.4 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України видано наказ № 2004 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Текапро» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «Альфа - Мед - 2006».
Копія наказу № 2004 отримана позивачем перед перевіркою, що не заперечується сторонами.
За результатами перевірки відповідачем 19.12.2012 року складено акт № 1198/12-05/378816246, яким зафіксовано відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання обладнання для зберігання та виготовлення продуктів харчування у ТОВ «Альфа-Мед-2006» на суму 4 241 806,87грн., в тому числі ПДВ 848 361,36грн., та по операціях з продажу цих послуг за травень 2012 року в розумінні п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність своїх дій при призначенні перевірки.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову, оскільки у податкового органу були відсутні правові підстави для проведення документальної позапланової перевірки, адже вказані у запиті первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «Альфа-Мед-2006» надані до податкового органу.
Колегія суддів вважає такий висновок апеляційного суду передчасним враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 1 ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України в мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються встановлені судом апеляційної інстанції обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.
Проте, оскаржувана постанова апеляційного суду зазначеним вимогам не відповідає, оскільки при вирішенні спору щодо визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Текапро», визнання протиправними висновків акта від 19.12.2012 року № 1198/22-05/3781646 та зобов'язання відповідача вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомостей, внесених на підставі акта № 1198/22-05/37816246, судом не вказано підстав відмови в позові в цій частині з посиланням на відповідні норми закону.
Крім того, судом апеляційної інтстанції при задоволенні вимоги про скасування наказу не враховано, що п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України визначає підставою проведення позапланової невиїзної перевірки саме відповідний наказ про її призначення.
Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
Результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України).
Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.
Отже, розглядаючи позовну вимогу щодо зобов'язання відповідача вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомостей, необхідно встановити чи приймались податкові повідомлення-рішення на підставі проведеної перевірки.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України постанова апеляційного суду підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції слід врахувати викладене, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013 року у справі № 826/2196/13-а скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту надсилання її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді О. В. Вербицька
Н. Є. Маринчак
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2014 |
Оприлюднено | 28.05.2014 |
Номер документу | 38903389 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Муравйов О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні