Ухвала

від 10.04.2014 по справі 808/7511/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2014 рокусправа № 808/7511/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

представників сторін:

позивача : - Русінова Т.Ю., дов. від 02.01.14 р.

відповідача: - Крошка В.В., дов. від 02.07.13 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 р. у справі № 808/7511/13-а

за позовом Публічне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" м. Запоріжжя

до Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про скасування наказу №34 від 09.07.2013 та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000243010, №0000233010, №0000223010, №0000213010 від 05.09.2013, -

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2013 р. Публічне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - СДПІ) № 34 від 09.07.2013 р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача;

- визнати неправомірними дії СДПІ по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки позивача, результати якої викладені в акті перевірки від 20.08.2013 р. №84/30-00/00186536;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ від 05.09.2013 р. № 0000243010 щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 073 277 грн.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ від 05.09.2013 р. № 0000233010 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі основного платежу 357 062 грн. та штрафних санкцій у розмірі 8 329,75 грн.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ від 05.09.2013 р. № 0000223010 щодо зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 1 264 868 грн.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ від 05.09.2013 р. № 0000213010 донарахування податкового зобов'язання у розмірі 1 264 868 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 571462,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем порядку проведення перевірки, оскільки наказ про проведення перевірки є передчасним, прийнятим до спливу встановленого податковим органом строку для надання позивачем витребуваних документів. Позивач зазначає, що він був позбавлений можливості надати податковому органу пояснення щодо господарських відносин. Також позивач не погоджується із висновками, викладеними в акті перевірки, оскільки останні ґрунтуються лише на висновках актів перевірок інших юридичних осіб щодо поставок товару (послуг, робіт) по ланцюгу постачання, вказує, що на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій безпосередні постачальники позивача у встановленому порядку були зареєстровані уповноваженими органами як суб'єкти господарювання, взяті податковим органом на облік як платники податків, в т. ч. ПДВ, а ПАТ "Дніпроспецсталь" мало належним чином оформлені податкові накладні та інші первинні документи, що підтверджують факт виконання договорів та наявності господарських відносин між підприємствами.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 р. у справі № 808/7511/13-а вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що всі отримані ПАТ "Дніпроспецсталь" товари (роботи) своєчасно та в повному обсязі оприбутковані на підставі прибуткових ордерів, актів приймання-передачі виконаних робіт, оплачені, та в подальшому використані у власній господарській діяльності позивачем , що в свою чергу призвело до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків, що підтверджується первинними документами, які містять всі необхідні передбачені законом реквізити та виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.

Не погодившись з постановою суду, СДПІ подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 р. у справі № 808/7511/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані висновками проведеної відповідачем перевірки. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не в повному обсягу дослідив обставини по справі та відповідно поверхнево оцінив надані відповідачем докази що призвело до винесення неправомірного рішення. Крім того, скаржник зазначає, що первинні документи не можуть мати юридичної сили в разі відсутності реальності здійснення господарських операцій, в той час як реальність виконання укладених позивачем правочинів в судовому засіданні встановлено не було.

ПАТ "Дніпроспецсталь" надав в справу письмові заперечення на апеляційну скаргу, згідно яких просить залишити без змін постанову суду першої інстанції, посилаючись на законність та обґрунтованість останньої.

Представниками сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції визначені сторонами правові позиції по суті спірних відносин, підтверджені, надані пояснення та заперечення по суті доводів апеляційної скарги.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи в хронології розвитку, 09.07.2013 р. СДПІ складений письмовий запит № 199/10/30-10 (отриманий позивачем 09.07.2013 р.) про надання інформації та її документальне підтвердження щодо господарських відносин із ПП «Кальцекс Дніпро» (код ЄДРПОУ 25016203) за період серпень 2011 року, ТОВ «НВП «Центр електромеханічної діагностики» (код ЄДРПОУ 33718468) за період серпень 2012 року, ТОВ «ДЗМС» (код ЄДРПОУ 37236958) за період квітень, червень, листопад 2012 року, ТОВ «Інструмент Снаб-2005» (код ЄДРПОУ 33855585) за період лютий, березень 2012 року, ТОВ «Укрпромізол» (код ЄДРПОУ 32685505) за період вересень 2009 року, лютий 2010 року, жовтень 2010 року, грудень 2010 року, лютий 2011 року, ТОВ «Анєла» (код ЄДРПОУ 19275863) за період серпень 2010 року, ТОВ «Буденерголіт» (код ЄДРПОУ 34317063) за період квітень, серпень 2010 року, ТОВ «Благовест» (код ЄДРПОУ 32697704) за період січень 2011 року, ТОВ НВФ «Еолла» (код ЄДРПОУ 31334737) за період липень, вересень 2010 року, ТОВ «Укрвторметресурс» (код ЄДРПОУ 37479780) за період лютий, березень 2012 року, ТОВ ВО «Економ-сервіс» (код ЄДРПОУ 36033051) за період лютий 2011 року, ТОВ НВО «Індустрія-інвест» (код ЄДРПОУ 32242911) за період червень 2012 року, ПП «Укратранскомплект» (код ЄДРПОУ 32692109) за період березень 2010 року - січень 2012 року (т.1, а. с.54).

Того ж дня, 09.07.2013 р., СДПІ видано наказ № 34 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Дніпроспецсталь» на підставі п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 п.78.2 ст.78 ПК України у зв'язку з ненаданням пояснень та документального підтвердження від ПАТ «Дніпроспецсталь» на письмові запити СДПІ щодо господарських взаємовідносин з вищевказаними платниками податків (т.1, а. с.52, 53).

На підставі вказаного наказу № 34 від 09.07.2013 р. СДПІ з 10.07.2013 р. по 13.08.2013р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку, за результатами якої складено акт № 84/30-00/00186536 від 20.08.2013 р. (т.1, а. с.70-200).

05.09.2013 р. на підставі даного акту перевірки СДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000243010 щодо зменшення Товариству суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 073 277 грн.,

- № 0000233010 щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі основного платежу 357 062,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 8 329,75 грн.,

- № 0000223010 щодо зменшення Товариству розміру від'ємного значення з ПДВ у розмірі 1264868 грн.,

- № 0000213010 щодо зменшення Товариству бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1264868,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 571 462,50 грн.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга СДПІ не підлягає задоволенню з таких підстав:

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу СДПІ №34 від 09.07.2013 р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача та визнання неправомірними дій СДПІ по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки позивача, результати якої викладені в акті перевірки від 20.08.2013 р. № 84/30-00/00186536, колегія суддів зазначає наступне:

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) дій, рішень суб'єкта владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 КАС України з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України (в редакції на момент проведення перевірки) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Перелік обставин для проведення документальної позапланової перевірки визначається у статті 78 ПК України.

За приписами п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З наведених вище обставин справи вбачається, що податковий орган, не дочекавшись спливу 10 робочих днів від дня отримання позивачем запиту, виніс наказ № 34 від 09.07.2013р., чим порушив приписи п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України.

В зв'язку з цим для винесення спірного наказу № 34 від 09.07.2013 р. підстави у відповідача були відсутні, що свідчить про протиправність наказу та, як наслідок, про протиправність проведення самої перевірки позивача.

Отже, обґрунтованим є задоволення судом першої інстанції позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу СДПІ № 34 від 09.07.2013 р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Дніпроспецсталь» та визнання неправомірними дії СДПІ по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки Товариства.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними та скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень СДПІ, колегія суддів зазначає наступне:

Згідно висновків акту перевірки від 20.08.2013 р. встановлено порушення:

1) п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2, п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого Товариством занижено податок на прибуток за період з 01.07.2010 р. по 31.03.2013 р. всього в сумі 135 585 грн.;

п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144 ПК України, внаслідок чого Товариством занижено податок на прибуток за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. у сумі 221477 грн.;

п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144 ПК України, внаслідок чого Товариством завищено суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. у сумі 3 073 277 грн.

2) п.1.3, п.1.8 ст.1, пп.7.4.1, п.7.4, пп.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.14.1.18, п.п.14.1.181, п.14.1 с.14, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 ПК України, п.8 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого Наказом ДПА України від 30.06.2005 р. № 244, зареєстрованого в Мінюсті України 18.07.2005 р. № 770/11050, п.5.7 Порядку заповнення та подання податкової декларації за податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97 р. у редакції наказу від 15.06.2005 р. № 213, зареєстрованого в Мінюсті України 30.06.2005 р. № 702/10982, п.10.1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1002, зареєстрованого в Мінюсті України 29.12.2010 р. за № 1402/18697, завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2012 р. на загальну суму 1 264 868 грн.;

завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за період з 01.08.2010 по 31.10.2013 на суму 1 264 868 грн.

Висновки податкового органу щодо вказаних порушень обґрунтовані тим, що господарські операції, проведені позивачем з ПП НВФ «Промхімекспорт-2005», ТОВ «НВП «Техелектропром-ремонт», ПП «Чорметремонт», ПрАт «Спецелектроремонт», ТОВ «Вакад», ТОВ «ТПК «Запоріженергоавтоматика», ТОВ «Монтаж-Сервіс-2004», ТОВ «Август», ТОВ «Укрпромізол», ТОВ «Анєла», ТОВ «БСЕ», ТОВ «РЕДЖУ», ТОВ «Буденерголіт», ПП ОСОБА_4, ТОВ «Спецконтакт», ПП «Кальцекс Дніпро», ТОВ «НВП «Центр електромеханічної діагностики», ТОВ «ДЗМС», ТОВ «Інструмент Снаб-2005», ТОВ «НПП Постача», ТОВ «Благовест», ТОВ НВФ «Еолла», ТОВ «Укрвторметресурс», ТОВ ВО «Економ-сервіс», ТОВ НВО «Індустрія-інвест», ПП «Укртранскомплект», не мали реального характеру.

Така позиція податкового органу ґрунтується на даних актів перевірок, зустрічних звірок вищевказаних підприємств, згідно загального змісту яких у контрагентів по ланцюгу постачання відсутня сплата податкового зобов'язання постачальниками товару по ланцюгу проходження товару, оскільки у підприємств-постачальників позивача по ланцюгу постачання відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди підприємствам-вигодонабувачам при операціях через ланцюг підприємств «транзитерів», з метою штучного формування податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Як свідчать матеріали справи і не заперечується сторонами, у періоді, що перевірявся ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.А.М. Кузьміна» (правонаступником якого згідно Статуту є позивач у справі) мав господарські відносини:

- з ТОВ «Вакад» (постачальник) за договором поставки № 11110773 від 27.06.2011 р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити устаткування на умовах, викладених у цьому Договорі;

- з ТОВ «ТПК «Запоріженергоавтоматика» (постачальник) за договором поставки №11110475 від 14.04.2011 р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцеві, а покупець прийняти і оплатити електрообладнання, на умовах, викладених у цьому Договорі;

- з ТОВ «Центр електромеханічної діагностики» (виконавець) за договором №14111544 від 30.12.2011 р., відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання за плату виконати роботи по проведенню діагностування обладнання електричних машин головних приводів станів прокатного цеху, ковальської спецтехніки, видачу технічних висновків, ремонт обладнання;

- з ПП «Кальцекс-Дніпро» (постачальник) за договором поставки № 11091319 від 17.11.2009 р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити вогнетивривку продукцію, на умовах, викладених у цьому договорі;

- з ПП «Чорметремонт» (виконавець) за договорами № 14101612 та № 14111548 від 29.12.2010 р. та 30.12.2011 р., відповідно до умов яких замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи по капітальному будівництву; виконати роботи по ремонту та налагоджуванню фільтрпресів обладнання зворотних циклів, ремонт баштової градирні, чищення гарнісату ТКР відповідно;

- з ПП НВФ «Промхімекспорт-2005» (постачальник) за договором № 11101639 від 27.12.2010 р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та сплатити матеріали (товар), на умовах договору;

- з ТОВ «Монтаж-Сервіс-2004» (підрядник) за договором № 14110911 від 08.07.2011р., відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання виконати у відповідності до умов цього договору роботи з капітального будівництва;

- також з ТОВ «Монтаж-Сервіс-2004» (підрядник) за договором № 14120040 від 10.01.2012 р., відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання за плату виконати роботи по комунальному та поточному ремонту КВП та А обладнання;

- ТОВ «Август» (постачальник) за договором № 11100760 від 03.06.2010 р., відповідно до умов якого постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити підшипники (далі - товар) на умовах, визначених у цьому Договорі;

- з ТОВ НВФ «Еола» (постачальник) за договором № 11100836 від 02.07.2010 р., відповідно до умов якого постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити обладнання (далі - товар) на умовах, визначених у цьому Договорі;

- з ТОВ «НПП Постача» (постачальник) за договором № 11101710 від 02.11.2010 р., відповідно до умов якого постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених у цьому Договорі;

- з ТОВ НВО «Індустрія-інвест» (постачальник) за договором № 11111281 від 17.11.2011 р., відповідно до умов якого постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити феросплави та інші матеріали (далі - товар) на умовах, визначених у цьому Договорі;

- з ПП «УкрТрансКомплект» (постачальник) за договорами № 11100836 та № 11111568 від 11.09.2009 р. та 26.12.2011 р., відповідно до умов яких постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити автомобільні запчастини в асортименті (далі - товар) на умовах, визначених у цьому Договорі;

- з ТОВ «ВО Економ-Сервіс» (постачальник) за договором № 11110128 від 14.01.2011р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення (товар), на умовах, викладених в договорі;

- з ТОВ «Укрвторметресурс» (постачальник) за договором № 11110558 від 13.04.2011р., відповідно до умов якого постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити феросплави та інші матеріали (далі - товар) на умовах, визначених у цьому Договорі;

- з ТОВ «Укрпромізол» (постачальник) за договором № 11101426 від 22.11.2010 р., відповідно до умов якого постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити ізоляційні матеріали (далі - товар) на умовах, визначених у цьому Договорі;

- з ТОВ «Реджу» (постачальник) за договором № 11110617 від 31.05.2011 р., відповідно до умов якого постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити обладнання (далі - товар) на умовах, визначених у цьому Договорі;

- з ТОВ «Будсітіелектрик» (виконавець) за договором № 14111033 від 22.08.2011 р., відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати у відповідності до умов договору роботи по капітальному будівництву;

- з ТОВ «Інструмент Снаб-2005» (постачальник) за договором № 11101013 від 02.08.2010 р., відповідно до умов якого постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити обладнання (далі - товар) на умовах, визначених у цьому Договорі;

- з ТОВ «Буденерголіт» (виконавець) за договором № 14100391 від 24.02.2010 р., відповідно до умов якого постачальник бере на себе зобов'язання за плату виконати роботи по капітальним та поточним роботам будівель та споруд замовника;

- з ФОП ОСОБА_4 (постачальник) за договором № 11091421 від 10.12.2009 р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та сплатити матеріали поверхневої будівлі колії в асортименті (товар) на умовах, визначених договором;

- ТОВ «Спец-Контакт» (постачальник) за договорами № 11091323 та № 11110643 від 02.08.2010 р. та 01.06.2011 р., відповідно до умов яких постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити спецодяг та засоби індивідуального захисту (далі - товар) на умовах, визначених у цьому Договорі;

- з ТОВ «ВПП «Техелектропромремонт» (виконавець) за договорами № 14101538 та № 14111560 від 27.12.2010 р. та 30.12.2011 р., відповідно до умов яких виконавець бере на себе зобов'язання за плату виконати роботи по ремонту і наладці фільтр-пресів, устаткування оборотних циклів, ремонту баштової градірні, а також по очищенню напірних та безнапірних каналізаційних труб, колекторів, тунелів тощо;

- з ЗАТ «Спецелектроремонт» (виконавець) за договорами № 14101537 та № 14111558 від 27.12.2010 р. та 30.12.2011 р., відповідно умов яких виконавець бере на себе зобов'язання за плату виконати роботи по ремонту обладнання 6 та 0,4кВ кранового обладнання, ремонт силових та пічних трансформаторів, ремонт станочного парку прокатного цеху тощо;

- з ТОВ «Дніпродзержинський завод «Металсплав» (постачальник) № 11111408 від 05.12.2011 р., відповідно до умов якого постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити феросплави та інші матеріали на умовах, визначених у цьому Договорі.

Так, згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі - Закон № 334) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України (який набрав чинності з 01.01.2011 р.) не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону Україна «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97 (далі - Закон № 168) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У відповідності до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно положень п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами статей 183 та 184 ПК України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Докази, які б свідчили про відсутність у контрагентів позивача статусів юридичної особи та статусів платників ПДВ на момент здійснення господарських операцій, відповідачем суду не надані.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за №168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом першої інстанції досліджено і підтверджено матеріалами справи наявність первинних документів, що свідчать про реальність господарських операцій позивача з вищевказаними контрагентами.

Зазначені первинні бухгалтерські документи, наявність яких не спростовує відповідач, відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є належними доказами виконання господарських операцій та не визивають у колегії суддів сумнівів щодо їх недостовірності.

Посилання скаржника на недоліки сертифікатів якості, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки з аналізу приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV вбачається, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, що і мало місце в даному випадку.

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача матеріали справи не містять.

Використання позивачем придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності відповідачем не заперечувалось.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів того, що податкові накладні, які виписані контрагентами позивача і які є за приписами Закону № 168 і Податкового кодексу України підставою для формування податкового кредиту платника податків, не відповідають положенням Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97р. за № 233/2037, та положенням Наказу ДПА України від 21.12.2010 р. № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 р. за № 1401/18696 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення».

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

При цьому, доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача матеріали справи не містять.

Як зазначено вище, позиція податкового органу базується на порушеннях, начебто, допущених при здійсненні господарської діяльності контрагентами позивача, тобто по ланцюгу постачання.

Проте, статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Також зі змісту вищенаведених норм можна дійти висновку, що Податковий кодекс України не ставить право позивача на отримання бюджетного відшкодування в залежність від декларування постачальниками, в тому числі і по ланцюгу постачання, своїх податкових зобов'язань та/або від сплати ними сум податку на додану вартість до бюджету.

Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Посилання ж податкового органу на відсутність у підприємств-контрагентів умов, необхідних для здійснення господарської операції, само по собі не свідчить про фіктивність господарської операції, адже підприємство-постачальник може здійснювати реальні торговельні операції та не обов'язково має бути виробником товару чи послуги.

Отже, доводи скаржника про те, що дії вчинені сторонами були направлені виключно на заниження об'єкту оподаткування, також колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки носять теоретичний характер, або характер припущень, без посилань на порушення саме позивачем конкретних норм чинного податкового законодавства, яке б обґрунтувало проведення податковим органом зменшень від'ємного значення та бюджетного відшкодування ПДВ.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим задоволення позовних вимог Товариства про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень СДПІ від 05.09.2013 р. № 0000243010, № 0000233010, № 0000223010, №0000213010.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Загалом, з огляду на вищевикладене, судова колегія за результатами розгляду даної справи вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, і ніяким чином не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 р. у справі № 808/7511/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 р. у справі № 808/7511/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко