Постанова

від 30.05.2014 по справі 819/920/14-а

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/920/14-a

30 травня 2014 року Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

при секретарі Хребетко І.І.

за участю:

представників позивача Лехіцький О.Й., Мартинюк Т.Б.

представника Управління

Пенсійного Фонду України

в м. Тернополі Підгірський О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Тернопільська фабрика художніх меблів» до Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі, Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Тернопільська фабрика художніх меблів» (надалі позивач, ТзДВ «Тернопільська фабрика художніх меблів», товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі (надалі - відповідач, УПФУ у Волочиському районі), Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі (надалі - відповідач, УПФУ в м. Тернополі) про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі щодо проведення розрахунку витрат на виплату і доставку пенсій громадянці ОСОБА_6 з квітня 2013 рік та січень - квітень 2014 року на загальну суму - 12526,43 грн. та зобов'язання Управління Пенсійного фонду у м. Тернополі виключити з картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 нарахування у розмірі 12526,43грн.

Представники позивача Товариства з додатковою відповідальністю «Тернопільська фабрика художніх меблів» в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити, пояснили, що на підприємстві дійсно працювали громадяни, яким призначена пенсія за віком на пільгових умовах, а тому позивач відповідно до законодавства, щомісячно сплачує до Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату і доставку пенсій. Скориставшись правом наданим цією нормою законодавства громадянка ОСОБА_6 досягнувши віку 50 років 18.03.2008 року пішла на пенсію. З цього часу підприємство щомісячно оплачувало в Пенсіний фонд витрати на виплату і доставку пенсій, при цьому з моменту призначення таких виплат та до моменту їх закінчення товариство та Пенсійний фонд керувались абз.4 п.1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове пенсійне страхування" в редакції чинній на час взаємовідносин. Остаточний розрахунок щодо витрат на виплату та доставку пенсій по гр. ОСОБА_6 надісланий Пенсійним фондом у березні 2013р. З даного розрахунку вбачається, що березень 2013 року був останнім місяцем сплати платежів. Отже, сплативши вказаний платіж ТДВ «Тернопільська фабрика художніх меблів» повністю розрахувалась по виплаті платежів до Пенсійного фонду по гр. ОСОБА_6, а тому вказані взаємовідносини з цього часу припинені. Однак, починаючи з листопада 2013р. Пенсійний фонд, на думку позивача, незаконно відновив нарахування витрат товариству по гр. ОСОБА_6 Це зумовлено тим, що Законом України від 04.04.13р. № 184 «Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску» який набрав чинності з 28.04.13р. внесено зміни у п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", яким змінено термін виплати пільгових пенсій. Однак, Пенсійним фондом не взято до уваги той факт, що на момент внесення змін до законодавства відносини, між ТДВ «Тернопільська фабрика художніх меблів» та Пенсійним фондом щодо сплати витрат на виплату та доставку пенсій по гр. ОСОБА_6 - припинились.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи, повідомлявся належним чином, подав письмове клопотання про розгляд справи без участі їх представника, надіславши на адресу суду письмове заперечення, в якому вказав, що ОСОБА_6 17.03.1958 року перебуває на обліку та отрмує пенсію у відповідності до п. "б" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». ВАТ «Тернопільська фабрика художніх виробів» видано довідку на ім'я ОСОБА_6 про те, що вона працювала з 22.07.1983 року по 26.11.1996 року в якості обробника меблів з деревини. Дана посада передбачена Списком № 2. Статею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із змінами внесеними Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» N 3668-VI від 08.07.2011 року передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення цього віку, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними: 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року. Отже, пенсійного віку ОСОБА_6 досягне лише в вересні 2014 року. Тому витрати на виплату і доставку пенсії пенсіонера, призначеної відповідно до п. «б» статті 13 підлягають відшкодуванню.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні. Позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668 від 08.07.2011 (набрав чинності 01.10.2011) текст статті 26 Закону України "Про загальноообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено в новій редакції, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Таким чином право на пенсію за віком ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 має у віці 56 років 6 місяців, тому ТзДВ "Тернопільська фабрика художніх меблів" зобов'язано відшкодовувати витрати на виплату і доставку цієї пенсії до 17.09.2014.

Суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача, представника Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, дослідивши представлені докази по справі у їх сукупності, встановив наступні факти.

Відповідно до Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668 від 08.07.2011 (набрав чинності 01.10.2011) текст статті 26 Закону України "Про загальноообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено в новій редакції, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

З прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» збережено вимоги щодо віку та стажу, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Згідно п. 6.8 р.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (із змінами) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Абзацом 4 п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору до Пенсійного фонду України, яким є позивач об'єктом оподаткування були також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п."б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску" № 184 від 04.04.2013 (набрав чинності з 28.04.2013) в абзаці 4 п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" слова і цифри "статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" замінено словами і цифрами "статтею 26 Закону України "Про загальноообов'язкове державне пенсійне страхування".

Територіальні управління ПФУ зобов'язані надсилати розрахунки боржникам по пільгових пенсіях, а також повідомляти про перераховані пенсії, що свідчить про обов'язок підприємств відшкодовувати основний розмір пенсій в повному обсязі, в тому числі перераховані пенсії, а не відповідно до протоколів про призначення пенсії.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 № 21-1 передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

За правилами пункту 6.8 цієї Інструкції, у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Враховуючи вищевикладені положення законодавства, право на пенсію за віком ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 має у віці 56 років 6 місяців, тому Товариство з додатковою відповідальністю "Тернопільська фабрика художніх меблів" зобов"язано відшкодовувати витрати на виплату і доставку цієї пенсії до 17.09.2014 року.

Крім того, відповідно до пункту 6.9. розділу 6 Постанови Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства.

Несплата фактичного відшкодування по виплаті та доставці пенсій на пільгових умовах за списком № 2 завдає шкоди інтересам держави в особі відповідного управління Пенсійного фонду України, порушує вимоги ст. 67 Конституції України. Невиконання відповідного законодавства України порушує інтереси держави в галузі пенсійного забезпечення незахищених верств населення, людей похилого віку - пенсіонерів, призводить до ненадходження коштів в державний і місцевий бюджет, затримує відрахування до Пенсійного фонду України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є не обґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 69, 70, 71, 94, 128, 160-163, КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У позові Товариства з додатковою відповідальністю "Тернопільська фабрика художніх меблів" ( м. Тернопіль, вул.. Енергетична, 5, код ЄДРПОУ 14049627) до Управління пенсійного фонду України у Волочиському районі ( Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Лисенка, 8, код ЄДРПОУ 14147267), Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі ( м. Тернопіль, вул. Руська, 17, код ЄДРПОУ 21157094) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Тернопільська фабрика художніх меблів" ( м. Тернопіль, вул. Енергетична, 5, код ЄДРПОУ 14049627) на користь Державного бюджету 1644 ( одну тисячу шістсот сорок чотири ) грн. 30 коп. судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02 червня 2014 року.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна:

Суддя Дерех Н.В.