Ухвала

від 28.05.2014 по справі 399/81/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1564/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Лях М. М.

Доповідач Авраменко Т. М.

УХВАЛА

Іменем України

28.05.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді: Авраменко Т.М.,

суддів: Белінської І.М., Суровицької Л.В.,

при секретарі: Крисановій Ю.О.

за участю представника позивача,відповідача ОСОБА_2 та його представника

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна" на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 17 квітня 2014 року у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна" до ОСОБА_3 та ОСОБА_2, треті особи відділ держкомземагенства в Онуфріївському районі, реєстраційна служба Онуфріївського районного управління юстиції та ФОП "Рибалка Григорій Володимирович" про визнання договору оренди землі поновленим, визнання недійсним договору оренди та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

В січні 2014 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Родіна" (далі - СТОВ) звернулося в суд із зазначеним позовом.

Позивач зазначав, що 19 вересня 2003 року між СТОВ та ОСОБА_4 був укладений договір оренди земельної ділянки для сільськогосподарського використання строком на 5 років, починаючи з дати його реєстрації, яка здійснена в сільській раді 29 вересня 2003 року, тобто договір був чинним до 29 вересня 2008 року. Оскільки орендодавець протягом одного місяця після спливу строку дії договору не надіслав листа-повідомлення про заперечення проти поновлення дії договору, договір оренди від 09 вересня 2003 року фактично був продовжений на новий п'ятирічний термін, тобто до 29 вересня 2013 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. 26 квітня 2013 року відповідач ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, 13 травня 2013 року подав заяву про розірвання договору, але йому було відмовлено.

17 жовтня 2013 року між відповідачами ОСОБА_3 і ОСОБА_2 без вирішення питання про розірвання поновленого договору укладено договір оренди цієї земельної ділянки строком на 15 років.

Просив суд визнати продовженою дію договору оренди земельної ділянки від 09 вересня 2003 року до 29 вересня 2018 року, визнати недійсним укладений між відповідачам 17 жовтня 2013 року договір оренди. Зобов'язати відповідачів не чинити позивачу перешкоди в користуванні земельною ділянкою, знести самочинно встановлені межові знаки та відновити попередній стан земельної ділянки.

Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 17 квітня 2014 року в задоволенні позову відмовлено. Суд встановив, що на час укладення 17 жовтня 2013 року договору оренди між відповідачами, між позивачем та ОСОБА_4 договір оренди не був зареєстрований у встановленому законом порядку, тому вимога про поновлення неукладеного договору оренди та визнання недійсним договору оренди від 17 жовтня 2013 року, який зареєстрований в установленому законом порядку 25 жовтня 2013 року, є безпідставною.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення його позову. Зазначає, що договір оренди від 19 вересня 2003 року зареєстрований в сільській раді у відповідності з чинним на той час законодавством про порядок реєстрації договорів оренди, двічі поновлювався та є чинним. Суд не врахував, що ОСОБА_3 визнав позов, а договір оренди уклав, перебуваючи в матеріальній залежності від ОСОБА_2, що позбавляло його волевиявлення.

В засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги. Відповідач ОСОБА_2 та його представник просили відхилити апеляційну скаргу, оскільки рішення суду є законним і обґрунтованим, подали письмове заперечення на апеляційну скаргу (а.с.151-156).

Відповідач ОСОБА_3 та треті особи, повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином під розписку (а.с.144-145,148-150), в засідання апеляційного суду не прибули

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи (ч.2 ст.305 ЦПК України)

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 19 вересня 2003 року позивач та ОСОБА_4 уклали договір оренди земельної ділянки площею 3,53 га строком на п'ять років, починаючи з дати його реєстрації. На договорі оренди мається штамп про його реєстрацію 24 вересня 2003 року в Камбурліївській сільській раді 24 вересня 2003 року (а.с.7-9).

Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" (далі -Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається в письмовій формі, однією з істотних умов договору є строк дії договору.

Статтею 17 Закону передбачено, що передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. Договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено (ч.1 ст.31 Закону, п.5.2.1 договору оренди).

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації (п.9.1 договору, ст.ст.18,20 Закону України "Про оренду землі", ч.2 ст.125 ЗК України чинні на час укладення договору).

Згідно з Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073, і відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", який у силу ст.106 Конституції України є обов'язковим до виконання на території України, обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок покладено на Державний комітет України по земельних ресурсах.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що договір оренди земельної ділянки, який не зареєстрований у встановленому законом порядку, не є укладеним.

Позивач зазначав, що договір оренди від 19 вересня 2003 року по закінченню строку його дії двічі поновлювався: 24 вересня 2008 року та 24 вересня 2013 року, проте погодитися з такими доводами позивача не можна, оскільки вони не ґрунтуються на законі.

Дійсно, пунктом 2.4 договору оренди передбачено, що по закінченню терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий. У цьому разі зацікавлені сторони домовляються, що дія цього договору продовжується на наступний термін, якщо не пізніше ніж за сім місяців до його закінчення жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про припинення дії договору.

Разом з тим, чинне законодавство не передбачає автоматичного продовження або поновлення договору оренди землі, оскільки існує законодавчо визначений порядок поновлення договору оренди землі та зобов'язання учасників такого договору щодо здійснення певних дій задля продовження або припинення дії договору.

Як правило, в таких випадках сторони укладають або новий договір оренди або додаткову угоду до договору оренди щодо строку його дії, які теж підлягають державній реєстрації відповідно до п.17 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073, який був чинним на вересень 2008 року.

Матеріали цивільної справи не містять доказів того, що позивач і ОСОБА_4 у встановленому законом порядку 24 вересня 2008 року поновили договір оренди земельної ділянки. Договір оренди від 01 квітня 2008 року між позивачем та ОСОБА_4 строком на 10 років не пройшов державної реєстрації (а.с.97-98), тому не є укладеним.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, свідоцтво про право на спадщину за законом відповідач ОСОБА_3 отримав 26 квітня 2013 року (а.с.95), орендна плата за 2009- 2013 роки йому виплачена 09 січня 2014 року в день підписання позовної заяви (а.с.2,109-110).

Крім того, за положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції на вересень 2013 року) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Позивач не надав доказів того, що він повідомив орендодавця не пізніше ніж за місяць до закінчення строку договору про свої наміри на продовження договору оренди та надав йому проект додаткової угоди. Разом з тим, відповідач ОСОБА_3 13 травня 2013 року надіслав позивачу заяву про повернення йому до 01 вересня 2013 року належної йому земельної ділянки (а.с.17-18).

Оскільки позивач та ОСОБА_3 не уклали додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, то між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 17 жовтня 2013 року підписано та 25 жовтня 2013 року в установленому законом порядку зареєстровано договір оренди спірної земельної ділянки (а.с.52-55).

Суд першої інстанції дійшов правильного і обґрунтованого висновку, що права позивача на оренду земельної ділянки не порушено, оскільки на час підписання та державної реєстрації договору оренди від 17 жовтня 2013 року, між позивачем та ОСОБА_3 договір оренди не був укладений, а тому такий договір не може бути поновленим. Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують.

Підставою для визнання недійсним договору оренди, укладеному між відповідачами, позивач зазначав те, що він укладений під час дії договору оренди земельної ділянки, укладеному раніше з позивачем і який підлягає поновленню. Інші підстави для визнання договору оренди в суді першої інстанції не зазначалися.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції (ч.1 ст.303 ЦПК України).

Оскільки відповідач ОСОБА_3 позову про визнання недійсним договору оренди з підстав відсутності його волевиявлення та перебування в матеріальній залежності не заявляв, то доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції зазначених обставин є безпідставними.

Рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам закону. В межах доводів апеляційної скарги підстав для його скасування або зміни не встановлено.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна" відхилити, а рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 17 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча суддя:

судді: