ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" травня 2014 р. Справа № 907/973/13
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Юрченка Я.О.
суддів Зварич О.В.
Хабіб М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Комунального підприємства "Ужгородліфт", м. Ужгород №105 від 20.03.2014 року та Приватного підприємства спеціалізоване ремонтно - будівельне управління "Закарпатліфтмонтаж", м. Ужгород №40 від 21.03.2014 року
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 04.03.14 року
у справі № 907/973/13
за первісним позовом : Приватного підприємства спеціалізоване ремонтно - будівельне управління "Закарпатліфтмонтаж", м. Ужгород
до відповідача : Комунального підприємства "Ужгородліфт", м. Ужгород
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Ужгородська міська рада, м. Ужгород
про: стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 82 017,40 грн. та 43 629,32 грн. штрафу; розірвання договору по наданню послуг з користування майна б/н від 15.05.2013 року; усунення перешкод у користуванні майном шляхом звільнення нежитлових приміщень
та за зустрічним позовом: Комунального підприємства "Ужгородліфт", м. Ужгород
до відповідача: Приватного підприємства спеціалізоване ремонтно - будівельне управління "Закарпатліфтмонтаж", м. Ужгород
про стягнення 59 407,00 грн. витрат здійснених на капітальний ремонт службових приміщень
за участю представників:
від позивача за первісним позовом: Остапов А.М., Мигальчич Л.А ;
від відповідача за первісним позовом: Сорока С.Ю., Кос С.І.;
від третьої особи: Пекар В.І. ;
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 04.03.2014 року у справі №907/973/13 ( головуючий суддя Бобрик Г.Й., судді Ушак І.Г. та Мокану В.В.) первісний позов задоволено частково: стягнуто з Комунального підприємства "Ужгородліфт" на користь Приватного підприємства спеціалізоване ремонтно - будівельне управління "Закарпатліфтмонтаж" 45 633 грн. боргу та 2 476,29 грн. на відшкодування сплачених судових витрат; зобов'язано Комунальне підприємство "Ужгородліфт" усунути перешкоди Приватному підприємству спеціалізоване ремонтно - будівельне управління "Закарпатліфтмонтаж" в користуванні майном літ. „Б" та „Д", що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4 шляхом звільнення нежитлових приміщень . В іншій частині первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.
З даним рішенням місцевого господарського суду не погодились обидві сторони.
Комунальне підприємство "Ужгородліфт" у своїй апеляційній скарзі просить скасувати зазначене вище рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства спеціалізоване ремонтно - будівельне управління "Закарпатліфтмонтаж" повністю.
Приватне підприємство спеціалізоване ремонтно - будівельне управління "Закарпатліфтмонтаж" у своїй апеляційній скарзі просить скасувати зазначене вище рішення та прийняти нове, яким первісний позов задоволити повністю.
Вимоги апеляційних скарг обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи.
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів Юрченка Я.О. (головуючий), Хабіб М.І., Зварич О.В. ухвалою суду від 28.03.2014 року прийняв апеляційні скарги до провадження та призначив їх до розгляду в судовому засіданні на 13.05.2014р.
З підстав, визначених в ухвалі суду від 13.05.2014 року, розгляд даної справи відладався на 27.05.2014р.
В судовому засіданні представники сторін підтримали вимоги апеляційних скарг та висловили свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи. Представник третьої особи підтримав доводи та заперечення апеляційної скарги Комунального підприємства "Ужгородліфт".
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського Закарпатської області від 04.03.2014 року у справі №907/973/13 слід залишити без змін, а апеляційні скарги Комунального підприємства "Ужгородліфт" та Приватного підприємства спеціалізоване ремонтно - будівельне управління "Закарпатліфтмонтаж" - без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішеннями Ужгородської міської ради №1327 від 25.12.2009 року та № 848 від 29.03.2013 року" передано у повне господарське відання КП "Ужгородліфт частину будівлі літ. „Б" (193,3 кв. м.); будівлі літ. „Г", „Д" та будівлю літ. „Ж" (90,4 кв. м.) за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4.
Приватне підприємство спеціалізоване ремонтно - будівельне управління "Закарпатліфтмонтаж" придбало розташовані у м. Ужгород по вул. Польова, 4 приміщення:
- під літерою „Б" (вбудовані приміщення) загальною площею 63,7 кв. м. на підставі договору купівлі - продажу № 701 від 25.06.2010 року, укладеного між Департаментом Ужгородської міської ради та ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж", зареєстрованого Ужгородським БТІ в реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 26842511 від 28.07.2010 року;
- під літерою „Б" (адміністративний корпус) на 1/2 частки загальною площею 63,7 кв. м. на підставі договору купівлі - продажу від 31.01.2013 року, укладеного між Акціонерним товариством відкритого типу „Укрліфт" та ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж", зареєстрованого в Державному реєстру прав на нерухоме майно (витяг № 227910 від 31.01.2013 року);
- під літерою „Б" (адміністративний корпус) на 1/2 частки загальною площею 63,7 кв. м. на підставі договору купівлі - продажу від 01.02.2013 року, укладеного між Акціонерним товариством відкритого типу „Укрліфт" та ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж", зареєстрованого в Державному реєстрі прав на нерухоме майно (витяг № 239476 від 01.02.2013 року);
- під літерою „Д" (гараж) на 1/2 частки загальною площею 99,0 кв. м. на підставі договору купівлі - продажу від 05.03.2012 року, укладеного між Акціонерним товариством відкритого типу „Укрліфт" та ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж", зареєстрованого Ужгородським БТІ в реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 33581293 від 23.03.2012 року;
- під літерою „Д" (гараж) на 1/2 частки загальною площею 99,0 кв. м. на підставі договору купівлі - продажу від 06.04.2012 року, укладеного між Акціонерним товариством відкритого типу „Укрліфт" та ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж", зареєстрованого Ужгородським БТІ в реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 33978539 від 27.04.2012 року;
- під літерою „Ж" (складські приміщення) площею 90,4 кв. м. на підставі договору купівлі - продажу від 20.03.2012 року, укладеного між Акціонерним товариством відкритого типу „Укрліфт" та ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж".
Листом №28 від 06.02.2013р. ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж" повідомило КП "Ужгородліфт" про придбання зазначених вище приміщень та просило звільнити їх до 01.03.2013р.
Оскільки відповідач продовжував займати спірні приміщення, 15.05.2013 року ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж" направив КП "Ужгородліфт" проект договору по наданню послуг з користування майном, акт наданих послуг та рахунок для оплати.
Відповідач, отримавши проект договору, листом від 18.06.2013 року повідомив,про суттєве завищення площі фактично займаних ним будівель та вказав на те, що після повернення коштів витрачених на ремонт будівлі під літ. „Б" в сумі 59 407,00 грн. повернеться до розгляду питання по наданню послуг з користування майном.
Листом №141 від 09.08.2013року ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж" повідомив КП "Ужгородліфт" про розірвання договору про користування майном від 15.05.2013р. з 19.08.2013р., просив останнього звільнити займані приміщення та провести оплату наданих послуг.
Зазначений лист ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж" залишений КП "Ужгородліфт" без належного виконання, що і слугувало підставою для звернення ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж" до господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення з КП "Ужгородліфт" 41 008, 70 грн. заборгованості та 21 921, 59 грн. штрафу, розірвання договору про надання послуг з користування майном б/н від 15.05.2013р. та зобов'язання КП "Ужгородліфт" усунути перешкоди в користуванні майном шляхом звільнення приміщень.
Заявою від 16.01.2014р. позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з КП "Ужгородліфт" 82 017, 40 грн. заборгованості та 43 629, 32 грн. штрафу, залишивши при цьому інші позовні вимоги без змін.
08.11.2013 року КП „Ужгородліфт" подав до суду зустрічний позов про стягнення з ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж" 59 407,00 грн. витрат, здійснених на капітальний ремонт спірних приміщень (будівлі літ. „Б"), який відповідно до ст. 60 ГПК України місцевий господарський суд прийняв до провадження для спільного розгляду з первісним.
Ухвалою суду від 25.11.2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Ужгородську міську рад.
Місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення дійшов висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову в частині стягнення з КП "Ужгородліфт" на користь ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж" 45 633 грн. боргу та зобов'язання КП "Ужгородліфт" усунути перешкоди ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж" в користуванні майном літ. „Б" та „Д", що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4 шляхом звільнення нежитлових приміщень, а також про безпідставність та необґрунтованість іншої частини вимог первісного позову і зустрічного позову в цілому.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (с. 328 ЦК України).
Як зазначає позивач за первісним позовом, ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж" на підставі договору купівлі - продажу від 20.03.2012 року придбало у Акціонерного товариства відкритого типу „Укрліфт" самовільно збудовану будівлю гаражу під літерою „Ж" (складські приміщення) площею 90,4 кв. м. за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4.
Проте, відповідно до ч.ч.2, 3 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Таким чином, єдиною правовою підставою для набуття права власності на самочинне будівництво є рішення суду.
З огляду на те, що в матеріалах справи відсутнє рішення суду про визнання права власності на самовільно збудовану будівлю гаражу під літерою „Ж" (складські приміщення) площею 90,4 кв. м. за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4, колегія суддів вважає, що ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж" не довело належними та допустимими доказами набуття права власності на зазначену будівлю, а тому позовні вимоги про стягнення з КП "Ужгородліфт" плати за користування зазначеним приміщенням та усунення перешкод у користуванні вказаним майном шляхом його звільнення є безпідставними та необґрунтованими.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж" на підставі договорів купівлі- продажу від 25.06.2010р., від 05.03.2012 року, від 06.04.2012 року, від 31.01.2013 року, від 01.02.2013 року є власником будівель літ. "Б", "Д" у м. Ужгород по вул. Польова, 4.
За змістом ч.1 ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).
Проте, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, належні позивачу за первісним позовом на праві власності приміщення (будівлі за літ. "Б", "Д" у м. Ужгород по вул. Польова, 4) фактично зайняті та використовуються КП "Ужгородліфт".
З огляду на наведене, 15.05.2013 року ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж" направив КП "Ужгородліфт" проект договору по наданню послуг з користування майном у м. Ужгороді по вул. Польова, 4.
На переконання позивача за первісним позовом, зазначений договір є укладеним, оскільки КП "Ужгородліфт" у місячний термін не надало заперечень щодо укладення такого та не вчинило дій стосовно звільнення займаних приміщень.
Однак, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не погоджується з такими твердженнями ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж", з огляду на наступне.
В силу вимог ст. 11, 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч.1 ст. 640 ЦК України).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1 ст. 642 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 208 ЦК України, для правочинів (за змістом ч.2 ст.202 ЦК України, договір між двома особами є двостороннім правочином) між юридичними особами встановлена письмова форма.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
В матеріалах справи відсутні докази прийняття КП "Ужгородліфт" пропозиції ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж" про укладення договору по наданню послуг з користування майном від 15.05.2013р., погодження істотних умов такого та його підписання відповідачем за первісним позовом.
Натомість, листом від 18.06.2013 року КП "Ужгородліфт" повідомило про безпідставність вимог ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж", оскільки вважає, що останнім суттєво завищено площі зайнятих ним приміщень та вказав на готовність розглядати питання оренди спірних приміщень після повернення коштів, витрачених на ремонт будівлі під літ. „Б" в сумі 59 407,00 грн.
З огляду на наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що договір по наданню послуг з користування майном від 15.05.2013р. є неукладеним, а, відтак, позовна вимога про його розірвання є безпідставною та необґрунтованою.
Разом з тим, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджено факт користування КП "Ужгородліфт" належними ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж" приміщеннями (літ. „Б" „Д" по вул. Польва, 4 у м. Ужгороді) без відповідної правової підстави, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом плати за фактичне користування зазначеними приміщеннями за період з травня 2013 року (з моменту надіслання проекту договору) по грудень 2013 року.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Провівши перерахунок належної до стягнення з КП "Ужгородліфт" на користь ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж" плати за користування приміщеннями площею 193,3 кв. м. літ. „Б" та літ. „Д" - 16,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4 за період з травня по грудень 2013 року, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір такої становить 45 633,00 грн.
Окрім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками господарського суду Закарпатської області про відсутність підстав для стягнення з КП "Ужгородліфт" на користь ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж" 43 629,32 грн. штрафу, оскільки вказана вимога заявлена на підставі п. 5.1 договору по наданню послуг з користування майном від 15.05.2013р., який, як вже зазначалось вище, є неукладеним.
Щодо позовних вимог ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж" про усунення перешкод у користуванні нежитловою будівлею літ. „Б" та літ. „Д" колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушеного свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Статтею 391 вказаного вище Кодексу передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Оскільки судом встановлено, що приміщеннями літ. „Б", „Д" у м. Ужгород по вул. Польова, 4 належать на праві приватної власності ПП СРБУ „Закарпатліфтмонтаж", а відповідач без відповідних правових підстав продовжує їх займати, перешкоджаючи таким чином позивачу за первісним позовом у реалізації прав користування належним йому майном, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для зобов'язання КП "Ужгородліфт" усунути перешкоди ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж" в користуванні майном літ. „Б" та „Д", що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Польова, 4 шляхом звільнення вказаних нежитлових приміщень.
З приводу позовних вимог КП „Ужгородліфт" про стягнення ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж" 59 407,00 грн. витрат, здійснених на капітальний ремонт спірних приміщень колегія суддів зазначає наступне.
Підставою зустрічних позовних вимог КП „Ужгородліфт" зазначає ч. 4 ст. 390 ЦК України, за змістом якої добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди; якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат в сумі, на яку збільшилася його вартість.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, КП „Ужгородліфт" використовувало належну ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж" будівлю літ. „Б" по вул. Польова у м. Ужгороді без відповідної правової підстави, а тому не може вважатись добросовісним володільцем.
При цьому, про належність вказаного приміщення ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж" на праві приватної власності відповідачу було відомо, оскільки він був учасником майнових спорів з приводу вказаного майна, зокрема у справі господарського суду Закарпатської області №5008/1324/2011.
Крім того, як вбачається з наданих на підтвердження зустрічної позовної заяви довідок про вартість виконаних робіт за березень та квітень місяці 2010 року Ф № КБ-3 та актів приймання виконаних підрядних робіт Ф № КБ-2в за березень, квітень, травень та червень місяці 2010 року, замовником та підрядником даних підрядних робіт є сам позивач КП „Ужгородліфт". Відповідно договір на виконання робіт не укладався, згода з власником будівлі літ. „Б", яким на той час був - АТ ВАТ „Укрліфт" - відсутня, як і відсутнє погодження на ремонт даної будівлі з Ужгородською міською радою.
До того ж, капітальний ремонт КП "Ужгородліфт" здійснив в 2010 році, а право власності на будівлю в ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж" виникло в період з 03.2012 року по 03.2013 року, а, відтак, на момент проведення капітального ремонту ПП СРБУ "Закарпатліфтмонтаж" власником будівлі не було і підстави для відшкодування ремонту відсутні.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст. 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Скаржники не надали доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених у рішенні господарського суду Закарпатської області від 04.03.2014р. у даній справі.
З огляду на все викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 04.03.2014 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційних скаргах доводи скаржників не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Судовий збір за перегляд рішення господарського суду Закарпатської області від 04.03.2014 року в апеляційному порядку покласти на скаржників в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
П О С Т А Н О В И В :
1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 04.03.2014р. у справі №907/973/13 залишити без змін, а апеляційні скарги Комунального підприємства "Ужгородліфт" та Приватного підприємства спеціалізоване ремонтно - будівельне управління "Закарпатліфтмонтаж" - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи скерувати в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови виготовлено 29.05.2014 року
Головуючий-суддя Юрченко Я.О.
Суддя Зварич О.В.
Суддя Хабіб М.І.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2014 |
Оприлюднено | 03.06.2014 |
Номер документу | 38984696 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Юрченко Я.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні