Рішення

від 29.05.2014 по справі 923/560/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2014 р. Справа № 923/560/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Зуденко Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспортастик", м. Херсон,

до Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот", м. Київ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", м. Херсон,

про визнання додаткових угод недійсними,

за участю представників:

позивача - Браїло Т.Г., представник, дов. № 6 від 17.03.14 р., Крупа Ю.Я., представник, дов. № 8 від 28.05.14 р.;

відповідача - Мартиновець Т.Ю., представник, дов. № 01-02/313 від 23.12.13 р;Буртовий М.В., представник, дов. № 01-02/75 від 13.05.14 р.;

третя особа - Буртовий М.В., представник, дов. № 01-8/9 від 28.05.14 р.

Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій, з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 19.05.14, просить визнати недійсними додаткові угоди, укладені з відповідачем: № 4 від 01.12.2011; № 7 від 30.12.2011 року; № 8 від 01.04.2013 року; № 9 від 20.05.2013 року, до договору б/н від 15.09.2008 року про надання послуг, укладеного з третьою особою у справі. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на помилкове укдладання оспорюваних додаткових угод з неналежною особою, на положення ст. ст. 16, 203, 215, 229, 512 ЦК України, а також на те, що складання (затвердження) передавального акту між третьою особою у справі та відповідачем не є доказом виникнення правонаступництва у відповідача, навіть якщо це обумовлено рішенням органу про припинення юридичної особи, адже виходячи із норм чинного законодавства (ст. 17, ч. 13 ст. 37 Закону "Про держану реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців») слідує, що перехід майна, усіх майнових прав та обов'язків від юридичної особи-правопопередника у разі її припинення шляхом приєднання до юридичної особи-правонаступника повинен відбуватися лише після внесення відповідних записів до ЄДР.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням змін підстав позову.

Відповідач в ході судового розгляду справи заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на те, що позивач у своєму позові не довів належними та допустимими доказами факт вчинення правочину під впливом помилки, що має істотне значення. На думку відповідача, відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, не потребуть доказування обставини щодо правонаступництва відповідача, встановлені рішенням господарського суду Херсонської області від 24.04.2014 у справі № 923/233/14, за позовом ПАТ «Судноплавна компанія «УКРРІЧФЛОТ» до ТОВ зерновий термінал «УкрКазекспортастик» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, пов'язаних з консультуванням, інформаційним забезпеченням технологічних процесів перевалки вантажів та внутрішньо портовим експедуванням вантажів від 15.09.2008. Як стверджує відповідач, позивач мав усі можливості як до укладення спірних додаткових угод так і в процесі їх виконання, самостійно перевірити чи зареєстровано в державному реєстрі відомості про закінчення ліквідації ДП «ХРП». Не ознайомлення Позивача із відомостями державного реєстру до укладення додаткових угод, на думку відповідача, свідчить про його власне недбальство, що згідно з приписами постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними" не є підставою для визнання правочину недійсним. Як вважає відповідач, оскільки позивач не заперечує того, що його було проінформовано відповідачем стосовно прийняття рішення про ліквідацію ДП «ХРП» у листі від 03.08.2011 вих. № 01-8/911 ДП «ХРП», посилання на ч. 3 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» є повністю недоречним. Крім зазначеного вище, доречним, на думку відповідача, є врахування судової практики, що склалася з даного приводу. Зокрема, відповідач наводить висновки, що викладені у постанові Вищого господарського суду України у справі № 5016/2511/2012(17/97) від 16.04.2014 за участю ДП "Адміністрація морських портів України в особі філії "Дельта-лоцман", ПАТ СК "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт", ДП "Миколаївський річковий порт" АСК "Укррічфлот" та стосуються ліквідації останнього шляхом приєднання до ПАТ СК "Укррічфлот" і складання передавального акту між останніми 29.02.12 р. Виходячи з приписів ч.1 cт. 104 та ч. 2 cт. 107 ЦК України, відповідач вважає, що у разі злиття, приєднання, поділу підприємств момент переходу майна та відповідних прав і обов'язків до нових підприємств визначається днем підписання передавального або розподільного акту чи балансу, і тому не може співпадати у часі з моментом здійснення реорганізації підприємства, тобто включенням запису про припинення юридичної особи до державного реєстру. Відповідний передавальний акт між ДП "Херсонський річковий порт" АСК "Укррічфлот" та ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" був складений 30.11.2011 р. Також відповідач посилається на недотримання позивачем вимог ст. 56 ГПК України, яка зобов'язує позивача надсилати позов та додані до нього документи із описом вкладення, а у приєднаному до позовної заяви платіжному дорученні про сплату позивачем судового збору від 16.04.2014 № 3455 відсутні підписи відповідальних осіб платника, печатка товариства, тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає інструкція. Згідно з реквізитів «призначення платежу» платіжного доручення від 16.04.2014 № 3455, позовна заява не ідентифікована, тобто не вказано її дати, не зазначено найменування сторони до якої заявлені позовні вимоги, а також не вказано предмет позову.

Крім того, представником відповідача заявлялось клопотання про зупинення провадження у справі №923/560/14 за позовом ТОВ зерновий термінал «УкрКазекспортастик» до ПАТ «Судноплавна компанія «УКРРІЧФЛОТ» про визнання недійсними додаткових угод (№ 4 від 01.12.2011; № 7 від 30.12.2011; № 8 від 01.04.2013; № 9 від 20.05.2013) до договору від 15.09.2008 до вирішення господарськи судом Херсонської області пов'язаної з нею справи № 923/233/14 за позовом ПАТ «Судноплавна компанія «УКРРІЧФЛОТ» до ТОВ зерновий термінал «УкрКазекспортастик» про стягнення заборгованості за договором від 15.09.2008. зазначене клопотання залишене судом без задоволення з урахуванням правової позиції, викладеної у п. 2.17. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

Третя особа на стороні відповідача в ході судового розгляду справи заперечувала проти позову, відповідно до письмових пояснень, посилаючись на наступні обставини. Позивач вказує, що він помилився щодо обставин пов'язаних з правонаступництвом, оскільки вказані дані не були зареєстровані у державному реєстрі, що призвело до неправильного, помилкового сприйняття позивачем обставин, які мали істотне значення, а саме впевненість щодо правонаступництва відповідача як сторони у спірних правочинах. На думку третьої особи, твердження позивача про істотність даної обставини для дії спірних додаткових угод є надуманими та необгрунтованими, а виконання обов'язків зі сторони відповідача здійснювалося належним чином, що встановлено господарським судом Херсонської області у рішенні від 24.04.2014 по справі № 923/233/14 за позовом ПАТ «Судноплавна компанія «УКРРІЧФЛОТ» до ТОВ зерновий термінал «УкрКазекспортастик» про стягнення заборгованості за договором від 15.09.2008.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 29.05.14 оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 29.05.14 оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

15.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспортастик" (надалі за текстом рішення - Позивач) та Дочірнім підприємством «Херсонський річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» (надалі за текстом рішення - Третя особа, ДП «ХРП») укладено Договір про надання послуг, пов'язаних з консультуванням, інформаційним забезпеченням технологічних процесів внутрішньо портовим експедируванням вантажів (надалі за текстом рішення -Договір).

Відповідно до положень ст. ст. 901, 902 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Виконавець повинен надати послугу особисто.

У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до умов Договору Третя особа зобов'язалась надати Позивачу послуги, необхідні для експлуатації елеватору, що належить Позивачу, у формі надання консультацій, інформаційного забезпечення технологічних процесів перевалки вантажів - зерно (насипом), забезпечення доступу до інфраструктури порту та внутрішньо портового експедування вантажів, які поставляються Позивачем для перевалки на елеваторі, а Позивач, в свою чергу, взяв на себе зобов'язання забезпечити перевалку визначеної Договором мінімальної кількості вантажу та сплатити вартість послуг Третьої особи.

Пунктом 2.1. Договору сторони визначили, що мінімальна кількість вантажу, перевалку якого щомісячно має здійснити Позивач має складати не менше 20 000 тонн.

Пунктом 2.6 Договору сторони визначили вартість послуг Третьої особи у розмірі 13,15 грн. за одну тонну вантажу без врахування ПДВ. При цьому, остаточна щомісячна вартість послуг, що надаються Третьою особою, визначається за формулою, що передбачена у пункті 2.4. Договору.

В подальшому між сторонами Договору укладались додаткові угоди до Договору, зокрема: додаткова Угода від 29.06.2009; додаткова Угода від 29.06.2009 № 1; додаткова Угода від 30.09.2009 № 2; додаткова Угода від 20.12.2009 № 3; додаткова Угода від 01.07.2010 № 4; додаткова Угода від 31.12.2010 № 5.

Згідно додаткової Угоди № 5, сторони змінили назву Договору, виклавши її в такій редакції: «Договір про надання послуг, пов'язаних з використанням інфраструктури порту». Крім цього були внесені зміни до предмету договору, шляхом викладення п. 1.1 Договору в новій редакції, згідно з якою Третя особа бере на себе обов'язки надати послуги по використанню інфраструктури порту, що необхідні для експлуатації елеватору, що належить Позивачу та перевалки вантажу, а Позивач взяв на себе зобов'язання забезпечити перевалку визначеної Договором мінімальної кількості вантажу та сплатити вартість послуг, наданих Третьою особою.

Згідно до рішення Загальних зборів акціонерів АСК «Укррічфлот» (питання 23 порядку денного), оформленого протоколом загальних зборів від 20.04.2011 р., прийнято рішення про: припинення Дочірнього підприємства «Херсонський річковий порт» АСК «Укррічфлот» шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот"; перехід всього майна, майнових і немайнових прав та обов'язків єдиному правонаступнику - Публічному акціонерному товариству "Судноплавна компанія "Укррічфлот"; Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" виступає правонаступником припиненого підприємства з моменту підписання передавального акту.

На виконання зазначеного рішення, за передавальним актом від 30.11.2011 р. все майно та майнові права, які належали ДП «Херсонський річковий порт» передані Публічному акціонерному товариству "Судноплавна компанія "Укррічфлот".

На даний час ліквідаційна процедура щодо Третьої особи не закінчена, у зв'язку з цим, дані про ліквідацію ДП «ХРП» не внесені до відповідного державного реєстру.

Згідно умов додаткової Угоди № 4, сторони змінили преамбулу Договору. Зміни вносились у зв'язку з припиненням ДП «Херсонський річковий порт» АСК «Укррічфлот», шляхом приєднання до АСК «Укррічфлот». У зв'язку з цим, сторону Договору - ДП «Херсонський річковий порт» АСК «Укррічфлот» було змінено його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Судноплавна компанія «Укррічфлот» від імені якого діє Філія Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» «Херсонський річковий порт».

Довіряючи викладеній в листах № 01-8/911 та № 01-8/21 голови комісії з припинення ДП «ХРП» (який одночасно займав посади голови комісії з припинення ДП «ХРП» та директора Філії) Завізіона І.І. інформації та доданим до листів документам про правонаступництво Відповідача, керівник Позивача в подальшому помилково уклав з Відповідачем ряд додаткових угод до Договору, а саме: додаткову Угоду від 01.12.2011 № 4; додаткову Угоду від 30.12.2011 № 7; додаткову Угоду від 01.04.2013 № 8; додаткову Угоду від 20.05.2013 № 9 (надалі за текстом рішення - спірні додаткові угоди), які вподальшому виконувались сторонами.

Той факт, що Відповідач не є правонаступником ДП «ХРП» та, як наслідок, не набув всіх прав як сторона за Договором, був виявлений Позивачем під час розгляду в господарському суді Херсонської області справи № 923/233/14 за позовом ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспортастик" про стягнення боргу за Договором. Після ознайомлення з наданими ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» у справі № 923/233/14 документами на підтвердження свого правонаступництва щодо ДП «ХРП», ТОВ "Зерновий термінал "УкрКазекспортастик" було з'ясовано, що вони не доводять вказаного факту, а уявлення останнього про наявність у Відповідача прав за Договором, як у правонаступника ДП «ХРП» на момент укладання спірних додаткових угод, було помилковим.

Відповідно до положень статті 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.

Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до положень статті 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Частина перша статті 520 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1617-VI від 24.07.2009

Відповідно до положень статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється від дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як слідує з положень ч. 1 та ч. 3. ст. 59 ГК України, ст. 104 ЦК України та ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державних органів, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 13 ст. 37 Закону України "Про держану реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" зміни до установчих документів юридичної особи, що не припиняється в результаті приєднання, підлягають державній реєстрації після державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті приєднання у порядку, встановленому статтею 29 цього Закону . Приєднання вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті приєднання, та державної реєстрації відповідних змін до установчих документів. (Частина статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3575-IV (3575-15) від 16.03.2006).

Крім того, ч. 2 ст. 17 Закону України "Про держану реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" містить вимоги про обов'язкове розміщення у ЄДР відомостей щодо юридичної особи, закрема:

- відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення;

дата затвердження передавального акта або розподільчого балансу (Частину другу статті 17 доповнено абзацом згідно із Законом N 3456-IV (3456-15) від 22.02.2006);

- дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа;

- дані про юридичних осіб - правонаступників;

- дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення, тощо.

Таким чином, передавальний акт, який відповідно до ст. 107 ЦК України складається комісією з припинення діяльності юридичної особи по закінченню строку для пред'явлення вимог кредиторами, їх задоволення або відхилення, та містить положення про правонаступництво, затверджується органом, який прийняв рішення про припинення цієї юридичної особи та передається в орган державної реєстрації, саме для внесення до ЄДР відповідних відомостей, що зазначені у ст. 17 Закону України "Про держану реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в порядку, визначеному цим Законом, а до установчих документів правонаступника повинні бути внесені зміни (із зазначенням підприємства, правонаступником якого він є та визначенням об'єму свого правонаступництва з посиланням на передавальний акт) з відображенням відповідних відомостей у ЄДР (ст. 17 зазначеного Закону). Невнесення ж вказаних відомостей, а також інших відомостей що стосуються припинення юридичної особи - правопопередника (дата затвердження передавального акту, дані про юридичних осіб - правонаступників, дата та номер запису про державну реєстрацію припинення тощо), породжує наслідки, які передбачені ч. 3 ст. 18 вказаного Закону, а саме: вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Враховуючи, що засновники (учасники) товариства - Позивача не є акціонерами Відповідача або його працівниками, Позивач не міг знати про відомості щодо правонаступництва Відповідача прав і обов'язків від Третьої особи.

Складання (затвердження) передавального акту від 30.11.11 р. не є доказом виникнення зазначеного правонаступництва, навіть якщо це обумовлено рішенням органу про припинення юридичної особи, адже виходячи із вищезазначених норм чинного законодавства слідує, що перехід майна, усіх майнових прав та обов'язків від юридичної особи-правопопередника у разі її припинення шляхом приєднання до юридичної особи-правонаступника повинен відбуватися лише після внесення відповідних записів до ЄДР.

Згідно наданого державним реєстратором витягу з ЄДР станом на 18.03.2014 року щодо ДП «ХРП» (ідентифікаційний код - 03150208), зазначене підприємство дійсно з 20.07.2011 року перебуває в стані припинення за рішенням засновника, однак будь-які інші відомості стовно здійснення припинення цієї юридичної особи, зокрема щодо переходу його прав та обов'язків до Відповідача (правонаступництво) та жодного посилання на передавальний акт відсутні.

Аналогічний витяг з ЄДР було отримано Позивачем станом на 18.03.2014 року щодо Відповідача (ідентифікаційний код - 00017733), згідно якого останнє також не є правонаступником будь-якої юридичної особи, в тому числі і ДП «ХРП».

Вказані обставини свідчать про те, що у Відповідача не виникло правонаступництва щодо прав та обов'язків ДП «ХРП», у тому числі як у сторони за Договором від 15.09.2008 р. Відповідач також не набув прав на майно та інфраструктуру ДП «ХРП», які використовуються під час надання послуг за Договором.

За таких обставин, Відповідач не мав правових підстав для укладання додаткових угод № 4 від 01.12.2011, № 7 від 30.12.2011 року, № 8 від 01.04.2013 року, № 9 від 20.05.2013 року до договору б/н від 15.09.2008 року, а укладені ним зазначені угоди не відповідають вимогам закону, зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, що передбачає заміну кредитора у зобов'язанні за наявності правонаступництва, оскільки у Відповідача не виникло правонаступництва щодо прав та обов'язків ДП «ХРП» як у сторони за Договором від 15.09.2008 р.

Згідно ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою для недійсності правочину є не недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до положень ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

воля особи до вчинення правочину і результат правочину не узгоджуються в разі помилки, якщо вона має істотне значення, а саме стосується правової природи правочину, його змісту, предмету, ціни, сторони, якості об'єкта, тощо.

Укладання Позивачем спірних додаткових угод було спричинено тим, що Відповідач, неодноразово письмово недостовірно інформував Позивача, що є правонаступником ДП «ХРП» з посиланням на певні документи; замовчував, що не має власної інфраструктури, земельної ділянки для здійснення діяльності та не має права користуватись причалами, що призвело до неправильного, помилкового сприйняття Позивачем обставин, які мали істотне значення, а саме, впевненість щодо правонаступництва Відповідача як сторони у цих правочинах. До обставин, які мали істотне значення для Позивача під час укладання спірних додаткових угод була також наявність чи відсутність у Відповідача земельної ділянки, інфраструктури (автошляхів, залізничних шляхів), прав на користування вантажними причалами, що підтверджується представленими Позивачем договорами, а саме: діючий договір оренди земельної ділянки від 12 серпня 2003 року укладено між Херсонською міською радою та ДП «ХРП»; діючий договір управління майном від 31 жовтня 2006 року (на користування вантажними та пасажирськими причалами) укладено між державним підприємством «Адміністрація річкових портів» та ДП «ХРП» ; діючий договір на подачу води та послуги прийому стоків № 187 від 21.07.2003 року укладено між Виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона та ДП «ХРП»; а Свідоцтво про право власності на будівлі та споруди, видано на ім'я Відповідача лише 29.10.2013 року, а до цього часу вони перебували у власності ДП «ХРП»; паспорт технічного стану причальної набережної вантажних причалів № 3, 4, 5, 6, 7; свідоцтво про придатність гідротехнічної споруди до експлуатації, а також свідоцтво про реєстрацію гідротехнічної споруди й досі оформлені на ДП «ХРП».

Як стверджує Позивач, якби він був правильно поінформований, тобто якби йому було відомо про справжній стан речей, то він не уклав би спірні додаткові угоди з юридичною особою, яка не має правових підстав та не має можливості надавати послуги з використання інфраструктури порту, а продовжував би правовідносини з первісною стороною за Договором - ДП «ХРП».

З огляду на вище зазначене, додаткові угоди до Договору від 15.09.2008р.: № 4 від 01.12.2011р.; № 7 від 30.12.2011 року, № 8 від 01.04.2013 року та № 9 від 20.05.2013 року підлягають визнанню недійними, оскільки не відповідають вимогам закону; були укладені Позивачем під впливом помилки про правонаступництво Відповідача та його реальні можливості надавати послуги за Договором від 15.09.2008 р. при відсутності будь-якого відношення до інфраструктури річкового порту, а також власної інфраструктури та відповідних договорів, які б надавали йому можливість виконувати свої зобов'язання як сторони за Договором від 15.09.2008 р.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, а заперечення відповідача та третьої особи проти позову не приймаються судом до уваги.

Крім того, судом враховано, що рішення господарського суду Херсонської області від 24.04.2014 у справі № 923/233/14 не набрало законної сили, а предметом розгляду у вказаній справі не були спірні додаткові угоди, у постанові Вищого господарського суду України у справі № 5016/2511/2012(17/97) від 16.04.2014 за участю ДП "Адміністрація морських портів України в особі філії "Дельта-лоцман", ПАТ СК "Укррічфлот" в особі філії "Миколаївський річковий порт", ДП "Миколаївський річковий порт" АСК "Укррічфлот" встановлені обставини щодо ліквідації іншої юридичної і складання іншого передавального акту від 29.02.12 р.

Зазначені Відповідачем заперечення щодо неналежного оформлення Позивачем письмових доказів направлення позовної заяви з додатками на адресу Відповідача та сплати судового збору не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються представленими Позивачем, в тому числі додатково, письмовими доказами.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 01.12.2011 р., укладену між Публічним акціонерним товариством "Судноплавна компанія "Укррічфлот" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспортастик" до договору без номера від 15.09.2008 р., укладеного між Дочірнім підприємством "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспортастик".

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 30.12.2011 р., укладену між Публічним акціонерним товариством "Судноплавна компанія "Укррічфлот" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспортастик" до договору без номера від 15.09.2008 р., укладеного між Дочірнім підприємством "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспортастик".

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 01.04.2013 р., укладену між Публічним акціонерним товариством "Судноплавна компанія "Укррічфлот" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспортастик" до договору без номера від 15.09.2008 р., укладеного між Дочірнім підприємством "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспортастик".

5. Визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 20.05.2013 р., укладену між Публічним акціонерним товариством "Судноплавна компанія "Укррічфлот" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспортастик" до договору без номера від 15.09.2008 р., укладеного між Дочірнім підприємством "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспортастик".

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (ідентифікаційний код - 00017733, адреса - 04071, місто Київ, вул. Електриків, 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "УкрКазекспортастик" (ідентифікаційний код - 35219580, адреса - 73000, місто Херсон, Одеська площа, 6) 4872грн.00коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).

Повне рішення складено "02" червня 2014 р.

Суддя Ю.В. Гридасов