Ухвала

від 15.05.2014 по справі 2а-5290/10/0870

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" травня 2014 р. м. Київ К/800/7318/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.,

суддів Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної служби з Лікарських засобів у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року за заявою ОСОБА_3 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Запорізькій області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,

встановила:

У листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року, заяву ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання задоволено. Поновлено ОСОБА_3 строк пред'явлення виконавчого листа, виданого 15.11.2012 Запорізьким окружним адміністративним судом у справі №2а-5290/10/1770 до виконання.

Державна служба з Лікарських засобів у Запорізькій області подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволення заяви.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року, позов задоволено частково. Скасовано наказ Запорізької обласної державної інспекції з контролю якості лікарських засобів від 21 червня 2010 року №32-к "Про звільнення ОСОБА_3", поновлено позивача на посаді заступника начальника інспекції з організації лабораторного контролю Запорізької обласної державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 червня 2010 року по 18 серпня 2010 року в сумі 8 415 грн. 80 коп., заборгованість по витратам на відрядження в сумі 3 232 грн. 46 коп. та середній заробіток за час затримки виплати вихідної допомоги у розмірі 1305 грн. 90 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

За заявою позивача Запорізьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №2а-5290/10/0870 на частину позовних вимог, що підлягають негайному виконанню.

15 червня 2011 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження по справі №2а-5290/10/0870 за касаційною скаргою Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2011, у зв'язку з чим адміністративну справу №2а-5290/10/0870 направлено до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2012 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року залишено без змін.

Справа до суду першої інстанції повернулась 07.11.2012 року що підтверджується супровідним листом та датою на штемпелі вхідної кореспонденції Запорізького окружного адміністративного суду .

14 листопада 2012 року позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду за видачею виконавчого листа в частині невиконаної частини постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2010. 15 листопада 2012 року ОСОБА_3 отримав виконавчий лист №2а-5290/10/0870, проте строк пред'явлення до виконання якого сплинув ще 15.04.201.

Законом України «Про виконавче провадження» встановлено, що завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до адміністративного суду, який видав виконавчий лист, або до адміністративного суду за місцем виконання.

Розглядаючи питання про поновлення пропущеного строку, суд повинен перевірити, чи справді пропущено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, а якщо є підстави так вважати, то чи були поважні причини для цього.

Згідно до частини 2 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України виконавчий лист видається судом першої інстанції. Якщо за результатами перегляду справи суд апеляційної чи касаційної інстанції залишить прийняте по суті позовних вимог рішення без змін, ухвалить нове судове рішення по суті позовних вимог чи змінить судове рішення, то виконавчий лист видається судом апеляційної чи касаційної інстанції, за умови, що заява особи про видачу виконавчого листа надійшла до моменту повернення адміністративної справи до суду першої інстанції.

Враховуючи, що адміністративна справа №2а-5290/10/0870 перебувала в суді касаційної інстанції, відповідно у Запорізького окружного адміністративного суду технічно була відсутня можливість видати позивачу виконавчий лист у встановлений строк.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права. Оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Запорізькій області залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року за заявою ОСОБА_3 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Запорізькій області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Білуга

Судді О.І. Гаманко

А.Ф. Загородній