Рішення

від 29.05.2014 по справі 912/993/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 рокуСправа № 912/993/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т.В. Макаренко розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/993/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глас Трьош Кривий Ріг"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оконіка"

про стягнення 376 007,54 грн,

представники сторін:

від позивача - Єремеєвська К.В., довіреність № б/н від 14.05.14 ;

від позивача - Іванова О.Є., довіреність від 29.05.2014р.

від відповідача - Колмаз О.С., довіреність № 14/05-053ок від 14.05.14 ;

слухач - ОСОБА_5

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 14:10 год 28.05.2014 та до 11:00 год 29.05.2014 відповідно до норм ст. 77 господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глас Трьош Кривий Ріг" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Оконіка" боргу в сумі 376007,54 грн, який складається: основний борг - 346007,07 грн, пеня - 21262,47 грн, сума за користування чужими грошовими коштами - 8738,00 грн.

22.04.2014 позивач подав до суду клопотання про відкликання заяви щодо вжиття заходів до забезпечення позову, враховуючи той факт, що сторонами ведуться перемовини з приводу укладення мирової угоди.

Враховуючи норми ст. 22 ГПК України, господарський суд приймає дане клопотання позивача та вважає заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, викладену в п. 3 прохальної частини позовної заяви, відкликаною.

Відповідач фактично визнав суму основного боргу в розмірі 346007,07 грн, що вбачається з листа № 15/04-034 від 15.04.2014, який адресовано директору ТОВ "Глас Трьош Кривий Ріг".

Крім того, відповідач супровідним листом від 28.05.2014 подав до суду платіжні доручення на підтвердження часткової сплати боргу перед позивачем, а також письмові пояснення відносно того, що в платіжних дорученнях № 407 від 21.05.2014 та № 421 від 27.05.2014 було допущено технічну помилку в частині дати виставлених рахунків, а саме з 2014 на 2013, в підтвердження того, що позивач отримав ці грошові кошти додав лист з банку № к00-5/157.

Супровідним листом від 28.05.2014 позивач подав до матеріалів справи копії рахунків, які виставлялися відповідачеві (оплачені в кількості 49 шт., та не оплачені в кількості 47 шт.). Також позивачем подано розрахунок боргу відповідача станом на 28.05.2014 з урахуванням часткової сплати боргу. Відповідно до вказаного розрахунку заборгованість відповідача складає 210090,68 грн.

У судовому засіданні представник відповідача визнав, що на день розгляду спору по суті заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений та не оплачений товар складає 210090,68 грн.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані сторонами докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Глас Трьош Кривий Ріг" (постачальник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Оконіка" (покупець, відповідач) 21.07.2010 укладено договір поставки № 13017 (далі - Договір), згідно пунктів 1.1, 1.3 якого постачальник зобов'язався передати (поставити) у передбачені у даному договорі строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього передбачену даним договором грошову суму. Предметом поставки є склопакети клеєні будівельного призначення.

Відповідно до п. 3.2 Договору поставка товару проводиться після повної оплати його вартості, або за погодженням сторін після часткової оплати чи у інший строк погоджений сторонами. При відсутності погодження строку поставки, або оплати, поставка відбувається в розумні строки при наявності можливості у постачальника після оплати повної вартості товару.

Приймання товару покупцем за кількістю здійснюється згідно кількості товару, визначеної у видатково-прибутковій накладній, за якістю - згідно документів, які засвідчують якість товару (п. 3.5 Договору).

В розділі 3 сторони погодили, що дата, вказана покупцем у видатково-прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником.

Пунктами 6.3, 6.4 Договору визначено, що ціна товару кожної окремої партії товару остаточно узгоджується шляхом прийняття та оплати рахунку-фактури покупцем. При поставці товару на умовах оплати після поставки, прийнявши товар за накладними де зазначено вартість товару покупець підтверджує свою згоду на вартість прийнятого товару та зобов'язується сплатити вартість товару саме згідно вартості зазначеної у накладних у строки згідно п. 7.1 цього договору.

Згідно п. 7.1 Договору оплата за товар здійснюється покупцем шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника у розмірі повної вартості товару зазначеної у рахунках-фактурах не пізніше 3-х робочих днів з дати отримання покупцем рахунку-фактури від постачальника, але у будь-якому випадку при відсутності оплати до поставки, оплата повинна бути проведена не пізніше одного календарного дня від дати фактичної передачі товару за накладними згідно вартості визначеної у накладних.

Даний Договір відповідно до п. 11.1, вступає в дію з дати його підписання обома сторонами і діє на протязі одного року.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем умов Договору.

Продавцем поставлено покупцеві товар за період з 18.11.2013 по 20.02.2014 всього на загальну суму 346007,07 грн, що засвідчено видатковими накладними за вказаний період, копії яких подано позивачем до матеріалів справи (а.с 45 - 160), а також довіреностями виданими відповідачем на отримання від ТОВ "Глас Трьош Кривий Ріг" товаро-матеріальних цінностей (а.с 48,56, 64, 72, 87, 91, 96, 102, 107, 114, 117, 121, 125, 129, 140, 145, 150, 153, 161).

Також позивач виставив відповідачеві рахунки на оплату товару, як вимогу про сплату грошових коштів за отриманий товар по вищевказаними накладними.

Таким чином, з урахуванням умов Договору, відповідач за отриманий товар за останньою накладною від 20.02.2014 мав розрахуватися до 23.02.2014.

Проте, відповідачем у справі зобов'язання по Договору в частині оплати отриманого товару належним чином не виконав.

За розрахунком позивача станом на 25.02.2014 заборгованість відповідача склала 346007,07 грн (а.с 43-44).

Відповідач визнав позовні вимоги у сумі 346007,07 грн, про що зазначив у наданому до матеріалів справи листі № 15/04-034 від 15.04.2014 (а.с. 179) та у акті звірки взаємних розрахунків за період 01.02.2014 по 25.02.2014 станом на 25.02.2014 (а.с. 42).

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано доказів, які б спростовували наявність заборгованості в сумі 346007,07 грн станом на день звернення з позовом до суду.

Господарським судом також враховано, що в період розгляду справи, згідно платіжних доручень: № 236, від 01.04.2014, № 225 від 27.03.2014, № 253 від 07.04.2014, № 254 від 07.04.2014, № 267 від 10.04.2014, № 286 від 16.04.2014, № 305 від 22.04.2014, № 327 від 24.04.2014, № 341 від 29.04.2014, № 388 від 13.05.2014, № 394 від 14.05.2014, № 407 від 20.05.2014, № 421 від 27.05.2014, № 428 від 28.05.2014 та квитанцій № 1375 від 26.05.2014, № 1363 від 21.05.2014, № 1370 від 22.05.2014, довідки з банку № К00-5/157 від 29.05.2014 та листів відповідача до головного бухгалтера позивача від 22.05.2014 № 14 та від 27.03.2014 №7 про уточнення призначення платежів, відповідачем здійснено оплату в розмірі 135 916,39 грн за поставлений товар, що також підтверджує факт наявності заборгованості відповідача згідно Договору № 13017 та виставлених позивачем рахунків на оплату.

Часткову сплату боргу також підтверджує позивач надавши до суду розрахунок заборгованості відповідача станом на 28.05.2014, який здійснено у зв'язку з частковою проплатою у період з 27.03.2014 по 28.05.2014 на суму 135916,39 грн та відповідно до якого заборгованість відповідача станом на 28.05.2014 складає 210090,68 грн.

Вказаний факт також підтверджується наданими позивачем рахунками на оплату, які сплачено на суму 135 916,39 грн, та які не оплачено відповідачем на суму 210 090,68 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача станом на день розгляду справи становить 210090,68 грн, вимога про стягнення яких підлягає задоволенню.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 135916,39 грн. провадження у справі необхідно припинити на підставі підпункту 1-1 пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Оскільки відповідачем заборгованість була сплачена не у повному обсязі з порушенням встановлених договором строків, позивач нарахував відповідачеві пеню в сумі 21262,47 грн, та суму за користування чужими грошовими коштами - 8738,00 грн.

Господарський суд враховує, що пункти 9.2 та 9.10 Договору, якими передбачено обов'язок покупця сплати постачальнику пеню за несвоєчасну оплату товару в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 15% за весь період користування цими грошовими коштами.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до норм ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Враховуючи наведені вище правові норми, умови Договору, докази наявні матеріалах справи, правомірність визначення позивачем періоду для нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 15 %, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 8738,00 грн (суми за користування чужими грошовими коштами) заявлені правомірно і підлягають задоволенню.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок суми пені за зобов'язанями які виникли в період з 18.11.2013 по 20.02.2014 в сумі 21262,47 грн не відповідає зазначеним вище правовим нормам, а саме ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З урахуванням викладеного вище, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, та здійсненого господарським судом перерахунку пені, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 21262,47 грн підлягають частковому задоволенню на суму 7783,42 грн. за вказаний період з врахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В іншій частині позову щодо стягнення пені, господарський суд відмовляє.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на судовий збір у повному обсязі, оскільки спір виник з його вини.

На підставі вказаного та керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85, 116, 117 ГПК України, Законом України "Про судовий збір" господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Оконіка" (28021, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Войнівка, вул. Квітнева, б. 25, ідентифікаційний код 37251981) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Глас Трьош Кривий Ріг" (50045, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, б.4, ідентифікаційний код 38033011) основний борг - 210 090,68 грн., пеня в сумі - 7783,42 грн, відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 15% в сумі - 8738,00 грн, а також судовий збір в сум 7 520,15 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 135 916,39 грн. припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 30.05.2014.

Суддя Т. В. Макаренко