Рішення

від 28.05.2014 по справі 916/1196/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2014 р.Справа № 916/1196/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „АС Південь-Транс"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Транслад"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства „Компанія „Райз"

про стягнення 4408,66грн.

Суддя: Малярчук І.А.

Представники сторін:

від позивача: Савельєв Р.О., довіреність №2 від 11.01.2012р.; Бобрицький А.В., довіреність №3 від 02.08.2012р.

від відповідача: Синіка І.А., довіреність від 11.04.2014р.

від третьої особи: Тихоход М.М., довіреність від 07.11.2013р.

В судовому засіданні 28.05.2014 р. приймали участь:

від позивача: Савельєв Р.О., довіреність №2 від 11.01.2012р.

від відповідача: Синіка І.А., довіреність від 11.04.2014р.

від третьої особи: не з`явився

Суть спору: про стягнення з ТОВ „Транслад" на користь ТОВ „АС Південь-Транс" 4408,66грн. збитків.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, подав пояснення від 14.04.2014р. за вх.№9303/14, від 18.04.2014р. за вх.№10108/14, від 19.05.2014р. за вх.№12810/14, від 19.05.2014р. за вх.№12837/14, в їх обґрунтування зазначає, що 05.01.2013р. між ПАТ „Компанія „Райз" та ТОВ „АС Південь-Транс" було укладено договір №050113, за яким позивач надавав третій особі транспортно-експедиторські послуги, а третя особа їх оплачувала. Так, 08.11.2013р. третя особа замовила у позивача перевезення вантажу - обладнання за маршрутом м. Біла Церква, Київська область - смт. Степанівка, Сумська область. Відповідно до разового договору - заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом №0002258 від 08.11.2013р., укладеного між ТОВ „АС Південь-Транс" та ТОВ „Транслад", перевезення вищезазначеного вантажу було доручено відповідачу. За накладною „ТТН-10/4-10010 від 08.11.2013р. в пункті завантаження на Київській філії ПАТ „Компанія „Райз" відповідачем було прийнято до перевезення навантажувач „Merlo P34.7EE". Так, під час приймання вантажу в пункті розвантаження на Сумській філії ПАТ „Компанія „Райз" було виявлено пошкодження навантажувача, а саме, розбите ліве заднє скло, про що складено відповідний акт №22 від 09.11.2013р. Разом з цим, за умовами разового договору - заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом №0002258 від 08.11.2013р. відповідач зобов'язався забезпечити збереження вантажу під час перевезення, а у випадку спричинення його пошкодження відшкодувати шкоду у термін 15 календарних днів від дати підписання відповідного акту. Між тим, позивач відшкодував третій особі заподіяну відповідачем шкоду у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №918 від 09.12.2013р. на суму 4408,66грн., з підстав чого звернувся до відповідача із регресною вимогою про сплату відшкодування за заподіяну шкоду, про що виклав у претензії №35 від 10.12.2013р., яка відповідачем залишена без реагування та задоволення.

Відповідач проти позову заперечує, подав відзиви на позов від 14.04.2014р. за вх.№9299/14, від 30.04.2014р. за вх.№11332/14, від 19.05.2014р. за вх.№12870/14, від 28.05.2014р. за вх.№ 13727/14, від 28.05.2014р. за вх.№13737/14, де вказує, що відправник був зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення, застрахувати його, чого зроблено не було. Крім того, зазначає, що назва вантажу у заявці та товарно-транспортній накладній, акті приймання вантажу не збігається, з підстав чого перевізник заздалегідь був введений в оману стосовно характеру, якості вантажу, пред'явленого до перевезення. Відповідачу вантажовідправником не були передані товаросупровідні документи, які підтверджують якість та властивості вантажу, та вантаж не було упаковано.

ТОВ „Транслад" вважає неправомірним визначення позивачем суми шкоди без проведення експертизи. Одночасно відповідач зазначає про те, що надані ним позивачу послуги з перевезення на суму 2900грн. останнім не оплачені.

Неодноразово викладене відповідачем у відзивах на позов клопотання про стягнення з позивача вартості перевезення вантажу у сумі 2900грн. з урахуванням штрафних санкцій розгляду судом в рамках даної справи не підлягає, оскільки подання та розгляд такого клопотання положеннями Господарського процесуального кодексу України не передбачено.

Ухвалою суду від 28.04.2014р. повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву ТОВ „Транслад" до ТОВ „АС Південь-Транс" про стягнення 4337,67грн. на підставі п.п.4, 6 ч.1 ст.63 ГПК України.

12.05.2014р. судом винесено ухвалу про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви ТОВ „Транслад" до ТОВ „АС Південь-Транс" про стягнення 4337,67грн. на підставі п.1 ст.62 ГПК України.

Ухвалою суду від 14.04.2014р. до участі у справі було залучено ПАТ „Компанія „Райз" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПАТ „Компанія „Райз" подала до суду пояснення від 23.04.2014р. за вх.№10331/14, де зазначила, що 05.01.2013р. між ПАТ „Компанія „Райз" та ТОВ „АС Південь-Транс" було укладено договір №050113 про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом. 08.11.2013р. між ПАТ „Компанія „Райз" та ТОВ „АС Південь-Транс" згідно договору №050113 була підписана заявка №РС-00-00016906 на перевезення вантажу автомобільним транспортом, а саме, телескопічного навантажувача P34.7EE. При надходженні вантажу на склад Сумської філії ПАТ „Компанія „Райз" було встановлено пошкодження вантажу, яке сталося під час перевезення, про що складено відповідний акт. Вартість пошкодження вантажу вантажоотримувачем, про відшкодування якої вантажоотримувач звернувся до ТОВ „АС Південь-Транс", визначено у сумі 4408,66грн., була відшкодована вантажоодержувачу у повній мірі.

Клопотання сторін про долучення документів до матеріалів справи від 14.04.2014р. за вх.№9310/14, від 19.05.2014р. за вх.№12835/14, про відкладення розгляду справи від 19.05.2014р. за вх.№12769/14 були судом задоволені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне:

05.01.2013р. між ПАТ „Компанія „Райз" (вантажовідправник) та ТОВ „АС Південь-Транс" (виконавець) було укладено договір №050113, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується доставити автомобільним транспортом ввірений йому вантажовідправником вантаж (відповідно із транспортною накладною) до пункту призначення у встановлений договором чи замовленням строк та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Вантажовідправник за цим договором може виступати також і вантажоодержувачем. Виконавець має право залучати до виконання перевезень третіх осіб, з якими він уклав відповідні договори перевезень, при цьому, залишаючись відповідальним перед вантажовідправником за дії та/або бездіяльність залучених до виконання перевезень третіх осіб, як за власні (п.п.1.1.. 1.2., 1.5. договору).

08.11.2013р. між ТОВ „Транслад" (перевізник) та ТОВ „АС Південь-Транс" (замовник) було укладено разовий договір-заявку №0002258 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, за умовами якого відповідач зобов'язався здійснити перевезення вантажу за маршрутом м. Біла Церква, Київська область - смт. Степанівка, Сумська область, водій ОСОБА_1 У договорі сторони погодили, що водій забезпечує збереження вантажу і зворотної тари, з моменту їх прийняття до перевезення і до моменту видачі в пункті призначення уповноваженій на одержання вантажу особі. Перевізник (водій) несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу і зворотної тари, у разі його повної або часткової втрати, пошкодження, псування, розкрадання та інших випадках, при яких знижуються вартісні характеристики вантажу, при перевезенні у розмірі фактичної шкоди, окрім випадків, прямо передбачених законодавством України. Під перевезенням розуміється фактичний час, від моменту завантаження вантажу на борт автомобіля до моменту вивантаження в пункті призначення. Термін відшкодування збитку - не пізніше 15 календарних днів від дати підписання акту, що підтверджує шкоду.

Одночасно у разовому договорі-заявці №0002258 сторони дійшли згоди, що при прийманні вантажу до перевезення водій зобов'язаний перевірити його на відповідність товарно-транспортній накладній та відсутність видимих пошкоджень, а у разі виявлення невідповідностей та пошкоджень водій зобов'язаний поставити до відома вантажовідправника та вимагати заміни пошкодженого вантажу. До того ж у вказаному договорі сторони домовились, що при виявленні пошкодження вантажу сторони складають акт про заподіяний збиток, який підписується представником вантажовідправника або вантажоодержувача і водія перевізника.

08.11.2013р. за товарно-транспортною накладною №ТТН-10/4-10010 відповідач прийняв до перевезення навантажувач за маршрутом м. Біла Церква, Київська область - смт. Степанівка, Сумська область. Перевезення здійснювалось на автомобілі ДАФ НОМЕР_1, водій ОСОБА_1, перевізник - ТОВ „Транслад". У наведеній накладній зазначено, що при перевезенні розбите ліве заднє скло. Вантажовідправником та вантажоодержувачем товару, що перевозився за вказаною накладною, є ПАТ „Компанія „Райз".

Як вбачається із копії трудової книжки ОСОБА_1 останній в момент здійснення перевезення вантажу за накладною №ТТН-10/4-10010 працював у ТОВ „Транслад" та працює по теперішній час.

Відповідно до акту №22 від 09.11.2013р., складеного за участю представників ПАТ „Компанія „Райз" та водія ОСОБА_1, було встановлено, що 09.11.2013р. при перевезенні телескопічного навантажувача „Merlo P34.7EE" з регіонального складу агротехніки м. Біла Церква в Сумську філію ПАТ „Компанія „Райз" смт. Степанівка автомобілем DAF XF 95 д.н. НОМЕР_1 з напівпричепом SREM SCHMITZ SCS д.н. НОМЕР_2, які належать ТОВ „Транслад", було розбито ліве заднє скло, заводський номер 43R000589. Про такі пошкодження зазначено також у акті приймання-передачі вантажу від 08.11.2013р.

За таких обставин, ПАТ „Компанія „Райз" висунула вимогу до ТОВ „АС Південь-Транс" про відшкодування заподіяної шкоди в сумі 4408,66грн., про що виклало в претензії №2 від 04.12.2013р. Згідно платіжного доручення №918 від 09.12.2013р. позивач сплатив третій особі суму шкоди у повному обсязі.

У зв'язку з цим, позивач надіслав відповідачу претензію №35 від 10.12.2013р. про відшкодування шкоди у сумі 4408,66грн., однак, вона залишена без відповіді та задоволення.

Згідно довідки ПАТ „Компанія „Райз" балансова вартість телескопічного навантажувача „Merlo P34.7EE" складає 789462,57грн.

Проаналізувавши подані сторонами документи, правові позиції в їх сукупності, суд вбачає підстави для задоволення заявлених позовних вимог з врахуванням наступних положень законодавства.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 929 Цивільного кодексу України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно п. 1, ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Із змісту пп. 1 п. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України вбачається, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Пунктами 1, 2 ст. 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором. Відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу. Відправник повинен пред'явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог. Перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу. (ч.ч.1, 2, 3 ст.917 ЦК України).

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ч.ч.1, 2 ст.924 ЦК України).

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством. У разі якщо для здійснення перевезення вантажу законодавством або договором передбачено спеціальні документи (посвідчення), які підтверджують якість та інші властивості вантажу, що перевозиться, вантажовідправник зобов'язаний передати такі документи перевізникові разом з вантажем. Про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином. (ч.ч.2, 3, 4, 5 ст.308 ГК України).

Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу. Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату (ч.ч.1, 3, 4 ст.314 ГК України).

Згідно ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За положеннями ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 Кодексу).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 Кодексу).

Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату. Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами. Стягнення збитків як виду цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності таких збитків та обґрунтованості їх розміру.

З аналізу вищевказаних норм законодавства, вбачаться, що об'єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Таким чином, судом встановлено, що між ПАТ „Компанія „Райз" та ТОВ „АС Південь-Транс" було укладено договір №050113, з метою виконання якого позивач 08.11.2013р. уклав із відповідачем разовий договір - заявку на перевезення вантажів автомобільним транспортом №0002258 перевезення вантажу - обладнання за маршрутом м. Біла Церква, Київська область - смт.Степанівка, Сумська область. За накладною №ТТН-10/4-10010 від 08.11.2013р. в пункті завантаження на Київській філії ПАТ „Компанія „Райз" відповідачем через водія ОСОБА_1 було прийнято до перевезення на автомобілі ДАФ НОМЕР_1 навантажувач, про що наявні відповідні підписи в зазначеній накладній. Матеріалами справи підтверджено, що під час приймання вантажу в пункті розвантаження на Сумській філії ПАТ „Компанія „Райз" було виявлено пошкодження навантажувача, а саме, розбите ліве заднє скло, про що складено відповідний акт №22 від 09.11.2013р., який підписано вантажоотримувачем та водієм ТОВ „Транс лад" ОСОБА_1 У зв'язку з викладеним, з підстав заподіяння збитків ПАТ „Компанія „Райз" шляхом пошкодження вантажу, що перевозився за №ТТН-10/4-10010 від 08.11.2013р., за претензію ПАТ „Компанія „Райз" позивач відшкодував вартість пошкодження навантажувача на суму 4408,66грн., що дало йому підставу звернутись із регресним позовом до відповідача, з вини якого було заподіяно такі збитки, оскільки вантаж до перевезення було прийнято без заперечень, вантаж не упакований з підстав чого заперечення відповідача стосовно того, що йому не було відомо про характер прийнятого до перевезення вантажу не відповідають дійсності, вантаж міг бути оглянутий зовні при завантаженні його для перевезення, отже, за наявності пошкодження скла у навантажувачі особа, що прийняла вантаж до перевезення могла бачити таке пошкодження та відмовитись від прийняття вантажу, що вчинено не було, а відповідно свідчить про прийняття ТОВ „Транслад" зобов'язань за договором щодо перевезення саме навантажувача у належному стані.

Звідси, за умови спричинення пошкодження елементу навантажувача суд вважає наявними вину відповідача у спричиненні збитків, протиправність дій останнього у їх спричиненні, причинно-наслідкового зв'язку між заподіяними збитками та протиправною поведінкою відповідача, тобто, всі складові ознаки збитків.

Стосовно твердження відповідача щодо неправомірності включення до суми збитків ПДВ, слід зазначити таке. До стягнення з відповідача позивачем заявлено суму вартості пошкодженого скла навантажувача, сплачені згідно рахунку №РФ-10008-01391 від 14.11.2013р. позивачем ТОВ „Компанія „Райз" і відповідно в даному випадку відшкодуванню дана сума підлягає в повній мірі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача, з підстав чого вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, суд задовольняє повністю позовні вимоги позивача, з огляду на що із відповідача на користь позивача підлягають 4408,66грн. збитків.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати, а саме 1827 грн. судового збору підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

1.Задовольнити позов позивача повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Транслад" (68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Крала Маркса,6, кв.157, код 37439575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АС Південь-Транс" (65121, м. Одеса, пр-т Маршала Жукова,4/Д, код 37759513) 4408 (чотири тисячі чотириста вісім) грн. 06коп. збитків, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно ст.116 ГПК України

Повний текст рішення складено 29.05.2014 р.

Суддя Малярчук І.А.