Постанова

від 26.05.2014 по справі 922/345/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2014 р. Справа № 922/345/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Григоренко А.В.

відповідача - Нужна А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 822 Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 11.03.14 р. у справі № 922/345/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Центр учбової літератури", м. Київ

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Центр учбової літератури" звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив визнати недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 202-К від 24.09.2013 р. у справі № 3/12-181-13, також просив стягнути з відповідача судові витрати. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що при винесенні спірного рішення відповідачем порушені норми матеріального права, зазначене рішення прийнято поза межами повноважень, передбачених законодавством України, а також не доведенням обставин, які мають значення для справи і які визнані ним встановленими та ін.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.03.2014 р. у справі № 922/345/13 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивоване з тих підстав, що адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято обґрунтоване нормами діючого законодавства України рішення № 202-К, яким визнано, що ТОВ "Видавництво "Центр учбової літератури", не надавши інформацію на вимогу територіального відділення від 13.06.2013 року за № 02-26/3-2717, у встановлені головою територіального відділення Антимонопольного комітету України строки, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки та ін.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2014 р. по даній справі та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про те, що рішення господарського суду Харківської області є незаконним і таким, що підлягає повному скасуванню. Підставами для повного скасування рішення господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, а також неправильне застосування господарським судом норм матеріального права та ін.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, з мотивів викладених у відзиві та ін.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, рішенням АК ХОТВ АМКУ (далі - відповідач) № 202-К від 24.09.2013 р. по справі № 3/12-181-13 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - рішення № 202-К) визнано, що ТОВ "Видавництво "Центр учбової літератури" (далі - позивач), не надавши інформацію на вимогу територіального відділення від 13.06.2013 р. за № 02-26/3-2717 у встановлені головою територіального відділення Антимонопольного комітету України строки, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки, згідно зі ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на позивача накладено штраф за вчинення вищезазначеного порушення у розмірі 68000,00 грн. та ін.

У позовній заяві позивач зазначає про те, що рішення № 202-К від 24.09.2013 р. у справі № 3/12-181-13 прийняте відповідачем поза межами повноважень, передбачених законодавством України. Вважає, порядок розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції визначений Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України № 5 від 19.04.1994 р. (в редакції розпорядження Антимонопольного комітету України № 169-р від 29.06.1998 р.), з наступними змінами та доповненнями, розпорядженням Антимонопольного комітету України № 332-р від 17.08.2006 р. п. 5 зазначених Правил доповнений абз. 3, відповідно до якого адміністративній колегії територіального відділення підвідомчі справи про порушення у вигляді недобросовісної конкуренції, якщо заявник і відповідач знаходяться в одному регіоні. Отже, позивач зазначає, що адміністративна колегія мала право розглядати справу, якщо заявник і відповідач знаходяться в одному регіоні. Разом з тим, заявником, який звернувся із заявою до відповідача, є суб'єкт підприємницької діяльності - Юридично-видавниче приватне підприємство «Страйд» місцезнаходженням якого: 61024, м. Харків, пр. Московський. буд.85, регіон, яким є Харківська область і тоді як позивач знаходиться зовсім в іншому регіоні, яким є територія м. Києва і місцезнаходженням якого є: 04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 23. та ін.

Крім того, позивач наголошує на тому, що вимогу відповідача про надання інформації від 13.06.2013 р. № 02-26/3-2717 не отримував.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

З матеріалів справи також вбачається, що адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято обґрунтоване нормами чинного законодавства України рішення № 202-К, яким визнано, що ТОВ "Видавництво "Центр учбової літератури", не надавши інформацію на вимогу територіального відділення від 13.06.2013 року за № 02-26/3-2717, у встановлені головою територіального відділення Антимонопольного комітету України строки, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки та ін.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною 1 статті 7 Закону "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції передбачено, зокрема, такі повноваження Антимонопольного комітету України при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Згідно з пунктом 5 статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" голова територіального відділення Антимонопольного комітету України наділений, зокрема, такими повноваженнями: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Аналогічні повноваження встановлено й Положенням про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженим розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 року N 32-р та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за N 291/5482, зокрема, пункт 3 частини першої, у тому числі передбачає, що відділення АМК має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Відповідно до п. 1 Положення територіальне відділення Антимонопольного комітету України є органом у системі органів Антимонопольного комітету України.

Відповідно до пункту 11 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі - правила розгляду справ), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. № 5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 р. за № 90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 р. № 169-р) (зі змінами) (надалі - Правила) голова Комітету має право за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, за поданням державного уповноваженого Комітету, керівника структурного підрозділу Комітету, голови територіального відділення або з власної ініціативи будь-які матеріали, що є в провадженні органу чи посадової особи, уповноважених на їх розгляд, передати на розгляд іншого органу чи посадової особи.

Згідно з п. 6 Правил державному уповноваженому Антимонопольного комітету України підвідомчі справи про порушення у вигляді недобросовісної конкуренції, якщо заявник і відповідач знаходяться у різних регіонах.

Згідно з п. 11 Правил Голова Антимонопольного комітету України має право за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, за поданням державного уповноваженого Комітету, керівника структурного підрозділу Комітету, голови територіального відділення або з власної ініціативи будь-які матеріали, що с в провадженні органу чи посадової особи, уповноважених на їх розгляд, передати на розгляд іншого органу чи посадової особи.

Дорученням голови антимонопольного комітету України 16.11.2012 р. № 12-01/7452 та від 06.12.2012 р. № 12-01/7817 відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та п. 11 Правил відділенню надано повноваження на розгляд заяви ЮВПП «СТРАЙД» та прийняття відповідного рішення (а. с. 36-37).

Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням від 26.12.2012 року № 314-рк адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України розпочато розгляд справ № 3/20-260-12 за ознаками порушення позивачем законодавства про захист від недобросовісної конкуренції винесено адміністративною колегією відділення при наявності відповідного повноваження на розгляд справи отриманого від голови Комітету.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб'єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання.

Крім того, виходячи зі змісту статей 22 та 22 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", розпорядження, рішення та вимоги органу АМК, голови територіального відділення АМК щодо подання суб'єктами господарювання документів, інформації тощо, необхідних для виконання цими органами завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, є обов'язковими для виконання у визначені ним строки.

Таким чином, у зв'язку з розглядом справи № 3/20-260-12 про порушення позивачем законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, на підставі вимог ст. 3, 7, 12, 17, 22, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції", п. 1, п.п. 1, 4 ч. 1 п. 3, п.п. 1, 5 ч. 1 п. 8, п. 9 Положення, 18.06.2013 р. відповідач звернувся до позивача з вимогою від 13.06.2013 р. № 02-26/3-2717, яка надіслана рекомендованим листом на адресу: вул. Електриків, 23, м. Київ, 04176; поштовим відправленням № 6105805717317.

Крім того, з інформаційного листа від 03.09.2013 р. № 43-14-6994 Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» видно, що поштове відправлення за № 6105805717317 надійшло до відділення поштового зв'язку № 176 м. Київ - 20.06.2013 та того ж дня вручено уповноваженій особі позивача на отримання пошти - ОСОБА_1 під розпис.

Проте, позивач без поважних причин не надав доказів надсилання відповідачеві інформації щодо питань поставлених у листі від 13.06.2013 р. № 02-26/3-2717.

Отже, зважаючи на положення вищезазначених норм чинного законодавства, а також встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, відділення АМК у межах наданих йому повноважень мало право витребувати у ТОВ "Видавництво "Центр учбової літератури" відповідну необхідну інформацію, а позивач, у свою чергу, зобов'язаний надати таку інформацію у встановлені строки.

У зв'язку з тим, що невиконання розпоряджень, рішень і вимог органу АМК, голови територіального відділення АМК, відповідно до частини другої статті 22 вищезазначеного Закону тягне за собою передбачену законом відповідальність, а ТОВ "Видавництво "Центр учбової літератури" зазначеної вимоги не виконало, тому позивача правомірно, згідно з положеннями Закону України "Про захист економічної конкуренції", було притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 202-К від 24.09.2013 р. у справі № 3/12-181-13, суд першої інстанції правомірно зазначив у своєму рішенні, що відповідно до ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Таким чином, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні, за порушення, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на позивача згідно з оскаржуваним рішенням накладений штраф у розмірі 68000,00 грн., тобто в межах розміру штрафу, передбаченого ч. 6 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Враховуючи викладене, законними та обґрунтованими є висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 11.03.14 р. по справі № 922/345/14 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2014 р. по справі № 922/345/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 26.05.2014 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.