Постанова

від 21.05.2014 по справі 826/4742/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 травня 2014 року 16:11 № 826/4742/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В., за участю представників: позивача - Галя Є.С., Длугача О.О.., відповідача - Лузі Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомУкраїнсько-Літовського спільного підприємства «ЕЛЬДІЯ» доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення № 93/26-50-18-06-19 від 05 листопада 2013 року та зобов'язання вчинити певні дії, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 травня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10 квітня 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Українсько-Літовське спільне підприємство «ЕЛЬДІЯ» (далі - УЛСП «ЕЛЬДІЯ», позивач) з адміністративним позовом про: визнання дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі - ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач) щодо прийняття рішення № 93/26-50-18-06-19 від 05 листопада 2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Українсько-Літовського спільного підприємства «ЕЛЬДІЯ» протиправними; визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 93/26-50-18-06-19 від 05 листопада 2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Українсько-Літовського спільного підприємства «ЕЛЬДІЯ» (далі - оскаржуване рішення); зобов'язання відповідача вжити заходів щодо відновлення порушених прав Українсько-Літовського спільного підприємства «ЕЛЬДІЯ», а саме: поновити дію свідоцтва платника податку на додану вартість з дати його анулювання, відновити податковий кредит; видати податкові накладні тощо за період з 5 листопада 2013 року по 26 грудня 2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що правових підстав для прийняття 05 листопада 2013 року рішення № 93/26-50-18-06-19 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача у контролюючого органу не було, оскільки внесення запису до ЄДР про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням відбулось із грубим порушенням чинного законодавства.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги повністю підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача подав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначає, що до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 04.11.2013 р. надійшли відомості з Єдиного державного реєстру (далі - ЄДР) по УЛСП «ЕЛЬДІЯ» щодо внесення запису № 10681430012022077 від 01.11.2013 р. «Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою».

На підставі пп. 5.5.3 п. 5.5 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, контролюючий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

На переконання відповідача, в нього були всі підстави для винесення рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 93/26-50-18-06-19 від 05 листопада 2013 року.

В наданих запереченнях, представник відповідача просив в задоволенні позову повністю відмовити, в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Українсько-Літовське спільне підприємство «ЕЛЬДІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи 14327986) зареєстроване 10.06.1993 р. Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 325014). Вказане підприємство розташоване за адресою: 03150, м. Київ, Голосіївський район, вулиця Горького, будинок 48.

УЛСП «ЕЛЬДІЯ» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 17.06.1993 р. та перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100306497 (форма № 2-ПДВ) від 20.10.2010 р. УЛСП «ЕЛЬДІЯ» було платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 143279826504).

20 вересня 2013 року до управління IT та обліку платників від оперативного управління ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшла довідка № 1856/07-1/32 про відсутність за місцезнаходженням платника податків Українсько-Літовського спільного підприємства «ЕЛЬДІЯ».

24 вересня 2013 року управлінням IT та обліку платників до державного реєстратора було сформовано та направлено Повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП та стан платника змінено на 9 «Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

17 жовтня 2013 року державним реєстратором були здійснені заходи на підтвердження відомостей про юридичну особу (номер запису 10681060011022077).

01 листопада 2013 року до ЄДР було внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою, номер запису 10681430012022077.

04 листопада 2013 року до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшли відомості з Єдиного державного реєстру по Українсько-Літовському спільному підприємству «ЕЛЬДІЯ» щодо внесення запису № 10681430012022077 від 01.11.2013 р. «Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою».

05 листопада 2013 року по Українсько-Літовському спільному підприємству «ЕЛЬДІЯ» в зв'язку з внесенням інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою від 01.11.2013 р. за № 10681430012022077 ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було прийнято Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ № 93/26-50-18-06-19 (далі - Рішення № 93/26-50-18-06-19).

Українсько-Літовське спільне підприємство «ЕЛЬДІЯ» (податковий номер 14327986) виключено з Реєстру платників ПДВ 05.11.2013 р., Свідоцтво платника ПДВ № 100306497 від 20.10.2010 р., індивідуальний податковий номер 143279826504.

06 листопада 2013 року згідно поштового реєстру рекомендованих відправлень, Рішення № 93/26-50-18-06-19 було надіслано платнику податків за адресою: 03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 48, яке останнім було отримано 04.12.2013 р.

10 грудня 2013 року державним реєстратором були здійснені заходи на підтвердження відомостей про юридичну особу (номер запису 10681060013022077).

11 грудня 2013 року до контролюючого органу з ЄДР в електронному вигляді надійшли відомості про внесення запису про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Зазначене Рішення № 93/26-50-18-06-19 оскаржене позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до Головного управління Міндоходів у м. Києві та до Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 10.01.2014 р. № 181/10/26-15-18-11-05 скаргу директора платника податків в частині прийняття податкової звітності задоволено, а саме: скасовано листи ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про невизнання як податкової звітності УЛСП «ЕЛЬДІЯ» та зобов'язано здійснити заходи щодо прийняття до обліку уточнюючі розрахунки та уточнюючі додатки 5 та 6 з ПДВ за звітні періоди «серпень 2013 року» та «вересень 2013 року» УЛСП «ЕЛЬДІЯ»; в частині скасування Рішення № 93/26-50-18-06-19 - останнє залишено без змін.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 07.02.2014 р. № 2397/6/99-99-10-01-05-15 скаргу платника податків залишено без задоволення, Рішення № 93/26-50-18-06-19 та рішення ГУ Міндоходів у м. Києві від 10.01.2014 р. № 181/10/26-15-18-11-05 - без змін.

Незгода з діями, рішенням відповідача за вказаних вище обставин та необхідністю вчинення ним певних дій обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Українсько-Літовського спільного підприємства «ЕЛЬДІЯ», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 р. № 1394, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 р. за № 1369/20107 (далі - Положення № 1394) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість в момент виникнення спірних правовідносин був визначений Положенням № 1394.

Відповідно до п. 5.5 розділу V Положення № 1394 анулювання реєстрації за ініціативою відповідного податкового органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «б» - «з» пункту 5.1 цього розділу).

Згідно з пп. пп. 5.5.1, 5.5.2 п. 5.5 розділу V Положення № 1394 податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, з-поміж інших, повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи - підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (підстава - підпункт «ж» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу) (пп. 5.5.2.11 пп. 5.5.2 п. 5.5 розділу V Положення № 1394).

Приписами пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 розділу V ПК України (в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Аналогічна норма міститься і в Положенні № 1394, зокрема пп. «ж» п. 5.1 розділу V Положення № 1394.

Відповідно до пп. 5.5.3 п. 5.5 розділу V Положення № 1394 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) податковий орган приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення податковим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Згідно з пп. 5.5.5 п. 5.5 розділу V Положення № 1394 якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, платник податку зобов'язаний повернути податковому органу Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва разом із супровідним листом протягом 20 календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 грудня 2013 року платником податків контролюючому органу повернені свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість та всі його засвідчені копії.

Крім того, як підтверджено матеріалами справи, 26 грудня 2013 року Українсько-Літовське спільне підприємство «ЕЛЬДІЯ» пройшло нову реєстрацію платника податку на додану вартість та отримало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200155858 від 16.12.2013 р. (індивідуальний податковий номер 143279826504).

Як встановлено під час розгляду справи та що підтверджується матеріалами справи, лише 11 грудня 2013 року до відповідача з ЄДР в електронному вигляді надійшли відомості про внесення запису про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Таким чином, станом на момент винесення оскаржуваного рішення (05.11.2013 р.) у відповідача відомостей з ЄДР не було, що свідчить про правомірність дій ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо прийняття Рішення № 93/26-50-18-06-19 05 листопада 2013 року.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ПК України та Положенням № 1394, а тому, сумнівів стосовно правомірності оскаржуваного рішення у суду немає.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 183.12 ст. 183 ПК України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку.

Згідно з п. 183.13 ст. 183 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті: дані з реєстру платників податку із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера та терміну дії реєстрації платника податку; інформацію про осіб, реєстрацію яких як платників податку анульовано, із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин та підстав для анулювання реєстрації.

У відповідності до п. 184.5 ст. 184 ПК України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

З огляду на вищевказане, суд приходить до переконання, що вимога позивача про зобов'язання відповідача вжити заходів щодо відновлення порушених прав Українсько-Літовського спільного підприємства «ЕЛЬДІЯ», а саме: поновити дію свідоцтва платника податку на додану вартість з дати його анулювання, відновити податковий кредит; видати податкові накладні тощо за період з 5 листопада 2013 року по 26 грудня 2013 року, є також необґрунтованою.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість відповідачем доведено правомірність вчинених ним дій та прийнятого рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачам не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Українсько-Літовського спільного підприємства «ЕЛЬДІЯ» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26.05.2014 р.