Ухвала

від 15.05.2014 по справі 2а-2575/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" травня 2014 р. м. Київ К/9991/79796/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддівОстровича С.Е. Степашка О.І. Федорова М.О. секретаря судового засідання Волошина В.М.,

представники позивача Комиш О. І., Глущенко Н. П.

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року у справі за позовом Приватного підприємства "Акрілат - Хімконтракт" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Акрілат - Хімконтракт" (далі - ПП "Акрілат - Хімконтракт") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі - ДПІ у Оболонському районі) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2012 року позов ПП "Акрілат - Хімконтракт" задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року апеляційну скаргу ДПІ у Оболонському районі залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2012 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Оболонському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ПП "Акрілат - Хімконтракт" в задоволенні позову.

ПП "Акрілат - Хімконтракт" подало письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Оболонському районі.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Оболонському районі проведена виїзна планова перевірка ПП "Акрілат - Хімконтракт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2011 року. За результатами перевірки складено акт №761/23-4-24744461 від 15 вересня 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення ПП "Акрілат - Хімконтракт" вимог пп. 7.4.1, пп.7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 673881, 00 грн.; пп. 5.2.1 п. 5.2 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 842353, 00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Оболонському районі прийняті податкові повідомлення-рішення від 09 лютого 2012 року: №0000152304, яким ПП "Акрілат - Хімконтракт" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 977544, 00 грн., в т.ч. 842353, 00 грн. за основним платежем, 135191, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000162304, яким ПП "Акрілат - Хімконтракт" визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 782033, 00 грн., в т.ч. 673881, 00 грн. за основним платежем, 108152, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПП "Акрілат - Хімконтракт" та контрагентами ТОВ "Союз-Моноліт" та ТОВ "Авто-Газ-Сервіс" відбувались господарські операції з поставки товару, що підтверджено видатковими накладними та податковими накладними, які містять назву постачальника та одержувача, перелік відвантаженого товару, підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств. Документально підтверджено транспортування придбаного товару, зберігання в складських приміщеннях та його реалізацію юридичним особам (покупцям). На час вчинення правочинів ТОВ "Союз-Моноліт" та ТОВ "Авто-Газ-Сервіс" були зареєстровані у встановленому порядку платниками податку на додану вартість та мали право видавати податкові накладні.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пп. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що фактична поставка товару та виконання сторонами умов договорів підтверджено первинною документацією та відповідними розрахунковими документами. ДПІ у Оболонському районі не надано доказів винесення вироку за вчинення будь-якого злочину, пов'язаного з господарською діяльністю ПП "Акрілат - Хімконтракт" та його контрагентів. Також не наведено підстав та не надано належних доказів вважати укладені угоди нікчемними правочинами.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що ПП "Акрілат - Хімконтракт" не було порушено вимог податкового законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі є протиправними.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ПП "Акрілат - Хімконтракт".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 квітня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров