Ухвала

від 13.05.2014 по справі 2а-4477/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4477/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

13 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Епель О.В.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Строй Плюс» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно Строй Плюс» (далі - позивач, ТОВ «Техно Строй Плюс») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 23.04.2012 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт від 23.04.2012 року № 84/22-05/35772658 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Строй Плюс» (код за ЄДРПОУ 35772658) в частині дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з контрагентами, зазначеними в Постанові від 03.01.2012 року за період з 01.12.2009 року по 31.12.2011 року».

Перевіркою встановлено та в Акті зафіксовано наступні порушення податкового законодавства:

- пункт 185.1 статті 185 , пункт 188.1 статті 188 , пункти 198.2, 198.3 , 198.6 статті 198 Податкового кодексу України , що призвело до заниження сплати ПДВ, рядок 25 Декларації з ПДВ за вересень 2011 року на суму 295 183, 34 гривень;

- взаємовідносини з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Левкофея ЛТД», ПП «Орієнс», ТОВ «Променергомаркет», ТОВ «Лотар», ТОВ «Кабель-Провід», ТОВ «Гулльвейг», ТОВ «Ориал», ПП «Евагор», ПП «Поляріс Лайт», ПП «Неомаркет», ПП «Інтенція», ПП «Арікон», ПП «Фріланс», ТОВ «Компанія «Квік Дан», ПП «Тиссона», ПП «Житло-Інвестбуд», ПП «Промбудгазсервіс», ПП «Транс-транзит-захід», ТОВ «Аерокрафт», ТОВ «Листбуд», ПП «Рамирвилбуд»за період з 01.12.2009 року по 31.12.2011 року в ході перевірки встановлені не були.

В Акті зазначено, що перевірка проводилася з окремих питань (відображення податкового кредиту, сформованого за рахунок ТОВ «Латифа» (код за ЄДРПОУ 36810950)) за період з 01.12.2009 року по 31.12.2011 року, інші питання в ході перевірки не досліджувалися.

На підставі Акта перевірки від 23.04.2012 року № 84/22-05/35772658, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 11.05.2012 року № 0000122301 на суму грошового зобов'язання за основним платежем -295 183, 00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями -730 796, 00 гривень.

За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, скарги позивача залишені без задоволення, податкові повідомлення-рішення - без змін.

Обговорюючи спірні правовідносини, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та випливає з матеріалів справи, між позивачем (Покупець) та ТОВ «Латифа» (Продавець) був укладений договір № 06091 від 06.09.2011 року.

Згідно умов вказаного договору, продавець зобов'язується відвантажити в обумовлений строк катанку мідну (товар), на умовах, в асортименті, кількості, цінам згідно з накладними до даного договору, які є невід'ємною його частиною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

На поставку вказано товару ТОВ «Латифа» було виписано чотири податкові накладні (від 14.09.2011 року, 15.09.2011 року, 16.09.2011 року та 19.09.2011 року).

Вказаний товар було оплачено, що підтверджується виписками з банку.

Товар відвантажувався за адресою вул. Дачна, 5, с. Капитанівка, Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за якою позивач орендує приміщення-склади відповідно до договору оренди від 01.03.2011 року.

Факт здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Латифа» підтверджується податковими накладними, платіжними дорученнями, виписками з банку тощо.

Відповідно до картки рахунку № 281 із зазначенням сальдо на 19.09.2011 року придбаний товар -катанка мідна був реалізований в основній діяльності позивача.

Так, між позивачем та ТОВ «Інтеркабель Київ» було укладено договір купівлі-продажу №01021 від 01.02.2011 року на поставку позивачем мідної та алюмінієвої катанки.

Судом першої інстанції встановлено, що саме на виконання цього договору та додатків до нього позивач купував в інших контрагентів вказаний товар для поставки його ТОВ «Інтеркабель Київ».

Відповідно до умов вказаного договору продавець (ТОВ «Техно Строй Плюс») зобов'язується відвантажити в обумовлений строк мідну, алюмінієву катанку та інші товари на умовах, в асортименті, кількості, по цінам згідно з Додатками до даного Договору, які є невід'ємною його частиною, а покупець (ТОВ «Інтеркабель Київ») зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору.

Згідно додатком № 21 від 19.09.2011 року до договору № 10011 від 10.01.2011 року позивач був зобов'язаний поставити ТОВ «Інтеркабель Київ» мідну катанку у кількості 121, 101 тонн. Одним з підприємств, у яких позивач купував вказаний товар було ТОВ «Латифа».

Зазначений товар 19.09.2011 року було відвантажено на користь ТОВ «Інтеркабель Київ», про що свідчить видаткова накладна № РН-0000093 від 19.09.2011 року за довіреністю № 785 від 13.09.2011 року. Товар був отриманий представником ТОВ «Інтеркабель Київ» Притулою Ю.Г. за адресою Київська область, с. Капітанівка, вул. Дачна, 5.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст. 3 , ст. 4 , п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Договір, укладений між позивачем та його контрагентом в судовому порядку не оспорювався, недійсним (фіктивним) не визнавався, його зміст не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому висновок податкового органу про нікчемність договору не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених до п.п., 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України , ст. ст. 203, 204, 215, 228 Цивільного кодексу України , надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Епель О.В.