Постанова

від 22.04.2014 по справі 804/144/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 р. Справа № 804/144/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Нікопольського професійного ліцею до Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконним та протиправним і скасування пунктів 3,5 вимоги, -

ВСТАНОВИВ :

Нікопольський професійний ліцей звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області, третя особа - ОСОБА_2, у якому просить суд (з врахуванням процесуальної заміни первісного відповідача на належного та заяви про уточнення позовних вимог від 07.04.2014р., яка прийнята судом):

-визнати незаконними та протиправними положення п.п. 3, 5 вимоги від 05.12.2013р. за № 860-15/3758 «Про усунення виявлених ревізією порушень», пред'явлені відповідачем;

-скасувати положення п.п. 3, 5 вимоги від 05.12.2013р. за № 860-15/3758 «Про усунення виявлених ревізією порушень», пред'явлені відповідачем.

В обґрунтування позову зазначено, що п.п. 3, 5 вимоги від 05.12.2013р. за № 860-15/3758 «Про усунення виявлених ревізією порушень», пред'явлені відповідачем є протиправними з огляду на те, що: позивач здійснював виплати допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після закінчення ліцею за умови працевлаштування на підставі заяви, паспорта та довідки працевлаштування або довідки про перебування на обліку у центрі зайнятості, органів соціального захисту, тощо; усі випускники ліцею, щодо яких проводилась перевірка та які зазначені у акті ревізії, надавали потрібні документи, належним чином завірені та підписані у роботодавців, що підтверджується актом ревізії, тому адміністрація ліцею не мала правових підстав відмовляти у здійсненні таких виплат на суму 42 876,00 грн.; при розрахунку матеріальних збитків, спричинених спільною діяльністю ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 відповідачем було допущено ряд порушень, зокрема, не враховано такі видатки, як єдиний податок, відрахування до ПФУ та заробітна плата ФОП ОСОБА_3, не включення таких фактичних витрат є безпідставними та протиправними. Зважаючи на сукупність викладених обставин, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню п.п. 3, 5 вимоги від 05.12.2013р. за № 860-15/3758 «Про усунення виявлених ревізією порушень», пред'явлені відповідачем.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача e судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, про причини неприбуття у судове засідання суд не повідомив, надав до судового засідання заперечення проти позову, у яких зазначено про те, що під час проведення ревізії та встановлення її висновків державний орган діяв у межах чинного законодавства.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надала суду письмові пояснення, у яких позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.

Враховуючи вищевикладені обставини та положення ст.ст. 122, 128 КАС України, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив наступне.

Статтею 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Крім того, ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 «Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами», затвердженого Постановою КМУ від 20.04.2006 року № 550, (надалі - Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією) планові та позапланові виїзні ревізії проводяться контролюючими органами відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та цього Порядку.

Відповідно до п. 7.1.1.1 плану роботи Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області на 4 квартал 2013 року та на підставі направлення на проведення ревізії від 02.10.2013р. за № 266, виданого начальником Нікопольської ОДФІ, уповноваженими особами Нікопольської ОДФІ проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Нікопольського професійного ліцею за період з 01.09.2011р. по 30.09.2013 року.

За результатами ревізії складено акт від 11.11.2013р. за № 860-22/007, у якому встановлено ряд порушень, зокрема:

-ревізією нарахування та виплати матеріальної допомоги дітям-сиротам по випуску встановлено проведення виплат з порушенням чинного законодавства на загальну суму 42 876,00 грн., що виникло через не підтвердження працевлаштування після випуску дітей-сиріт ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9;

-ревізією стану розрахунків за договорами про сумісну діяльність, проведеною суцільним способом, встановлено, що через включення ФОП ОСОБА_2, з якою у позивача був укладений договір про сумісну діяльність, до калькуляції витрат, які документально не підтверджено та фактично не понесено, що, як наслідок, призвело до заниження нею доходів ліцеєм за період з 01.09.2011р. по 30.09.2013р. недоотримано доходів від ведення сумісної діяльності на загальну суму 31 019,67 грн., що є порушенням вимог ст. 177.4, ст. 177.10, ст. 291, ст. 296 ПК України, п. 1 ст. 3, п. 1, 3, 5, 8 ст. 9 Закону України за № 996-XIV, п.2.1, 3.4,3.5,3.7 Положення № 88 у частині несвоєчасного внесення та внесення недостовірної інформації до облікових регістрів, що призвело до невідображення в обліку та недоотримання власних надходжень - доходу від сумісної діяльності, які є джерелом формування спеціального фонду на відповідні роки.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» за № 2939-XII від 26.01.1993р. органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

З метою повного усунення порушень, попередження їх виникнення у подальшому, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» за № 2939-XII від 26.01.1993р. пред'явлено вимогу від 05.12.2013р. за № 860-15/3758 «Про усунення виявлених ревізією порушень», якою зобов'язано підприємство наступне, зокрема:

-пункт № 3: стягнути з осіб, якими допущено зайві виплати, шкоду у порядку та розмірі, встановлено законодавством;

-пункт № 5: відобразити дебіторську заборгованість по ФОП ОСОБА_2 у сумі 31 019,67 грн. по здійсненню сумісної діяльності, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у недоотриманні доходів від сумісної діяльності.

Надаючи правову оцінку висновкам ревізії та оскаржуваним пунктам вимоги, суд виходить з наступного.

Ревізією законності нарахування та виплати одноразової грошової допомоги та компенсації на придбання одягу і взуття при випуску встановлено, що у зв'язку із наданням Нікопольському професійному ліцею недостовірних даних колишніми учнями та підприємствами-роботодавцями, ліцеєм зайво виплачено одноразової грошової допомоги та компенсації на придбання одягу і взуття при випуску на суму 42 876,00 грн., чим порушено п.п. 4 п. 13 постанови КМ України «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» від 05.04.1994р. за № 226, ст. 116 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до положень ст. 14 ПК України працівник - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Згідно з положеннями ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову дiяльнiсть працiвника. Трудовi книжки ведуться на всiх працiвникiв, якi працюють на пiдприємствi, в установi, органiзацiї або у фiзичної особи понад п'ять днiв. Трудовi книжки ведуться також на позаштатних працiвникiв при умовi, якщо вони пiдлягають загальнообов'язковому державному соцiальному страхуванню. Працiвникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пiзнiше п'яти днiв пiсля прийняття на роботу. До трудової книжки заносяться вiдомостi про роботу, заохочення та нагороди за успiхи в роботi на пiдприємствi, в установi, органiзацiї; вiдомостi про стягнення до неї не заносяться.

Частиною 3 ст. 24 КЗпП Україн, передбачено, що укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Таким чином, фактично працевлаштованою вважається особа, яка:

-має укладений з роботодавцем договір та трудову книжку на підприємстві, до якої внесені вiдомостi про прийняття на роботу;

-має оформлений наказ чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування його, як працівника на роботу;

-безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи органів праці та соціального захисту одноразовою грошовою допомогою у розмірі двох прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Пунктом 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» передбачено, що на повному державному утриманні знаходяться діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, крім тих, що перебувають під опікою (піклуванням).

Відповідно до підпункту 4 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 р. № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» учням, студентам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учням, студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, при їх працевлаштуванні видається одяг, взуття, м'який інвентар і обладнання на суму, не менш як 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів. За бажанням випускникам навчальних закладів може бути виплачена грошова компенсація у розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Таким чином, необхідною умовою для призначення та виплати учням, студентам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учням, студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні одноразової грошової допомоги та компенсації на придбання одягу і взуття при випуску є підтвердження факту їх працевлаштування.

Позивач пояснив, що виплати вихідної допомогу на загальну суму 42 876,00 грн. випускникам з числа дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, зокрема, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 були проведені на підставі їх заяв та доказів працевлаштування, а саме:

1)ПП «Бест»:

-наказ «Про прийняття на роботу» від 23.02.2012р. за № 17 щодо прийняття ОСОБА_10 на посаду електрослюсаря будівельного з 23.02.2012 року, наказ «Про звільнення» від 30.03.2012р. за № 20 щодо звільнення ОСОБА_10 з 30.03.2012р. за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України;

-наказ «Про прийняття на роботу» від 22.02.2012р. за № 16 щодо прийняття ОСОБА_9 на посаду електрослюсаря будівельного з 22.02.2012 року, наказ «Про звільнення» від 30.03.2012р. за № 20 щодо звільнення ОСОБА_9 з 30.03.2012р. за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України;

2)ТОВ «КОПО»: у трудових книжках ОСОБА_4, ОСОБА_5 вчинено записи про прийняття їх на роботу на підприємство на посаду маляря 3-го розряду з 01.07.2013р., інші записи у копії трудових книжок, досліджених судом відсутні;

3)«Пересувна механізована колона № 44 ПАТ «Дніпроводбуд»: у трудовій книжці ОСОБА_11 03.07.2013р. вчинено запис про прийняття його на роботу на підприємство на посаду столяра 3-го розряду, крім того, у копії трудової книжки, дослідженої судом міститься запис від 05.08.2013р. про звільнення ОСОБА_11 з підприємства за власним бажанням на підставі положень ст. 38 КЗпП України;

4)ФОП ОСОБА_12: з ОСОБА_6 було укладено договір про проходження практики з подальшим працевлаштуванням від 01.07.2013р.

Як вбачається з акту ревізії, з метою підтвердження факту працевлаштування випускників з числа дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які отримали вихідну допомогу на загальну суму 42 876,00 грн., в ході проведення ревізії позивачем направлено письмові запити суб'єктам підприємствам, на які відповідно до наданих позивачу документів працевлаштувались працівники, а саме: ПП «Бест», ТОВ «КОПО», Пересувна механізована колона № 44 ПАТ «Дніпроводбуд», ФОП ОСОБА_12.

Відповідно до встановлених за здійсненими запитами обставин:

-згідно наданої відповіді на запит Пенсійним фондом України від 16.10.2013р. за № 18484/07/07 щодо нарахованого та перерахованого єдиного внеску підприємствами за найманих працівників та відомості щодо перебування осіб у трудових відносинах встановлено, що учні ліцею-громадяни ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у трудових відносинах з ПП «Бест» не перебували; також за аналогічними запитами не підтверджено перебування у трудових відносинах ОСОБА_4, ОСОБА_5 з ТОВ «КОПО», ОСОБА_11 з «Пересувна механізована колона № 44 ПАТ «Дніпроводбуд», ОСОБА_6 з ФОП ОСОБА_12;

-за результатами проведених у ході ревізії зустрічних звірок з ТОВ «КОПО», «Пересувна механізована колона № 44 ПАТ «Дніпроводбуд», ФОП ОСОБА_12 не підтверджено також працевлаштування зазначених громадян, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5 були прийняті на роботу на ТОВ «КОПО», однак були звільнені за їх власним бажанням у день прийняття на роботу без відпрацювання жодної години, що підтверджено наданими у ході зустрічної звірки табелями обліку робочого часу на підприємстві; з ОСОБА_6 було укладено договір про працевлаштування, проте він не з'явився до ФОП ОСОБА_12; ОСОБА_11 працював на «Пересувна механізована колона № 44 ПАТ «Дніпроводбуд», проте, наданим до звірки штатним розписом посада тесляра не передбачена, табелями робочого часу, відомостями про нарахування заробітної плати та платіжними відомостями не підтверджено відпрацювання робочого часу, нарахування заробітної плати, у подальшому; ОСОБА_11 звільнено із підприємства; зустрічну звірку з ПП «Бест» провести не було можливості через перебування підприємства у стані припинення.

Як встановлено судом із матеріалів справи, пояснень представника позивача, підприємством здійснювалось призначення та нарахування виплати вихідної допомогу на загальну суму 42 876,00 грн. випускникам з числа дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, зокрема, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 були проведені на підставі їх заяв та наданих ними доказів працевлаштування, а саме: трудових книжок, довідок із місць роботи, наказів, що підтвердив із відповідач у акті ревізії.

Суд відмічає, що оскільки на даний час порядок надання і виплати одноразової грошової допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після закінчення навчального закладу за умови працевлаштування не затверджений, тому виплата допомоги здійснюється навчальними закладами на підставі заяви, паспорта та довідки про працевлаштування.

За таких обставин, випускникам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у відповідності до наведених норм чинного законодавства не правомірно було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі шести прожиткових мінімумів, адже позивач не у повній мірі переконався, призначаючи та виплачуючи допомогу, про дійсне працевлаштування випускників.

За викладених обставин суд вважає, що п. 3 вимоги відповідача від 05.12.2013р. за № 860-15/3758 «Про усунення виявлених ревізією порушень» ґрунтується на нормах чинного законодавства і не підлягає скасуванню.

Ревізією стану розрахунків за договорами про сумісну діяльність встановлено включення ФОП ОСОБА_2 до калькуляції витрат, які не передбачені договором про сумісну діяльність, що призвело до недоотримання ліцеєм за період з 01.09.2011р. по 30.09.2013р. доходів від ведення сумісної діяльності на загальну суму 31019,67 грн., що є порушенням вимог ст. 177.4, ст. 177.10, ст. 291, ст. 296 ПК України, п. 1 ст. 3, п. 1, 3, 5, 8 ст. 9 Закону України за № 996-XIV, п.2.1, 3.4,3.5,3.7 Положення № 88 у частині несвоєчасного внесення та внесення недостовірної інформації до облікових регістрів.

Судом встановлено, що між Нікопольським професійним ліцеєм та ФОП ОСОБА_2 було укладено договори про сумісну діяльність від 01.10.2011р., від 01.12.2012р., від 01.01.2013р.

Взаємовідносини сторін за договором про сумісну діяльність регулюються главою 38 Цивільного кодексу України та загальними положеннями про зобов'язання (глави 14-19 цього кодексу).

Як зазначено у ст. 430 Цивільного кодексу України, предметом договору є сумісна діяльність сторін для досягнення спільної господарської мети.

Метою укладення договорів про сумісну діяльність від 01.10.2011р., від 01.12.2012р., від 01.01.2013р. є практичне навчання учнів Нікопольсього професійного ліцею.

Відповідно до статті 433 Цивільного кодексу України порядок покриття витрат, передбачених договором про сумісну діяльність, і збитків, що виникли в результаті сумісної діяльності, визначається договором.

Відповідно до п. 2 договорів про сумісну діяльність від 01.10.2011р., від 01.12.2012р., від 01.01.2013р. сторони за цими договорами несуть витрати на сумісну діяльність у обсягах визначених у їх зобов'язаннях (п.2.1, п.2.2 договорів), а також витрати підприємства, що включають придбання матеріалів.

Крім того, п. 2 зазначених договорів, зокрема, Нікопольський професійний ліцей зобов'язувався для виконання мети договорів надати столярну майстерню та обладнання, а ФОП ОСОБА_2 - надавати учням ліцею (професія «столяр») робочі місця для проходження виробничого навчання, оволодівання практичними навичками по виготовленню столярних виробів.

У подальшому між ФОП ОСОБА_2 (замовник) та ФОП ОСОБА_3 (підрядник) було укладено договір підряду від 11.08.2011р., відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання за плату виготовити із матеріалів замовника та на обладнанні, наданому законником столярні (меблеві) вироби відповідно до переліку, зазначеному у договорі у строк з 11.08.2011р. по 25.10.2013 року.

У ході проведеної зустрічної звірки у рамках ревізії ФОП ОСОБА_2 надано щомісячні калькуляції доходів та витрат із зазначенням суми прибутку. До вказаних калькуляцій включено перелік виготовлених за відповідний місяць виробів та перелік витрат, які понесені ФОП ОСОБА_2, у тому числі - перераховано внесків до ПФУ у сумі 9 040,74 грн. та виплачено заробітної плати у розмірі 48 300,00 гривень.

Представник позивача пояснив, що договір підряду укладався з метою забезпечення виконання договору про сумісну діяльність - з метою навчання учнів практичним навичкам у ходів виконання робіт по договору підряду.

Відповідно до положень ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Акт здачі-прийняття виконаних робіт свідчить про виконання ним цього обов'язку, та про прийняття цього виконання замовником.

ФОП ОСОБА_2 було включено до щомісячних калькуляцій доходів та витрат із зазначенням суми прибутку перелік виготовлених за відповідний місяць виробів та передлік витрат, які понесені ФОП ОСОБА_2, у тому числі - перераховано внесків до ПФУ у сумі 9 040,74 грн. та виплачено заробітної плати у розмірі 48 300,00 гривень.

П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" визначає витрати як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Виражені в грошовій формі поточні витрати є собівартістю, яка виступає одним з основних показників діяльності підприємства.

Відповідно до національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку собівартість - це витрати у вартісному вираженні, пов'язані з виробництвом і придбанням певного активу.

Для визначення собівартості використовується спосіб, який називається калькуляцією. Калькуляція - бухгалтерська категорія, яка є способом групування витрат, визначення собівартості отриманих матеріальних цінностей, виготовленої продукції і виконаних робіт та визначається як:

1) обчислення в єдиному грошовому вимірнику результатів будь-якого господарського процесу;

2) обчислення собівартості одиниці продукції (робіт, послуг).

На підтвердження здійснених у рамках виконання договору підряду робіт ФОП ОСОБА_2 витрат на виплату винагороди ФОП ОСОБА_3 були надані двосторонньо підписані акти приймання-передачі робіт від 04.01.2012р. (до оплати 1000,00 грн.), від 02.12.2011р. (до оплати 1500 грн.), від 04.11.2011р. (до оплати 3000,00 грн.), від 03.10.2011р. (до оплати 3000,00 грн.), від 04.01.2013р. (до оплати 800,00 грн.), від 04.12.2012р. (до оплати 2000,00 грн.), від 02.11.2012р. (до оплати 2000,00 грн.), від 04.10.2012р. (до оплати 2000,00 грн.), від 04.09.2012р. (до оплати 2000,00 грн.), від 03.08.2012р. (до оплати 2500,00 грн.), від 04.07.2012р. (до оплати 2000,00 грн.), від 04.06.2012р. (до оплати 2500,00 грн.), від 03.05.2012р. (до оплати 1500,00 грн.), від 04.04.2012р. (до оплати 1500,00 грн.), від 03.03.2012р. (до оплати 1500,00 грн.), від 03.02.2012р. (до оплати 1000,00 грн.), від 04.02.2013р. (до оплати 2500,00 грн.), від 04.03.2013р. (до оплати 2000,00 грн.), від 02.04.2013р., від 03.05.2013р. (до оплати 3000,00 грн.), від 03.06.2013р. (до оплати 3000,00 грн.), від 04.07.2013р. (до оплати 4000,00 грн.), від 02.08.2013р. (до оплати 2000,00 грн.), від 04.09.2013р. (до оплати 2000,00 грн.). Крім того, між сторонами договору підряду був двосторонньо підписаний акт звірки взаєморозрахунків за період з 03.10.2011р. по 04.09.2013р. розрахунки на загальну суму 48300,00 гривень.

Відповідно до ст. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи встановлено, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, які надані ним в підтвердження здійснення витрат по господарським відносинам із ФОП ОСОБА_3 відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено порядок сплати єдиного соціального внеску.

Згідно із Законом фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, тобто перебувають на єдиному податку повинні сплачувати єдиний внесок за себе щоквартально, не пізніше 20 числа наступного за кварталом, за який сплачується внесок. Сума внеску визначається платником самостійно, але не менше розміру мінімального страхового внеску за кожну особу.

Таким чином, як замовник - ФОП ОСОБА_2, так і підрядник - ФОП ОСОБА_3, повинні окремо за себе сплачувати єдиний внесок.

Положення ст. 177 ПК України «Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування», на порушення якої у акті ревізії посилається відповідач, передбачають, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Тобто, як вбачається із самої назви статті та її змісту, вона не поширює свою дію на осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пояснень ФОП ОСОБА_2, які викладені у листі від 08.11.2013р., наданого до Нікопольської ОДФІ, нею не використовувалась наймана праця, для виконання робіт, передбачених у акті ревізії, нею був укладений договір підряду з ФОП ОСОБА_3, що має відповідний вид діяльності, саме він виконував роботи, перелічені у акті та отримував плату за виконані роботи. Крім того, ФОП ОСОБА_2 зазначила, що не має заборгованості по сплаті єдиного внеску.

Невикористання у періоді, що перевірявся ФОП ОСОБА_2 найманої праці також підтверджено листом УПФУ у м.Нікополі від 23.10.2013р. за № 18781/02/12.

За викладених обставин суд вважає, що п. 5 вимоги відповідача від 05.12.2013р. за № 860-15/3758 «Про усунення виявлених ревізією порушень» не ґрунтується на нормах чинного законодавства і підлягає скасуванню.

З огляду на відсутність порушення не підлягають притягненню до відповідальності особи за вказані дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Частиною 2 ст. 162 КАС України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до п. 10.2 постанови пленуму ВАС України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013р. № 7 зазначено, що суди повинні мати на увазі, що одночасне застосування обох способів захисту порушеного права - визнання спірного акта нечинним та скасування такого акта - є помилковим. Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта. Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

При цьому суди повинні виходити з того, що вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.

Таким чином, розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що належним та допустими способом порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування положення пункту 5 вимоги від 05.12.2013р. за № 860-15/3758 «Про усунення виявлених ревізією порушень», пред'явленої відповідачем, як такої, що прийнята не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не пропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За таких обставин, суд прийшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, відшкодуванню із Державного бюджету України на користь Нікопольського професійного ліцею підлягають документально підтверджені судові витрати відповідно до частини задоволених позовних вимог у сумі 34,41 гривень.

Керуючись ст.ст. 14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Нікопольського професійного ліцею до Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконним та протиправним і скасування пунктів 3, 5 вимоги - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати положення пункту 5 вимоги від 05.12.2013р. за № 860-15/3758 «Про усунення виявлених ревізією порушень».

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Нікопольського професійного ліцею (код ЄДРПОУ 02541728) судові витрати у розмірі 34,41 гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна