Постанова

від 29.05.2014 по справі 913/2176/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.05.2014 справа №913/2176/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Склярук О.І. Богатиря К.В., Дучал Н.М. за участю представників: від позивача:не з'явилися від відповідача:не з'явилися від третьої особи:не з'явилися розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2014р. (повний текст рішення складено та підписано 11.02.2014р.) по справі№913/2176/13 (головуючий суддя: Василенко Т.А., судді: Старкова Г.М., Лісовицкий Є.А.) за позовом:Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», м. Дніпропетровськ до відповідача:Малого багатопрофільного приватного підприємства «ВОДОЛЕЙ», м.Первомайськ Луганської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:ОСОБА_4, м.Первомайськ Луганської області прозвернення стягнення на заставлене майно

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Малого багатопрофільного приватного підприємства «ВОДОЛЕЙ», м.Первомайськ Луганської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4, м.Первомайськ Луганської області, в якоу просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1189-В від 12.08.2003року в сумі 1036333,54 (Євро), що за курсом 10,689039 відповідно до службового розпорядження НБУ №205/303 від 09.08.2013року складає 11077409,00грн.:

· звернути стягнення на предмет застави: цілісний майновий комплекс за номером 28 по вулиці Партизан у місті Первомайську Луганської області загальною площею- 1142,8кв.м.: А-1-основна будівля (дерево обкл. Цеглою) загальною площею - 600,1кв.м.; Б-бесідка (цегла); Г,Д-коптільня (шл/блок_ загальною площею-70,1 кв.м.; Пдв-ділянка посолу (бетон, плити) загальною площею - 13,7кв.м.; Ж- підвал (камінь) загальною площею - 41,2кв.м.; З-маслоцех (бетон, блоки) загальною 388,4кв.м.; З'- кормоцех (шл/блок); З"-склади (шл/блок); К- вбиральня (шл/блок); Л,М,Р,С-навіси; Н, О- гаражи (метал); П-1-магазин (шл/блок) загальною площею-29,3 кв.м.; №1-4 - огорожа (метал, з/бетон); №5-8-інші споруди (метал труби, дерево, цегла); "І,ІІ - замощення (асфальт, з/бетон)

· обладнання згідно опису №1, який є невід'ємною частиною договору застави, що належить МБПП «ВОДОЛЕЙ» (місто Первомайськ Луганської області, вул.Червоних Партизан,28, код 20151600).

· Земельну ділянку площею 0,482га, на якій розташований цілісний майновий комплекс, яка на підставі державного акту належить на праві постійного користування землею.

Шляхом надання право на продаж Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50, ідентифікаційний код 14360570) від свого імені предмета застави будь-яким особам-покупцям, з правом укладати договори купівлі-продажу, отримувати витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також надання Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50, ідентифікаційний код 14360570) інших повноважень, необхідних для здійснення продажу предмета застави.

Рішенням господарського суду Луганської області від 06.02.2014р., повний текст якого складено та підписано 11.02.2014р. по справі №913/2176/13 (головуючий суддя: Василенко Т.А., судді: Старкова Г.М., Лісовицкий Є.А.) у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ до Малого багатопрофільного приватного підприємства «Водолей», м. Первомайськ Луганської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4, м.Первомайськ Луганської області про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване спливом позовної давності.

Не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області від 06.02.2014р. по справі №913/2176/13 Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. В обгрунтування своїх вимог, зокрема, посилається на переривання строку позовної давності а саме: відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом останнє погашення заборгованості за кредитом Відповідачем здійснено 09 липня 2012року та своїми діями визнав заборгованість за кредитом, що спричинило переривання строків позовної давності (ст.264 ЦК України). Також, посилається на те, що Позивачем не пропущено строк позовної давності оскільки ПАТ КБ «ПриватБанк» вжив заходів щодо, позасудового стягнення заборгованості з боржника. У 2004 році вчинено виконавий напис шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (виконавчий напис від 27.10.2004р.) Виконавчий документ повернуто стягувачеві лише 04 жовтня 2011 року, тож право на звернення до суду в ПАТ КБ «ПриватБанк» виникло у жовтні 2011року.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2014р. по справі №913/2176/13 відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження, розгляд скарги призначений на 23.04.2014р.

15.04.2014р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від Малого багатопрофільного приватного підприємства «ВОДОЛЕЙ», м.Первомайськ Луганської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять суд рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

23.04.2014р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від ОСОБА_4, м.Первомайськ Луганської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять суд рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2014р. розгляд апеляційної скарги було відкладено, з метою з'ясування фактичних обставин справи.

В судове засідання (28.05.2014р.) представники сторін не з'явилися, своїми правами передбаченими ст.22 ГПК України не скористалися. Відповідно до приписів ст. 98 ГПК України, сторони належним чином були повідомленні про час та місце проведення судових засідань.

Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2014р., 23.04.2014, явка сторін не була визнана обов'язковою.

Апеляційна інстанція, згідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи викладене та приписи ст.101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін.

Дослідивши обставини справи, судова колегія зазначає наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, 12.08.2003 року між ЗАТ КБ "Приватбанк" (правонаступником якого є ПАТ КБ "Приватбанк" - позивач у справі) та ОСОБА_4 був укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 1189-В (надалі - договір). (а.с.17-18 т.с.1)

Відповідно до умов вищевказаного договору (пункт 1.1) Банк надає Позичальнику, з урахуванням його платоспроможності, відновлювальну кредитну лінію в сумі 35 000, 00 євро на строк 24 місяці зі сплатою відсотків за користування відновлювальної кредитної лінії із розрахунку 20 % річних.

Відновлювальна кредитна лінія надається Позичальнику на наступні цілі: покупка товарів продуктової та промислової груп. (п.1.2 договору)

Пунктом 2.1 договору передбачено, що зробити остаточне погашення суми основного боргу по відновлювальній кредитній лінії до 12 серпня 2005г. Засоби для погашення заборгованості направляти для оплати в першу чергу прострочених відсотків, далі- процентів по кредиту, далі- простроченої заборгованості по кредиту, далі- пролонгованої заборгованості по кредиту, частина суми, що залишилася, - на погашення кредиту.

Згідно з п. 2.3 договору Позичальник зобов'язується сплачувати банку за користування відновлювальною кредитною лінією відсотки в наступному порядку: щомісячно до 25 числа кожного місяця. Остаточне погашення відсотків зробити не пізніше за день погашення основного боргу по відновлювальній кредитній лінії.

Відповідно до п. 2.6 у випадку несвоєчасного погашення боргу по відновлювальній кредитній лінії сплачувати відсотки в розмірі 40 % річних від суми залишку несплаченої заборгованості. На залишок заборгованості за простроченою сумою відсотки нараховуються з дня виникнення простроченої заборгованості.

Згідно п. 2.7 договору встановлено, що у випадку порушення строків сплати відсотків позичальник сплачує пеню в сумі 0,5 % за кожен день прострочення від суми несплаченої заборгованості.

У передбачений цим договором термін виплати відсотків за користування відновлювальною кредитною лінією Позичальник самостійно розраховує їх розмір, при цьому розрахунок робиться виходячи з 360дней в році. Відсотки розраховуються на суму залишку заборгованості по відновлювальній кредитній лінії. Сплаті підлягають відсотки за кожен день користування кредитними коштами. (п.6.1 договору)

Пунктом 7.1 договору передбачено, що зміни і доповнення до цього договору оформляються додатковою угодою, що є невід'ємною частиною цього договору і набувають чинності з моменту його підписання обома сторонами.

При зміні національної грошової одиниці суми кредиту і розрахованих відсотків підлягає перерахунку згідно чинного законодавства. (п.7.2. договору)

Відповідно до п.7.3. договору спори за даною угодою вирішуються у встановленому чинним законодавством України.

10.10.2003 між ЗАТ КБ "Приватбанк" (правонаступником якого є ПАТ КБ "Приватбанк"- позивач у справі) та ОСОБА_4 підписано додаткову угоду (а.с.19) до договору відновлювальної кредитної лінії № 1189-В від 12.08.2003р., відповідно до якої загальна сума договору про відновлювальну кредитну лінію №1189-В від 12.08.2003р. збільшується на 5960,00 євро. Загальна сума кредиту складе 40960,00 євро.

21.10.2003 між ЗАТ КБ "Приватбанк" (правонаступником якого є ПАТ КБ "Приватбанк"- позивач у справі) та ОСОБА_4 підписано додаткову угоду (а.с.20 т.с.1) до договору відновлювальної кредитної лінії № 1189-В від 12.08.2003р., відповідно до якої загальна сума договору про відновлювальну кредитну лінію №1189-В від 12.08.2003р. збільшується на 2030,00 євро. Загальна сума кредиту складе 42990,00 євро.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 14.08.2003 між ЗАТ КБ "Приватбанк" (правонаступником якого є ПАТ КБ "Приватбанк"- позивач у справі) та та МПП "Водолей" було укладено договір поруки (а.с.21 т.с.1), за яким поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання позичальником у повному обсязі боргові зобов'язання за договором відновлювальної кредитної лінії № 1189-В від 12.08.2003.

Відповідно до п.2.1. договору поруки у разі невиконання Позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором Кредитор має право пред'являти до Поручителя вимоги про погашення їм в повному об'ємі боргових зобов'язань Позичальника.

Поручитель приймає на себе зобов'язання - у разі невиконання Позичальником боргових зобов'язань перед Кредитором в терміни, обумовлені кредитним договором, погасити основну суму кредита- 35000,00 євро, нараховані по ній відсотки, неустойку і перерахувати її в триденний термін на рахунок Кредитора (п. 2.2. договору поруки).

Якщо для погашення заборгованості Позичальника грошових коштів Поручителя недостатньо, то Кредитор має право обернути стягнення на майно Поручителя, що передається в заставу Кредиторові за договором застави від 14.08.2003г. до кредитного договору або інше майно Поручителя, у встановленому чинним законодавством порядку (п. 2.3. договору поруки).

14.08.2003 між МПП "Водолей" (Заставодавець) та ЗАТ КБ "Приватбанк" (правонаступником якого є ПАТ КБ "Приватбанк"- позивач у справі) (Заставодержатель) було укладено договір застави майнового комплексу (реєстраційний номер 1356) та вказаний договір засвідчено нотаріально. (а.с. 22-28 т.с.1)

Згідно п. 1 договору застави встановлено, що цей договір забезпечує виконання зобов'язань Позичальника - ОСОБА_4, майновим поручителем якого є Заставодавець, що випливають з договору про відновлювальну кредитну лінію № 1189-В від 12.08.2003р. з:

- повернення кредитного ліміту у вигляді оновлюючої кредитної лінії у термін до 12.08.2005р. у загальній сумі 35 000, 00 євро, що згідно службового розпорядження Національного банку України від 13.08.2003р. за №417/312 становить 210439грн.53коп.;

- сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 20 % річних, датою сплати відсотків є 25 число кожного поточного місяця;

- сплати відсотків, у разі порушення зобов'язань по погашенню кредиту у відповідності з умовами Кредитного договору, у розмірі 40 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитним договором;

- пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитним лімітом-у розмірі 0,5% за кожний день прострочення від суми непогашеної заборгованості по відсотках.

При цьому, доказів внесення змін до договору застави сторонами не надано.

Згідно ч.1, ч. 3 п. 2 договору застави, встановлено, що в забезпечення виконання (Позичальником) зобов'язань за кредитним договором (Заставодавець) надає в заставу належний йому на праві власності цілісний майновий комплекс за номером 28 по вулиці Червоних Партизан в місті Первомайську Луганської області загальною площею 1 142 8 м.кв. та обладнання згідно опису № 1, який є невід'ємною частиною цього договору.

Майно належить (Заставодавцю) на підставі свідоцтва про право власності ввиданого Первомайською міською радою Луганської області 19.09.2002р. та зареєстрованого у Первомайському міському бюро технічної інвентаризації 20.09.2002р. за №72/1 і свідоцтва про право власності виданого Первомайською міською радою 16.11.2001року та зареєстрованого у Первомайському міському госпрозрахунковому бюро технічної інвентаризації 16.11.2001р. за №72/1.

У п.3 договору застави зазначено, що згідно Державного акту на право постійного користування землею виданого Первомайською міською радою 25.04.1994р. Богатопрофільному малому приватному підприємству, цілісний майновий комплекс, який є предметом застави розташований на земельній ділянці площею 0,482га, яка надається у постійне користування. На строк дії цього договору Майно залишається у володінні та користуванні (Заставодавця). На момент укладення цього договору Майно знаходиться в технічно справному стані, придатне до експлуатацій.

Згідно п. 4 договору сторони дійшли згоди, що заставна вартість майна - 423 725, 00 грн. Балансова вартість майна згідно витяту з реєстру прав власності на нерухоме майно №1141871 вд 01.08.2003р. становить- 479 000, 00 грн.

Згідно зі звітом про експертну оцінку майна зробленого кооперативом Правовед 14.08.2003р. вартість майна становить 479 645, 00 грн.

Відповідно до п. 10.7 договору застави банк має право, з метою задоволення своїх вимог:

10.7.1. звернути стягнення на майно у випадку якщо в момент настання термінів виконання позичальником якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

10.7.2. звернути стягнення на майно до настання термінів виконання Позиальником якого - небудь із зобов'язань за Кредитним договором у випадках: порушення Позичальником якого - небудь із зобов'язань, передбачених умовами Кредитного договору; порушення (Заставодавцем) якого - небудь із зобов'язань за цим договором; виявлення (Заставодержателем) погіршення стану Майна, або зменшення його вартості понад нормального фізичного зносу, або фактичної відсутності Майна; порушення господарським судом справи про банкрутство (Заставодавця), чи про визнання недійсними його установчих документів, чи про скасування його державої реєстрації; прийняття власником або компетентним органом рішення про ліквідацію (Заставодавця); встановлення невідповідності дійсності відомостей, що містяться в Кредитному договорі; припинення (реорганізація, ліквідація) юридичної особи (Заставодавця); припинення права користування земельною ділянкою.

10.7.3. Сторони дійшли згоди, що (Заставодержатель) має право звернути стягнення на майно і в разі дострокового розірвання Кредитного договору, при наявності невиконаних зобов'язань на момент розірвання.

27.10.2004 приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5 здійснено виконавчий напис (а.с.133 т.с.1) щодо звернення стягнення на вказане вище майно МПП "Водолей" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11890-В від 12.08.2003 в сумі 323 499 грн. 53 коп., а також витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 3000,00грн. Всього пропонується стягнути 326499,53грн.53коп.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця від 05.11.2004 (а.с. 67 т.с.1) було відкрито виконавче провадження за виконавчим написом № 1538 від 27.10.2004, виданого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу про стягнення з МБПП "Водолій" боргу у сумі 323 499 грн. 53 коп., витрат за вчинення виконавчого напису у сумі 3000,00грн., а всього у сумі 326 499 грн. 53 коп.

07.12.2004 державним виконавцем складено акт опису й арешту заставного майна з додаткими до нього (а.с. 68-76 т.с.1).

04.10.2011 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу - виконавчого напису нотаріуса, стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 134 т.с.1).

Оскільки заборгованість за кредитним договором погашена не була, позивач направив відповідачу та 3-й особі лист-вимоги від 11.06.2013 (а.с.15 т.с.1), в яких вказав, що у зв'язку із порушенням зобов'язань за кредитним договором прострочена заборгованість складає 1 036 333,54 євро, тому вимагає повернення суми кредиту в повному обсязі, а також процентів, комісії та штрафних санкцій, нарахованих на день повернення кредиту, в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги. Також, цією вимогою банк попередив, що у випадку невиконання або неналежного виконання порушеного зобов'язання в тридцяти денний строк з дня отримання цієї вимоги, банк зі спливом цього строку має намір продати предмет застави.

Направлення листа - вимоги підтверджується чеками пошти від 11 червня 2013р. №8989 та №8990. (а.с.16 т.с.1) Конверт, направлений на адресу третьої особи, повернутий поштою з довідкою «За закінченням терміну зберіганя».

Відповідачем в добровільному порядку вимоги щодо погашення заборгованості в сумі 1 036 333, 54 євро за кредитним договором № 1189-В від 12.08.2003 не виконані, борг не погашений, у зв'язку з чим, позивач відповідно до положень ст. ст. 19, 20 Закону України "Про заставу" ст. ст. 590, 1050, 1054 ЦК України звернувся до суду із відповідним позовом.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Луганської області від 06.02.2014р., повний текст якого складено та підписано 11.02.2014р. по справі №913/2176/13 (головуючий суддя: Василенко Т.А., судді: Старкова Г.М., Лісовицкий Є.А.) у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ до Малого багатопрофільного приватного підприємства «Водолей», м. Первомайськ Луганської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4, м.Первомайськ Луганської області про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване спливом позовної давності.

Судова колегія погоджується з зазначеним висновком з огляду на наступне.

Згідно приписів ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші првочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких умов або вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Факт порушення третьою особою основного зобов'язання з повернення кредитних коштів по договору відновлювальної кредитної лінії №1189-В від 12.08.2003 підтверджено матеріалами справи та не спростовано останнім та відповідачем.

Тобто, позивач як іпотекодержатель в силу статті 33 Закону України "Про іпотеку" вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Правовідносини, що випливають з договору іпотеки, регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України «Про іпотеку».

Згідно зі ст. 575 Цивільного кодексу України іпотека є окремим видом застав. Так, згідно з частиною першою зазначеної статті іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» та ст. 572 Цивільного кодексу України, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (ч. 1 ст. 7 Закону «Про іпотеку»).

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки . У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням ( ст.11 Закону України «Про іпотеку»).

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. (ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»).

Факт порушення третьою особою основного зобов'язання з повернення кредитних коштів по договору відновлювальної кредитної лінії №1189-В від 12.08.2003 підтверджено матеріалами справи та не спростовано останнім та відповідачем.

За таких обставин позивач, як іпотекодержатель в силу статті 33 Закону України "Про іпотеку" вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи МБПП «Водолей» у заяві №б/н від 13.09.2013р. «Про застосування позовної давності» (а.с.124-127 т.с.1). Просив застосувати позовну давність, перебіг якої по Договору про відновлювальну кредитну лінію №1189-В від 12.08.2003р. сплив 12.08.2008р., та повністю відмовити Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПРИВАТБАНК» у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. ст.256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з положеннями ч. ч. 2, 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.ч.1, 5 ст. 261 Цивільного кодексу України).

У зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане. Якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов'язань, що з нього виникають, позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків. Позовна давність за позовами, пов'язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем. Якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Спеціальний строк позовної давності по стягненню пені, встановлений ст.258 Цивільного кодексу України, складає 1 рік.

Згідно умов кредитного договору п. 2.1. та договору застави п.1, з урахуванням змін та доповнень до них, кінцевий термін повернення кредитних коштів - 12.08.2005. Таким чином, право на звернення до суду у зв'язку з порушенням умов кредитного договору щодо повернення кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки виникло у позивача 13.08.2005, трирічний строк позовної давності сплив 13.08.2008, з даним позовом позивач звернувся 15.08.2013, тобто майже через 5 років після спливу позовної давності.

За приписами ст. 266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Позовна давність обчислюється окремо щодо основної і щодо кожної додаткової вимоги. Відтак можливий сплив позовної давності щодо додаткової вимоги, тоді як за основною вимогою позовна давність триватиме. Але якщо позовна давність спливла за основною вимогою, то вважатиметься, що вона спливла і стосовно додаткової вимоги. Саме така правова позиція викладена у п.5.2 Постанови Пленума Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів».

Судом першої інстанції правомірно відхилені доводи позивача про переривання перебігу строку позовної давності з огляду на наступне.

Відповдіно до приписів ст. 264 ЦК України, перебіг строку позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

У дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку господарський суд у кожному випадку встановлює, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала Первомайського міського суду Луганської області від 30.01.2007 року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 19.06.2007 року, щодо відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за Договором про поновлювальну кредитну лінію №1189-В від 12.08.2003 року, ніяким чином не перериває строк позовної давності для позивача у справі - ПАТ КБ "ПриватБанк" (правонаступника ЗАТ КБ "ПриватБанк").

ПАТ КБ "ПриватБанк" також зазначає, що в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором позичальником було здійснено часткову сплату заборгованості у сумі 6, 99 євро, яка надійшла на рахунок позивача 09.07.2012.

З матеріалів справи вбачається, що згідно розпорядження державного виконавця від 23.08.2011 і від 29.08.2011 з відповідача в примусовому порядку були стягнуті кошти в сумі 10 грн. 20 коп. і 58 грн. 92 коп. відповідно в рахунок погашення заборгованості за виконавчим написом від 27.10.2004. Вказані кошти були перераховані відділом ДВС Первомайського МУЮ позивачу за платіжними дорученнями № 2591 від 25.08.2011 і № 2633 від 30.08.2011.

Як встановлено місцевим господарським судом, згідно вказаних платіжних доручень, виписок з рахунку відповідача та пояснень позивача, відповідача і 3-ї особи, а також розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем, вбачається, що погашення тіла кредиту позичальником взагалі не здійснювалось. Так, позичальнику було надано кредит в сумі 42 990, 00 євро, а сума заборгованості залишилась в розмірі 42 983,01 євро (зменшення відбулося за рахунок коштів перерахованих ВДВС, про що було зазначено вище). Останнє погашення процентів взагалі було здійснено ще 26.01.2004.

Враховуючи викладене, обставини, наведені позивачем в апеляційній скарзі, не є підставами для переривання позовної давності.

Визнання боржником свого боргу після спливу позовної давності не свідчить про переривання перебігу такої давності.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позову з посланням на приписи частини 4 ст. 267 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, твердження заявника апеляційної скарги про порушення або неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2014р., повний текст якого складено та підписано 11.02.2014р. у справі №913/2176/13 -залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 06.02.2014р., повний текст якого складено та підписано 11.02.2014р. у справі №913/2176/13 -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: О.І. Склярук

Судді: К.В. Богатир

Н.М. Дучал

Надруковано 6 примірників : 1-позивачу; 1відповідачу; 1-третій особі; 1-до справи; 1-ГСЛО; 1-ДАГС