Постанова

від 19.10.2006 по справі 6/170д/06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/170д/06

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.10.06                                                                                               Справа №6/170д/06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Мірошниченко М.В. судді  Мірошниченко М.В.    , Кричмаржевський В.А.  , Хуторной В.М.

при секретарі Акімовій Т.М.

за участю представників:

позивача:          Семеренко С.О., довіреність № 51/20-19 від 06.01.2006р.;

відповідача:      Рожков О.І., довіреність № 42 від 10.05.2006р.;

           розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу      Житлово-будівельного кооперативу-313 «Локомотив-2»,

                                      м. Запоріжжя

на рішення                   господарського суду Запорізької області від 30.06.2006 року

у справі                         № 6/170д/06

за позовом                    Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії концерну

                                      «Міські теплові мережі» Комунарського району, м. Запоріжжя

до відповідача             Житлово-будівельного кооперативу-313 «Локомотив-2»,

                                      м. Запоріжжя

про                                 спонукання відповідача до укладення договору купівлі-продажу

                                      теплової енергії на умовах позивача

ВСТАНОВИВ:

Концерном «Міські теплові мережі» в особі філії концерну «Міські теплові мережі» Комунарського району, м. Запоріжжя було подано позов до Житлово-будівельного кооперативу-313 «Локомотив-2», м. Запоріжжя про спонукання укласти договір купівлі-продажу теплової енергії № 1127-к від 01.03.2006р. на умовах позивача, виключивши з преамбули договору «Виконавець послуг» (відповідно до уточнених позовних вимог).

Розглянувши справу по суті, господарський суд Запорізької області своїм рішенням від 30.06.2006р. у справі № 6/170д/06 (суддя Місюра Л.С.) позов задовольнив: зобов'язав відповідача укласти з позивачем договір купівлі-продажу (поставки) теплової енергії № 1127-к від 01.03.2006р. з Додатками №№ 1, 1а, 2, 3, 4, 5, 6, на умовах, запропонованих позивачем, виключивши з преамбули договору слова: «виконавець послуг».

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі ЖБК-313 «Локомотив-2», відповідач у справі, вказує на те, що рішення не відповідає обставинам справи, винесено з порушенням норм цивільного та господарського права. Зазначає, що спірний договір суперечить чинному законодавству України. Відповідач не є балансоутримувачем внутрішньо-будівельних мереж теплопостачання. На теперішній час всі члени ЖБК сплатили пайові внески і згідно зі ст.15 Закону України «Про власність» придбали право на майно (квартиру). Інше майно (вбудовані нежитлові приміщення, дах, підвал, внутрішньо-будинкові мережі) є колективною власністю членів ЖБК. Відповідач не утримує за договором з власником (на балансі) житловий будинок № 5 по вул. Гаврилова у м. Запоріжжі і не управляє майном власників квартир. За змістом Закону України «Про теплопостачання» і Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачем є особа, яка безпосередньо використовує теплову енергію, поставлену теплопостачальною організацією, а ЖБК не може бути споживачем теплової енергії, оскільки безпосередньо таку енергію не споживає. Відповідач не може надавати послуги з теплопостачання споживачам, оскільки він не є теплопостачальною організацією. Відповідач не має ліцензії на здійснення послуг з теплопостачання населенню, а отже не має права здійснювати даний вид діяльності. З 2000р. між КП «Запорізькі теплові мережі» та власниками квартир (фізичними особами) будинку № 5 по вул. Гаврилова у м. Запоріжжі, а з 2004р. з позивачем були укладені договори про надання послуг населенню з водо-, теплопостачання та водовідведення, які до цього часу  продовжують існувати, оскільки позивач отримує від споживачів (власників квартир) оплату за спожиту теплову енергію; доказів розірвання вказаних договорів суду не надано. Просить рішення господарського суду Запорізької області від 30.06.2006р. у справі № 6/170д/06 скасувати і постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Концерн «Міські теплові мережі» в особі філії концерну «Міські теплові мережі» Комунарського району, позивач у справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що відповідач фактично є балансоутримувачем свого житлового будинку, оскільки здійснює всі функції відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до Закону України «Про теплопостачання», споживачем теплової енергії є відповідач, який повинен купувати теплову енергію у теплопостачальної організації на підставі договору купівлі-продажу і по своїм внутрішньо-будинковим мережам передавати її кінцевим споживачам (власникам квартир). Відповідач не є виробником та постачальником теплової енергії, а є надавачем житлово-комунальних послуг з тепло-, водопостачання. Надання житлово-комунальних послуг ліцензуванню не підлягає. Внутрішньо-будинкові системи теплопостачання, системи холодного та гарячого водопостачання відповідача безпосередньо приєднані до теплової мережі позивача. Тому, відповідач фактично є споживачем по відношенню до позивача і виконавцем послуг по відношенню до власників квартир. Просить рішення господарського суду Запорізької області від 30.06.2006р. у справі № 6/170д/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Розпорядженням заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2379 від 17.08.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Кричмаржевського В.А., Радченко О.П.

В судовому засіданні 18.08.2006р. в порядку ст.77 ГПК України було оголошено перерву до 21.09.2006р.

Розпорядженням заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2644 від 20.09.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Кричмаржевського В.А., Хуторного В.М.

В судовому засіданні 21.09.2006р. від представника позивача надійшло клопотання про оголошення постанови Запорізького апеляційного господарського суду у повному обсязі. Вказане клопотання колегією суддів задоволено, у зв'язку з чим оголошено перерву до 19.10.2006р.

В судовому засіданні 19.10.2006р. за згодою присутніх представників сторін (в тому числі позивача) оголошено вступну та резолютивну частини постанови Запорізького апеляційного господарського  суду.

За клопотанням представників сторін розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.

Як випливає з матеріалів справи, 20.03.2006р. позивач направив відповідачу проект договору купівлі-продажу теплової енергії № 1127-к від 01.03.2006р. з пропозицією до його укладення. За умовами даного договору, Концерн «Міські теплові мережі» (теплопостачальна організація) бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу (відповідачу у справі), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами. Відповідач в запропонованому до укладення договорі виступає як споживач теплоенергії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач до теперішнього часу не уклав з позивачем договір купівлі-продажу теплової енергії та фактично користується тепловою енергією без договору. У зв'язку з цим, в позові ставиться вимога про спонукання відповідача укласти з позивачем договір купівлі-продажу теплової енергії № 1127-к від 01.03.2006р. на умовах позивача, виключивши з преамбули договору «Виконавець послуг». Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 179-181, 184, 187, 275 ГК України, ст.ст. 641, 649 ЦК України, Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді», затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу від 25.04.2005р. № 60.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про теплопостачання», споживач теплової енергії – це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; теплопостачальна організація – суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» також дає визначення споживача як фізичної чи юридичної особи, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (до яких, зокрема, відноситься і забезпечення гарячою водою). Отже, споживачем є особа, яка безпосередньо використовує теплову енергію, поставлену теплопостачальною організацією.

В розумінні наведених норм, ЖБК (відповідач) не може бути споживачем теплової енергії, оскільки безпосередньо вказану енергію не споживає. Таким чином, за умовами спірного договору купівлі-продажу теплової енергії відповідач не може виступати як споживач теплової енергії.

Згідно статутних документів відповідача, ЖБК створений з метою забезпечення житлом членів кооперативу і їх сімей шляхом будівництва кооперативного житлового 71-квартирного будинку за будівельною адресою: м. Запоріжжя, пр. 40 років Перемоги, 45 (перейменовано на вул. Гаврилова, буд.5).

Оскільки надання послуг з теплопостачання не є предметом діяльності відповідача, то він і не може надавати такі послуги.

Крім того, відповідно до п.73 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності», виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії є видом діяльності, який підлягає ліцензуванню. В той же час, відповідач не має ліцензії на здійснення послуг з теплопостачання населенню, а отже в силу закону не має права здійснювати даний вид діяльності.

З обставин справи також вбачається, що між Концерном «МТМ» та власниками квартир житлового будинку № 5 по вул. Гаврилова в м. Запоріжжі укладені і діють договори про надання послуг населенню з водо-, теплопостачання та водовідведення. Доказів розірвання вказаних договорів у встановленому законом порядку та/або припинення їх дії суду не надано.

Таким чином, безпосередніми споживачами теплової енергії є мешканці будинку, які уклали з теплопостачальною організацією договори і на підставі яких сплачують вартість  спожитої теплоенергії. Вказане також спростовує твердження позивача про те, що відповідач, відмовившись від укладення договору, фактично користується тепловою енергією без договору.

Отже, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для укладення договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 1127-к від 01.03.2006р. саме з відповідачем. Укладення такого договору між позивачем та відповідачем при наявності діючих договорів з прямими споживачами теплової енергії суперечить положенням Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Закону України «Про теплопостачання» і порушує права громадян – мешканців житлового будинку, як споживачів теплової енергії.

Слід також вказати на наступне.

У відповідності зі ст.84 ГПК України, у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

З оскаржуваного судового рішення вбачається те, що його резолютивна частина рішення не містить умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір купівлі-продажу теплової енергії № 1127-к від 01.03.2006р., що є порушенням норм процесуального права.

З огляду на викладене, у зв'язку з неповним з'ясуванням місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального права, а також у зв'язку з порушенням норм процесуального права, колегія суддів знаходить підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду першої інстанції.

Судові витрати по розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції, у відповідності зі ст.49 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України,  Запорізький апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу-313 «Локомотив-2», м. Запоріжжя задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 30.06.2006р. у справі № 6/170д/06 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії концерну «Міські теплові мережі» Комунарського району, м. Запоріжжя (код ОКПО 32121458) на користь Житлово-будівельного кооперативу-313 «Локомотив-2», м. Запоріжжя (код ОКПО 20516639) суму 42,50 грн. державного мита по розгляду справи в апеляційній інстанції. Видати наказ.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Запорізької області.

Головуючий суддя Мірошниченко М.В.

 судді  Мірошниченко М.В.  

 Кричмаржевський В.А.  Хуторной В.М.