Рішення

від 27.05.2014 по справі 904/1831/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.05.14р. Справа № 904/1831/14 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс", м. Коломия Івано-Франківської області

до публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 12 880 879,45 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача : Марцин І.В., довіреність від 22.11.13 року, представник

Від відповідача: Демінов О.І., довіреність №14/05 від 06.02.2014 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль":

- 3 701 406,86 грн. інфляційних нарахувань;

- 2 705 734,94 грн. 3% річних;

- 6 473 737,65 грн. відсотків в розмірі облікової ставки Національного Банку України, а всього суму 12 880 879,45 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2009 року у справі №30/143-08(39/366-07(10/348-06), яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2010 року, позов товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс" задоволено частково: стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (м. Дніпродзержинськ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс" (Івано-Франківська область, м. Коломия) 19 000 000,00 грн. - основного боргу, відсотки в розмірі облікової ставки Національного банку України - 1 791 986,3грн., три відсотки річних у сумі 3 463 726,03грн. та суму від інфляції в розмірі 16 454 000,00грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 25 500,00 грн. і 105,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позовних вимог - відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.06.2010 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2009 року та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2010р. у справі №30/143-08(39/366-07(10/348-06) залишені без змін.

25.02.2010 року на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12. 2009 року був виданий наказ №30/143-08(39/366-07(10/348-06).

З моменту набрання рішенням господарського суду законної сили минуло більше 4-х років, а відповідачем сплачено лише суму 272 659,57 грн., що складає 0,67% заборгованості. Внаслідок тривалого невиконання відповідачем судового рішення порушуються права позивача щодо користування грошовими коштами, належними до сплати, що є підставою звернення з позовом до суду про стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних (стаття 625 Цивільного кодексу України) та відсотків у розмірі облікової ставки Національного банку України (п. 2 абзацу 1 ст. 48 Уніфікованого закону).

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2009 року у справі №30/143-08(39/366-07(10/348-06) з публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" стягнута заборгованість на підставі норм вексельного законодавства, яке не передбачає стягнення 3% річних та втрат від інфляції у разі прострочення зобов'язання. Також відповідач не визнає вимогу про стягнення відсотків у розмірі облікової ставки Національного банку України (п. 2 абзацу 1 ст. 48 Уніфікованого закону) у зв'язку з пропуском позовної давності.

13.05.2014р. позивач надав пояснення на відзив відповідача щодо застосування позовної давності. З урахуванням визначеного в статті 257 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності позивач просить стягнути з відповідача:

- 1 157 982,03 грн. інфляційних нарахувань за період з березня 2011року по лютий 2014року;

- 1 861 042,56 грн. 3% річних за період з18.03.2011р. по 17.03.2014р.;

- 4 165 565,36 грн. відсотків в розмірі облікової ставки Національного Банку України, а всього суму 7 184 589,94 грн.

Розгляд справи був відкладений з 24.04.2014р. на 13.05.2014р.

Ухвалою господарського суду від 13.05.2014р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та оголошено перерву у судове засідання до 27.05.2014р.

У судовому засіданні 27.05.2014р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

16.12.2009 року господарським судом Дніпропетровської області у справі №30/143-08(39/366-07(10/348-06) було прийнято рішення, яким стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (м. Дніпродзержинськ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс" (Івано-Франківська область, м. Коломия) 19 000 000,00 грн. - основного боргу, відсотки в розмірі облікової ставки Національного банку України - 1 791 986,3грн., три відсотки річних у сумі 3 463 726,03грн. та суму від інфляції в розмірі 16 454 000,00грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 25 500,00 грн. і 105,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позовних вимог - відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2010 року рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №30/143-08(39/366-07(10/348-06) залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.06.2010 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2009 року та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2010р. у справі №30/143-08(39/366-07(10/348-06) залишені без змін.

25.02.2010 року на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12. 2009 року був виданий наказ №30/143-08(39/366-07(10/348-06).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2009 року встановлено, що 07.10.2002 Відкритим акціонерним товариством "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на користь виробничо-збутового підприємства "Нафтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" були емітовані прості векселі №№65305965580215, 65305965580216, 65305965580217, 65305965580218, 65305965580219, 65305965580220, 65305965580221, 65305965580223, 65305965580224, 65305965580225, 65305965580226, 65305965580227, 65305965580228, 65305965580229, 65305965580230, 65305965580231, 65305965580232, 65305965580233, 65305965580234 номінальною вартістю 1 000 000,00грн. (один мільйон грн.) кожен на загальну суму 19 000 000 грн. зі строком платежу "за пред'явленням".

06.10.2003 р. ВПЗ "Нафтогаз" згідно акту пред'явлення векселів до платежу пред'явило Векселедавцю до платежу вказані прості векселі, а 7 жовтня 2003 року зазначені векселі були опротестовані внаслідок відмови векселедавця - Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська ТЕЦ" у платежі, про що на спірних векселях було вчинено відповідні написи: на № 65305965580215 - за реєстром № 1-2865; на № 65305965580216 - за реєстром № 1-2866; на № 65305965580217 - за реєстром № 1-2867; на № 65305965580218 - за реєстром № 1-2868; на №65305965580219 - за реєстром № 1-2869; на №65305965580220 - за реєстром № 1-2870; на № 65305965580221 - за реєстром № 1-2871; на № 65305965580223 - за реєстром № 1-2873; на № 65305965580224 - за реєстром № 1-2874; на № 65305965580225 - за реєстром № 1-2875; на № 65305965580226 - за реєстром № 1-2876; на № 65305965580227 - за реєстром № 1-2877; на № 65305965580228 - за реєстром № 1-2878; на №65305965580229 - за реєстром № 1-2879; на № 65305965580230 - за реєстром № 1-2880; на № 65305965580231 - за реєстром № 1-2881; на № 65305965580232 - за реєстром № 1-2882; на № 65305965580233 - за реєстром № 1-2883; на № 65305965580234 - за реєстром № 1-2884.

За договором купівлі-продажу цінних паперів №Т-1 від 02.03.2004 року векселедержатель - виробничо-збутове підприємство "Нафтогаз" НАК "Нафтогаз" продало векселі товариству з обмеженою відповідальністю "Фондовий дім "АППЕК" без вчинення індосаменту.

В подальшому спірні векселі були придбані ТОВ "ДІД Конс" на підставі цивільно-правових угод купівлі-продажу від 10.05.2006 року та договору міни від 22 червня 2006 року.

Також рішенням господарського суду Дніпропетровської області встановлено, що внаслідок укладання договорів міни цінних паперів №К/34/01-2006 від 11.06.2006 року та купівлі-продажу цінних паперів №К/25/01-2006 від 10.05.2006 року до позивача (ТОВ "ДІД Конс") перейшов обсяг прав за простими векселями №№ 65305965580215-65305965580234, який мав первісний держатель цих векселів (ремітент), тобто ВПЗ "Нафтогаз" НАК "Нафтогаз України", зокрема, право вимоги суми неоплачених векселів.

Строк виконання відповідачем зобов'язання, що виникло внаслідок видачі ним векселів після їх відчуження не змінився, цей строк наступив 7 жовтня 2003 року з моменту їх опротестування державним нотаріусом.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за векселями на суму 19 000 000 (дев'ятнадцять мільйонів) грн. були задоволені.

Зі змісту наведеного рішення також вбачається, що задоволені частково позовні вимоги позивача про стягнення:

- відсотків в розмірі облікової ставки НБУ, що ґрунтуються на положеннях ст. 48 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі та ст.2 Закону України "Про обіг векселів в Україні", за період з 26.05.2006 року по 15.05.2007 року: 19 000 000,00грн. х 8,5/365х354дн/100 = 1 566 328, 77грн. та за період з 14.09.2009 року по 04.11.2009 року: 19 000 000,00грн.х8,5/365х51дн./100 = 225 657,53грн.;

- трьох відсотків річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України в розмірі 3 463 726,03грн. за період з 08.10.2003р. по 04.11.2009р.;

- суми втрат від інфляції - 16 454 000,00грн. за період з жовтня 2003 року по вересень 2009 року.

Відповідно до ч.3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" не здійснило розрахунки за прості векселі, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2009р. виконано частково на суму 272 659,57грн., що складає 0,67% заборгованості, у зв'язку з чим позивач нарахував та просить стягнути з відповідача суму 3 701 406,86 грн. інфляційних нарахувань, 2 705 734,94 грн. 3% річних, 6 473 737,65 грн. відсотків в розмірі облікової ставки Національного Банку України, що і є причиною спору.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати із рішення суду (ч.ч.1,5 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Отже, судове рішення є самостійною підставою виникнення певного зобов'язання (зокрема, грошового).

Доказів повного виконання судового рішення відповідач не надав, доводи відповідача у встановленому порядку не спростував.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань, трьох відсотків річних та відсотків в розмірі облікової ставки Національного банку України в силу наведених вище положень законодавства застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст.267 ЦК України).

Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на пропуск позивачем позовної давності.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст.267 ЦК України).

У спірних відносинах початок перебігу позовної давності визначається щодо кожного дня невиконання зобов'язання для стягнення суми трьох відсотків річних та відсотків, розрахованих виходячи з облікової ставки Національного банку України, обов'язок сплати яких виник у відповідача попереднього дня. Перебіг нового терміну позовної давності для стягнення нарахування відповідно до встановленого індексу інфляції розпочинається щомісячно.

Враховуючи дату звернення позивача з позовом до суду - 21.03.2014р. в межах позовної давності є заявлена позивачем до стягнення сума 1 157 982,03 грн. інфляційних нарахувань за період з березня 2011року по лютий 2014року, 1 861 042,56 грн. - 3% річних за період з18.03.2011р. по 17.03.2014р. та 4 165 565,36 грн. відсотків в розмірі облікової ставки Національного Банку України.

Відповідно до п.5.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" якщо певне зобов'язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим, відповідальність за невиконання такого зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з частиною другою статті 625 названого Кодексу.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється виключно його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та інших нарахувань (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. А тому наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на обставини справи та положення ст. 625 Цивільного кодексу України, наявність прострочення виконання зобов'язання на час розгляду справи, відсутність доказів погашення заборгованості у повному обсязі, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача про стягнення трьох відсотків річних в сумі 1 861 042,56 грн. за період з 18.03.2011р. по 17.03.2014р.

Вимога про стягнення суми від інфляції підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Відповідно до абзацу 3 п.3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Загальний індекс інфляції за період з березня 2011року по лютий 2014року складає - 103,72630673%.

З урахуванням наведеного, заявленого до нарахування періоду, позовні вимоги про стягнення збитків від інфляції підлягають частково в сумі 770 535,04грн. (20 678 250,56грн. х103,72630673%).

Також позивач нарахував та просить стягнути відсотки в розмірі облікової ставки Національного банку України за період з 18.03.2011р. по 17.03.2014р. у сумі 4 165 565,36грн. При цьому позивач посилається на Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі та Закон України "Про обіг векселів в Україні".

На підставі п. 2 абзацу 1 ст. 48 Уніфікованого закону векселедержатель може вимагати від особи, до якої пред'явив позов, сплати відсотків, нарахованих на вексельну суму. Нарахування здійснюється з дня, наступного за тим, який визначено для здійснення платежу, і припиняється в день, коли векселедержатель фактично отримав платіж від особи, до якої пред'явив позов, чи від іншої зобов'язаної за векселем особи, незалежно від того, чи було раніше ухвалено судове рішення про стягнення цих сум. Аналогічно слід вирішувати такі спори за вимогами особи, яка прийняла переказний вексель та здійснила платіж за ним (п. 2 ст. 49 Уніфікованого закону), за винятком того, що в цьому разі нараховування відсотків починається з дня здійснення платежу.

Відповідно до ст. 2 Закону "Про обіг векселів в Україні" передбачені статтями 48, 49 Уніфікованого закону відсотки на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову та від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно.

З урахуванням наведеного є правомірною та підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення відсотків у розмірі облікової ставки Національного банку України за несвоєчасне виконання публічним акціонерним товариством "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" у сумі 4 165 565,36грн. за загальний період з 18.03.2011р. по 17.03.2014р.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума 6 797 142, 96 грн. (1 861 042,56 грн. - три відсотки річних + 770 535,04грн. - збитки від інфляції в сумі + 4 165 565,36грн. - відсотки у розмірі облікової ставки Національного банку України). В решті позовних вимог слід відмовити.

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (51925 Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Радянська, 2, код ЄДРПОУ 00130820) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс" (78200 Івано-Франківська область, м. Коломия, пр. Грушевського, 12, код ЄДРПОУ 34127797) три відсотки річних у сумі 1 861 042,56 грн., збитки від інфляції 770 535,04грн., відсотки в розмірі облікової ставки Національного банку України - 4 165 565,36грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 73 080,00грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

(Повний текст рішення складено, - 27.05.2014р.)