Постанова

від 09.01.2007 по справі 16/554

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/554

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.01.2007  року                                                            Справа № 16/554

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Баннової Т.М.

суддів                                        Бойченка К.І.

                                                  Медуниці О.Є.

за присутністю секретаря

судового засідання                    Сідорової О.А.

та за участю

представників сторін:

          від позивача                             Зінов'єв О.А., дов. від 09.01.2007 № 777

          від відповідача                              Шевченко В.І., дов. від 09.01.2007 № 1

          розглянув у відкритому

судовому засіданні

           апеляційну скаргу                              Товариства з обмеженою відповідальністю  

                                                                „Андіс”

на рішення                                        

господарського суду          Луганської області

від                                                  13.11.2006

у справі                                        №16/554 (суддя Р.М.Шеліхіна)

          за позовом                                          Товариства з обмеженою відповідальністю  

                                                                 „Цефей 2005”

          до відповідача                               Товариства з обмеженою відповідальністю  

                                                                „Андіс”

          про                                                 стягнення 298190 грн. 97 коп.

За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів

ВСТАНОВИВ:

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю „Цефей 2005” (далі –ТОВ „Цефей 2005”) звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Андіс” (далі –ТОВ „Андіс”) заборгованості, яка утворилась внаслідок правовідносин між відповідачем та приватним підприємством „Васат” (первісним кредитором) по поставці товару без письмового договору.

Заявою від 13.11.2006 № 46 позивачем зменшено позовні вимоги до суми 203478 грн. 97 коп., з посиланням на часткове погашення заборгованості за позовом первісному кредитору.

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.11.2006 позов задоволений частково: з відповідача стягнуто на користь позивача 203478 грн.                   97 коп. боргу, 2116 грн. судових витрат. У решті позову відмовлено. За висновком суду між приватним підприємством «Васат»та ТОВ «Андіс»відбувся правочин,  який відповідає загальним засадам господарського та цивільного законодавства і передбачений законом: поставка товару, зобов'язання  з якого по оплаті отриманого від приватного підприємства «Васат»майна відповідачем не виконані.

Часткова відмова у задоволенні позову обумовлена неврахуванням позивачем перерахування ТОВ «Андіс»боргу у сумі 94712 грн. первісному кредитору –приватному підприємству «Васат».

Мотивоване дане рішення умовами договору від 03.03.2006 № 7 про відступлення права вимоги, укладеного між приватним підприємством „Васат” та  ТОВ „Цефей 2005”, положеннями ст. 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 516, 526, 530  Цивільного кодексу України.

ТОВ „Андіс” не погодилося з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій йдеться про скасування рішення та припинення провадження у справі.

В обґрунтування апеляційних вимог її заявник посилається на незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застування норм матеріального права, положення ст.ст. 512, 513, 516 Цивільного кодексу України.

За твердженням скаржника поставка продукції на його адресу здійснювалась на підставі договору поставки від 05.01.2005 №05/01, укладеного між приватним підприємством „Васат” та ТОВ „Андіс”, п. 7.3 якого передбачено наявність згоди сторін на передачу прав та обов'язків по договору. Згоду на заміну кредитора –приватного підприємства «Васат»ТОВ «Андіс»не давало, що на думку відповідача свідчить про відсутність у ТОВ „Цефей 2005” права вимоги заборгованості з                   ТОВ «Андіс». Також скаржник посилається на неотримання ним повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні.

Позивач доводи заявника скарги оспорює, просить залишити без змін рішення суду першої інстанції. За твердженням ТОВ „Цефей 2005” договір від 05.01.2005             № 05/01 не стосується боргу, вимогу за яким було відступлено позивачу. Також позивач вважає, що відповідачем порушені вимоги ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України стосовно надання додаткових доказів, які                         ТОВ «Андіс»мало можливість надати суду першої інстанції.

Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції  при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги,  виходячи з наступного.

Поставку ТОВ «Андіс»приватним  підприємством «Васат»шламу вугільного у кількості 22062,5 тонн на суму 298190 грн. 97 коп. підтверджено  матеріалами справи. Факт поставки вказаної продукції та наявність його заборгованості з розрахунків за вказану продукцію у розмірі, що стягнута за рішенням суду першої інстанції, відповідач не оспорює.

Можливість заміни кредитора у зобов'язанні внаслідок правочину –передання кредитором своїх прав іншій особі передбачено ст. 512 Цивільного кодексу України.

Договір від 03.03.2006 № 7 про відступлення  позивачу приватним підприємством «Васат»права вимоги до ТОВ «Андіс»сплати вартості шламу вугільного не оспорений та таким, що не відповідає вимогам законодавства, у встановленому порядку не визнаний.

За загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України).

Посилання заявника скарги на умови п. 7.3 договору від 05.01.2005 № 05/01, яким передбачена наявність попередньої згоди сторони за договором на передачу прав та обов'язків за договором третій особі, не можуть бути прийняти до уваги з наступного.

Згідно п. 1 договору поставки від 05.01.2005 № 05/01 предметом цього договору є майно в номенклатурі і за цінами, зазначеними у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Продаж товару здійснюється частинами (партіями). Якщо «Продавець і Покупець прийдуть до згоди щодо здійснення купівлі-продажу певної партії товару, вони складають специфікацію на цю партію товару. Кількість товару в партії встановлюється в специфікації” (п. 1. 2 договору).

За умовами специфікації до договору поставки від 05.01.2005 № 05/01, що надана відповідачем до апеляційної скарги, приватне підприємство «Васат»та ТОВ «Андіс»домовилися стосовно передачі відповідачеві на умовах договору поставки від 05.01.2005 № 05/01 вугільного концентрату марки «Ж»за ціною 14 грн. (кількість концентрату у специфікації не зазначена).

За договором про відступлення права вимоги від 03.03.2006 № 7 позивачеві передано первісним кредитором права вимоги стягнення з відповідача вартості  шламу вугільного.

Специфікації до договору від 05.01.2005 № 05/01 на поставку ТОВ «Андіс» шламу за цінами та у кількості відповідно до накладних на 5 партій шламу, що зазначені  у додатку до договору про відступлення права вимоги від 03.03.2006 № 7, відповідачем не надані. За твердженням позивача про існування вказаних специфікацій йому не відомо.

Не надані ТОВ «Андіс» й акти прийому-передачі шламу вугільного відповідно до умов п. 3.2 договору поставки від 05.01.2005 № 05/01.

Не можуть бути доказом поставки шламу вугільного на підставі договору поставки від 05.01.2005 № 05/01 і посилання на даний договір у платіжних документах на часткове перерахування  відповідачем вартості цієї продукції, оскільки запис про призначення платежу за платіжними документами здійснено саме відповідачем.

Твердження ТОВ «Андіс»про неотримання повідомлення про відступлення права вимоги спростовуються наданими позивачем поштовими реєстрами. Крім того, наслідки неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні передбачені

ч. 2 ст. 516 Цивільного кодексу України, згідно якої за таких обставин новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача вартості товару, що перерахована ним первісному кредитору, судом першої інстанції правомірно відмовлено.

Докази перерахування решти заборгованості відповідачем не надані.

Отже, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.

Підстав для скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Андіс” на рішення господарського суду Луганської області від 13.11.2006 по справі №16/554 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 13.11.2006 по справі №16/554 без змін.

Головуючий суддя                                                  Т.М.Баннова

Суддя                                                                      К.І.Бойченко

Суддя                                                                      О.Є.Медуниця