Постанова

від 27.05.2014 по справі 5013/1775/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2014 року Справа № 5013/1775/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Науменко І.М., Кузнецова В.О.

секретар судового засідання: Назаренко С.Г.

представники сторін:

від позивача: Смаглюк М.О. - представник ( довіреність № 825-мр/з від 05.05.2014 р. )

від відповідача: ОСОБА_2 - фізична особа-підприємець ( паспорт НОМЕР_1 від 12.08.1997 р. ), ОСОБА_3 - представник ( довіреність № 4694 від 02.07.2013 р. ).

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Кіровоградської міської ради

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.01.2014 року у справі

за позовом Кіровоградської міської ради,

м. Кіровоград

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

м. Кіровоград

про розірвання договорів оренди землі, звільнення та повернення земельної ділянки, приведення її у придатний до використання стан

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року Кіровоградська міська рада звернулась до господарського суду Кіровоградської області з позовом до ФОП ОСОБА_2, в якому просила:

- розірвати договір оренди землі № 302 від 09.11.2006 р., запис у Державному реєстрі земель від 13.11.2006 р. за № 173, укладений між сторонами;

- розірвати договір оренди землі № 303 від 09.11.2006 року, запис у Державному реєстрі

земель від 13.11.2006 року за № 174, укладений між сторонами;

- зобов'язати ФОП ОСОБА_2 протягом 20 календарних днів з моменту набрання рішенням суду по даній справі законної сили звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 400,01 кв. м. ( кадастрові номери 3510100000:39:324:0051 та 3510100000:39:324:0052), яка зайнята фундаментом з каркасами, привести дану земельну ділянку за рахунок відповідача у придатний для подальшого використання стан, в тому числі шляхом знесення ( демонтажу ) самочинно збудованих ( влаштованих ) фундаментів з каркасами та повернути дану земельну ділянку Кіровоградській міській раді.

Позовні вимоги обґрунтовані використанням Відповідачем земельної ділянки з порушенням умов договорів оренди землі, що полягає у проведенні будівельних робіт з будівництва об'єкта нерухомого майна ( капітальної споруди ) на земельних ділянках, наданих для розміщення тимчасових споруд ( рухомого майна ), та за відсутності згоди орендодавця на зведення будівель і споруд. Позивач також вказує на існування інших порушень Відповідача, що полягають у порушенні природного стану земельної ділянки внаслідок облаштування фундаменту, чим пошкоджено родючий шар ґрунту; не дотримання режиму використання земельної ділянки.

Заявою від 14.03.2013 р. Кіровоградська міська рада відмовилася від позову в частині повернення спірних земельних ділянок.

У відзиві на позовну заяву ФОП ОСОБА_2 заперечує проти задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що будівельні роботи з розміщення торгівельних павільйонів по АДРЕСА_1 проводились на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт № 113 від 20.12.2007 р.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.03.2013 р. позовні вимоги були задоволені частково, а саме: розірвано договір оренди землі № 302 від 09.11.2006 р., запис у Державному реєстрі земель від 13.11.2006 р. за № 173, укладений між Кіровоградською міською радою та ФОП ОСОБА_2; розірвано договір оренди землі № 303 від 09.11.2006 р., запис у Державному реєстрі земель від 13.11.2006 р. за № 174, укладений між Кіровоградською міською радою та ФОП ОСОБА_2; зобов'язано ФОП ОСОБА_2 на протязі 20 календарних днів з моменту набрання рішенням суду по даній справі законної сили звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_1 ) загальною площею 400,01 кв. м. ( кадастрові номери 3510100000:39:324:0051 та 3510100000:39:324:0052 ), яка зайнята фундаментом з каркасами, привести дану земельну ділянку за рахунок ФОП ОСОБА_2 у придатний для подальшого використання стан, в тому числі шляхом знесення ( демонтажу ) самочинно збудованих (влаштованих ) фундаментів з каркасами. Провадження у справі в частині зобов'язання ФОП ОСОБА_2 повернути земельну ділянку Кіровоградській міській раді - припинено.

Переглянувши рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.03.2013 р. в апеляційному порядку, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, постановою від 23.05.2013 р. скасував його, прийняв нове рішення, яким в частині позовних вимог про зобов'язання ФОП ОСОБА_2 повернути земельну ділянку Кіровоградській міській раді провадження припинив. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2013 р. скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2013 р. у справі № 5013/1775/12 та рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.03.2013 р., справу направлено на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 21.01.2014 р. ( суддя Шевчук О. Б. ) провадження у справі в частині зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 повернути земельну ділянку Кіровоградській міській раді припинено, в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань, у даній справі господарським судом було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Приймаючи вказане рішення, місцевий суд, врахувавши висновок судової експертизи, виходив з відсутності підстав для розірвання договорів оренди земельних ділянок і, як наслідок, звільнення спірних земельних ділянок. Провадження у справі в частині зобов'язання Відповідача повернути земельну ділянку Кіровоградській міській раді, припинене судом на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою Позивача від позову в цій частині, якому було роз'яснено наслідки відповідних дій.

Не погодившись з вказаним рішенням, Кіровоградська міська рада подала до Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.01.2014 р., та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву Кіровоградської міської ради.

В обґрунтування апеляційної скарги, Позивач посилається на те, що при винесенні рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки викладені в рішенні суду не відповідають обставинам справи, також судом неправильно застосовано норми матеріального, порушені норми процесуального права. Так, Кіровоградська міська рада вважає, що судом першої інстанції , в порушення вимог ч. 2 ст. 34, ч.4 ст. 35 ГПК України, не взято до уваги: припис Інспекції ДАБК від 12.11.2012 р., яким зафіксовано встановлення монолітних залізобетонних стрічкових фундаментів на орендованих земельних ділянках; рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.07.2010 р. по справі № 3/59, яким встановлено влаштування Відповідачем фундаменту на спірних ділянках. Крім того, скаржник вказує на те, що судом першої інстанції порушено вимоги ст. 111-12 ГПК України, а саме останнім не виконано вказівки постанови Вищого господарського суду України. Криворізька міська рада також зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми ст. ст.141-143 Земельного кодексу України, оскільки вони є загальними нормами щодо підстав припинення права користування земельною ділянкою.

ФОП ОСОБА_2 надала відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити рішення суду без змін, оскільки саме рішенням Кіровоградської міської ради, земельна ділянка була надана їй в оренду під розміщення торгівельних павільйонів, і вказане рішення є згодою орендодавця на виконання будівельних робіт. Відповідач вказує на те, що на підставі прийнятого Кіровоградською міською радою рішення № 3863 від 14.09.2010 р. їй біло попередньо погоджено місце розташування малих архітектурних форм у вигляді торгівельних павільйонів в кількості 20 штук по 20 кв. м. кожний, що будівельні роботи проводились на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт № 113 від 20.12.2007 р., виданого Інспекцією ДАБК, після розробки та затвердження Паспорту розміщення групи розташованих поряд малих архітектурних форм, відповідно до проектної документації, затвердженої та зареєстрованої за № 66 від 17.10.2007 р. Крім того, відповідно до висновку судової експертизи встановлено, що будівельні роботи, які були проведені на час дослідження на вищезгаданих земельних ділянках належать по своєму складу і виду як до розділів капітального будівництва так і до розміщення тимчасових об'єктів ( торговельних павільйонів ). Проте, ознакам «фундаменту» для капітальної споруди ( об'єкту нерухомості ), виявлені будівельні роботи не відповідають.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М.

Розпорядженням заступника голови суду № 115 від 22.04.2014 р., у зв'язку із скасуванням постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2013 р. постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2013 р., прийнятої за участю суддів Євстигнеєва О. С. та Бахмат Р. М. - членів постійно діючої колегії суддів, визначеної наказом голови суду № 40 від 21.10.2013 р., визначена для розгляду справи колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І. М., суддів Науменко І. М., Чередко А. Є.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 р., колегією суддів у складі: головуючого судді: Кощеєва І. М., суддів Науменко І. М., Чередко А. Є., апеляційну скаргу Кіровоградської міської ради на рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.01.2014 р. у справі 5013/1775/12 прийнято до розгляду. Розгляд скарги призначено на 27.05.2014 р.

Розпорядженням секретаря судової палати від 27.05.2014 р. № 265, у зв'язку з зайнятістю судді Чередко А.Є., в іншому судовому засіданні, в якості члена постійної колегії суддів, справа була передана колегії суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І. М., суддів Науменко І. М., Кузнецова В. О.

У судовому засіданні 27.05.2014 р. оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи - рішенням Кіровоградської міської ради № 1693 від 31.01.2006 р. "Про регулювання земельних відносин" погоджено місце розташування та надано приватному підприємцю ОСОБА_2 згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 20 років площею 0,04 га ( в тому числі по угіддях: 0,04 га землі вулиць, набережних площ ) по АДРЕСА_1 ( напроти будинків № 23/43 та № 25 ) під розміщення торговельних павільйонів за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі.

Рішенням Кіровоградської міської ради № 1757 від 28.02.2006 р. "Про регулювання земельних відносин" затверджено проект землеустрою, акт визначення збитків та надано приватному підприємцю ОСОБА_2 в оренду на 20 років земельну ділянку площею 400,01 кв.м. по АДРЕСА_1 ( напроти будинків № 23/43 та № 25 ) під розміщення торговельних павільйонів за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі.

09.11.2006 р., на підставі рішення міської ради № 1757 від 28.02.2006 р., між Кіровоградською міською радою ( Орендодавець ) та приватним підприємцем ОСОБА_2 ( Орендар ) укладено договори оренди землі № 302 та № 303, за умовами яких Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 400,01 кв. м. ( 200 кв.м і 200,01 кв. м. ) вулиць, набережних, площ, яка знаходиться по АДРЕСА_1, для розміщення торговельних павільйонів ( том І а.с. 41-43, 47-49).

Вказані договори оренди зареєстровано у Державному реєстрі земель, про що 13.11.2006 р. вчинено записи за № 173 та № 174.

Земельна ділянка за договорами оренди виділена в натурі та фактично передана Відповідачеві згідно актів приймання-передачі (том І а.с. 44, 46, 51, 52).

Згідно договорів оренди землі № № 302, 303 від 09.11.2006 р., укладених між сторонами, місцезнаходження земельної ділянки визначено у АДРЕСА_1.

Проте, як зазначається сторонами, фактичне місце розташування земельної ділянки, переданої відповідачеві в оренду за вказаними договорами, напроти будинку АДРЕСА_1. Вказане сторони пояснюють помилковістю зазначення в договорах і рішенні ради іншої адреси, оскільки будинок під номером АДРЕСА_2 не існує, тоді як згідно планувальних матеріалів фактичне місце розташування земельної ділянки, стосовно якої розглянуто питання про передачу в оренду відповідачеві, є земельна ділянка по АДРЕСА_1.

Отже, фактично правовідносини між сторонами за укладеними договорами оренди землі від 09.11.2006 р. № № 302, 303 виникли стосовно земельної ділянки загальною площею 400,01 кв. м., що знаходиться у місті Кіровограді по АДРЕСА_1.

Згідно договорів оренди землі земельна ділянка передана Відповідачеві для розміщення торговельних павільйонів. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України, нормативно-правовими актами, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства ( ст. 13 Закону України "Про оренду землі" ).

Ст. 25 Закону України "Про оренду землі" наділяє орендаря земельної ділянки правами: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

Орендодавець в силу положень статті 24 Закону України "Про оренду землі" має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Ст. 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду є істотними умовами договору оренди.

До земель житлової та громадської забудови відносяться земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування ( ст. 38 Земельного кодексу України).

Використання земель житлової та громадської забудови має здійснюватись відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм ( ст. 39 Земельного кодексу України).

З проектної документації, умов договорів та актів приймання-передачі вбачається, що на земельній ділянці, яка передавалась Відповідачеві в оренду, не розміщувались об'єкти житлової забудови, громадські будівлі чи споруди, або інші об'єкти загального користування, хоча земельні ділянки передавались для розміщення торгівельних павільйонів.

За поясненням Кіровоградської міської ради земельні ділянки передавались Відповідачеві в оренду для розміщення торгівельних павільйонів, як об'єктів малої архітектурної форми ( тимчасові споруди ).

Торговельний об'єкт, відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" ( затверджено наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004 р. № 130 ) - це майновий комплекс, який займає окрему капітальну споруду або який розміщено в спеціально призначеному та обладнаному для торгівлі приміщенні іншої капітальної або некапітальної споруди та має приміщення для провадження торговельної діяльності.

Отже, торговельний об'єкт може займати як капітальну споруду, так і споруду полегшеної конструкції (некапітальну). При цьому, капітальною спорудою, згідно п. 6.21 ДСТУ 4303:2004, є будь-який будівельний об'єкт, зведений на заглибленому фундаменті та приєднаний до інженерних мереж життєзабезпечення, який має постійне просторове місце розташування.

П. 6.23 ДСТУ 4303:2004 наводить поняття павільйону, яким є торговельний об'єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації та продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має торговельну залу для покупців.

Відповідно до п. 2 Методичних рекомендацій щодо встановлення порядку розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 04.09.2006 р. № 296 та які діяли на час укладення договорів оренди, павільйон віднесено до стаціонарних малих архітектурних форм, тобто споруди, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру має площу до 30 кв. м. Зазначеними Методичними рекомендаціями встановлено, що малою архітектурною формою для здійснення підприємницької діяльності є невелика одноповерхова споруда, яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів.

Тобто, за своїм функціональним призначенням торгівельний павільйон не є капітальною спорудою.

У висновку експерта № 1582 судової будівельно-технічної експертизи по господарській справі № 5013/1775/12 ( т. ІІІ, а. с. 131-137 ), зокрема, встановлено, що паспортом розміщення групи розташованих поряд малих архітектурних форм у вигляді торгівельних павільйонів загальною площею 400 кв. м. для провадження діяльності фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 ( 2010 р. ), який відповідає вимогам нормативних актів, щодо розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, передбачено розміщення об'єктів тимчасової споруди; будівельні роботи, що проведені відповідачем на час дослідження на вищезгаданих земельних ділянках належать по своєму складу і виду як до розділів капітального будівництва так і до розміщення тимчасових об'єктів (торговельних павільйонів). Проте, ознакам "фундаменту" для капітальної споруди (об'єкту нерухомості), виявлені будівельні роботи, що проведені на земельних ділянках по АДРЕСА_1, які орендуються фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 згідно договорів оренди землі № 302 ( т. 1, а.с. 41-46) та № 303 (т. 1, а.с. 47-52) не відповідають.

Як вбачається із робочого проекту розміщення торгових павільйонів по АДРЕСА_1, проектом передбачено будівництво саме торгівельних павільйонів, які не є об'єктами капітального будівництва, тобто не є об'єктами нерухомості.

З матеріалів справи також вбачається, що Криворізькою міською радою було прийнято Рішення № 3863 від 14.09.2010 р., яким було попередньо погоджено місце розташування групи розташованих поряд малих архітектурних форм у вигляді павільйонів в кількості 20 штук по 20 кв. м. кожен.

Предметом спору у даній справі є вимога Кіровоградської міської ради про розірвання договорів оренди землі № 302 та № 303 від 09.11.2006 року та зобов'язання ФОП ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_1 (напроти житлового будинку під номером 23/34) в місті Кіровограді загальною площею 400,01 кв.м., яка зайнята фундаментом з каркасами із приведенням земельної ділянки за власний рахунок у придатний для подальшого використання стан з посиланням, зокрема, на порушення відповідачем умов договору щодо використання наданої в оренду земельної ділянки та здійснення будівництва замість розміщення тимчасових споруд, без згоди орендодавця та облаштування фундаменту, внаслідок чого було пошкоджено родючий шар ґрунту.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При цьому сторона, яка ставить питання про розірвання чи зміну договору, має довести наявність порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою визначені у статтях 141-143 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України ( ст. 32 Закону України "Про оренду землі" ).

Згідно ст. ст. 24, 25 Закону України "Про оренду землі" орендар має наступні обов'язки: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

Умовами договорів оренди № 302 і № 303 ( розділ 10 ) встановлені наступні обов'язки орендаря: приступати до використання земельної ділянки з дня державної реєстрації, в установленому законом порядку договору оренди; виконувати встановлені щодо об'єкту оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримання режиму використання земель, на території яких розміщена дана земельна ділянка, відповідно до закону; ефективно використовувати надану йому земельну ділянку, не допускати погіршення екологічної обстановки на прилеглий території в результаті своєї господарської діяльності та утримувати територію для упорядкування у належному санітарному стані; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки надати копію договору відповідному органу державної податкової служби; своєчасно і в обов'язковому порядку повідомляти орендодавця про будь-які зміни в своїй діяльності, які б суперечили цьому договору. Такі зміни закріпляються додатковою угодою сторін; підтримувати художньо-естетичне оздоблення будівлі (споруди) щороку; своєчасно і у повному обсязі вносити орендну плату; у разі припинення або розірвання договору оренди землі повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором; нести ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкту оренди чи його частини.

Відповідно до розділу 8 спірних договорів обов'язковими для діяльності Орендаря є наступні обмеження щодо використання земельної ділянки: використання земельної ділянки за визначеним цільовим призначенням; заборона на впровадження окремих видів діяльності; дотримання природоохоронних вимог; збереження природного стану земельної ділянки; додержання режиму використання земельної ділянки, відповідно до закону.

Орендодавець має право вимагати від Орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів (пункт 9 договорів).

За твердженням Позивача з боку Відповідача порушуються вищезгадані обмеження щодо використання земельних ділянок, зокрема облаштуванням фундаменту пошкоджується родючий шар ґрунту.

Згідно з вимогами пунктів "г" та "ґ" статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є її використання способами, які суперечать екологічним вимогам, а також використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку визначені статтею 143 Земельного кодексу України. Відповідно до п. "а" цієї статті примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно з п. „б" статті 143 Земельного кодексу України припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку можливе також у разі неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі здійснює Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) (п. 1. Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 459/2011 ).

Матеріали справи не містять доказів здійснення перевірки відповідача з боку органів Державної інспекції сільського господарства України, виявлення відповідним органом порушення з боку відповідача встановленого режиму використання земель, винесення зазначеним органом припису про усунення відповідного порушення із зазначенням строку, протягом якого має бути усунено відповідне порушення.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність з боку Позивача використання Відповідачем наданих в оренду земельних ділянок не за цільовим та функціональним призначенням, визначеним договорами оренди землі та відсутність доказів невиконання обов'язків Орендарем.

Таким чином, виходячи із норм цивільного і земельного законодавства, відсутні підстави для розірвання договорів оренди земельних ділянок і, як наслідок розірвання цих договорів, звільнення спірних земельних ділянок.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення прийнято місцевим господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101-103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.01.2014 р. у справі № 5013/1775/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 28.05.2014 року

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя І.М. Науменко

Суддя В.О. Кузнецов