Ухвала

від 26.08.2014 по справі 807/2642/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 року Справа № 876/6080/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Чопської митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Чопської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В :

07 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 23.09.2010 № 1804-к ,,По особовому складу митних органів"; 2) поновити ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді начальника митного поста ,,Астей" Виноградівської митниці з 23.09.2010; 3) у зв'язку з припиненням юридичних осіб - Виноградівської митниці Держмитслужби та Чопської митниці Держмитслужби шляхом реорганізації з визначенням правонаступника - Чопської митниці Міндоходів вирішити питання щодо встановлення порядку та способу виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді; 4) зобов'язати Чопську митницю Міністерства доходів і зборів України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму заробітної плати за весь час вимушеного прогулу з 24.09.2010 року по дату постановлення судового рішення, із утриманням з цієї суми обов'язкових податків та зборів до Державного бюджету України; 5) допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплаті заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць.

Постановою від 07 травня 2014 року (після скасування рішень суду першої та апеляційної інстанцій ухвалою Вищого адміністративного суду від 11.06.2013 року) Закарпатський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково та ухвалив: ,,Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 23.09.2010 № 1804-к ,,По особовому складу митних органів"; поновити ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді начальника митного поста ,,Астей" Виноградівської митниці з 23.09.2010 року; зобов'язати Чопську митницю Міністерства доходів і зборів України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму заробітної плати у розмірі 67118,47 грн. за час вимушеного прогулу з 24.09.2010 року по 07.05.2014 року.

Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплаті заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць суд допустив до негайного виконання.

В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Чопська митниця Міністерства доходів і зборів України подала апеляційну скаргу, оскільки вважає постанову незаконною.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою ті обставини, що начальник митного поста ,,Астей" ОСОБА_1 несумлінно виконував службові обов'язки, передбачені пунктами 2.1,2.3, 2.5, 2.32 посадової інструкції начальника митного поста ,,Астей" Виноградівської митниці, в частині контролю за діяльністю підпорядкованих працівників, забезпечення організації та вжиття заходів щодо запобігання переміщення через митних кордон України предметів контрабанди. Такі несумлінні дії позивача призвели до порушень вимог законодавства з питань митної справи з боку підлеглих працівників, а саме до незаконного переміщення через пункт пропуску ,,Лужанка" митного поста ,,Астей" Виноградівської митниці товарів, які підлягають митному контролю та митному оформленню, на загальну суму 4 538 691,51 грн.. У випадку митного оформлення вказаних товарів у встановленому законодавством порядку сума платежів до Державного бюджету склала б - 1 162 923, 65 грн..

Таким чином, на думку відповідача, позивач порушив Присягу державного службовця в частині сумлінного виконання службових обов'язків та дотримання у службовій діяльності вимог чинного законодавства, що відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України „Про державну службу" є підставою для припинення перебування його на державній службі в митних органах.

З огляду на викладене Чопська митниця просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не належать до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи суд вбачає, що ОСОБА_1 22 жовтня 2001 року прийнятий на службу в митні органи України на посаду старшого інспектора відділу по оформленню транспортних засобів. В той же день - 22 жовтня 2001 року позивач прийняв присягу державного службовця. 04.02.2010 року ОСОБА_1 призначений на посаду начальника митного поста ,,Астей" Виноградівської митниці.

Наказом голови Державної митної служби України від 23.09.2010 № 1804-к ,,По особовому складу митних органів" припинено перебування ОСОБА_1 на державній службі в митних органах у відповідності до п.6 ч. 1 ст. 30 Закону України ,,Про державну службу". На виконання вказаного наказу Виноградівська митниця 27.09.2010 року видала наказ № 948-к ,,Про розрахунок у зв'язку із звільненням з роботи".

Підставою для прийняття зазначених наказів став акт службового розслідування від 27.04.2010 року, яким встановлено порушення вимог законодавства України службовими особами Виноградівської митниці під час пропуску 14.04.2010 року через митний кордон України в пункті пропуску ,,Астей" п'яти транспортних засобів з товарами (оргтехнікою) без належного митного оформлення цих товарів та сплати відповідних податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України, що призвело до завдання збитків державі на суму 1162923,65 грн..

Зокрема, в акті зазначено, що ОСОБА_1 несумлінно виконував свої службові обов'язки, передбачені п.п.2.1, 2.3, 2.5, 2.32 посадової інструкції начальника митного поста ,,Астей" Виноградівської митниці, не здійснював належного контролю за діяльністю підпорядкованих працівників, не забезпечив організації та вжиття заходів щодо запобігання переміщення через митний кордон України предметів контрабанди на загальну суму 4538923,65 грн.. Комісія прийшла до висновку, що позивач порушив присягу державного службовця в частині сумлінного виконання службових обов'язків та дотримання у службовій діяльності вимог чинного законодавства, що відповідно до п.6 ч. 1 ст. 30 Закону України ,,Про державну службу" є підставою для припинення державної служби.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 408 Митного кодексу України, чинного на час існування спірних правовідносин, правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України ,,Про державну службу".

Крім того, у митній службі України діє Дисциплінарний статут митної служби України, який затверджується законом (частина 2 статті 410 Митного кодексу України).

Отже, порядок, умови проходження і припинення державної служби в митних органах встановлено Законом України ,,Про державну службу" та Дисциплінарним статутом митної служби України (далі - Дисциплінарний статут).

Дисциплінарний статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень. Регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України ,,Про державну службу".

Відповідно до статті 21 Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема, невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

До діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать: 1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; 2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України (пункт 1,2 статті 22 Дисциплінарного статуту).

Розділом 4 Дисциплінарного статуту визначено види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, чітко врегульована процедура їх застосування, внаслідок чого забезпечується належний захист законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Статтею 413 Митного кодексу України встановлено, що посадові особи митної служби України, вперше прийняті на службу до митних органів, приймають Присягу.

Складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Отже, під порушенням Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Суд першої інстанції встановив, що 22 жовтня 2001 року ОСОБА_1 прийняв Присягу державного службовця.

Пунктом 6 частини 1 статті 30 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII ,,Про державну службу" (далі - Закон № 3723-XII) визначено, що державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої у статті 17 цього Закону.

Цією нормою визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби. Саме ж припинення державної служби відбувається у формі звільнення.

Таким чином, недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм може бути як порушенням Присяги так і дисциплінарним правопорушенням, проте дисциплінарне правопорушення пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.

Системний аналіз наведених спеціальних і загальних норм, свідчить, що за вчинення посадовими особами митної служби України порушень службової дисципліни, дисциплінарних правопорушень допускається застосування дисциплінарних стягнень, визначених у частині другій статті 22 Дисциплінарного статуту та Законом № 3723-XII, найбільш суворим з яких є звільнення.

При цьому необхідно враховувати, що у разі вчинення дисциплінарного правопорушення, наслідком якого може бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу є санкціями різних рівнів відповідальності, які не можуть застосовуватися як альтернативні.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності повинен бути не меншим, ніж під час звільнення з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

З метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування (стаття 31 Дисциплінарного статуту).

Наказом Державної митної служби України від 13 серпня 2010 року № 918 затверджено Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України (далі - Інструкція) пунктом 1.1 якої визначено приводи, підстави, мета, порядок призначення і проведення службового розслідування, прийняття за ним рішень, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування у справі, а також права та обов'язки посадових осіб митної служби України під час їх проведення.

Згідно із абзацом 9 пункту 1.2 Інструкції службове розслідування - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення таких заходів.

Отже, звільненню державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстав припинення державної служби за порушення Присяги, має передувати службове розслідування, яке регулюється Інструкцією і висновки якого є передумовою звільнення.

Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можливо кваліфікувати як порушення Присяги.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладену в постанові від 22 жовтня 2013 року (справа № 21-274а13).

В наказі голови Державної митної служби України від 23.09.2010 № 1804-к ,,По особовому складу митних органів" вказано, що ОСОБА_1 несумлінно виконував свої службові обов'язки, внаслідок чого не забезпечив належну організацію роботи підлеглих йому посадових осіб, що свідчить про його бездіяльність щодо забезпечення дотримання останніми вимог чинного законодавства та призвело до незаконного переміщення товарів через митний кордон України.

Разом з тим, кваліфікуючи дії ОСОБА_1 як порушення Присяги, відповідач не навів відповідні мотиви, за яких проступок позивача можна кваліфікувати саме як порушення Присяги, а не як дисциплінарне правопорушення.

Крім того, оскаржуваний наказ не містить інформації щодо дій, вчинених ОСОБА_1, які перешкоджають перебуванню його на службі в митних органах, а в тексті наказу відсутнє обґрунтування обставин, які свідчать про порушення позивачем Присяги.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно визнав протиправним та скасував наказ ДМСУ України від 23.09.2010 № 1804-к щодо припинення державної служби позивача, поновив ОСОБА_1 на посаді, зобов'язавши відповідача виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги щодо невідповідності рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, колегія суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Чопської митниці Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року у справі № 807/2642/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

Т.І. Шинкар