Постанова

від 20.05.2014 по справі 13/121-12/4

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2014 р. Справа№ 13/121-12/4

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Артюшенко Д.,

від відповідача: Силич О.В., Черкашин О.А.,

від третьої особи 1: не з'явились;

від третьої особи 2: не з'явились;

прокурор: Карман В.В.;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ-ІНВЕСТ» на рішення господарського суду Київської області від 20.02.2014р. у справі №13/121-12/4 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Інвест"

до Київського учбово-виробничого підприємства №3 (УВП-3) Українського товариства сліпих

треті особи Козинська селищна рада - Третя особа 1,

КП КОР "Обухівське бюро технічної інвентаризації" - Третя особа 2

про визнання права власності на нерухоме майно, зобов'язання звільнити земельну ділянку та припинення дії державного акту на право постійного користування земельною ділянкою

за участю Прокуратури Київської області

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Відповідача про визнання права власності за Позивачем на нерухоме майно, а саме: лодочна станція літ. «Д» - 17,2 кв.м., більярдна літ. «Е» - 53,0 кв.м., майстерня літ. «Ж» - 31,6 кв.м., КПП літ. «З» - 12,4 кв.м., вбиральня літ. «Л» - 9,3 кв.м., вбиральня літ. «Т» - 12,0 кв.м., гараж літ. «Н» - 58,8 кв.м., клуб літ. «К» - 68,0 кв.м., літній павільйон для вмивання літ. «М» - 20,7 кв.м., будинок відпочинку літ. «Г2» - 39,5 кв.м., будинок відпочинку літ. «Г3» - 42,9 кв.м. будинок відпочинку «Г4» - 39,0 кв.м., будинок відпочинку літ. «Г5» - 39,5 кв.м., будинок відпочинку літ. «Г6» - 39,5 кв.м., будинок відпочинку літ. «Г7» - 39,5 кв.м., будинок відпочинку літ. «Г8» - 39,5 кв.м., будинок відпочинку літ. «Г9» - 39,5 кв.м., будинок відпочинку літ. «Г10» - 39,5 кв.м., будинок відпочинку літ. «Г11» - 39,5 кв.м., будинок відпочинку літ. «Г12» - 39,5 кв.м., будинок відпочинку літ. «Г13» - 42,7 кв.м., будинок відпочинку літ. «Г14» - 42,7 кв.м., будинок відпочинку літ. «Г15» - 42,7 кв.м., що розташовані за адресою Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, 6 (колишня вул. Лугова, 7); припинити дію державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, виданого Відповідачеві на земельну ділянку площею 1,3124 га для обслуговування бази відпочинку, що розташована за адресою Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, 6 (колишня вул. Лугова, 7); зобов'язати Відповідача звільнити спірну земельну ділянку площею 1,3124 га.

Рішенням господарського суду Київської області від 24.12.12р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.03.13р., у справі № 13/121-12 за позовом Позивача до Відповідача, за участю третіх осіб про визнання права власності на нерухоме майно, позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.11.13р. касаційну скаргу було задоволено частково, рішення господарського суду Київської області від 24.12.12р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.03.13р. у справі №13/121-12 скасовано, справу № 13/121-12 направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.

Рішенням Господарського суду Київської області від 20.02.14р. у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що сторонами не було конкретизовано перелік нерухомих об'єктів, які входили до комплексу для оздоровлення та відпочинку, не індивідуалізовано будівлі та споруди комплексу для відновлення, які підлягали передачі у власність, а саме, не закріплено властивих для об'єктів нерухомого майна ознак: площу, адреси, нумерацію, кількість, вид, тощо; рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради № 3 від 19.07.12 р. та № 10 від 12.10.12 р. не доводять, що саме цей перелік нерухомого майна відноситься до комплексу для оздоровлення та відпочинку за умовами договору про спільну діяльність; необумовлення сторонами у змісті договору його предмету суперечить положенням ч.1 ст.638 ЦК України, ст.181 ГК України та унеможливлює його виконання в цілому; не надано доказів того, що ЦП УТОС надавало дозвіл на передачу всіх об'єктів нерухомого майна які знаходяться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, Лугова, 7, а отже на даний час власником спірного нерухомого майна є ЦП УТОС; право розпоряджатися нею належить виключно Козинській селищній раді, а не Відповідачу як постійному землекористувачу на підставі Державного акту про право постійного користування серії Б № 027060.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 20.02.14р. у справі №13/121-12/4 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не з'ясовано та не надано правової оцінки новим доказам, поданим Позивачем; не досліджено питання припинення дії державного акту на постійне користування земельною ділянкою; не вірно застосовано норми матеріального права щодо оцінки обставин укладення та виконання договору про спільну діяльність; крім того, судом не з'ясовано статус спірного майна та земельної ділянки.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.14р. апеляційну скаргу Позивача прийнято до провадження розгляд скарги призначено на 22.04.14р.

22.04.14р. через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.14р. розгляд справи відкладався на 20.05.14р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

В 1988р. виконавчим комітетом Обухівської районної ради народних депутатів виданий Відповідачеві державний акт, що за ним закріплюється у безстрокове і безоплатне користування 43 га землі в межах згідно з планом землекористування. Земля надана для будівництва бази відпочинку.

Відповідно до п.85, п.94, 95 статуту Українського товариства сліпих (далі УТОС), підприємство в цілому та відображені на його балансі матеріальні та нематеріальні активи, які знаходяться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, Лугова, 7, є власністю УТОС.

УТОС в особі Центрального правління належить виключне право володіння, користування та розпорядження цими засобами та майном.

Основні засоби у вигляді спірного нерухомого майна були передані Київському учбово-виробничому підприємству №3 Українського товариства сліпих виключно в оперативне управління на підставі рішення Президії Центрального правління (підтверджується Витягом з переліку основних засобів, переданих Центральним правлінням УТОС в оперативне управління (володіння) Київському УВП № 3 УТОС від 01.02.10р.

Згідно з п.1.4, 3.4., 4.5., 6.3, 14.3. статуту підприємства, Київське УВП № 3 УТОС має право розпоряджатися, в тому числі відчужувати об'єкти нерухомого майна, виключно на підставі дозволу або погодження ЦП УТОС.

З положень Постанов Президії Центрального Правління УТОС №12-4 від 15.12.09р. та №1-14 від 26.01.10р. вбачається, що Київському УВП № 3 УТОС було надано дозвіл на відчуження лише двох садових будиночків з підсобними приміщеннями, розміщених на земельній ділянці площею 0,4687 га.

17.02.10р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір простого товариства про спільну діяльність, предметом якого є спільна діяльність без створення юридичної особи на основі об'єднання їх вкладів з метою відновлення житлового комплексу.

Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 364.

Згідно з п.1.1. договору об'єкт - житловий комплекс з необхідними інженерними мережами, інфраструктурою та під'їзними шляхами, що споруджуватиметься, на відокремленій земельній ділянці, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, Лугова, 7.

Відповідно до п.2.2.2. договору Відповідач зобов'язався передати у спільну діяльність об'єкти нерухомості, які зазначені в п.6.3. цього договору, що знаходиться на земельній ділянці, для відновлення.

Згідно з п.6.2.1.1. договору в забезпечення виконання умов договору Позивач протягом 5 банківських днів з дня підписання цього договору вносить на поточний рахунок відкритий Відповідачем відповідно до п.8.1. суму першого платежу 900000,00 грн.

Відповідно до п.6.2.1.2. договору сума другого платежу в розмірі 900000,00 грн. підлягає внесенню Позивачем в період з 46 по 50 банківський день з дня підписання цього договору на поточний рахунок відкритий Відповідачем відповідно до п.8.1 цього договору .

Згідно з п.6.3. договору для здійснення мети спільної діяльності згідно п.2.1. договору Відповідач передає у власність протягом 5 банківських днів з дня отримання Відповідачем першого платежу, зазначеного в п.6.2.1.1. цього договору, Позивачу об'єкти нерухомості, що розміщені на земельній ділянці.

Відповідно до п.7.2.4. договору Відповідач зобов'язався за допомогою Позивача передати Позивачу земельну ділянку з існуючими об'єктами нерухомості для відновлення об'єкту, згідно п.6.3. договору.

01.03.10р. між Позивачем та Відповідачем був укладений додатковий договір №1 до договору простого товариства про спільну діяльність, яким сторони домовились внести зміни до договору та викласти в новій редакції п.6.2.1.1, 6.2.1.2, 8.1.1. 8.1.2.

Відповідно до п.6.2.1.1 (в редакції додаткового договору №1) Позивач протягом 3 банківських днів з дня відкриття Відповідачем відповідно до п.8.1.1 поточного рахунку для ведення спільної діяльності вносить на цей поточний рахунок суму першого платежу 900000,00 грн.

Відповідно до п.6.2.1.2. договору (в редакції додаткового договору №1) сума другого платежу в розмірі 900000,00 грн. підлягає внесенню Позивачем в період з 46 по 50 банківський день з дня відкриття Відповідачем відповідно до п.8.1.1 цього договору поточного рахунку для ведення спільної діяльності на поточний рахунок відкритий Відповідачем відповідно до п.8.1. цього договору.

11.03.10р. між Позивачем та Відповідачем був укладений додатковий договір №2 до договору простого товариства про спільну діяльність, відповідно до умов якого сторони договору внесли зміни та доповнення до договору, зокрема уточнили, що "об'єктом" є комплекс для оздоровлення та відпочинку з відповідними спорудами, що потребує відновлення та споруджуватиметься на відокремленій земельній ділянці, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова,7.

22.03.10р. Позивач звернувся до Відповідача з листом №1/02 із пропозицією у строк до 29.03.10р. передати земельну ділянку разом із об'єктами нерухомого майна, що на ній знаходяться. Дана вимога Позивача Відповідачем залишена без задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.10р. у справі №9/371 затверджено мирову угоду, якою підтверджено факт сплати Позивачем на користь Відповідача частини платежу за договором в сумі 300000,00 грн. (платіжне доручення №1 від 30.03.10р.) та встановлено порядок виконання Позивачем грошових зобов'язань.

Згідно з п.3 мирової угоди Відповідач визнає, а Позивач підтверджує обов'язок Відповідача передати у власність Позивача об'єкти нерухомості, що розміщені на земельній ділянці.

Відповідно до п.5 мирової угоди визначено, що сторони дійшли згоди, що Відповідач передає у власність Позивача наступні об'єкти нерухомості, що розміщені на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, Лугова, 7: будівля в літері "А" площею 94, 5 кв.м; приміщення складу в літері "Б" площею 46, 8 кв.м; гараж в літері "В" площею 153, 9 кв.м; будинок відпочинку в літері "Г- 16" площею 70 кв.м.

Згідно з п.6 мирової угоди вказані будівлі належать Відповідачеві на праві приватної власності.

Відповідно до п.10 мирової угоди на Позивача покладено обов'язок перерахувати на поточний рахунок Відповідача грошові кошти в розмірі 1500000,00 грн.

Згідно з п.12 мирової угоди з моменту передачі у власність об'єктів нерухомості на користь Позивача та передачі грошових коштів, передбачених п.10 цієї угоди, Позивачем на користь Відповідача, заборгованість між ними буде вважатись сплаченою, сторони не будуть мати одна до одної будь-яких претензій, та сторони підтверджують, що права та обов'язки сторін за договором простого товариства про спільну діяльність від 17.02.10р. та додатками до нього в частині фінансових розрахунків між сторонами припиняються, в іншій частині договір простого товариства про спільну діяльність від 17.02.10р. з додатковими угодами до нього продовжує свою дію до повного виконання сторонами обов'язків за договором.

На виконання умов договору про спільну діяльність та мирової угоди Позивач перерахував Відповідачу 1500000,00 грн., а Відповідач, в свою чергу, передав Позивачу частину об'єктів нерухомості, які розміщені на земельній ділянці, а саме: будівля в літері "А" площею 94, 5 кв.м; приміщення складу в літері "Б" площею 46, 8 кв.м; гараж в літері "В" площею 153, 9 кв.м; будинок відпочинку в літері "Г- 16" площею 70 кв.м.

17.02.12р. Позивач звернувся до Відповідача з листом №5/07, в якому просив до 01.08.12р. виконати умови договору про спільну діяльність та передати Позивачу земельну ділянку, видати відповідну довіреність та надати письмове погодження початку проведення відновлювальних робіт.

01.10.12р. Відповідачу виданий акт на право постійного користування земельною ділянкою за адресою Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, 6 в розмірі 1,3124 га у постійне користування для обслуговування бази відпочинку.

14.04.14р. Третя особа 2 в своєму листі №272 повідомила, що станом на 29.12.12р. за Відповідачем нерухомого майна на праві власності не зареєстровано.

Рішенням господарського суду Київської області від 24.12.12р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.03.13р., у справі № 13/121-12 за позовом Позивача до Відповідача, за участю третіх осіб про визнання права власності на нерухоме майно, позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.11.13р. касаційну скаргу було задоволено частково, рішення господарського суду Київської області від 24.12.12р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.03.13р. у справі №13/121-12 скасовано, справу № 13/121-12 направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.

Вищим господарським судом України зазначено, що в основу прийнятих у справі судових рішень покладено висновок про порушення Відповідачем умов договору про спільну діяльність та мирової угоди, затвердженої судом, в частині передачі земельної ділянки разом із об'єктами нерухомого майна, що на ній знаходяться.

При цьому, судами попередніх інстанцій не враховано, що договором не визначено індивідуальні ознаки об'єктів що є предметів відновлення, а також об'єктів нерухомості, які підлягають передачі у власність позивачу та розмір площі відокремленої земельної ділянки за адресою: Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, Лугова, 7. Умови договору не закріплюють властивих для об'єктів нерухомого майна ознак: площу, адреси, нумерацію, кількість, вид, тощо. Сторонами не було конкретизовано перелік нерухомих об'єктів, які входили до комплексу для оздоровлення та відпочинку, не індивідуалізовано будівлі та споруди комплексу для відновлення, які підлягали передачі у власність. Судами попередніх інстанцій не надано правової оцінки можливості виконання договору у разі відсутності чітко визначеного предмету договору. Також судами належним чином не з'ясовано правовий статус спірного майна, чи було зареєстровано право власності на це майно в установленому законодавством порядку на час укладення договору простого товариства про спільну діяльність.

В той же час судами попередніх інстанцій не враховано, чи відповідає діючому законодавству порядок відчуження нерухомого майна, передбачений договором про спільну діяльність. Судами взагалі не надано належної правової оцінки правовій природі укладеного між сторонами договору в частині умов оплатного відчуження майна та не зазначено які норми матеріального права регулюють такі правовідносини.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ст.1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Відповідно до ч.2 ст.1131 Цивільного кодексу України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Згідно з ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

З наведених норм та встановлених обставин вбачається, що між сторонами був укладений договір простого товариства про спільну діяльність, предметом якого є спільна діяльність без створення юридичної особи на основі об'єднання їх вкладів з метою відновлення житлового комплексу. За умовами договору об'єктом відновлення був комплекс для оздоровлення та відпочинку з відповідними спорудами, що потребував відновлення та мав споруджуватись на відокремленій земельній ділянці, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, Лугова, 7. При цьому сторони домовились, що Відповідач зобов'язався передати Позивачеві після здійснення перерахувань коштів відокремлену земельну ділянку з існуючими об'єктами нерухомості для відновлення об'єкту згідно п.6.3. Договору. При цьому, як правильно встановив місцевий суд, сторонами не був визначений та індивідуалізований перелік нерухомих споруд, приміщень, які входили до комплексу для оздоровлення та відпочинку, не були індивідуалізовані будівлі та споруди комплексу для відновлення, які підлягали передачі у власність, та не закріплено властивих для об'єктів нерухомого майна ознак, а саме назву конкретної споруди, будівлі, її площу, адресу знаходження, нумерацію, кількість, тощо.

Крім того, як встановлено судом, станом на 29.12.12р. Відповідачем не було оформлено право власності на спірне майно, власником спірного нерухомого майна є ЦП УТОС та дозволу останнього на відчуження спірного майна Відповідач не отримував. Також, враховуючи приписи норм Земельного кодексу України, спірна земельна ділянка, яка мала бути передана згідно п.7.2.4. договору, розташована в межах смт. Козин, Обухівського району, Київської області, по вул. Лугова, 7, перебуває у користуванні Відповідача та є власністю територіальної громади селища Козин, тому право розпоряджатися нею належить виключно Козинській селищній раді.

Місцевим судом вірно зазначено, що копії проекту будинку відпочинку після реконструкції (пропозиція) для об'єкту від 2010 року та копія предпроектної пропозиції від 2010 року не можуть вважатись доказом відновлення цих об'єктів, так як роботи по будівництву та реконструкції цих об'єктів фактично не проводились.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про відмову Позивачу у позові.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ-ІНВЕСТ» на рішення господарського суду Київської області від 20.02.2014р. у справі №13/121-12/4 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 20.02.2014р. у справі №13/121-12/4 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 29.05.2014р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала