Рішення

від 30.05.2014 по справі 2/5005/14043/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.14р. Справа № 2/5005/14043/2011 За позовом: Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ

До: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Спеціндустрія» , м. Дніпропетровськ

Третя особа: Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області , м. Дніпропетровськ

Про: стягнення 51 930, 23 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: не з'явився ;

Від відповідача: Шестерня Н.О. (дов. від 24.02.14р.);

Від третьої особи: Коноплянка А.Ю. (дов.№ 13-248 від 27.12.13р.)

СУТЬ СПОРУ :

Київський національний університет імені Тараса Шевченка (позивач) у жовтні 2011 року звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ НВП «Спеціндустрія» (відповідач) про відшкодування збитків у розмірі 51 930, 23 грн. за договором підряду. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що в результаті порушення відповідачем установлених законодавством вимог щодо визначення ціни матеріалів та робіт за договорами підряду, йому було завдано збитків у вигляді переплати за виконані роботи та матеріали в сумі 51 930, 23 грн., які він просить суд стягнути з відповідача.

ТОВ НВП «Спеціндустрія» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував , посилаючись на наступні обставини: акт КРУ не є правовстановлюючим актом, він є результатом практичної діяльності ревізорів з визначених питань, а не актом, обов'язковим до виконання усіма учасниками певних правовідносин; відповідно до положень статті 845 ЦК України підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їм якості; якщо фактичні витрати підрядника виявились меншими від тих, які передбачались при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату робіт за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи; при цьому, діюче законодавства не передбачає переліку дій виконавця, чи способу виконання робіт, які зумовили б його заощадливість; договори укладені між відповідачем та субпідрядниками не були оскаржені, вступили в дію та виконувались їх учасниками; саме на умовах цих договорів між сторонами виникали та виконувались взяті їх учасниками зобов'язання; інших підстав у сторін щодо виконання взятих на себе зобов'язань не було. Також відповідач зазначив, що понесені підрядником витрати за виконані роботи були узгоджені між позивачем та відповідачем, та не виходили за гранично встановлені ціни для замовника як державного підприємства; умовами договору підряду було передбачено права підрядника укладати договори з субпідрядниками та не було оговорено на яких конкретно умовах, в тому числі і за якою ціною, також не було передбачено відповідальності підрядника, або обмеження у встановленні ним ціни за виконані роботи субпідрядниками за договорами субпідрядів; законодавством не встановлено вимог щодо рівних цін на виконані роботи підрядником та субпідрядником; прийняття замовником виконаних робіт є свідченням того, що ним погоджено виконання робіт субпідрядником; застережень чи інших зауважень відносно якості виконаних робіт як до підрядника так і до субпідрядників від замовника не надходило, у зв'язку з чим відповідач не вбачає зі свого боку жодних порушень та просить суд відмовити в позові.

За клопотанням відповідача, у зв'язку з наявністю питань, які потребують спеціальних знань, 03.01.12р. провадження у справі №2/5005/14043/2011 було зупинено, призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.13р. у справі №2/5005/14043/2011 ( суддя Боділовська М.М. ) в задоволенні позовних вимог відмовлено .

Постановою ДАГС від 19.12.13р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.13р. у справі №2/5005/14043/2011 скасовано та позов задоволено; стягнуто з відповідача - ТОВ НВП «Спеціндустрія», на користь позивача - Київського національного університету імені Тараса Шевченка , збитки в сумі 51 930,23 грн. та судові витрати по справі .

Постановою ВГСУ від 18.03.14р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.13р. та постанову ДАГС від 19.12.13р. у справі №2/5005/14043/2011 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

02.04.14р. системою автоматичного розподілу справ матеріали справи №2/5005/14043/2011 передано на новий розгляд судді Васильєву О.Ю. Ухвалою від 03.04.14р. справа прийнята до свого провадження суддею Васильєвим О.Ю. та призначена до розгляду .

Під час нового розгляду справи позивач наполягав на задоволенні позовних вимог , посилаючись на висновки , зроблені в акті КРУ , та стверджуючи , що відповідач залучив до виконання робіт субпідрядників без згоди позивача та без його відома ( що є порушенням умов договору підряду ) , внаслідок чого позивачу було завдано збитків в сумі 51 930,23 грн.

ТОВ НВП «Спеціндустрія» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував , посилаючись на наступні обставини : роботи , виконані відповідачем , були прийняті позивачем без зауважень ; договори , на підставі яких виконувались ці роботи , не визнані недійсними в установленому законом порядку ; умовами договорів підряду ( укладених між сторонами ) було передбачено право підрядника укладати договори з субпідрядниками ; чинним законодавством не встановлено вимог щодо рівних цін на виконані роботи підрядником та субпідрядником ; тощо.

ДФІ у Дніпропетровській області (третя особа) ) у письмових поясненнях підтримало позовні вимоги позивача , посилаючись на порушення , виявлені під час перевірки та відображені в акті КРУ.

Заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи , дослідивши матеріали справи, господарський суд ,-

ВСТАНОВИВ :

14.10.2009 р. між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка (замовник) та ТОВ НВП «Спеціндустрія» (підрядник) укладено договір підряду № 057/25 з виконання робіт поточного ремонту фасаду головного корпусу університету на загальну суму 669 990, 00 грн., відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик виконати, у відповідності до умов даного договору, роботу, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи, за ціною прийнятою за результатами проведеного тендеру. Пунктом 5.4.4. договору передбачено право підрядника, за згодою замовника залучати субпідрядні організації до виконання робіт, передбачених предметом цього договору.

ТОВ НВП «Спеціндустрія» уклало наступні договори субпідряду : 10.07.2009 р. - з ТОВ «Валіос - Техно - Буд» та з ТОВ «Екокомстандарт», 10.07.2009 р. та 14.10.2009 р. з ПП «Март 2009». Умовами вказаних договорів субпідряду № 10/07-2009, 10/07/1-2009, 10/07/3-2009, № 14/10-2009 передбачено, що генпідрядник доручає, а підрядник зобов'язується належним чином виконати доручені йому генпідрядником роботи на об'єкті «Київський національний університет імені Тараса Шевченка» за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 60.

Роботи за договором № 057/25 від 14.10.2009 р. були виконані та прийняті позивачем без зауважень та заперечень за Актами приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року на загальну суму 662 828, 40 грн. За виконані згідно договору роботи позивачем сплачено відповідачу 662 828, 40 грн.

Поряд тим під час ревізії фінансово-господарської діяльності Київського національного університету імені Тараса Шевченка за 2008, 2009 роки та завершений звітний період 2010 року, яка проводилася у IV кварталі 2010 року Головним контрольно-ревізійним управлінням України, виявлено порушення при проведенні університетом видатків на капітальне будівництво, реконструкцію та ремонт.

Так, в Акті ревізії Головного КРУ від 18.03.2011 р. № 03-21/66 зазначено, що під час ревізії працівниками КРУ в Дніпропетровській області проведено зустрічну звірку в ТОВ НВП «Спеціндустрія», якою встановлено, що роботи з фарбування фасаду будівлі університету в повному обсязі виконували субпідрядні організації - ТОВ «Валіос-Техно-Буд», ТОВ «Екокомстандарт» та ПП «Март 2009», які знаходяться в м. Дніпропетровську.

Співставленням вартості прямих та загальновиробничих витрат, зазначених в актах приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в) генпідрядника із вартістю прямих та загальновиробничих витрат, зазначених в актах приймання виконаних робіт (ф. КБ-2) субпідрядних організацій, встановлено розбіжності на суму 34 890, 40 грн. (з ПДВ), що є порушенням вимог п. 3.3.10.1 ДБН Д. 1.1-1-2000 та призвело до завищення вартості виконаних робіт.

Зустрічною звіркою КРУ в Дніпропетровській області встановлено, що вказані субпідрядні організації роботи з ремонту фасаду виконували з матеріалів відповідача. Співставленням вартості матеріалів , зазначених у відомостях ресурсів до актів виконаних робіт, із даними бухгалтерського обліку відповідача встановлено розбіжності, а саме: вартість матеріалів у відомостях ресурсів до актів більша , ніж за даними бухгалтерського обліку на суму 17 039, 83 грн., що є порушенням вимог п. 3.3.4 ДБН Д. 1.1-1-2000 та призвело до завищення вартості виконаних робіт, чим нанесено збитки. Наведене стало підставою для звернення КНУ ім.. Т.Г.Шевченко з цим позовом до ТОВ НВП «Спеціндустрія».

Позивач стверджує, що в результаті порушення відповідачем установлених законодавством вимог щодо визначення ціни матеріалів та робіт за договорами підряду, йому було завдано збитків у вигляді переплати за виконані роботи та матеріали в сумі 51 930, 23 грн., які він просить суд стягнути з відповідача.

Як вбачається із висновків № 210/211-13 комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи від 24.07.2013р.: за даними акту №2 за вересень 2009 року генпідрядника - ТОВ НВП «Спеціндустрія» , вартість машин та механізмів складає 13975,00 грн., а за даними акту ф.КБ-2в субпідрядника - ТОВ «Екокомстандарт», вартість машин та механізмів складає 13 288,00 грн. Розбіжність між даними Акту №2 за вересень 2009 року генпідрядника по позиції «вартість машин та механізмів» та за даними Акту Ф.КБ-2в субпідрядника складає: 824,40 грн. (з ПДВ); за даними акту №2 за вересень 2009 року генпідрядника - ТОВ НВП «Спеціндустрія» : загальновиробничі витрати складають: 127349,00 грн., а за даними акту ф.КБ-2в субпідрядника - ТОВ «Екоком стандарт», загально виробничі витрати складають 127309, 00 грн. Розбіжність між даними Акту №2 за вересень 2009 року генпідрядника по позиції «загальновиробничі витрати» та за даними Акту Ф.КБ-2в субпідрядника складає 48,00 грн.(з ПДВ); за даними акту за жовтень 2009 року генпідрядника вартість матеріалів складає: 37 742,00 грн., а за даними акту ф.КБ-2в субпідрядника - ПП «Март 2009» вартість матеріалів складає 26132,00 грн. Розбіжність за даними Акту за жовтень 2009 року генпідрядника по позиції «вартість матеріалів» та за даними Акту Ф.КБ-2в субпідрядника складає 13 932,00 грн.(з ПДВ); за даними акту за жовтень 2009 року генпідрядника заробітна плата складає 4847,00 грн., а заданими акту ф.КБ-2в субпідрядника - ПП «Март 2009» заробітна плата складає 4740,00 грн.; розбіжність за даними Акту за жовтень 2009 року генпідрядника по позиції «заробітна плата» та за даними Акту Ф.КБ.-2в субпідрядника складає: 128, 40 грн. ( з ПДВ); за даними акту за жовтень 2009 року генпідрядника загальновиробничі витрати складають 24177,00 грн., а за даними акту ф.КБ-2в субпідрядника - ПП «Март 2009» загальновиробничі витрати складають 19 803,00 грн.; розбіжність за даними Акту за жовтень 2009 року генпідрядника по позиції «загальновиробничі витрати» та за даними Акту Ф.КБ-2в субпідрядника складає 5 248,80 грн.(з ПДВ); за даними акту за жовтень 2009 року генпідрядника заробітна плата складає 132066,00 грн., а за даними акту ф.КБ-2в субпідрядника- ПП «Март 2009» заробітна плата складає 123175,00 грн.; розбіжність між даними Акту за жовтень 2009 року генпідрядника по позиції «заробітна плата» та за даними Акту Ф.КБ-2в субпідрядника складає 10669,20 грн.(з ПДВ); за даними акту за жовтень 2009 року генпідрядника вартість машин та механізмів складає 10584,00 грн., а за даними акту ф.КБ-2в субпідрядника - ПП «Март 2009» вартість машин та механізмів складає 10226,00 грн.; розбіжність за даними Акту за жовтень 2009 року генпідрядника по позиції «вартість машин та механізмів» та за даними Акту Ф.КБ-2в субпідрядника складає 429,60 грн. (з ПДВ); за даними акту за жовтень 2009 року генпідрядника загальновиробничі витрати складають 83 229,00 грн., а за даними акту ф.КБ-2в субпідрядника - ПП «Март 2009» загальновиробничі витрати складають 79 485,0 грн.(без ПДВ); розбіжність за даними Акту за жовтень 2009 року генпідрядника по позиції «загальновиробничі витрати» та за даними Акту Ф.КБ-2в субпідрядника складає 4492,80 грн.(з ПДВ); в об'ємі наданих документів не надається за можливе документально встановити чи однакова вартість матеріалів у відомостях ресурсів до актів та даних бухгалтерського обліку та чи є розбіжності між цими показниками; згідно додатку №3 (додаток 3 в редакції наказів Державного комітету України з будівництва та архітектури від 17.06.2003р. №85, від 13.06.2005р. №94) ДБН Д.1.1-1-2000 на поточний ремонт житла , об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрій застосовується усереднений показник переходу від нормативно-розрахункової кошторисної трудомісткості робіт, які передбачаються в прямих витратах, до трудовитрат працівників, зарплата яких врахована у загальновиробничих витратах) розміром 0,094 та показник 2,26 , а на оздоблювальні роботи необхідно застосовувати усереднений показник 0,088 та 2,16 ; за даними актів генпідрядника та субпідрядника у розрахунку загальновиробничих витрат І та III блоку застосовано усереднений коефіцієнт переходу від нормативно-розрахункової кошторисної трудомісткості робіт, які передбачаються в прямих витратах, до трудовитрат працівників, зарплата яких врахована у загальновиробничих витратах - 0,094 та усереднений показник для визначення коштів на покриття решти статей загальновиробничих витрат - 2,26; при виконанні оздоблювальних робіт Підприємством (ТОВ НВП «Спеціндустрія»), які виконувались субпідрядними організаціями , у розрахунку загальновиробничих витрат І та III блоку необхідно застосовувати усереднені показники 0,088 та 2,16 (оздоблювальні роботи); по одинадцятому питанню: під час ревізії працівниками КРУ в Дніпропетровській області проведено зустрічну звірку в ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Спеціндустрія", якою встановлено документально перевіркою правильності застосування відсотків при здійсненні нарахувань до державних соціальних фондів в розрахунку загальновиробничих витрат І та II блоку встановлено, що ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Спеціндустрія" замість 38,52% застосовано - 38,985% що є порушенням вимог П.4.2.1.2ДБН Д 1.1-1-2000 та призвело до завищення вартості виконаних робіт на суму. 1970,0 грн. (зПДВ) , чим нанесено збитки. При дослідженні наданих матеріалів справи розрахунків загально виробничих витрат до кошторису встановлено: підрядником (Підприємством ТОВ НВП "Спеціндустрія") при розрахунку II блоку загальновиробничих витрат прийнято сумарний відсоток відрахувань до цільових фондів державного соціального страхування України та Пенсійного фонду України в розмірі : 38,52 % та 39,985 %. Судовий експерт Ст. судовий експерт Логачова Ю.Ф. Гузенко Т.М. Щодо завищення вартості підрядних робіт на суму відрахувань на соціальні заходи при розрахунку загальновиробничих витрат І та II блоку встановленого ревізією КРУ на суму 1970,40 грн. (з ПДВ) встановлено , що сумарний відсоток відрахувань страхових внесків до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування на 2009 рік в більшій частині актів загальновиробничих витрат Підприємством (ТОВ НВП "Спеціндустрія") прийнятий в розмірі: 38,985%, який підтверджується нормативною базою в будівництві (збірник "Ціноутворення в будівництві №2'2009 р. арк. 68) і не є порушенням вимог п.4.2.1.2 ДБН Д.1.1-1-2000.(а.с.74-87)

Скасовуючи попередні судові рішення по цій справі , ВГСУ у своїй постанові від 30.09.13 р. поміж-іншим зазначив про таке : «.... Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що між сторонами у справі склались правовідносини підряду.

В силу ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з ч. 2 ст. 852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Відповідно до ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Статтею 858 ЦК України унормовано відповідальність підрядника за неналежну якість роботи. Так, ч. 3 ст. 858 ЦК України передбачено, що якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків. Нормами ст. 623 ЦК України та ст. 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

З огляду на положення ст. 22 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Отже, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Колегія суддів зазначає, що збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення. Враховуючи дані норми законодавства, а також загальні правила відшкодування збитків, при розгляді даної справи суд повинен з'ясувати наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, що включає неправомірність поведінки, наявність матеріальних втрат та їх розміру (збитків), причинного зв'язку між неправомірною поведінкою та заподіяними збитками; наявність вини завдавача шкоди. Відповідно до статей 33, 34, 43 ГПК України вказані обставини підлягають встановленню на підставі належних та допустимих доказів, які оцінюються самостійно судом в їх сукупності.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що, всупереч приписам ст. 43 ГПК України, даного господарськими судами при вирішенні спору у даній справі не враховано, зазначені обставини не досліджено.

Так, суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, не встановив наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення як необхідної підстави для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, що є необхідним для застосування ст. 224 ГК України. Місцевий господарський суд, в свою чергу, при прийнятті рішення про відмову в позові виходив з відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин норм статей 1212, 1213 ЦК України. В той же час позивач при зверненні до суду просив стягнути з відповідача на його користь збитки в сумі 51 930,23 грн. в порядку ст. 224 ГК України.

При визначенні розміру завданих позивачу збитків суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з обставин, встановлених висновком комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи № 210/211-13 від 24.07.2013 р.

Колегія суддів також звертає увагу, що згідно з приписами ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 цього Кодексу.

При цьому, у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи (п. 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Проте, апеляційним господарським судом дані обставини не з'ясовувались. Судом першої інстанції, в порушення вимог ст. ст. 32, 33, 41, 42 ГПК України, при вирішенні справи взагалі не надано оцінки висновку судової експертизи № 210/211-13 від 24.07.2013 р. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні (ч. 6 ст. 42 ГПК України). Однак, в порушення даних приписів, в мотивувальній частині рішення відсутні доводи та мотиви, за якими господарський суд першої інстанції відхилив висновок судової експертизи № 210/211-13 від 24.07.2013 р.

Також місцевим господарським судом не надано жодної правової оцінки довідці Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області № 03.1-21/16 від 16.02.2011 р. щодо зустрічної звірки, проведеної в ТОВ "НВП "Спеціндустрія" з питання підтвердження виду, обсягу та стану взаєморозрахунків з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка за період з 01.01.2008 р. по 15.02.2011 р.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі (п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення").

Наведене свідчить, що винесені судові акти підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір у відповідності з обставинами справи і вимогами закону.…»( т.4, а.с.32-37 )

Відповідно до приписів статті 111 12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Таким чином , для прийняття обґрунтованого та законного рішення суд повинен з'ясувати наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, що включає неправомірність поведінки, наявність матеріальних втрат та їх розміру (збитків), причинного зв'язку між неправомірною поведінкою та заподіяними збитками; наявність вини завдавача шкоди.

Дослідивши докази, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, суд приходить до висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів. Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Із матеріалів справи вбачається, що у даному випадку правовідносини сторін виникли на підставі договору підряду, за яким замовник доручає , а підрядник приймає на себе виконання робіт з поточного ремонту фасаду головного корпусу університету.

Згідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України). В силу ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Відповідно до ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Згідно зі ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Тобто, укладаючи договір підряду, сторони на власний розсуд погодили його істотні умови, у тому числі й ціну договору, яка є динамічною та визначена у кошторисах, що є невід'ємними частинами договору. Враховуючи наведене, замовник зобов'язаний оплачувати підрядні роботи, виходячи з їх виконаних обсягів та за ціною, визначеною сторонами у кошторисах до договору підряду. Як уже зазначалося, заявлену вимогу про стягнення 51 930, 23 грн. завищення вартості робіт позивач мотивував посиланням лише на акт ревізії Головного КРУ у Дніпропетровській області від 18.03.2011 р. № 03-21/66. Разом з тим, наданий позивачем акт відображає відомості про завищення вартості підрядних робіт, вказаної в акті за формою № КБ-2в, у порівнянні з розрахунками Головного КРУ у Дніпропетровській області , виконаними виходячи з загальних нормативів та будівельних норм, проте з нього не надається можливим встановити, що зазначена в акті за формою № КБ-2в та довідці за формою № КБ-3 вартість того чи іншого виду виконаних підрядних робіт перевищує вартість цього ж виду робіт, погоджену сторонами при укладанні договору у кошторисних розрахунках ціни останнього. Таким чином , встановлені органами державної контрольно-ревізійної служби при проведенні контрольних заходів факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, визначеними чинним ГПК України, тобто сам лише акт ревізії не звільняє сторону від процесуального обов'язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.

Однак, звертаючись до господарського суду, позивач не вказав та не обґрунтував, які саме з вказаних в акті за формою № КБ-2 в ціни та на які види робіт перевищують вартість цих же видів робіт, погоджену сторонами у кошторисних розрахунках до договору. Не надано позивачем і належних доказів ,які б спростовували факт виконання відповідачем робіт в обсязі , зазначеному сторонами в акті здачі-приймання виконаних робіт. Висновки судової економічної експертизи по справі також не спростовують обставин виконання відповідачем робіт за ціною та в обсягах , погоджених сторонами під час укладання договору підряду № 057/25 від 14.10.09 р.

Не доведено позивачем і протиправність поведінки відповідача ( наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, що включає неправомірність поведінки ), наявність матеріальних втрат та їх розміру (збитків), причинного зв'язку між неправомірною поведінкою та заподіяними збитками; наявність вини завдавача шкоди.

Відповідно до приписів ГПК України : доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово ( ст.32 ) Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу ( ст.33 ) Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування ( ст.34 ) Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 ). Враховуючи вищезазначені приписи чинного законодавства, суд критично оцінює надані позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог докази , які не доводять належним чином викладені у позовній заяві обставини, а тому не знаходить достатньо правових підстав для задоволення позовних вимог.

Аналогічної правової позиції дотримується ВГСУ у своїх постановах від 29.10.13р. у справі №5005/353/2011; від 17.12.12р. у справі №5027/26/2012; від 17.12.12р. у справі №37/56; від 05.11.12р. у справі №5023/2811/12.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85, ГПК України; господарський суд , -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

Суддя Васильєв О.Ю.

30.05.14р.