Ухвала

від 26.05.2014 по справі 2а-1869/12/0970

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2014 р. м. Київ К/800/27472/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Моторного О.А. - головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Бовкуна В.В.

та представників сторін:

позивача - Мушинський В.Т.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області Державної податкової служби

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2012

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2013

у справі № 2а-1869/12/0970

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат Італ"

до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області Державної податкової служби

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2012, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2013, позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську від 18.05.2010 № 0000982303/0.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім того, відповідачем було заявлене клопотання про заміну Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області Державної податкової служби на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області.

Згідно зі ст. 55 КАС України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ "Карат Італ" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2007 року та січень, лютий, березень, квітень, травень, липень, серпень 2008 року, відповідно до затверджено плану перевірки, за результатами якої складено акт № 8809/23-3/32076641 від 12.05.2010, в якому зафіксовано порушення позивачем підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7, пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168 від 03.04.1997 р. (із внесеними змінами та доповненнями), в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 7332081,00 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000982303/0 від 18.05.2010, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 7332081,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаного повідомлення-рішення, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 вказаного Закону, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1.п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, податковий кредит позивача за спірний період сформовано на підставі належним чином оформлених, наявних в матеріалах справи податкових накладних. ТОВ "Карат Італ" розрахувалося з постачальником - ВАТ "Шкіряник" за придбаний товар та сплатило податок на додану вартість в ціні товару, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень.

Постачальник позивача - ВАТ "Шкіряник" - зареєстрований як юридична особа 08.09.1994; підприємство зареєстровано в Долинській ОДПІ: як платник податків - 15.12.1996; як платник податку на додану вартість - 18.09.1997. Основними видами діяльності підприємства, згідно з установчими документами та даними ЄДРПОУ згідно КВЕД є: 19.10.0 - ґрунтування та дублення шкіри; 51.24.0 - оптова торгівля шкурами і шкірою: 52.43.1 - роздрібна торгівля взуттям: 45.21.1 - загальне будівництво будівель: 19.30.1 - виробництво взуття; 01.11.0 - вирощування зернових, технічних та решти культур. Місцезнаходження підприємства (фактичне та зареєстроване): Івано-Франківська обл., м.Болехів, вул.Петрушевича, 29. Основні засоби товариства поділені по виробничих підрозділах: зольно-дубильний цех (дільниця зольних і дубильних операцій): викінчувальний та відмочно-зольний цехи (виробляється шкіра хромова готова в асортименті та спілок); лабораторія (аналітичний контроль виробничих процесів підприємства): допоміжні цехи (шкірсировинний цех, паросилове господарство, механічний цех, столярний цех, бензосклад, очисні споруди). До основних засобів товариства входять: - майновий комплекс (адмінбудинок, зольно-дубильний цех, викінчувальний цех, відмочно-зольний цех сировинний склад, склад хімікатів, склад Вет-Блу, склад готової продукції, очисні споруди з перед очисткою, їдальня, прохідна, полігон для захоронення відходів, секція модульного будинку контрольно-пропускний пункт полігону, бойлерна для зберігання і подачі води для виробництва) загальною площею 32252,46 м кв.; власні транспортні засоби (вантажний автомобіль 4 шт., легковий автомобіль - 3 шт., автонавантажувач - 4 шт., трактор -3 шт.); - власні офісні та виробничі приміщення. Загальна чисельність працюючих на ВАТ "Шкіряник" склала 167 осіб, з чого вбачається, що ВАТ "Шкіряник" має необхідні основні засоби, трудові та матеріальні ресурси для переробки шкіри ВРХ, а також, поставки продукції власного виробництва контрагентам-покупцям.

Разом з тим, судами правомірно відхилені твердження відповідача щодо неможливості проведення перевірок контрагентів постачальника та непроведення зустрічних перевірок, оскільки, нормами Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) право платника податку не поставлене в залежність від проведення або непроведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Крім того, порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість" контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 18.05.2010 № 0000982303/0.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Здійснити заміну Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області Державної податкової служби на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль