Постанова

від 07.05.2014 по справі 807/2642/13-а

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2014 рокум. Ужгород№ 807/2642/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого - судді Ващиліна Р. О., суддів: Маєцької Н. Д., Калинич Я. М.,

при секретарі судового засідання - Кібкало І. А.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача 1: Державна митна служба України, представник - не з'явився,

відповідача 2: Чопська митниця Міністерства доходів і зборів України, представник - Пензов С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до Державної митної служби України та Чопської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування наказу ДМС України від 23.09.2010 № 1804-к "По особовому складу митних органів", поновлення на займаній до звільнення посаді начальника митного поста "Астей" Виноградівської митниці з 23.09.2010, вирішення питання щодо встановлення порядку та способу виконання постанови суду в частині поновлення позивача на посаді та зобов'язання Чопської митниці Міністерства доходів і зборів України нарахувати та виплатити суму заробітної плати за весь час вимушеного прогулу з 24.09.2010, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України 07 травня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 13 травня 2014 року .

У жовтні 2010 року позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів, уточнивши який, просив визнати протиправним і скасувати наказ голови Державної митної служби України від 23.09.2010 № 1804-к в частині припинення перебування його на державній службі на посаді начальника митного поста "Астей" Виноградівської митниці, визнати протиправним та скасувати наказ начальника Виноградівської митниці від 27.09.2010 № 948-к, поновити його на державній службі в митних органах України з 23.09.2010 на посаді начальника митного поста "Астей" Виноградівської митниці Держмитслужби України, стягнути 22394,60 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та допустити судове рішення до негайного виконання. Посилався на те, що його перебування на державній службі припинено на підставі п.6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу", проте жодних дій, які б свідчили про порушення або невиконання ним службових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією, він не вчиняв, діяв відповідно до службових обов'язків.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.03.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2011, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ голови Державної митної служби України від 23.09.2010 № 1804-к "По особовому складу митних органів". Поновлено позивача на державній службі в митних органах України з 23.09.2010 на займаній до звільнення посаді начальника митного поста "Астей" Виноградівської митниці Державної митної служби України. Стягнуто з Виноградівської митниці Державної митної служби України на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 23.09.2010 по 02.03.2011. Допущено негайне виконання постанови в частині поновлення позивача на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 1547,00 грн. Врешті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.06.2013 постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.03.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2011 скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. У зазначеній ухвалі ВАСУ вказано, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі. Так, прийшовши до висновку, що позивач належно виконав свої службові обов'язки суди не спростували висновки службового розслідування, викладені в акті службового розслідування. Адже факт пропуску 14.04.2010 через митний кордон України в пункті пропуску "Астей" п'яти транспортних засобів з товарами (оргтехнікою) без належного митного оформлення цих товарів та сплати відповідних податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України та завданням збитків державі 1162923,65 грн. ніким не оспорюється, в тому числі й позивачем. Крім того, в акті службового розслідування зазначено, що ОСОБА_1 несумлінно виконував свої службові обов'язки, передбачені п.п.2.1, 2.3, 2.5, 2.32 посадової інструкції начальника митного поста "Астей" Виноградівської митниці, не здійснював належного контролю за діяльністю підпорядкованих працівників, не забезпечив організації та вжиття заходів щодо запобігання переміщення через митний кордон України предметів контрабанди на загальну суму 4538923,65 грн. Зазначивши, що позивач проводив наради, суди в порушення вимог ст. 159 КАС України не з'ясували належним чином які саме дії відповідно до п.п.2.1, 2.3, 2.5, 2.32 посадової інструкції повинен був вчиняти позивач, та не врахували доводів відповідача про неналежне виконання позивачем своїх обов'язків в частині контролю за діяльністю підпорядкованих працівників, забезпечення організації та вжиття заходів щодо запобігання переміщення через митний кордон України предметів контрабанди, та що виявлені службовим розслідуванням факти порушень є вкрай негативними як для митниці, так і для митної служби в цілому, оскільки такі випадки шкодять авторитету держави та підривають довіру до державних органів та їх працівників, а тому у відповідача були всі підстави для припинення державної служби ОСОБА_1 саме за порушення присяги державного службовця. Крім того, задовольняючи позовні вимоги про стягнення з Виноградівської митниці середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, суди як першої, так і апеляційної інстанцій в порушення вимог ст. 162 КАС України не зазначили, яка саме сума коштів підлягає стягненню та не навели у судових рішеннях відповідних розрахунків, з яких виходили при присудженні позивачеві заробітної плати.

21.10.2013 до суду від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 23.09.2010 № 1804-к "По особовому складу митних органів"; 2) поновити ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді начальника митного поста "Астей" Виноградівської митниці з 23.09.2010; 3) у зв'язку з припиненням юридичних осіб - Виноградівської митниці Держмитслужби та Чопської митниці Держмитслужби шляхом реорганізації з визначенням правонаступника - Чопської митниці Міндоходів вирішити питання щодо встановлення порядку та способу виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді; 4) зобов'язати Чопську митницю Міністерства доходів і зборів України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму заробітної плати за весь час вимушеного прогулу, з 24.09.2010 по дату постановлення судового рішення, із утриманням з цієї суми обов'язкових податків та зборів до Державного бюджету України; 5) допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплаті заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць.

В судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача 2 просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача 2, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що з 22.10.2010 позивач працював в митних органах України, прийняв присягу державного службовця. 04.02.2010 його, як такого, що успішно пройшов стажування, призначено на посаду начальника митного поста "Астей" Виноградівської митниці. Наказом голови Державної митної служби України від 23.09.2010 № 1804-к "По особовому складу митнихорганів" припинено перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах у відповідності до п.6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу". Виноградівською митницею 27.09.2010 на виконання вказаного наказу видано наказ № 948-к.

Підставою для прийняття зазначених наказів став акт службового розслідування від 27.04.2010, яким встановлено порушення вимог законодавства України службовими особами Виноградівської митниці під час пропуску 14.04.2010 через митний кордон України в пункті пропуску "Астей" п'яти транспортних засобів з товарами (оргтехнікою) без належного митного оформлення цих товарів та сплати відповідних податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України та завданням збитків державі 1162923,65 грн. Зокрема, в акті зазначено, що ОСОБА_1 несумлінно виконував свої службові обов'язки, передбачені п.п.2.1, 2.3, 2.5, 2.32 посадової інструкції начальника митного поста "Астей" Виноградівської митниці, не здійснював належного контролю за діяльністю підпорядкованих працівників, не забезпечив організації та вжиття заходів щодо запобігання переміщення через митний кордон України предметів контрабанди на загальну суму 4538923,65 грн. Комісія прийшла до висновку, що позивач порушив присягу державного службовця в частині сумлінного виконання службових обов'язків та дотримання у службовій діяльності вимог чинного законодавства, що відповідно до п.6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу" є підставою для припинення державної служби.

Відповідачі вказують, що несумлінне виконання службових обов'язків зі сторони позивача виявилось у неналежному контролі за діями підпорядкованого особового складу, що спричинило пропуск 14.04.2010 через пункту пропуску вантажу "оргтехніка" без здійснення належного митного оформлення. Водночас, всупереч встановленого КАС України обов'язку суб'єкта владних повноважень доводити правомірність своїх рішень, відповідачі не вказують в чому конкретно позивач допустив несумлінне виконання службових обов'язків.

Судом встановлено, що свої службові обов'язки позивач виконував сумлінно, зокрема, відповідно до п.2.1 посадової інструкції здійснював керівництво особовим складом митного поста.

Позивач систематично вживав заходи по організації, координації та контролю діяльності поста щодо виконання поставлених завдань, а також перевірки та забезпечення своєчасності та точності виконання посадовими особами відділу законодавства з питань митної справи наказів, розпоряджень та вказівок керівництва митниці.

Сумлінне виконання позивачем службових обов'язків по забезпеченню виконання покладених на митний пост завдань щодо здійснення митного контролю, зокрема, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів підсумкових зборів особового складу митного поста "Астей", які вказують, що позивач неодноразово звертав увагу особового складу на необхідність проведення ретельного аналізу ризиків та поглибленого огляду транспортних засобів. Особовий склад митного поста регулярно ознайомлювався з відповідною вхідною кореспонденцією, яка стосувалась здійснення процедур митного оформлення. Позивач неодноразово доводив до особового складу митного поста необхідність суворого дотримання вимог нормативно-правових актів з питань митної справи та недопустимість порушень службової дисципліни.

Позивач, згідно п.2.3 посадової інструкції забезпечував виконання покладених на митний пост завдань щодо здійснення митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України та товарів, що надходили у магазин безмитної торгівлі.

Відповідно до п.2.5 посадової інструкції контролював, організував та вживав заходи щодо запобігання переміщенню через митний кордон України предметів контрабанди, ПМП та товарів, заборонених до ввезення та вивезення з України.

Крім того, позивач згідно п.2.32 посадової інструкції вживав заходи щодо забезпечення контролю за ваговими та кількісними показниками товарів при здійсненні їх митного оформлення підпорядкованим особовим складом.

Посилання відповідачів на причинно-наслідковий зв'язок між службовою діяльністю позивача та можливим порушенням зі сторони посадових осіб митного поста "Астей" матеріалами справи не доводяться та носять характер припущення.

В силу складної інфраструктури митного поста "Астей", яка включає в себе як пасажирський, так і вантажний напрямок в пункти пропуску "Лужанка", а також пункти пропуску "Косино" та "Дзвінкове", значної кількості підпорядкованого особового складу (понад 60 штатних посад), начальник митного поста не має фізичної можливості забезпечити тотальний безпосередній контроль всіх дій кожного підпорядкованого працівника. На відсутність такого безпосереднього контролю вказує посадова інструкція начальника митного поста.

Отже, матеріали справи не вказують на безпосередній зв'язок між діями чи бездіяльністю позивача та можливим пропуском товару без здійснення митного оформлення.

Відповідачами неправильно застосовані норми Митного кодексу України, Дисциплінарного статуту митної служби України, Закону України "Про державну службу".

Згідно чинного на дату виникнення спірних правовідносин Митного кодексу України у митній службі України діяв Дисциплінарний статут.

Дисциплінарний статут митної служби України, затверджений Законом України від 06.09.2005 № 2805-ІV, який визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання (далі - посадові особи митної служби), у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій (далі - митних органів), щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень. Регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про державну службу".

Відповідно до Дисциплінарного статуту: дисциплінарні стягнення застосовуються за вчинення дисциплінарних правопорушень (п.п.22, 23); дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи. При визначенні виду стягнення керівник митного органу повинен враховувати характер правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, попередню поведінку посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах (п.27).

Наведені норми були порушені відповідачами.

Відповідачами не застосовано спеціальні норми - норми Дисциплінарного статуту митної служби України.

Зважаючи на відсутність підстав для звільнення позивача відповідно до норм Дисциплінарного статуту (вичерпний перелік підстав передбачений п.28 Статуту), позивача протиправно звільнено за порушення Присяги державного службовця.

Обставини справи вказують на відсутність підстав для припинення державної служби позивача за Порушення присяги державного службовця.

Припиняючи державну службу позивача на підставі сумнівних висновків комісії, Держмитслужба не врахувала, що припинення державної служби за порушення Присяги державного службовця, є особливим видом відповідальності державних службовців, який значною мірою характеризується моральною складовою, що унеможливлює подальше перебування на державній службі.

Так, зміст Закону України "Про державну службу" вказує на урочистий характер Присяги державного службовця.

Згідно ст. 17 вказаного Закону під прийняттям Присяги передбачено: вірно служити народові України, суворо дотримуватися Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права. свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки.

Отже, виходячи з вищенаведеного, звільнення за порушення Присяги можливе лише у разі невиконання особою обов'язків, передбачених ст. 17 Закону України "Про державну службу".

Порушення Присяги відповідає таким ознакам як свідоме, грубе порушення норм службових обов'язків, внаслідок чого були порушені Конституція та закони України, підірваний їх авторитет, завдана шкода правам, свободам і законним інтересам громадян, підірваний авторитет високого звання державного службовця.

Вищий адміністративний суд України неодноразово висловлював правову позицію, що суть порушення Присяги пов'язана з такими істотними проступками (вчинками) службовця, які повністю суперечать тому, що на нього покладено, підривають довіру до нього як носія влади та унеможливлюють подальше виконання ним своїх функцій (Постанови від 09.09.2010 № П-95/10, 28.10.2010 № П-96/10, 08.06.2011 № П/9991/45/11); незначні факти порушення, які суттєво не впливають на роботу органу, не можуть бути підставою для припинення державної служби за порушення Присяги (ухвала ВАСУ від 18.01.2007 справа № К-29167/06).

Припинення перебування особи на державній службі внаслідок порушення Присяги державного службовця є публічно-правовою санкцією, що має наслідком не лише звільнення особи з займаної посади, але й обмежує право особи на доступ до державної служби в майбутньому. Відтак, звільнення особи з цієї підстави є більш суворим покаранням, аніж звільнення з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення. З огляду на це, рівень юридичних гарантій прав особи під час застосування такої санкції як припинення державної служби за порушення Присяги повинен бути якщо не вищим, то принаймні не нижчим, ніж під час звільнення з митного органу за скоєне дисциплінарне правопорушення.

Звільнення за порушення Присяги - це найсуворіший захід відповідальності державного службовця, що вчинив діяння, несумісне з продовженням державної служби на будь-якій посаді у будь-якому державному органі, яке є більш значущим та істотним, ніж дисциплінарне правопорушення. Він повинен застосовуватися у випадках, коли інші заходи відповідальності, зокрема дисциплінарної, є недостатніми.

Верховний Суд України у постанові від 10.09.2013 (справа № 21-267а13) зазначив, що оскільки припинення державної служби на підставі п.6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу" є крайнім заходом відповідальності державного службовця за порушення службової дисципліни, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, то неможливість застосування до посадової особи митної служби України дисциплінарних стягнень аж до звільнення з митного органу має бути мотивовано. Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх службових обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Аналогічний висновок щодо правильного застосування норм права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 21.05.2013 № 21-403а12, від 04.06.2013 № 21-167а13 та № 21-171а13, від 09.07.2013 № 21-217а13.

Вказані рішення згідно ст. 244-2 КАС України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Матеріали справи вказують, що відповідачі у спосіб та порядку, передбаченому законом не встановили об'єктивно і достовірно факт протиправного, винного (умисного чи необережного) діяння (дії чи бездіяльності) позивача, яке могло б свідчити про порушення ним Присяги державного службовця.

Таким чином, не має жодних підстав вважати обґрунтованим рішення Держмитслужби України щодо припинення державної служби позивача за порушення Присяги державного службовця.

Згідно вимог ст. 235 Кодексу законів України про працю у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Статтею 256 КАС України встановлено, що присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

У довідці про середню заробітну плату ОСОБА_1 від 29.10.2013 № 05/16-1319 зазначено середню заробітну плату позивача у розмірі 1547,00 грн.

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 25.08.2009 № 9681/0/14-07/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2010 рік" норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні складає за вересень 2010 року - 176 годин, за період з 24.09.2010 по 30.09.2010 - 40 год. Розрахунок заробітної плати за час вимушеного прогулу за цей період: 1547,00 грн./176 год. х 40 год. = 351,59 грн. За кожний повний календарний місяць вимушеного прогулу підлягає виплаті середньомісячна заробітна плата у розмірі 1547,00 грн., тому за період з 01.10.2010 по 30.04.2014 підлягає виплаті: 43 місяці (7179 год.) х 1547,00 грн. = 66521,00 грн.

Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 04.09.2013 № 9884/0/14-13/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік" норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні за травень 2014 року складає 151 год., за період з 01.05.2014 по 07.05.2014 - 24 години, розрахунок за цей період: 1547,00/151 год. х 24 год. = 245,88 грн.

Отже, у відповідності до розрахунку заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 24.09.2010 по 07.05.2014 (лист Чопської митниці Міністерства доходів і зборів України від 06.05.2014 № 05-13-967) загальна сума заробітної плати позивача за час вимушеного прогулу становить 67118,47 грн. (351,59 + 66521,00 + 245,88), яка і підлягає стягненню на його користь.

Що стосується позовної вимоги про встановлення порядку та способу виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, то у відповідності до ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Уточнений позов ОСОБА_1 до Державної митної служби України та Чопської митниці Міністерства доходів і зборів України - задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 23.09.2010 № 1804-к "По особовому складу митних органів".

3.Поновити ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді начальника митного поста "Астей" Виноградівської митниці з 23.09.2010.

4.Зобов'язати Чопську митницю Міністерства доходів і зборів України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму заробітної плати у розмірі 67118,47 грн. за час вимушеного прогулу з 24.09.2010 по 07.05.2014.

5.Допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплаті заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць.

6.В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий суддя Р.О. Ващилін

Судді:

Н.Д. Маєцька

Я.М. Калинич