Постанова

від 26.05.2014 по справі 924/1649/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2014 р. Справа № 924/1649/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В. ,

суддя Василишин А.Р.

при секретарі судового засідання Чекеренді Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу КП "Шепетівське бюро технічної інвентаризації" на рішення господарського суду Хмельницької області від 06.03.2014 р. у справі № 924/1649/13

за позовом Шепетівської районної ради

до комунального підприємства "Шепетівське бюро технічної інвентаризації"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Шепетівської міської ради

про стягнення 24697,15 грн. плати за фактичне користування майном за період 01.03.2013 року по 01.12.2013 року та витрат зі сплати земельного податку за 2013 рік в розмірі 320,20 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Бузиль В.В.,

відповідача - Майданець В.І.,

третьої особи - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Шепетівська районна рада звернулась до місцевого господарського суду із позовом до комунального підприємства "Шепетівське бюро технічної інвентаризації" про стягнення 20253,45грн. плати за фактичне користування майном за період з 01.03.2013 року по 01.12.2013 року, витрат зі сплати земельного податку за 2013 рік в розмірі 320,20грн.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 16.01.2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Шепетівську міську раду.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.03.2014 року (суддя Шпак В.О.) вказаний позов із врахуванням заяв від 03.02.2014 року та від 12.02.2014 року задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача плату за фактичне користування майном в розмірі 24697,15коп. У стягненні витрат зі сплати земельного податку за 2013 рік в розмірі 320,20 грн. відмовлено.

В обґрунтування свого рішення, суд першої інстанції виходив з того, що факт використання відповідачем майна без достатньої правової підстави внаслідок визнання договору оренди неукладеним, підтверджується рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №17/5025/810/12 від 31.07.2012р., рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №17/5025/1328/12 від 01.04.2013р. З огляду на те, що об'єкт нерухомого майна реально знаходиться у користуванні відповідача, повернути річ у вигляді майнового права користування цим майном в натурі неможливо, на підставі ст. 1212 ЦК України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення вартості такого користування за період з 01.03.2013р. по 01.02.2014р. в сумі 24 697,15грн. є обґрунтованими.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Апелянт зокрема зазначає, що власником будинку №47 у м.Шепетівка, вул. К.Маркса є Шепетівська міська рада, а жодних правовстановлюючих документів на право власності на вказане приміщення Шепетівська районна рада суду не надала. Відтак, вважає, що у позивача відсутні правові підстави для стягнення коштів за користування майном.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Хмельницької області від 06.03.2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві вказує на те, що Шепетівська районна рада веде бухгалтерську звітність щодо нежитлового приміщення, розташованого у м.Шепетівка, вул. К.Маркса, 47. Крім того, зауважує, що вказане приміщення знаходиться у позивача на балансі, а відповідач використовує його без достатньої правової підстави.

Крім того, у доповненнях до відзиву на апеляційну скаргу позивач звертає увагу апеляційного суду на те, що рішення господарського суду Хмельницької області від 01.04.2013 року у справі №17/5025/1328/12 має преюдиційне значення та вказаним рішенням встановлено, що КП «Шепетівське бюро технічної інвентаризації» без достатньої правої підстави використовує приміщення, а вимоги позивача про стягнення вартості такого користування є обґрунтованими.

Третя особа правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалась.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.01.2006 року Шепетівська районна рада (орендодавець) та комунальне підприємство "Шепетівське бюро технічної інвентаризації" (орендар) уклали договір оренди приміщення, згідно п.1.1 якого предметом договору є оренда окремо визначеного майна, нежитлового приміщення по вул. Карла Маркса, 47, площею 174 м.кв., з метою використання його, в тому числі 33 м.кв. в суборенду МВ НАСК "Оранта" (далі - договір) (а.с. 16-17).

Відповідно до п.1.3 договору термін його дії складає п'ять років і починається за згодою сторін 16.01.2006 р. та закінчується 15.01.2011 р. Орендодавець та орендар мають право продовжити термін дії договору за погодженням з органом управління майном.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 договору передбачено, що орендна плата є платежем, який вносить орендар орендодавцеві незалежно від наслідків господарської діяльності. Орендна плата зараховується на рахунок орендодавця і спрямовується на розвиток виробництва, фінансування капітальних вкладень. Орендна плата визначається відповідно до вимог винного чинного законодавства.

У подальшому, 01.08.2008 року сторони уклали угоду про внесення змін до договору оренди частини приміщення адмінбудинку районної ради Шепетівським бюро технічної інвентаризації від 16.01.2006 року та виклали п. 2.4 договору в новій редакції, а саме погодили, що сума орендної плати нараховується згідно рахунку: експертна оцінка приміщення - 177482,34 грн.; орендна ставка - 15%; орендна плата за місця - 2218,53грн.; загальна сума орендної плати за рік - 26622,35 грн. Розрахунок орендної плати проведено згідно постанови КМУ № 786 від 04.10.1995 року "Методика розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна".

Крім того, угодою від 30.12.2010 року продовжено договір оренди приміщення від 16.01.2006 року терміном на два роки, а саме до 15.01.2013 року включно.

Пунктом 2 вказаної угоди від 30.12.2010 року сторони визначили річну орендну плату на 2011 рік в розмірі 45 відсотків від орендної ставки, яка діяла в 2010 році, що становить 11980,06 грн. в рік (998,34 грн. в місяць).

Поряд з тим, рішенням господарського суду Хмельницької області від 31.07.2012 року у справі №17/5025/810/12 в позові комунального підприємства "Шепетівське бюро технічної інвентаризації" до Шепетівської районної ради про визнання недійсним (нікчемним) договору оренди від 16.01.2006р. та угоди про продовження договору оренди від 30.12.2010р. відмовлено.

При цьому, під час розгляду спору у справі №17/5025/810/12 суд дійшов висновку, що договір від 16.01.2006р., з огляду на приписи ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, є неукладеним, тому не створює для сторін взаємних прав та обов'язків.

Задовольняючи позов у даній справі №924/1649/13 в частині стягнення з КП "Шепетівське бюро технічної інвентаризації" на підставі п.4 ч. 3 ст. 1212 ЦК України шкоди у розмірі орендної плати, який був погоджений сторонами у договорі, суд першої інстанції з посиланням на рішення господарського суду Хмельницької області від 31.07.2012 року у справі №17/5025/810/12 виходив з того, що відповідач використовував об'єкт оренди протягом спірного періоду без достатніх правових підстав.

Колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд з урахуванням приписів ст.35 ГПК України правильно врахував, що під час розгляду справи №924/1649/13 не потребує доведенню преюдиційний факт того, що договір від 16.01.2006р. є неукладеним, а відповідач використовує приміщення без достатньої правової підстави.

У той же час, апеляційний суд не погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Згідно твердження позивача, адміністративний будинок №47 по вул. Карла Маркса, у м. Шепетівка, частину якого використовує відповідач, перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селища Шепетівського району та знаходиться на балансі Шепетівської районної ради, на підтвердження чого надав рішення №2 від 23.01.2002 року, №15 від 27.10.2006 року, №15/19-2013 від 26.04.2013 року, акт №1 приймання-передавання основних засобів від 01.11.2002 року та довідки №01-19/416 від 18.12.2013 року, № 01-19/107 від 27.03.2013 року.

Колегією суддів встановлено, що рішенням Шепетівської районної ради №2 від 23.01.2002 року у зв'язку з проведеною приватизацією об'єктів комунальної власності, що задовольняли потреби територіальних громад району, передачею частини їх у державну власність та враховуючи вимоги Бюджетного кодексу України щодо фінансування об'єктів комунальної власності району, вирішено внести зміни та доповнення до рішення сесії районної ради №3 від 17.07.1992 року та викладено додаток №1 до вказаного рішення в новій редакції.

Згідно рішення Шепетівської районної ради №15 від 27.10.2006 року внесено зміни в рішення сесії районної ради від 17.07.1992 року №3 "Про перелік об'єктів комунальної власності району" виклавши його в редакції згідно з додатками №№1-11.

Додатком №11 до вказаного рішення №15 від 27.10.2006 року визначено перелік майна спільної власності територіальних громад району, яке знаходиться на балансі районної ради, а саме: адміністративне приміщення; майновий комплекс військового містечка с. Хролин; гараж; підсобне приміщення; громадський туалет.

Однак, вказівки на віднесення саме приміщення по вул. Карла Маркса, 47, м. Шепетівка до спільної власності територіальних громад району чи передачу даного нерухомого майна на баланс позивача, зазначений перелік не містить.

У подальшому, рішенням Шепетівської районної ради №15/19-2013 від 26.04.2013 року внесено зміни та доповнення до рішення сесії районної ради від 17.07.1992 року №3 "Про перелік об'єктів комунальної власності району" із наступними змінами і доповненнями, затвердивши перелік об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селища Шепетівського району, управління яким здійснює Шепетівська районна рада, в новій редакції (додатки 1-11).

Відповідно до додатку №11 до рішення №15/19-2013 від 26.04.2013 року адмінбудинок №47 по вул. Карла Маркса, м. Шепетівка, включено до переліку нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища Шепетівського району та перебуває на балансі Шепетівської районної ради (а.с. 14 на звороті).

Отже, лише 26.04.2013 року Шепетівською районною радою було конкретизовано об'єкт нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища Шепетівського району та внесено будинок №47 по вул. Карла Маркса у м. Шепетівка до такого переліку.

Жодні інші рішення Шепетівської районної ради не містять вказівки про віднесення приміщення до спільної власності територіальних громад Шепетівського району.

Поряд з тим, як вбачається із наявного у матеріалах справи архівного витягу з протоколу засідання Шепетівської міської ради № 17 від 22.11.1949 року, будинок № 73 по вул. Карла Маркса в м. Шепетівка був включений у список будинків, що належать міській раді.

При цьому, згідно довідки виконавчого комітету Шепетівської міської ради №01-12/2949 від 24.09.2013 року будинок, що розташований в м. Шепетівка по вул. Карла Маркса, 47 до зміни нумерації об'єктів мав номер 73.

Відповідно до реєстрової книги №1 міської ради по місту Шетепівка власником будинку №47 по вул. Карла Маркса у м. Шепетівка є Шепетівська міська рада депутатів трудящих (а.с. 75-77).

Крім того, як вбачається із архівного витягу з рішення виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 12.01.1977 року №9 та реєстрової книги №30 для реєстрації документів на право користування земельними ділянками в місті Шепетівка, користувачем земельної ділянки по вул. Карла Маркса, 47 у м. Шепетівка є Шепетівська міська рада (а.с. 71-74, 80).

Вказаним документам суд першої інстанції жодної правової оцінки не надав, як і не спростував твердження відповідача та третьої особи про те, що у Шепетівської районної ради відсутні будь-які правовстановлюючі документи на право власності чи користування приміщенням по вул. Карла Маркса, 47 у м. Шепетівка.

У контексті викладеного, а також з урахуванням встановлених апеляційним судом обставин справи, слід зауважити наступне.

На час прийняття Шепетівською районною радою рішення №15/19-2013 від 26.04.2013 року про включення зазначеного приміщення до переліку нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селища Шепетівського району набрав чинності Цивільний кодекс України.

За приписами ст.ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 1 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У відповідності до ч.2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Крім того, державна реєстрація права власності на нерухоме майно здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Відповідно ч. 1 статті 2, ч. ч. 1, 3 статі 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом винесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація прав є обов'язковою і права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають саме з моменту такої реєстрації.

За приписами ч. 1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать ці права.

Згідно із ч. 6 ст. 3 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) укладаються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

Колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що в матеріалах справи відсутні, а Шепетівською районною радою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження права власності чи права управління зазначеним об'єктом нерухомого майна.

При цьому, факти встановленні господарським судом Хмельницької області у справі №17/5025/1328/12 не впливають на суть спірних правовідносин, оскільки преюдиційне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Колегія суддів звертає увагу, що предметом в зазначеному позивачем судовому спорі у справі №17/5025/1328/12 не було право власності на приміщення по вул. Карла Маркса, 47 у м. Шепетівка, з огляду на що надані судом окремі оціночні судження не можуть бути покладені в основу даного судового спору й не спростовують наведених висновків суду апеляційної інстанції.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Водночас, звертаючись із даним позовом до суду, Шепетівська районна рада зобов'язана була довести не лише використання відповідачем приміщення без достатньої правової підстави, а й наявність права власності на об'єкт оренди, відповідно, і права передавати майно в оренду та отримувати плату за це майно.

Враховуючи, що Шепетівська районна рада не довела свого права, на захист якого подано даний позов, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції з урахуванням положень ст.ст. 1212, 1213 ЦК України безпідставно задоволив позов, а положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" не регулюють спірних правовідносин.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції визнав встановленими обставини, що мають значення для справи, за умови їх недоведеності, прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

З огляду на недоведеність позову, вимога про стягнення витрат зі сплати земельного податку за 2013 рік також задоволенню не підлягає, тому рішення господарського суду Хмельницької області від 06.03.2014 року в цій частині слід залишити без змін.

У той же час, апеляційним судом встановлено, що відповідач оспорив рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з нього 24697,15 грн., тому при подачі апеляційної скарги повинен був сплатити 50 відсотків ставки (2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати), обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Враховуючи, що у даному випадку судовий збір складає 246,97 грн., що є менше встановленого Законом України "Про судовий збір" мінімального розміру - 913,50 грн., зайво сплачений відповідачем судовий збір у розмірі 427,75 грн. (1341,25 грн. - 913,50грн.) підлягає поверненню останньому.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу КП "Шепетівське бюро технічної інвентаризації" задоволити.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 06.03.2014 р. у справі №924/1649/13 в частині стягнення з комунального підприємства "Шепетівське бюро технічної інвентаризації" на користь Шепетівської районної ради плати за фактичне користування майном в розмірі 24697,15грн. та 1698,48грн. витрат по оплаті судового збору - скасувати та прийняти в цій частині нове рішення.

У позові Шепетівської районної ради до комунального підприємства "Шепетівське бюро технічної інвентаризації" про стягнення 24697,15грн. плати за фактичне користування майном за період 01.03.2013 року по 01.12.2013 року - відмовити.

У решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Шепетівської районної ради (м. Шепетівка, вул. К.Маркса, 47, код 04060677) на користь комунального підприємства "Шепетівське бюро технічної інвентаризації" (м. Шепетівка, вул. К.Маркса, 47, код 03355873) 913,50грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Хмельницької області видачу судового наказу.

Повернути комунальному підприємству "Шепетівське бюро технічної інвентаризації" (м. Шепетівка, вул. К.Маркса, 47, код 03355873) з Державного бюджету України 427,75 грн. зайво сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Справу №924/1649/13 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Василишин А.Р.