Постанова

від 22.05.2014 по справі 2а-4917/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 травня 2014 року № 2а-4917/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

суддів Арсірія Р.О.

Маруліної Л.О.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомЗаступника прокурора міста Києва до Київської міської ради провизнання протиправним та скасування рішення Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроофісбуд»;

- Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністраціі);

встановив:

Заступник прокурора міста Києва звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 16.12.10 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Євроофісбуд» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного комплексу з паркінгом на вул. Стрітенській, 10 у Шевченківському районі міста Києва».

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки прийняте з грубим порушенням чинного законодавства, зокрема, без належного погодження проектної документації з органом охорони культурної спадщини та без урахуванням вимог Конвенції про охорону Всесвітньої культурної та природної спадщини, до якої Україна приєдналась у жовтні 1988 року відповідно до Указу Президії Верховної Ради Української РСР «Про ратифікацію Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини» №6673 від 04.10.88. Крім того зауважено, що відповідачем не взято до уваги, що законність надання Київрадою зазначеної земельної ділянки з таким же цільовим призначенням була предметом судового розгляду. Так, постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.10.09 задоволено позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Київської міської ради та визнано недійсним рішення від 08.02.07 №98/759 про передачу цієї ж земельної ділянки КП «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв» для будівництва житлового будинку з офісними приміщеннями. Проте, незважаючи на доведену у судовому порядку незаконність попереднього виділення зазначеної земельної ділянки, що знаходиться на перетині вулиць Стрілецької та Стрітенської в м. Києві, відповідач повторно прийняв незаконне рішення. За таких обставин, прокуратурою міста Києва на рішення Київради від 16.12.10 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Євроофісбуд» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного комплексу з паркінгом на вул. Стрітенській, 10 у Шевченківському районі міста Києва» принесено протест №05/4-26вих-11 від 28.01.11. Листом від 03.03.11 №225-СК-303, який надійшов до прокуратури міста Києва 18.03.11, заступник секретаря Київради повідомив, що протест прокуратури міста ще не розглянутий. Тому, посилаючись на постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.08 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» та частини першу та четверту статті 21 Закону України «Про прокуратуру», заступник прокурора міста Києва звернувся до суду з заявленим позовними вимогами, які просив задовольнити.

У судовому засіданні представник прокуратури міста Києва підтримав заявлений позов та просив задовольнити його у повному обсязі.

Київська міська рада позов не визнала. В запереченнях проти позову представник Київради зауважив, що згідно із пунктом 2 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.00 №02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсних актів державних чи інших органів» передбачено, що підставами для визнання акту державного органу недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суду не має правових підстав для задоволення позову. Оскаржуване рішення Київська міська рада, як орган місцевого самоврядування, прийняла в межах повноважень, відповідно до визначеної законом компетенції та відповідно до вимог чинного законодавства, що передбачають порядок і процедуру отримання земельної ділянки комунальної власності в оренду. Пунктом 2, 3 рішення Київської міської ради від 16.12.10 №370/5182 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано в оренду на 5 років ТОВ «Євроофісбуд» земельну ділянку площею 0,07 га для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного комплексу з паркінгом на вул. Стрітенській, 10 у Шевченківському районі м. Києва у зв'язку з переходом права власності на майно (договір купівлі-продажу від 13.05.10). Проект землеустрою погоджений усіма органами. Висновки носять позитивних характер. Зокрема, земельна ділянка відведена ТОВ «Євроофісбуд» за рахунок земельної ділянки, яка відповідно до Державного земельного кадастру, знаходиться у користуванні КП «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв». В зв'язку з цим, відповідно до статей 141, 142 Земельного кодексу України, від комунального підприємства було отримано лист-згоду на припинення права користування та відведення даної земельної ділянки товариству «Євроофісбуд». Таким чином, представник відповідача вважає, що позов прокурора задоволенню не підлягає.

Аналогічні заперечення висловив представник Київської міської ради в судовому засіданні.

Представник третьої особи, Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроофісбуд», заперечував проти задоволення позову та зазначив, що на підставі укладеного 13.05.2010 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроофісбуд» договору купівлі - продажу, товариством було придбано будівлю, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Стрітенська, 10. Вказаний договір посвідчений нотаріусом (зареєстровано в реєстрі за номером 1728) та зареєстрований у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна. Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Оскільки КП «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв» користувалось земельною ділянкою на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, товариство «Євроофісбуд» отримало у нього лист-згоду на припинення права користування земельною ділянкою та відведення земельної ділянки товариству «Євроофісбуд». Вважає вимоги прокуратури міста Києва необґрунтованими, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), повноважного представника для участі у судового засіданні не забезпечила; свого відношення до позову не висловила.

Суд, заслухавши доводи та заперечення сторін, третьої особи, подальший розгляд справи здійснив у порядку письмового провадження, відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, доводи сторін, третьої особи, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено судом, на пленарному засіданні VI сесії VI скликання Київської міської ради 16.12. 2010 прийнято рішення Київської міської ради №370/5182 від 16.12.2010 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Євроофісбуд» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного комплексу з паркінгом на вул. Стрітенській, 10 у Шевченківському районі м. Києва».

Зокрема, пунктом 1 рішення №370/5182 від 16.12.2010 Київська міська рада вирішила припинити комунальному підприємству «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв» право користування земельною ділянкою площею 0,0611 га, право користування якого посвідчено державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 28.03.2008 №01-9-00108 (лист-згода від 01.06.2010), та віднести її до земель житлової і громадської забудови.

Пунктом 2 оскаржуваного рішення затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Євроофісбуд» для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного комплексу з паркінгом на вул. Стрітенській, 10 у Шевченківському районі м. Києва.

Пунктом 3 вирішено передати товариству з обмеженою відповідальністю «Євроофісбуд», за умови виконання пункту 4 цього рішення, у короткострокову оренду на 5 років з правом викупу земельну ділянку площею 0,07 га для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного комплексу з паркінгом на вул. Стрітенській, 10 у Шевченківському районі м. Києва у зв'язку з переходом права власності на майно (договір купівлі-продажу від 13.05.2010), у тому числі: - площею 0,0611 га - за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови; - площею 0,01 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Пунктом 5 оскаржуваного рішення визнано такими, що втратили чинність рішення Київської міської ради від 27.12.2007 №1617/4450 «Про зміну цільового призначення земельної ділянки комунального підприємства «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв» і використання її для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного комплексу з паркінгом на вул. Стрілецькій, 10/1 у Шевченківському районі м. Києва та від 08.02.2007 №98/759 «Про передачу земельної ділянки комунальному підприємству «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв» для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним автопаркінгом на вул. Стрілецькій, 10/1 у Шевченківському районі м. Києва».

В зв'язку з чим, пунктом 6 рішення зобов'язано комунальне підприємство «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв» повернути до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 28.03.2008 №01-9-00108.

В свою чергу, пунктом 7 рішення, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зобов'язано зняти з реєстрації державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 28.03.2008 №01-9-00108 (лист-згода комунального підприємства «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв» від 01.06.2010) з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки товариства з обмеженою відповідальністю «Євроофісбуд».

Прокуратура міста Києва, посилаючись на статті 123, 150 Земельного кодексу України, розпорядження Київської міської державної адміністрації №817 від 12.05.2006 «Про захист історико-культурного середовища та припинення хаотичної забудови історичної частини м. Києва», рішення Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 №920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві» принесла протест від 26.01.2011 №05/04-26-вих-11.

В обґрунтуванні протесту від 26.01.2011 №05/04-26-вих-11 прокурором звернуто увагу на те, що земельна ділянка з таким же цільовим призначенням була предметом судового розгляду. Зокрема зауважено, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.10.2009, залишеною в силі апеляційною інстанцією, задоволено позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Київської міської ради та визнано недійсним рішення від 08.02.2007 №98/759 про передачу цієї ж земельної ділянки КП «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв» для будівництва житлового будинку з офісними приміщеннями.

Так, як листом від 03.03.2011 №225-СК-303, який надійшов до прокуратури міста Києва 18.03.2011, заступник секретаря Київради повідомив, що протест прокуратури ще не розглянутий, заступник прокурора міста Києва, керуючись статтею 21 Закону України «Про прокуратуру», звернувся до суду із заявленим позовом про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 16.12.2010 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Євроофісбуд» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного комплексу з паркінгом на вул. Стрітенській, 10 у Шевченківському районі міста Києва».

Вирішуючи спір суд виходив з такого.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час внесення позивачем протесту на рішення Київської міської ради від 16.12.2010 прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснювався Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами відповідно до Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону від 23.12.2010 №2889-VI).

Статтею 20 Закону України «Про прокуратуру» (у вищезазначеній редакції) зазначалось, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, окрім іншого, вносити подання або протест на рішення місцевих Рад, залежно від характеру порушень.

Так, статтею 21 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, було встановлено, що у протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

З наведених положень Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону від 23.12.2010 №2889-VI) слідує, що набуття прокурором статусу позивача у судовому процесі пов'язано із виконанням прокурором своїх повноважень, визначених цим Законом та вимогами протесту у разі його відхилення суб'єктом, якому цей протест був адресований, або ж у разі ухилення від розгляду такого протесту.

Звернення позивача, заступника прокурора міста Києва, із даним позовом мало місце за наслідками внесення Київській міській раді протесту від 26.01.2011 №05/4-26-вих.11 на результати голосування пленарного засідання сесії Київської міської ради від 16.12.2010 року щодо прийняття рішення про передачу ТОВ «Єфроофісбуд» земельної ділянки площею 0,07 га на вул. Стрітенській, 10 у Шевченківському районі м. Києва (протокол пленарного засідання №18 від 16.12.10).

У протесті від 26.01.2011 №05/4-26-вих.11 прокурор, керуючись статтею 21 Закону України «Про прокуратуру» вимагав: скасувати результати голосування пленарного засідання сесії Київської міської ради від 16 грудня 2010 року щодо прийняття рішення «Про передачу ТОВ «Євроофісбуд» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного комплексу з паркінгом на вул. Стрілецькій, 10 у Шевченківському районі міста Києва (протокол пленарного засідання №18 від 16.12.10), як такі, що суперечать закону.

Київська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду міста Києва та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про столицю України - місто-герой Київ», «Про статус депутатів місцевих рад», Статутом територіальної громади міста Києва, Європейською Хартією місцевого самоврядування та іншими нормативно-правовими актами.

Порядок діяльності Київради, її органів та посадових осіб встановлює Регламент Київської міської ради.

На час внесення протесту від 26.01.2011 №05/4-26-вих.11 Київрада здійснювала свою діяльність відповідно до Регламенту, затвердженого рішенням Київської міської ради від 01.07.2008 №8/8.

Відповідно до п. 19.1 статті 19 Регламенту Київрада проводить роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань Київради, а також засідань постійних та тимчасових комісій Київради.

Статтею 24 Регламенту визначений порядок голосування на пленарному засіданні Київради.

Голосування на пленарному засіданні Київради проводиться за допомогою системи «РАДА» (пункт 24.1).

Голосування на пленарних засіданнях Київради здійснюється депутатами Київради особисто (пункт 24.2).

Пунктом 29.6 статті 29 Регламенту зазначено, що протокол і стенограма пленарного засідання Київради є офіційними документами , що підтверджують процес обговорення і прийняття рішення Київрадою.

Пунктом 29.7 статті 29 Регламенту встановлено, що засідання Київради протоколюються управлінням організаційного та документального забезпечення Київради.

Ні нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ні положеннями Регламенту Київської міської ради не передбачено процедури скасування результатів голосування, в т. ч. і протоколу пленарного засідання сесії Київради.

На час вирішення справи по суті, до матеріалів справи відповідачем надано рішення X сесії VI скликання Київської міської ради від 01.11.2012 №472/8756 «Про розгляд протесту заступника прокурора міста Києва від 28.01.2011 №05/4-26вих-11 на результати голосування пленарного засідання сесії Київської міської ради від 16.12.2010 щодо прийняття рішення про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Євроофісбуд» земельної ділянки площею 0,07 га на вулиці Стрітенській, 10 у Шевченківському районі м. Києва», яким відхилено протест заступника прокурора міста Києва від 28.01.2011 №05/4-26вих-11, та зауважено, між іншим, на відсутність процедури скасування Київською міською радою результатів свого ж голосування.

З урахуванням наведених вище обставин, колегія суддів не вбачає у діях Київської міської ради протиправності щодо не скасування результатів голосування пленарного засідання сесії Київської міської ради 16.12.2010, оформлених протоколом пленарного засідання №18 від 16.12.2010 і, відповідно, не вбачає підстав для задоволення позову.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Як вже було зазначено вище, оскаржуваним рішенням Київської міської ради було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Євроофісбуд» для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного комплексу з паркінгом на вул. Стрітенській, 10 у Шевченківському районі м. Києва та вирішено передати товариству з обмеженою відповідальністю «Євроофісбуд», за умови виконання пункту 4 цього рішення, у короткострокову оренду на 5 років з правом викупу земельну ділянку площею 0,07 га для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного комплексу з паркінгом на вул. Стрітенській, 10 у Шевченківському районі м. Києва у зв'язку з переходом права власності на майно (договір купівлі-продажу від 13.05.2010), у тому числі: - площею 0,0611 га - за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови; - площею 0,01 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Вказаним проектом передбачалось передати у короткострокову оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Євроофісбуд» земельну ділянку площею 0,07 га, а саме: - площею 0,0611 га - за рахунок земель, право користування яких посвідчено Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 28.03.2008 №01-9-00108 (лист-згода комунального підприємства «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв» від 01.06.2010 №29/310-99-с); - площею 0,0085 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність та користування.

З матеріалів справи, зокрема з проекту землеустрою №ГПВ-9903 від 23.11.2010 щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Євроофісбуд» для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного комплексу з паркінгом на вул. Стрітенській, 10 у Шевченківському районі м. Києва, Висновку №4085/12-43 судової будівельно-технічної експертизи від 29.01.2013 вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Євроофісбуд» є власником будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Стрітенська, 10 (літера В) на підставі договору купівлі-продажу від 13.05.2010.

Земельна ділянка площею 0,0085 га, яка відводиться за рахунок міських земель не наданих у власність чи користування, на якій розміщена ця будівля є суміжною ділянкою до земельної ділянки площею 0,0611 га, межі якої визначені Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №380260 від 28.03.2008, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів за №01-9-00108 та виданим комунальному підприємству «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв».

Порядок надання земельних ділянок державної чи комунальної власності у користування визначений статтею 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), згідно якої надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідно до частини першої статті 92 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною третьою статті 126 Земельного кодексу України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Положеннями статті 142 Земельного кодексу України встановлено порядок припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача, за яким останній повинен надати власнику земельної ділянки відповідну заяву, на підставі якої власник приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Комунальне підприємство «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв», земельна ділянка якого площею 0,0611 га пропонувалась для відведення ТОВ «Євроофісбуд» оскаржуваним рішенням Київради, надало лист-згоду від 01.06.2010 №29/310-99-с. Так, між Генеральною дирекцією та ТОВ «Євроофісбуд» був укладений інвестиційний договір від 27.02.2007 №46/07 про забудову земельної ділянки по вул. Стрілецькій, 10/1. Для створення більш сприятливих умов щодо виконання інвестиційних умов Генеральна дирекція 01.06.2010 звернулась до київського міського голови з проханням припинити Генеральній дирекції право користування земельною ділянкою по вул. Стрілецькій, 10/1, кадастровий номер 8000000000:91:173:0010, загальною площею 696 кв.м та передати вказану ділянку в оренду ТОВ «Євроофісбуд».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на ту обставину, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.10.09, залишеною в силі апеляційною та касаційною інстанцією, задоволено позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Київської міської ради та визнано недійсним рішення від 08.02.07 №98/759 про передачу земельної ділянки КП «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв» для будівництва житлового будинку з офісними приміщеннями тобто рішення, на підставі якого Комунальному підприємству «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв» видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №380260 від 28.03.2008, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за №01-9-00108.

З цього приводу суд звертає увагу на наступне.

Верховний Суд України у постанові від 01.10.2013 у справі за позовом заступника прокурора м. Ялти Автономної Республіки Крим в інтересах Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища до Кореїзської селищної ради та інших осіб про визнання незаконним та скасування рішення зазначив, що Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказав, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Зі змісту вказаної постанови Верховного Суду України можна дійти висновку, що рішення, на підставі якого було отримано державний акт на право власності чи право постійного користування є актом індивідуальної дії, яке вичерпало свою юридичну силу після реалізації, а саме: після отримання державного акту та його державної реєстрації.

Враховуючи наведену позицію Верховного Суду України, рішення Київської міської ради від 08.02.07 №98/759 про передачу земельної ділянки КП «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв» вичерпало свою юридичну силу після отримання комунальним підприємством «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв» державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №380260 від 28.03.2008, та його державної реєстрації в Книзі записів реєстрації державних актів за №01-9-00108.

Після оформлення відповідно до чинного законодавства права постійного користування земельною ділянкою виникає спір про право.

Доказів оскарження права комунального підприємства «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв» щодо постійного користування земельною ділянкою площею 0,0611 га, посвідченою державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №380260 від 28.03.2008, скасування цього державного акта та його державної реєстрації - суду не надано, а тому суд відхиляє доводи позивача з приводу обставин оскарження рішення від 08.02.07 №98/759.

Щодо земельної ділянки площею 0,0085 га, яка відводиться за рахунок міських земель не наданих у власність чи користування, на якій розміщена придбана товариством за договором купівлі-продажу від 13.05.2010 будівля, та є суміжною ділянкою до земельної ділянки площею 0,0611 га, межі якої визначені Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №380260 від 28.03.2008, слід вказати на таке.

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Матеріали справи містять договір купівлі-продажу, укладений 13.05.2010 між акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» та товариством з обмеженою відповідальністю «Євроофісбуд», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1728, предметом якого є будівля трансформаторної підстанції №624 площею 15,20 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, Стрітенська, 10 (літера В).

Пунктом 1.4 договору від 13.05.2010 визначено, що правовідносини щодо земельної ділянки, що виникають у зв'язку з переходом права власності на об'єкт, вирішуються у встановленому законом порядку.

На час розгляду справи, доказів щодо визнання нечинним чи скасування вказаного договору купівлі-продажу, матеріали справи не містять.

З урахуванням вимог статті 120 Земельного кодексу України та з метою визначення площі земельної ділянки, необхідної для обслуговування придбаної будівлі, за клопотанням товариства з обмеженою відповідальністю «Євроофісбуд» судом призначено судову будівельно-технічну експертизу, якою (Висновок №4085/12-43 від 29.01.2013), зокрема, встановлено, що «…зовнішні межі земельної ділянки, необхідної для обслуговування будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Стрітенська, 10 були встановлені на місцевості при видачі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою (серія ЯЯ №380260) комунальному підприємству «Генеральна дирекція Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв», кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:91:173:0010. Відповідно до статті 107 «Відновлення меж» Земельного кодексу України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації».

За наслідками проведеної судової будівельно-технічної експертизи експерт дійшов висновку, що: « 1.Відповідно до державних будівельних норм розміри земельних ділянок 611 кв.м та 85 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Стрітенська, 10 визначають розміри будівлі а відповідно і її обслуговування. 2. Зовнішні межі земельної ділянки загальною площею 696 кв.м, необхідної для обслуговування будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Стрітенська, 10, можливо відновити на місцевості з використанням даних земельно-кадастрової документації. На черговому кадастровому плані м. Києва вона розміщена під кадастровим номером 8000000000:91:173:0010 по вул. Стрілецькій 10/1 у Шевченківському районі м. Києва».

Таким чином, оскаржуваним рішенням Київради від 16.12.2010 товариству «Євроофісбуд» передавалась земельна ділянка в короткострокову оренду у розмірах, необхідних для обслуговування будівлі, власником якого є ТОВ «Євроофісбуд», і, як вірно звернуто увагу у рішенні Київської міської ради від 01.11.2012 №472/8756, прийнятому за наслідками розгляду протесту прокурора від 28.01.2011 №05/4-26 вих-11, обмеження, визначені у нормативно-правових актах, наведених прокурором у протесті, повинні бути враховані при розробці містобудівної, проектної документації та будівництві, а не під час розроблення та затвердження проекту землеустрою. Крім того, у зазначеному рішенні Київради зауважено, що приймаючи опротестоване прокурором рішення, Київська міська рада не вилучала (викупляла) земельну ділянку, а надавала у користування юридичній особі згідно зі статтею 123 Земельного кодексу України. В свою чергу, проект відведення земельної ділянки був погоджений органом охорони культурної спадщини - Державною службою з питань національної культурної спадщини від 29.06.2010 №22-1864/35 та Головним управлінням охорони культурної спадщини виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 01.07.2010 №4781.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи все вищевикладене та, зокрема, суб'єктний склад сторін, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому відмовляє в їх задоволенні.

Судові витрати, які підлягають стягненню відсутні.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

постановив:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185 - 187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Шейко Т.І.

Судді Арсірій Р.О.

Маруліна Л.О.