Рішення

від 28.05.2014 по справі 914/1434/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2014 р. Справа № 914/1434/14

За позовом: Львівського міського споживчого товариства, м. Львів, до відповідача:приватного підприємства "Фірма Віган В", м. Рівне, про: про визнання права власності. Суддя Т. Рим За участю представників: позивача:Слюнченко Ю.П. - довіреність №12 від 19.05.2014 р., відповідача:не з'явився. На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Львівського міського споживчого товариства до приватного підприємства "Фірма Віган В" про визнання права власності. Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.04.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.05.2014 р. Розгляд справи відкладено на 28.05.2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Рішенням господарського суду Рівненської області від 20.01.2014 р. №918/1952/13 визнано недійсним договір купівлі-продажу приміщення складу від 05.08.2004 р. У зв'язку з тим, що майно вибуло з власності позивача незаконно, відповідач не визнає цього права за позивачем, останній просить визнати за ним право власності на спірне майно.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, хоч був належно повідомлений про час та місце судового розгляду справи, проти позову в установленому порядку не заперечив. В судове засідання 21.05.2014 р. відповідачем подано клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника.

Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті. При цьому суд враховує ту обставину, що відповідачу було створено всі належні умови для реалізації власного права на захист, однак відповідач таким правом не скористався, своїх заперечень суду не надав ні в письмовому вигляді, ні шляхом скерування повноважного представника в судове засідання.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Львівське міське споживче товариство було власником приміщення складу, що знаходиться в будинку під номером 27, по вулиці Тургенєва І. В м. Львові, про що свідчать свідоцтво про право власності від 10.10.2003 р., витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №4043503 від 05.07.2004 р.

Між Львівським міським споживчим товариством (продавець) та приватним підприємством "Фірма Віган В" (покупець) укладено договір купівлі-продажу приміщення складу від 05.08.2004 р. (надалі - Договір). За умовами цього Договору продавець (позивач у справі) продав, а покупець (відповідач у справі) купив належні продавцеві на праві колективної власності приміщення складу, що знаходиться в будинку під номером 27, по вулиці Тургенєва І. В м. Львові.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 20.01.2014 р. №918/1952/13 задоволено позов Львівського міського споживчого товариства до приватного підприємства "Фірма Віган В" про визнання договору купівлі-продажу приміщення складу від 05.08.2004 р. недійсним. Суд, визнавши недійсним Договір, виходив із того, що у порушення Статуту Львівського міського споживчого товариства та Закону України "Про споживчу кооперацію" майно відчужено без рішення загальних зборів пайовиків товариства. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 р. залишено без змін рішення суду першої інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, після визнання недійсним Договору спірне приміщення не було повернуто позивачу, відповідач не вчиняв дії з повернення спірного майна.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що майно вибуло з власності позивача незаконно. Відповідач не визнає за останнім права власності. Відповідачем зазначених обставин не спростовано, доказів протилежного не надано. Більше того, факт неповернення спірного майна позивачу свідчить про невизнання права власності позивача.

Як убачається із матеріалів справи рішенням господарського суду Рівненської області від 20.01.2014 р. визнано недійсним договір купівлі-продажу приміщення складу, що знаходиться в будинку під номером 27, по вулиці Тургенєва І. В м. Львові. Суд виходив із того, що у порушення Статуту Львівського міського споживчого товариства та Закону України "Про споживчу кооперацію" майно відчужено без рішення загальних зборів пайовиків товариства. Зазначене рішення набрало законної сили 26.03.2014 р. після перегляду Рівненським апеляційним господарським судом.

Суд враховує положення статі 35 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до положень частини першої статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За таких обставин, коли спірне майно вибуло із володіння Львівського міського споживчого товариства незаконно, приватним підприємством "Фірма Віган В" не визнається право власності на приміщення складу, матеріалами справи підтверджено правомочності позивача на нерухоме майно, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального Закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем не обґрунтовано доводів позовної заяви, в судовому засіданні не заявлялися жодні клопотання, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати залишаються за позивачем на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 1, 4 3 , 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Львівським міським споживчим товариством (адреса: вулиця Братів Тимошенків, будинок 2, Франківський район, місто Львів, Львівська область,79012; ідентифікаційний код 01759329 ) право власності на складські приміщення площею 573,3 м 2 , за адресою: м. Львів, вул. Тургенєва (Героїв УПА), 27.

3. Стягнути з приватного підприємства "Фірма Віган В" (адреса: вулиця В. Чорновола, будинок 10, місто Рівне, Рівненська область, 33028; ідентифікаційний код 30352158 ) на користь Львівського міського споживчого товариства (адреса: вулиця Братів Тимошенків, будинок 2, Франківський район, місто Львів, Львівська область,79012; ідентифікаційний код 01759329 ) 5.669,60 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

4. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.05.2014 р.

Суддя Рим Т.Я.